Міністерство освіти й науки України
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Кафедра теорії та методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності
ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ТРАНСФЕРНО-НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ СПЕЦІАЛЬНОСТІТРУДОВЕ НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
(освітньо-професійний рівень бакалавр)
Кіровоград – 2016
А. ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ФАКУЛЬТЕТУ
1. Координатор ECTS від факультету:
Нічишина Вікторія Вікторівна, заступник декана з навчально-методичної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент.
Поштова адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1
Робочий телефон: (+38-0522)-24-89-01
Факс: (+38-0522)-24-85-44
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
2. Структура факультету:
2.1) Кафедра фізики та методики її викладання:
Кількість штатних працівників: 9, з них:
- докторів наук, професорів – 4
- кандидатів наук, доцентів – 7
2.2) Кафедра прикладної математики, статистики та економіки:
Кількість штатних працівників: 12, з них:
- докторів наук, професорів – 2
- кандидатів наук, доцентів – 9
- викладачів без наукового ступеня – 1
2.3) Кафедра математики:
Кількість штатних працівників: 12, з них:
- докторів наук, професорів – 3
- кандидатів наук, доцентів – 8
- викладачів без наукового ступеня – 1
2.4) Кафедра інформатики
Кількість штатних працівників: 13, з них:
- кандидатів наук, доцентів – 8
- викладачів без наукового ступеня – 5
2.5) Кафедра теорії та методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності:
Кількість штатних працівників: 18, з них:
- докторів наук, професорів – 2
- кандидатів наук, доцентів – 15
- викладачів без наукового ступеня – 1
3. Умови навчання:
- бібліотека та спеціалізований читальний зал;
- 8 комп’ютерних класів;
- безкоштовний безлімітний вихід в Інтернет;
- 8 мультимедійних аудиторій;
- Музей історії техніки;
- лабораторії: спецфізпрактикуму, механіки, молекулярної фізики, електрики і магнетизму, квантової фізики, оптики, астрономії, технічної механіки, радіоелектроніки, теплотехніки, матеріалознавства, технічних засобів навчання;
- кабінети: методики навчання фізики, методики навчання математики, психології, лекційного демонстрування, кулінарії, декоративної справи, правил дорожнього руху, будови автомобіля, безпеки життєдіяльності;
- майстерні: швейна, столярна та слюсарна.
4. Програми навчання: за освітньо-професійним рівнем бакалавр зі спеціальностей:
- фізика: кваліфікація «вчитель фізики» з можливістю продовження навчання для здобуття освітньо-професійного рівня спеціаліст або магістр; термін навчання – 4 роки на базі повної загальної середньої освіти;
- математика: кваліфікація «вчитель математики» з можливістю продовження навчання для здобуття освітньо-професійного рівня спеціаліст або магістр; термін навчання – 4 роки на базі повної загальної середньої освіти;
- комп’ютерні науки та інформаційні технології (інформатика): кваліфікація «фахівець з інформаційних технологій» з можливістю продовження навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр; термін навчання – 4 роки на базі повної загальної середньої освіти;
- статистика: кваліфікація «стажист-дослідник (у галузі статистики та актуарної математики)» з можливістю продовження навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр; термін навчання – 4 роки на базі повної загальної середньої освіти;
- трудове навчання та технології: кваліфікація «вчитель технологій і креслення» з можливістю продовження навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр; термін навчання – 4 роки на базі повної загальної середньої освіти;
5. Основні методи навчання – лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, навчальні педагогічні практики, виробничі педагогічні практики, практикуми в майстернях, курсові роботи. Способи оцінювання – семестрові заліки та іспити, захист курсових робіт, використання модульно-рейтингової системи оцінювання, державний кваліфікаційний екзамен з основної та додаткової спеціальностей, державна кваліфікаційна робота.
6. Шкала виставлення оцінок
Відповідність оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
Сума балів | Оцінка ЕСТS | Оцінка за національною шкалою |
90–100 | A | відмінно (зараховано)* |
82–89 | B | добре (зараховано)* |
74–81 | C | добре (зараховано)* |
64–73 | D | задовільно (зараховано)* |
60-63 | E | задовільно (зараховано)* |
35–59 | FX | незадовільно (не зараховано)* |
1–34 | F | незадовільно (не зараховано)* |
Примітка: * – форма контролю – залік.
Б. СТУПЕНЕВА СТРУКТУРА
1. Кваліфікації (освітня і професійна)
Навчання на спеціальності «Трудове навчання та технології» здійснюється за такою системою:
Перший ступінь: бакалаврат. Термін навчання – 4 роки. Протягом 1-2 років студенти вивчають фундаментальні дисципліни відповідно до обраної основної спеціальності. Після другого курсу, продовжуючи вивчати обов’язкові дисципліни державного стандарту основної спеціальності, кожен студент обирає одну із допустимих додаткових спеціальностей або спеціалізацій.
Після завершення першого ступеня студенти отримують кваліфікацію бакалавра з основної спеціальності і можуть продовжити навчання на другому ступені.
На другому ступені навчання здійснюється або за програмою професійного рівня «спеціаліст», або за програмою професійного рівня «магістр».
До магістратури приймаються випускники першого ступеня, які мають високий рейтинг. Навчання в магістратурі передбачає підготовку до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах та у старшій середній школі. Випускникам цього рівня після захисту магістерської роботи присвоюється кваліфікація магістра з основної спеціальності, викладача вищого навчального закладу та вчителя старшої середньої школи з основної і однієї з додаткових спеціальностей.
Навчання на освітньо-професійному рівні «спеціаліст» передбачає підготовку випускників до педагогічної роботи лише у старшій середній школі. Державна атестація на даному рівні здійснюється захистом дипломної роботи або проходженням кваліфікаційного іспиту, за наслідками яких випускникам присвоюється кваліфікація вчителя старшої середньої школи з основної і однієї з додаткових спеціальностей.
Випускники фізико-математичного факультету, які проявили здібності до науково-дослідної роботи та мають диплом магістра, мають можливість продовжити навчання в аспірантурі. На факультеті функціонує аспірантура зі спеціальностей:
13.00.02 – теорія і методика навчання (фізики) (науковий керівник – д.пед.н., професор Величко С.П.)
01.01.01 – математичний аналіз (науковий керівник – д. ф.-м. н., професор Волков Ю.І.)
01.01.02 – диференціальні рівняння (науковий керівник – д. ф.-м. н., професор Волков Ю.І.)
01.02.05 – механіка рідини, газу та плазми (науковий керівник – д. ф.-м. н., професор Авраменко О.В.)
13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті(науковий керівник – д. п. н., професор Кушнір В.А.)
2. Діаграма структури навчання
План спеціальності «Технологічна освіта» за освітньо-професійним рівнем «бакалавр»
V. ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ | ||||||||||
№ з/п | Шифр за ОПП | Назва навчальної дисципліни | Розподіл за семестрами | Кількість кредитів ECTS | ||||||
Екза-мени | Заліки | Курсові | ||||||||
проекти | роботи | |||||||||
1. ДИСЦИПЛІНИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ | ||||||||||
1.1. Нормативні дисципліни | ||||||||||
1.1.1. | Б.Н. СГ 01 | Українська мова за професійним спрямуванням | 4 | 3 | ||||||
1.1.2. | Б.Н. СГ 02 | Історія та культура України | 1 | 3 | ||||||
1.1.3 | Б.Н. СГ 03 | Філософія | 3 | 3 | ||||||
1.1.4 | Б.Н. СГ 04 | Іноземна мова за професійним спрямуванням | 2 | 1 | 6 | |||||
Всього | 4 | 2 | 17 | |||||||
1.2. Вибіркові дисципліни | ||||||||||
1.2.1 | Б.В. СГ 01 | 1 дисципліна з переліку | 4 | 2 | ||||||
Всього | 1 | 2 | ||||||||
2. ДИСЦИПЛІНИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ, ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ | ||||||||||
2.1. Нормативні дисципліни | ||||||||||
2.1.1 | Б.Н. ФПН 01 | Хімія за професійним спрямуванням | 1 | 2 | ||||||
2.1.2 | Б.Н. ФПН 02 | Вища математика | 1 | 4 | ||||||
2.1.3 | Б.Н. ФПН 03 | Загальна фізика з практикумом | 2дз | 7 | ||||||
Б.Н. ФПН 03.1 | Загальна фізика | 4 | ||||||||
Б.Н. ФПН 03.2 | Фізичний практикум | 3 | ||||||||
2.1.4 | Б.Н. ФПН 04 | Інженерна графіка | 1,2 | 5 | 13 | |||||
Б.Н. ФПН 04.1 | Нарисна геометрія | 1 | 4 | |||||||
Б.Н. ФПН 04.2 | Креслення (в т.ч. технічне) | 2 | 6 | |||||||
Б.Н. ФПН 04.3 | Комп'ютерна технічна графіка | 5 | 3 | |||||||
2.1.5 | Б.Н. ФПН 05 | Інформаційні технології в освіті | 7 | 1 | 6 | |||||
Б.Н. ФПН 05.1 | Основи інформатики та ІКТ | 1 | 3 | |||||||
Б.Н. ФПН 05.2 | Інформаційно-технічні засоби навчання | 7 | 3 | |||||||
2.1.6 | Б.Н. ФПН 06 | Загальна електротехніка з практикумом | 3 | 4 | 8 | |||||
Б.Н. ФПН 06.1 | Основи електротехніки | 3 | 5 | |||||||
Б.Н. ФПН 06.2 | Практикум з електротехнічних робіт | 4 | 3 | |||||||
Всього | 5 | 5 | 40 | |||||||
3. ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ | ||||||||||
3.1. Дисципліни професійної підготовки | ||||||||||
3.1.1. Нормативні дисципліни | ||||||||||
3.1.1.1 | Б.Н. ПП 01 | Психологія | 2 | 1 | 8 | 6 | ||||
1 | 3 | |||||||||
2 | 3 | |||||||||
3.1.1.2 | Б.Н. ПП 02 | Вікова фізіологія та валеологія | 2 | 3 | ||||||
3.1.1.3 | Б.Н. ПП 03 | Педагогіка | 3,4 | 8 | 8 | |||||
3 | 5 | |||||||||
4 | 3 | |||||||||
3.1.1.4 | Б.Н. ПП 4 | Методика організації виховної роботи | 6 | 3 | ||||||
3.1.1.5 | Б.Н. ПП 05 | Теорія і методика технологічної освіти | 8 | 15,5 | ||||||
Б.Н. ПП 05.1 | Основи теорії технологічної освіти | 5 | 3 | |||||||
Б.Т. Н. ПП 05/ Б.О. Н. ПП 05 | Методика навчання технології | 6 | 4,5 | |||||||
Б.Н. ПП 05.2 | Методика навчання креслення | 6 | 3 | |||||||
Б.Н. ПП 05.3 | Теорія і методика профорієнтаційної роботи | 7 | 3 | |||||||
Б.Н. ПП 05.4 | Теорія і методика позашкільної освіти | 6 | 2 | |||||||
3.1.1.6 | Б.Н. ПП 06 | Основи виробництва | 6 | 9 | ||||||
Б.Н. ПП 06.1 | Основи техніки і технологій | 1 | 6 | 3 | ||||||
Б.Н. ПП 06.2 | Стандартизація, управління якістю і сертифікація | 1 | 3 | |||||||
Б.Н. ПП 06.3 | Економіка і організація виробництва | 2 | 3 | |||||||
3.1.1.7 | Б.Н. ПП 07 | Виробництво та обробка конструкційних матеріалів | 6 | 11 | ||||||
Б.Н. ПП 07.1 | Матеріалознавство | 2 | 4 | |||||||
Б.Н. ПП 07.2 | Технології виробництва конструкційних матеріалів | 3 | 4 | |||||||
Б.Н. ПП 07.3 | Обробка конструкційних матеріалів | 4 | 3 | |||||||
3.1.1.8 | Б.Н. ПП 08 | Машинознавство | 6 | 14 | ||||||
Б.Н. ПП 08.1 | Технічна механіка | 4 | 4 | |||||||
Б.Н. ПП 08.2 | Енергетичні машини | 5 | 3 | |||||||
Б.Н. ПП 08.3 | Робочі машини | 6 | 4 | |||||||
Б.Н. ПП 08.4 | Інформаційні машини та кібернетичні системи | 7 | 3 | |||||||
3.1.1.9 | Б.Н. ПП 09 | Основи дизайну | 2 | 3 | ||||||
3.1.1.10 | Б.Н. ПП 10 | Основи проектування і моделювання | 3дз | 6 | 3 | |||||
3.1.1.11 | Б.Н. ПП 11 | Технологічний практикум** | дз:5, 6,7,8 | 24 | ||||||
3.1.1.12 | Б.Н. ПП 12 | Безпека життєдіяльності | 8 | 1дз | 6 | |||||
Б.Н. ПП12.1 | Безпека життєдіяльності | 1дз | 3 | |||||||
Б.Н. ПП 12.2 | Основи охорони праці | 8 | 3 | |||||||
Оглядові лекції до ДА (1,5 кр.): психологія - 4 г., педагогіка - 4г., фах - 12 г. | 1,5 | |||||||||
Всього | 15 | 14 | 107,00 | |||||||
3.1.2. Вибіркові дисципліни | ||||||||||
3.1.2.1 | Б.В. ПП 01 | Основи метрології/ Технічні вимірювання / Вимірювальні інструменти та пристрої | 2 | 2 | ||||||
3.1.2.2 | Б.В. ПП 02 | Основи сільськогосподарської праці/ Основи екології / Основи технології машинобудування | 3 | 3 | ||||||
3.1.2.3 | Б.В. ПП 03 | Радіоелектроніка/ Основи автоматики та телемеханіки / Основи телебачення та зв'язку | 4 | 5 | ||||||
3.1.2.4 | Б.В. ПП 04 | Теплотехніка і гідравліка/ Допуски і посадки в ТКМ / Основи електромонтажних робіт | 5дз | 3 | ||||||
3.1.2.5 | Б.В. ПП 05 | Основи наукових досліджень /Основи методологічної культури вчителя / Медіаосвіта | 5 | 2 | ||||||
3.1.2.6 | Б.В. ПП 06 | Історія техніки/ Історія технологій/ Історія видатних винаходів | 8 | 3 | ||||||
Всього | 2 | 4 | 18 | |||||||
3.1.2.1. Вибір блоку дисциплін*** | ||||||||||
Блок 1. Технічні види праці | ||||||||||
3.1.2.1.1 | Б.Т.В. ПП 01 | Вибрані питання матеріалознавства | 3 | 2 | ||||||
3.1.2.1.2 | Б.Т.В. ПП 02 | Основи технічного конструювання | 3 | 3 | ||||||
3.1.2.1.3 | Б.Т.В. ПП 03 | Обробка металів різанням | 4 | 6 | 5 | |||||
3.1.2.1.4 | Б.Т.В. ПП 04 | Обробка деревини різанням | 5 | 6 | 4 | |||||
3.1.2.1.5 | Б.Т.В. ПП 05 | Прикладна механіка | 5 | 4 | ||||||
3.1.2.1.6 | Б.Т.В. ПП 06 | Технологія побутової діяльності (для хлопців) | 6 | 3 | ||||||
3.1.2.1.7 | Б.Т.В. ПП 07 | Народні ремесла (для хлопців) | 6, 7, 8дз | 12 | ||||||
3.1.2.1.8 | Б.Т.В. ПП 08 | Технології галузей професійної діяльності в регіоні | 7 | 3 | ||||||
3.1.2.1.9 | Б.О.В. ПП 09 | Технічна творчість | 8 | 4 | ||||||
Блок 2. Обслуговуючі види праці | ||||||||||
3.1.2.1.1 | Б.О.В. ПП 01 | Швейне матеріалознавство | 3 | 2 | ||||||
3.1.2.1.2 | Б.О.В. ПП 02 | Обладнання швейної промисловості | 3 | 3 | ||||||
3.1.2.1.3 | Б.О.В. ПП 03 | Технологія швейного виробництва | 4 | 6 | 5 | |||||
3.1.2.1.4 | Б.О.В. ПП 04 | Конструювання і моделювання одягу | 5 | 6 | 4 | |||||
3.1.2.1.5 | Б.О.В. ПП 05 | Технологія приготування страв | 5 | 4 | ||||||
3.1.2.1.6 | Б.О.В. ПП 06 | Технологія побутової діяльності (для дівчат) | 6 | 3 | ||||||
3.1.2.1.7 | Б.О.В. ПП 07 | Народні ремесла (для дівчат) | 6, 7, 8дз | 12 | ||||||
3.1.2.1.8 | Б.Т.В. ПП 08 | Композиція костюма | 7 | 3 | ||||||
3.1.2.1.9 | Б.О.В. ПП 09 | Прикладна творчість | 8 | 4 | ||||||
Всього | 5 | 6 | 40 | |||||||
3.2.1. Нормативна частина | ||||||||||
3.2.1.1 | Б.Н. ПП 13 | Навчальна практика** | дз:2,4 ,6,7 | 6 | ||||||
3.2.1.2 | Б.Н. ПП 14 | Виробнича практика (у школі) | 8дз | 9 | ||||||
Всього | 5 | 15 | ||||||||
3.3. Курсові роботи | ||||||||||
3.3.1 | Б.Н. ПП 15 | Курсова робота з фаху | 6 дз | 2 | ||||||
3.3.2 | Б.Н. ПП 16 | Курсова робота з педагогіки/психології/методики фаху | 8 дз | 2 | ||||||
Всього | 2 | 4 | ||||||||
РАЗОМ теоретичної і практичної підготовки | ||||||||||
Загальна кількість год./кредитів (год. х тижд.) | ||||||||||
Кількість екзаменів | 31 | |||||||||
Кількість заліків | 39 | |||||||||
Факультативи | ||||||||||
Фізичне виховання**** | ||||||||||
Державна атестація | ||||||||||
Державний кваліфікаційний екзамен з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки | ||||||||||
Захист дипломних кваліфікаційних робіт з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки | ||||||||||
Разом | 243 | |||||||||
Примітки: 1) цифрами у стовбчику «курсові роботи» зазначені семестри та дисципліни, з яких пишеться курсова робота; 2) * - заняття з фізичного виховання у формі гуртків, секцій; 3) ** - для додаткової спеціальності «Фізика»
В. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА»
В. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ: 6.010103 Технологічна освіта.
ДИСЦИПЛІНИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Історія та культура України
Навчальна дисципліна «Історія та культура України» для спеціальності «Технологічна освіта» – одна із складових спектра історичних наук. Вивчення історії та культури своєї Вітчизни відіграє провідну роль у процесі формування високої історичної свідомості людської особистості, інтелекту та політичної культури. Знання історії формують громадянську свідомість і гідність особи.
2. Українська мова (за проф. спрямуванням)
Навчальна дисципліна «Українська мова» для спеціальності «Технологічна освіта» передбачає вивчення різних видів ділових документів, набуття студентами навичок їх укладання, засвоєння етикету ділової кореспонденції. Для цього на практичних заняттях рекомендується виконувати зі студентами такі типи завдань: написання документів, усні вправи до кожної теми, редагування текстів документів, відтворення їх на бланках, різні види диктантів (словниковий, вибірковий, пояснювальний, попереджувальний, диктант – переклад, контрольний).
3. Філософія
Навчальна дисципліна «Філософія» для спеціальності «Технологічна освіта» призначена для формування у студентів уявлення про філософію як підгрунтя духовного життя суспільства. В процесі вивчення філософії студенти отримують знання про напрямки духовного розвитку людства на протязі 4 тисяч років, що відбивається в творчості філософів різних країн і різних інтелектуальних орієнтацій. Також студенти вчаться формулювати власні ідеї за допомогою філософського категоріального апарату з метою дослідження сенсожиттєвих та світоглядних проблем.
4. Іноземна мова (за проф. спрямуванням)
Метою навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції студентів у межах тематики з фаху, а також розвиток умінь та навичок читання, аудіювання, розуміння та перекладу фахової літератури як за допомогою словника, так і без нього.
ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
5. Хімія за професійним спрямуванням
Основна программа курсу «Хімія» присвячена оволодінню фізико-хімічним підходом до застосування теоретичних законів для розв‘язання практичних питань. Знання з цієї дисципліни мають особливе значення в експериментальних та наукових дослідженнях.
6. Вища математика
Враховуючи специфіку підготовки майбутніх фахівців трудового навчання, а також особливості їх практичної діяльності, курс “Вища математика” наближений до успішного вивчення дисциплін “Машинознавства”, “Основ виробництва” та “Основ економічних знань”. В зв’язку з цим дидактичними і методичними особливостями даної програми є: виразна практична спрямованість, яка знайшла відображення в зв’язку зі шкільним курсом математики і змістом багатьох прикладних задач, що розглядаються перед введенням кожного основного поняття з математичного аналізу та аналітичної геометрії; широке використання принципу наочності при вивченні основних понять та доведенні основних теорем.
Дана програма розрахована на загальне дидактичне значення математики – як засіб доказового мислення, що в край потрібно для виховання творчого спеціаліста з трудового навчання в нових економічних умовах діяльності шкіл
7. Загальна фізика з практикумом
Фізика — наука, яка вивчає найпростіші та в той же час найбільш загальні закономірності явищ природи, властивостей і будови матерії, закони її руху. Поняття фізики та її закони лежать в основі всього природознавства. Фізика відноситься до точних наук та вивчає закономірності явищ. Саме це враховує програма курсу загальної фізики.
Фахівець повинен мати фундаментальну підготовку з фізики, вищої математики, основ радіоелектроніки, основ інформатики, психології, педагогіки та методики викладання, щоб забезпечити належний науковий і методичний рівень викладання фізики, виконувати дослідницьку роботу, вміти працювати на сучасному фізичному обладнанні, орієнтуватись в питаннях менеджменту фізичного обладнання, приладів та матеріалів, в питаннях охорони навколишнього середовища, проводити виховну роботу в учнівському колективі.
Курс загальної фізики в педагогічній освіті майбутнього вчителя фізики є профілюючою дисципліною, оскільки формує в студентів уявлення про фізику як науку. Особливість вивчення фізики у педагогічному університеті полягає в тому, що студенти повинні оволодіти системою вмінь і навичок, які б давали можливість ефективно передавати знання учням, виховувати у них допитливість, інтерес до знань, любов до винахідництва.
Специфіка цієї дисципліни вимагає вивчення теорії фізичних явищ та законів, вміння математично їх описувати та застосовувати набуті знання при розв'язуванні задач. Невід’ємною органічною складовою курсу фізики є лабораторний практикум. Основною метою лабораторних робіт (фізичного практикуму) є сприяння більш глибокому засвоєнню теоретичних знань, їх закріпленню та формуванню навичок застосування. Важливу роль у системі підготовки спеціалістів-фізиків відіграє спеціальний фізичний практикум, поставлений на рівні сучасних наукових досліджень, та використовує базу науково-дослідних лабораторій.
8. Інженерна графіка
Нарисна геометрія
В курсі розглядаються: методи проектування (центральне, паралельне, комплексний рисунок Монжа); проектування точки в системі квадрантів та октантів; проектування прямої; проектування площини; позиційні та метричні властивості проекцій пар геометричних фігур (образів); методи перетворення комплексного рисунка; многогранники та криві поверхні, їх переріз площиною, перетин прямою лінією та взаємний перетин; побудова розгорток многогранників; - побудова аксонометричних проекцій.
Креслення (в т.ч. технічне)
Вивчення курсу креслення починається з геометричних побудов та вивчення положень ЄСКД. Далі в курсі розглядаються: проекційне креслення (з використанням аксонометричних проекцій); види, розрізи, перерізи, правила нанесення розмірів; типи роз’ємних та нероз’ємних з’єднань і всіх елементів, що їх утворюють; виконання ескізів деталей з натури, шорсткість поверхонь, граничні відхилення розмірів, форм та розташування поверхонь; виконання складних креслень; деталювання складних креслень; виконання електричних та кінематичних схем; будівельні креслення
Комп'ютерна технічна графіка
Метою викладання навчальної дисципліни «Комп'ютерна технічна графіка» є формування у майбутніх вчителів технологічної освіти знань щодо сукупності дій по створенню зображень за допомогою комп'ютера.
Знайомство з різними типами графічних редакторів (растрових і растрових зображень) за допомогою програм «Раint», «СоrelDRAW», «Potoshop», «КОМПАС 3D». Показати можливості комп'ютерної графіки при вивченні дисциплін (електротехніка, електромонтажні роботи, слюсарні роботи, виконання робіт з деревиною та ін..) з використанням комп'ютерних програм: Coreldraw і КОМПАС 3D.Забезпечити також ознайомлення з основними напрямками й розвитком комп'ютерної графіки (наукової, ділової, конструкторської, ілюстративної та художньої), а також ознайомлення з програмами верстки).
9. Інформаційні технології в освіті
Основи інформатики та ІКТ
Програмою передбачається оволодіння студентами системною сукупністю знань і вмінь, яка містить практичні навички спілкування з комп‘ютером, розуміння і знання загальних принципів його побудови та функціонування, вміння використовувати сучасні програмні засоби загального призначення (текстові та графічні редактори, електронні таблиці, бази даних, Інтернет) для збереження, обробки, пошуку та передачі різних видів інформації.
Інформаційно-технічні засоби навчання
Нормативна дисципліна циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки спрямована на психолого-педагогічну, методичну i технічну підготовку студентів до використання інформаційно-технічних засобів навчання (ІТЗН) на заняттях з технологій у середній школі.
Метою курсу «Інформаційно-технічні засоби навчання» є підготовка студентів до раціонального та ефективного використання сучасної навчальної техніки та відповідних їй навчально-інформаційних матеріалів (дидактичних засобів) у майбутній педагогічній діяльності.
Майбутні вчителі технологій повинні мати компетенції щодо вирішення проблем і задач соціальної діяльності, інструментальних і загальнонаукових задач та вміння, які забезпечують наявність цих компетенцій. Зокрема, студенти повинні знати: правила безпечної експлуатації навчальної техніки згiдно з перелiком типового обладнання; види навчальної техніки та її нформації можливості; принципи i способи накопичення, систематизації та використання навчальної нформації; вимоги до створення презентаційних матеріалів; технологію створення навчальних відеофільмів; вміти: методично правильно добирати та використовувати сучасні засоби статичної і динамічної проекції; визначати дидактичну мету та ефективні прийоми застосування ІТЗН; добирати сучасні засоби реалізації інноваційних педагогічних технологій; визначати дидактичну мету використання комплексів ІТЗН з комп’ютерним управлінням; добирати сучасні засоби об’єктивного контролю знань; організовувати та проводити стандартизований контроль знань, керувати цим процесом, користуватися ефективними прийомами при роботі з текстами, таблицями, базами даних, навчально-інформаційними матеріалами у вигляді відео- та аудіо записів; виготовляти навчально-інформаційні матеріали, керувати роботою сучасної навчальної техніки й ефективно застосовувати її в процесі навчання і виховання учнів; вміти розробляти інструкції з охорони праці для навчальних майстерень; використовувати засоби електробезпеки; застосовувати засоби пожежогасіння; виконувати вимоги санітарно-гігієнічних норм.
10. Загальна електротехніка з практикумом
Основи електротехніки
Курс "Основи електротехніки" полягає в оволодінні студентами понять, принципів, конструкцій і можливостей електротехнічних пристроїв. Завдання курсу полягає у формуванні у майбутніх вчителів знань, уміннь та навичок для забезпечення: належного рівня викладання у школі технологій та факультативних курсів; трудового та екологічного виховання учнів; технічно грамотної експлуатації та обслуговування шкільного електротехнічного обладнання та апаратури; подальшої самоосвіти в галузі електротехніки.
Вивчення курсу "Основи електротехніки" базується на знаннях, здобутих студентами під час вивчення курсів "Загальна фізика", "Вища математика. Вивчення теоретичного матеріалу з усіх розділів супроводжується виконанням лабораторних робіт. Частина матеріалу програми виноситься на самостійне опрацювання студентами.
Практикум з електротехнічних робіт
Дисципліна вивчається майбутніми учителями технологій на рівні «бакалавр» і є логічним продовження вивчення базових та фундаментальних дисциплін напрямку підготовки “Технологічна освіта’. Ця дисципліна забезпечує теоретичну і практичну підготовку майбутніх учителів технології до проведення занять з учнями по вивченню електротехнічних робіт у школі, а також дає можливість студентам вивчити електрообладнанням шкільних майстерень. Електротехнічні роботи значно поглиблюють знання студентів про електротехнічне креслення, монтажні схеми, умовні позначення на електричних схемах та сприяють формуванню практичних вмінь і навичок щодо монтажу схем пуску та захисту електричних двигунів, роботи з інструментами, різними електричними схемами та монтажними матеріалами. Ця дисципліна також сприяє формуванню у студентів технічного мислення, просторової уяви, умінь застосовувати теоретичні знання на практиці.
ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
11. Психологія
Курс з загальної психології складається з чотирьох змістових модулів: вступ до психології, пізнавальні психічні процеси, емоційні-вольові процеси, а також індивідуальні психічні властивості. Студенти також виконують індивідуальні навчально-дослідні завдання
12. Вікова фізіологія та валеологія
Мета курсу – дати майбутнім педагогам знання особливостей розвитку дитячого організму та гігієнічних вимог щодо організації навчально-виховного процесу.
У курсі вивчають загальні закономірності росту і розвитку дітей та підлітків, вікові особливості усіх систем організму, питання фізіології та гігієни навчально-виховного процесу, раціонального режиму дня, фізичного та трудового виховання.
Розділ «Валеологія» має дати майбутнім вчителям знання та вміння з формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей та школярів, а також засвоєння навичок по наданню першої медичної допомоги при станах, які становлять загрозу для життя людини
13. Педагогіка
Курс передбачає засвоєння студентами 5 модулів: “Загальні основи педагогіки”, “Дидактика”, “Теорія виховання”, “Актуальні проблеми керівництва та управління школою”, “Основи педагогічної майстерності”. Особлива увага приділяється реалізації в педагогічній практиці принципів перебудови освіти України, Концепції національного виховання, Положенням шкіл нового типу, новим педагогічним технологіям навчання і виховання.
Логіка побудови останнього модуля обумовлена системою послідовної роботи по оволодінню основами професійної майстерності вчителя: від усвідомлення сутності педагогічної майстерності, її структури до оволодіння шляхами, засобами розвитку професійних умінь (саморегуляції, техніки мовлення, мімічної та пантамімічної виразності) і нарешті до формування основ педагогічної взаємодії в заданих анотаціях навчально-виховного процесу. Програма передбачає максимальну можливість організації індивідуальної роботи студентів на заняттях.
14. Методика організації виховної роботи
Методика організації виховної роботи - одна з основних дисциплін у підготовці студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Основними формами вивчення даної
дисципліни є лекції і семінарські заняття, самостійна робота студентів. Зміст навчальної програми з дисципліни “ Методика організації виховної роботи” базується на сучасних досягненнях педагогічної науки щодо виховання особистості, основних закономірностей, принципів, методів, форм виховання, що вирішує завдання теоретичної і практичної підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Дисципліні “Методика організації виховної роботи ” відводиться особлива роль у формуванні особистості майбутнього викладача, оскільки мета цієї дисципліни - сформувати у студентів наукові поняття про теорію і методику виховання, її цілі та завдання; допомогти майбутнім викладачам в оволодінні основними теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо виховання особистості і колективу та навчити їх застосовувати ці знання і вміння в
майбутній педагогічній діяльності. Завдання дисципліни: ознайомити студентів з теорією виховання та показати її важливе місце і роль у педагогічній науці; озброїти майбутніх викладачів методиками вивчення та виховання особистості студента, роботи куратора студентської групи щодо формування колективу, розробки та проведення виховних заходів.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати :
- суть процесу виховання, його рушійні сили, закономірності та особливості;
- характеристику принципів виховання та шляхи їх реалізації в педагогічному процесі;
- основні напрями виховання;
- організаційні форми та методи виховання;
- форми обліку та оцінки результатів виховання.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти :
- здійснити вивчення особистості та колективу, використати отримані результати у виховній роботі зі студентами;
- застосовувати оптимальні організаційні форми та методи виховання;
- володіти методикою роботи куратора щодо формування студентського колективу, організації та проведення виховних заходів.
15. Теорія і методика технологічної освіти
Основи теорії технологічної освіти
Курс, покликаний забезпечити підготовку майбутніх учителів технологій до реалізації державних стандартів змісту освітньої галузі «Технології» в загальноосвітніх навчальних закладах; розкриття основних ідей Концепції технологічної освіти учнів в Україні; оволодіння майбутніми вчителями технологій теоретичними і методичними знаннями та вміннями проведення уроків трудового навчання в основній та технології в старшій школі відповідно до нових тенденцій реформування освітньої галузі "Технології" з використанням активних, інтерактивних методик, інформаційно-комунікативних засобів навчання.
Методика навчання технологій
Курс забезпечує теоретичну, практичну і методичну готовність студентів до організації і проведення урочної і позакласної технологічної підготовки учнів; розкриття шляхів реалізації провідних принципів технологічної освіти, забезпечення освітньої, розвивальної виховної функції технологічної підготовки школярів; здійснення між предметних зв’язків з основами науку процесі проектно-технологічної діяльності; визначення змісту роботи вчителя з організації, планування і матеріального забезпечення технологічної підготовки школярів; підготовка і розробка необхідної документації для вчителя технології.
Методика навчання креслення
Даний курс спрямований на формування умінь і навичок, необхідних для викладання креслення в школі. Передбачається більш детальне вивчення шкільного підручника з креслення, знайомство з навчальним та календарним планами, підготовка конспектів уроків, та їх проведення з подальшим обговоренням. Розглядається методика вивчення окремих розділів та тем, методика проведення конкретних уроків, історичний розвиток графічних зображень. Програма передбачає максимальне набуття практичних навичок майбутніх фахівців по підготовці та проведенню занять з креслення в загальноосвітній школі.
Теорія і методика профорієнтаційної роботи
Предметом нормативного курсу циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки студентів є зміст, принципи, форми і методи роботи з професійного самовизначення учнів.
Метою вивчення курсу «Теорія та методика профорієнтаційної роботи» є підготовка майбутніх вчителів технологій до проведення профорієнтаційної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Завданнями вивчення курсу «Теорія та методика профорієнтаційної роботи» передбачається формування у студентів таких знань: про професійну орієнтацію як проблему, її предмет, мету і завдання; про зміст, структуру, закономірності, принципи та критерії профорієнтаційної роботи; про види професійної діяльності та професіографію; про особливості професійного самовизначення учнівської молоді на різних етапах навчання.
На основі цих знань у студентів формуються вміння: визначати профорієнтаційні можливості навчальної та позакласної діяльності учнів, готувати профінформаційний матеріал, враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів різних вікових групі; застосовувати в роботі з учнями професіографічний матеріал; проводити діагностику професійних намірів, інтересів і нахилів, професійних здібностей учнів; надавати професійну консультацію в комплексі з іншими профорієнтаційними заходами.
Теорія і методика позашкільної освіти
Важливою складовою технологічної освіти є позаурочна предметно-перетворювальна діяльність, яка передбачає організацію гуртків, клубів за інтересами, студій художньо-прикладної творчості тощо як у школі, так і у позашкільних закладах освіти.
Вивчення курсу «Теорія і методика позашкільної освіти» сприяє оволодінню майбутніми вчителями необхідними знаннями, уміннями і навичками проведення позаурочної роботи з школярами, формування готовності майбутніх вчителів до ефективного застосування набутих знань у навчально-виховному процесі.
Метою даної дисципліни є оволодіння студентами теорією та методикою організації та проведення позаурочної роботи з трудового навчання у позашкільних навчальних закладах.
Дана дисципліна має теоретично-практичний характер і сприяє практичному формуванню у майбутніх вчителів технологій досвіду роботи керівника гуртка. Забезпечує майбутніх спеціалістів знаннями мети і завдань позаурочної діяльності, принципів і форм організації, змісту позаурочної та позашкільної роботи, спонукає до творчої діяльності студентів в процесі теоретичного і практичного вивчення предмету. Дає можливість розширити поле діяльності вчителя в позаурочній та позашкільній роботі, застосувавши отримані знання і вміння.
16. Основи виробництва
Основи техніки і технологій
Метою вивчення курсу є формування у студентів широкого загального уявлення про основи сучасного виробництва. Виходячи з цього вивчаються різні зразки техніки та технічних систем, виробничі та технологічні процеси тощо, а також сучасні тенденції їх розвитку та удосконалення.
Основною задачею даного курсу являється підготовка майбутніх вчителів трудового навчання, яка б сприяла до набуття політехнічної освіти учнів.
Стандартизація, управління якістю і сертифікація
Метою викладання навчальної дисципліни «Стандартизація, управління якістю і сертифікація» є формування у майбутніх вчителів технологічної освіти знань щодо стану і проблем стандартизації і сертифікації у галузі освіти відповідно до напряму їх підготовки, складових і функціонування системи управління якістю.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Стандартизація, управління якістю і сертифікація» є: формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем стандартизації і сертифікації у галузі відповідно до напряму їх підготовки; навчити організовувати роботу по забезпеченню якості продукції (робіт, послуг) шляхом розробки і впровадження систем якості у відповідності до вимог чинного законодавства і рекомендацій міжнародних та українських стандартів; ознайомити з основними нормативно-правовими і нормативно-технічними актами, що діють у сфері управління якістю тощо.
Економіка і організація виробництва
Економічна наука в Україні, її пізнання й викладання перебуваютьнині на новому щаблі свого розвитку. Зміни в господарському та політичному житті нашого суспільства зумовили суттєві зміни у розвитку економічної системи, що існувала раніше, й економічної теорії. Для проведення трансформаційних перетворень потрібно використовувати найкращі досягнення світової економічної науки, реалістичні теорії та практичні рекомендації.Опанування дисципліни сприятиме розумінню студентами сучасної ринкової економіки, формування підприємництва на основі різних формах власності, позитивних і негативних чинників розвитку національної економіки, а також структури сучасних міжнародних економічних відносин, механізму та специфіки їх реалізації.
17. Виробництво та обробка конструкційних матеріалів
Матеріалознавство
Основною метою і завданням даного курсу є ознайомлення студентів з наукою, що вивчає структуру та властивості матеріалів, встановлює зв’язок між іхнім складом, будовою і властивостями, вивчає залежність будови і властивостей від методів виробництва та обробки матеріалів, а також зміну їх під впливом зовнішніх чинників: силових, теплових, радіаційних та ін.
Програма містить розділи, присвячені основам матеріалознавства, залізовуглецевим сплавам, кольоровим металам та сплавам на їхній основі, корозії металів і методам захисту від неї, характеристиці інших неметалевих речовин, що використовуються як конструкційні матеріали.
Технології виробництва конструкційних матеріалів
Поняття про металеві та неметалеві конструкційні матеріали; їх роль в становленні матеріальної бази суспільства, в розвитку нових галузей виробництва, науки і техніки. Вивчення технологічних методів одержання та обробки заготовок та деталей машин, їх техніко-економічних характеристик та галузей раціонального використання; вивчення основ технологічності конструкцій заготовок і деталей машин з урахуванням методів їх одержання та обробки
Обробка конструкційних матеріалів
Мета надати є практичну і теоретичну підготовку майбутніх учителів трудового навчання до роботи з учнями про природу і властивості матеріалів, способів їх отримання і обробки.
Навчити майбутніх фахівців правильно відрізняти різні матеріали і методи формоутворення заготовок і деталей машин, які з них забезпечують високу якість продукції, економію матеріалів, високу продуктивність праці і різниці між ними.
Завдання вивчення технології отримання і обробки заготівель деталей, машин, фізико-хімічних основ процесів, їх техніко-економічних характеристик. Вивчити і вміти розкрити фізичну суть явищ, що відбуваються в матеріалах при їх отриманні.
Цілі курсу полягають в оволодінні майбутніми вчителями необхідних знань, умінь і навичок щодо технології обробки конструкційних матеріалів та формування готовності майбутніх вчителів до ефективного застосування набутих знань у навчально-виховному процесі. Це досягається завдяки постійному формуванню умінь і навичок у ході вивчення даної дисципліни
18. Машинознавство
Технічна механіка
Теоретична механіка являється однією з базових дисциплін для послідуючого вивчення таких технічних дисциплін, як опір матеріалів, теорія механізмів і машин, деталей машин, гідравліки та ін. Закони теоретичної механіки широко використовуються при розв’язанні самих різних технічних задач. Основними задачами при вивченні теоретичної механіки являються: вивчення теорії про сили; законів руху точки і твердого тіла; динаміки матеріальної точки і механічної системи та динаміки твердого тіла; підготовка студентів для подальшого вивчення технічних дисциплін.
В даному курсі вивчаються теоретичні основи розрахунку деталей і елементів конструкцій на міцність, жорсткість, стійкість, і наукових прийомів їх конструювання на основі курсу лекцій, проведення лабораторних робіт і самостійного виконання контрольних завдань.
Теорія механізмів і машин являється однією з головних технічних дисциплін, які необхідні для підготовки студентів до практичного втілення винаходів і раціоналізації в своїй подальшій самостійній роботі. Тобто вибирати по заданому закону руху вихідної ланки необхідну схему механізму. Робити кінематичний аналіз механізмів, знаходити критичні положення механізму (знаходити сили, що діють на ланки і т.п.) для подальших силових розрахунків
Деталі машин - наукова дисципліна, яка вивчає будову, принцип дії, розрахунок та проектування деталей машин і механізмів загального використання. Кінцевою метою вивчення дисципліни є підготовка майбутнього вчителя до викладання елементів машинознавства у школі, проведення занять по технічній праці та керівництво дитячою технічною творчістю.
Енергетичні машини
Мета курсу сформувати в студентів систему знань про перетворення будь-якого виду енергії в механічну і навпаки. В курсі вивчаються електричні машини постійного та змінного струму, трансформатори, апаратура управління і захисту електричних машин, правила техніки безпеки. При вивчені теплових машин опрацьовується такий матеріал: теплогенератори та хімічні генератори, котельні установки, парові турбіни та газотурбінні установки, реактивні двигуни і двигуни внутрішнього і зовнішнього згорання, компресори та холодильні машини. При вивченні гідравлічних машин опрацьовуються: гідравлічні насоси, водогони та гідродвигуни, гідротурбіни, гідропривід та гідропередачі. При вивченні розділу електростанції та енергозабезпечення опрацьовується матеріал про електростанції, теплозабезпечення, ядерну та термоядерну енергетику.
Робочі машини
Даний курс знайомить майбутніх вчителів з машинами, які служать для перетворення форми, властивостей і положення матеріальних предметів. В якості теоретичної основи використовується навчальний матеріал механіки, теплоти, електрики і технічної механіки. Курс складається із вступу і трьох розділів: «технологічні машини», «транспортні машини», «підйомні і транспортуючі машини».
Інформаційні машини та кібернетичні системи
Теоретична і практична підготовка до опанування принципів будови дії і використання автоматичних пристроїв і обчислювальної техніки, грамотного і ефективного використання до будь-яких видів робіт навчально-виховного процесу, організації і проведення науково-дослідної роботи
19. Основи дизайну
Метою навчальної дисципліни «Основи дизайну» є засвоєння теоретичного матеріалу та формування практичних умінь і навичок з дизайну, виховання у студентів художньо-естетичного сприйняття навколишнього світу й предметного середовища, розвиток пізнавальної і творчої активності, художнього смаку, формування знань з історії розвитку дизайну.
Дана дисципліна має теоретично-практичний характер і сприяє практичному формуванню вмінь та навичок майбутніх вчителів технологій. Забезпечує майбутніх спеціалістів знаннями технологічного застосування законів природи, естетики суті й принципів взаємодії технічної і художньої культури, спонукає до творчої діяльності студентів в процесі теоретичного і практичного вивчення предмету. Дає можливість розширити поле діяльності вчителя в позакласній та позашкільній роботі, застосувавши отримані знання і вміння.
Завданням вивчення дисципліни «Основи дизайну», яка посідає одне з провідних місць у фаховій підготовці майбутніх учителів технологій, є оволодіння майбутніми вчителями необхідними знаннями, уміннями і навичками з основ дизайну, формування готовності майбутніх вчителів до ефективного застосування набутих знань у навчально-виховному процесі.
20. Основи проектування і моделювання
Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з основними правилами та законами проектування та моделювання виробів на виробництві та у навчальному процесі. Основними завданнями вивчення дисципліни є навчити студентів розробляти навчальні проекти, враховуючи усі стадії проектування; робити рекламу власному виробу; аналізувати рентабельність власної продукції та шукати шляхи її реалізації.
Програма курсу зорієнтована на висвітлення таких питань, як особливості створення творчих проектів на уроках технологій. Процес проектування виробів на виробництві. Особливості моделювання виробів. Створення фактур матеріалу форми. Основні матеріали для створення макетів виробів.
Засвоєння курсу сприятиме підвищенню підготовки студентів до їх майбутньої професійної діяльності та педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах зі спеціальності.
Вивчаючи основи курсу «Основи проектування та моделювання», студенти оволодівають навиками створення навчальних творчих проектів, макетів та моделей виробів.
Дисципліна «Основи проектування та моделювання» відіграє координуючу роль у підготовці майбутніх учителів технологій до їх професійної діяльності.
21. Технологічний практикум
(Технічні види праці)
Курс складається з чотирьох розділів: “Ручна обробка деревини”, “Механічна обробка деревини”, “Ручна обробка металів”, “Механічна обробка металів”.
Кожна тема приведених розділів включає технічні відомості, самостійне завдання, прийоми його виконання. При вивченні курсу студенти ознайомлюються з засобами технічних вимірювань і контролю, технологічною документацією, набувають умінь та навичок по виготовленню різноманітних виробів.
(Обслуговуючі види праці)
Практикум в навчальних майстернях тісно пов’язаний з курсом «Конструювання, моделювання і технологія швейного виробництва». Його мета - закріплення вмінь по виконанню всіх видів робіт по розкрою та пошиттю швейних виробів. В процесі практичної роботи студенти набувають навичок з експлуатації різних видів швейного обладнання, здійснення самоконтролю в процесі роботи, дотримання вимог безпеки праці.
22. Безпека життєдіяльності
Безпека життєдіяльності
В цьому курсі вивчаються питання безпеки життєдіяльності в повсякденних умовах. Розглядаються питання “Кодексу про працю України”, трудовий договір, охорона праці, робочий час, час відпочинку, праця жінок, праця молоді.
Крім того вивчаються питання: фізичні параметри повітря (температура, тиск, вологість); природне та штучне освітлення приміщень; виробничий шум та виробнича вібрація; електробезпека.
В результаті вивчення курсу студенти повинні знати норми зазначених вище параметрів.
Основи охорони праці
Метою дисципліни "Основи охорони праці" є теоретична і практична підготовка майбутнього учителя загальноосвітньої школи до виконання вимог охорони і безпеки праці, що необхідно для створення безпечних і здорових умов діяльності, а також для самостійного і творчого вирішення різних питань охорони праці у їх майбутній практичній діяльності.
Вибіркові дисципліни
23. Основи метрології
Основні мета та завдання курсу є формування знань та навичок, які допоможуть вирішувати задачі з метрологічного забезпечення технологічних процесів, опанування знанням відносно раціонального вибору методів вимірювання та засобів вимірювання, навчити правил користування найпростішими вимірювальними приладами.
Дисципліна містить такі розділи: метрологія — наука про вимірювання; принципи та методи вимірювання; засоби вимірювальної техніки та похибки; похибки вимірювань фізичних величин.
24. Технічні вимірювання
Мета вивчення дисципліни - одержати теоретичні знання по основах взаємозамінності і технічних вимірювань, набути навичок використовування і дотримання вимог комплексу стандартів ЄСДП, оволодіти методиками розрахунку і вибору посадок типових з'єднань, метрологічного забезпечення при виробництві.
Задачі вивчення дисципліни. В результаті вивчення дисципліни майбутній фахівець повинен набути навичок аналізу вхідних геометричних параметрів на функціональні показники виробу і його з'єднань, при цьому технiко-экономiчно обгрунтовувати призначення допусків і посадок. Кожний студент повинен навчитися оформляти креслення, технічну документацію відповідно вимогам стандартів. Набути навичок обов'язкового використовування стандартів при рішенні технічних задач, для виконання проектних розробок з високим рівнем уніфікації, відповідним рівнем надійності і довговічності.
25. Вимірювальні інструменти та пристрої
Основні мета та завдання курсу є формування знань та навичок відносно раціонального вибору методів вимірювання та засобів вимірювання, навчити правил користування різноманітними вимірювальними приладами.
Дисципліна містить такі розділи: різновиди та призначення вимірювальних приладів; принципи та методи вимірювання; похибки вимірювань.
26. Основи сільськогосподарської праці
Мета: забезпечення підготовки студентів до трудової діяльності з різних видів сільськогосподарської праці: землеробство, рослинництво та тваринництво;формування у студентів уявлення про основні напрямки сільськогосподарської праці; формування навичок проектування та освоєння сівозмін, розпізнавання видів ґрунтів та давати їм фізико-хімічну та агрохімічну характеристики, освоєння системи обробітку ґрунту, меліорації земель та використання протиерозійних заходів, уміння догляду за посівами сільськогосподарських культур, утримання сільськогосподарських тварин та догляду за ними.
Завдання: формування у студентів знань, умінь і навичок з рослинництва, тваринництва та землеробства у відповідності до навчальної програми; виховання творчого та сумлінного ставлення до праці, особистісних якостей як працелюбність, дбайливість; формування уміння мислити творчо, ініціативно, самостійно діяти у нестандартних ситуаціях; формування у студентів умінь планувати свою роботу.
За своєю структурою курс “Основи сільськогосподарської праці” відповідає програмі шкільного курсу “Технології ” для загальноосвітніх навчальних закладів з питань технології вирощування рослин, догляду за тваринами. Курс складається з трьох розділів: “Землеробство”; “Рослинництво”; “Тваринництво”.
27. Основи екології
Програма нової інтегральної міждисциплінарної науки про гармонізацію взаємодії суспільства і природи - екологія включає вивчення питань історії взаємодії суспільства і природи, причини виникнення і масштаби сучасної соціоекологічної кризи, формування реальних уявлень про людину і природу, взаємозв’язок всіх живих організмів (включаючи людину) між собою та факторами середовища, необхідність охорони та раціонального використання багатств природи, велика увага приділяється вивченню соціоекологічної ситуації на Україні (розорення земель, забруднення середовища, Чорнобильська аварія тощо).
28. Основи технології машинобудування
Саме обробка різанням дозволяє надати заготовками деталей машин і приладів, отриманих литтям, плющенням, куванням, штампуванням і іншими методами, необхідну форму, точні розміри і задану якість поверхні.
Метою вивчення предмету «основи технології машинобудування» є оволодіння майбутніми вчителями «технологій» такими професійними навичками як: етапи проектування технологічним процесів обробки різанням, розраховувати припуски на обробку заготовки, виконувати конструкторсько-технологічні розрахунки обробки типових заготовок на верстатах. Тобто технологія машинобудування дозволяє набути практичні навички для основ проектування технологічних процесів для механічної обробки металів.
Програма курсу містить такі розділи: технологическое обеспечение качества изделия, технологичность конструкции изделия, базирование. базы в машиностроении, основы проектирования технологических процессов механической обработки, технология изготовления типовых деталей.
29. Радіоелектроніка
Мета курсу “Радіоелектроніка» ввести студентів до сфери понять, принципів, ідей, конструкцій і можливостей радіоелектронних пристроїв. Програма курсу виконує наступні завдання для забезпечення: належного рівня викладання у школі технологій та факультативних курсів; трудового екологічного виховання учнів; керівництва технічною творчістю учнів; технічно грамотної експлуатації та обслуговування шкільного радіоелектронного обладнання; подальшої самоосвіти в галузі радіоелектроніки.
Вивчення курсу «Радіоелектроніка» базується на основі знань, здобутих студентами в курсах «Загальна фізика», «Вища математика».
Вивчення теоретичного матеріалу з усіх тем супроводжується виконанням лабораторних практикумів. У програмі наведені перелік рекомендованих лабораторних робіт.
У процесі вивчення курсу здійснюється підготовка студентів до профільного технологічного навчання старшокласників основ автоматики й телемеханіки. Передбачено формування знань: про замкнуті автоматичні системи; класифікацію автоматичних систем по характеру внутрішніх динамічних процесів; Ознайомлення з прикладами неперервних дискретних і релейних автоматичних систем та методами їхніх розрахунків.
При вивченні основ телемеханіки передбачається опрацювати: способи передачі телемеханічної інформації; методи модуляції; достовірність передачі телемеханічної інформації; створення каналів зв’язку для передачі телемеханічної інформації.
Метою викладання навчальної дисципліни «Основи телебачення та зв'язку» є формування у майбутніх вчителів технологічної освіти основ знань прийому та передачі телевізійних сигналів та передачі сигналів зв’язку. Розглянути особливості побудови і структурні схеми телевізійних апаратів та приладів зв’язку. Ознайомить студентів з принципами цифрового телебачення та зв’язку, діючими системами, основами телекомунікаційних систем, засобами передачі сигналів загальні принципи побудови систем зв'язку з рухливими об'єктами, структуру мереж мобільному зв'язку і їх класифікація, глобальну інформаційну інфраструктуру мереж мобільному зв'язку та інше.
32. Теплотехніка і гідравліка
Теплотехніка і гідравліка як навчальна дисципліна в структурі фахової підготовки майбутніх вчителів трудового навчання має на меті сформувати у студентів цілісне уявлення про найважливіший речовий елемент продуктивних сил, матеріальну основу сучасного механізованого та автоматизованого виробництва.
Завдання курсу Теплотехніки і гідравліки передбачає ознайомлення майбутніх вчителів трудового навчання з основними видами існуючих машин у відповідності до їх класифікації, з техніко-технологічними можливостями та конструктивними особливостями машин, поширених в провідних галузях сучасного виробництва.
Необхідність у вивченні такого матеріалу визначається вимогами професійно-кваліфікаційної характеристики вчителя трудового навчання.
Вивчення поданого у програмі навчального матеріалу грунтується на міжпредметних зв'язках цього курсу з іншими навчальними дисциплінами: матеріалознавством, загальною фізикою, електротехнікою, технічною механікою, основами виробництва та ін.. Засвоєні студентами знання з теплотехніки і гідравліки будуть служити теоретичною основою для фахової підготовки вчителя трудового навчання і, зокрема, для вивчення спецкурсів та спецпрактикумів на завершальному етапі цієї підготовки
33. Допуски й посадки в ТКМ
У процесі вивчення курсу розкриваються: основні положення ЕСДП, основні терміни й визначення по допусках і посадках. Умовні позначення. Інтервали номінальних розмірів, квалітети, числові значення допусків. Поля допусків й числові значення граничних відхилень. Посадки із зазором. Посадки з натягом, Перехідні посадки. Нормальні розміри та числа, яким надається перевага, нормальні лінійні розміри. Нормальні кути, конусності й кути конусів та допуски кутів. Основні види відхилень й допусків форми й розташування поверхонь, загальні терміни й визначення. Відхилення форми. Відхилення розташування. Допуски форми і розташування поверхонь.
34. Основи електромонтажних робіт
Дисципліна «Електротехнічні роботи» вивчається майбутніми учителями технологій на рівні «бакалавр» і є логічним продовження вивчення базових та фундаментальних дисциплін напрямку підготовки “Технологічна освіта’. Ця дисципліна забезпечує теоретичну і практичну підготовку майбутніх учителів технології до проведення занять з учнями по вивченню електротехнічних робіт у школі, а також дає можливість студентам вивчити електрообладнанням шкільних майстерень. Електротехнічні роботи значно поглиблюють знання студентів про електротехнічне креслення, монтажні схеми, умовні позначення на електричних схемах та сприяють формуванню практичних вмінь і навичок щодо монтажу схем пуску та захисту електричних двигунів, роботи з інструментами, різними електричними схемами та монтажними матеріалами. Ця дисципліна також сприяє формуванню у студентів технічного мислення, просторової уяви, умінь застосовувати теоретичні знання на практиці.
35. Основи наукових досліджень
Спецкурс «Основи наукових досліджень» ставить за свою мету сприяти професійно-педагогічній підготовці фахівців, що є адекватною до сучасних вимог суспільства, процесів гуманізації та гуманітаризації.
Курс охоплює теми, що пов’язані між собою та органічно доповнюють одна одну: основні дослідницькі напрямки у сучасній педагогічній науці; пошук, збирання та переробка наукової інформації; методи науково-педагогічних досліджень; обробка, форми представлення та впровадження результатів наукового пошуку.
36. Основи методологічної культури вчителя
Дисципліна загальнопрофесійної підготовки бакалаврів вибіркової частини навчального плану забезпечує оволодіння студентами елементами культури наукової діяльності та використання набутого навчального досвіду у практичній діяльності.
Метою курсу є формування компонентів методологічної культури майбутніх учителів технологій. Зокрема, студенти вдосконалюють власний початковий рівень методологічних знань і відпрацьовують вміння й навички їх застосування у навчальній (вивчення курсів, що складають зміст наукової дисципліни), навчально-педагогічній (соціально-педагогічна і технологічна практики), науково-дослідній (виконання курсових робіт, індивідуальних навчально-дослідних завдань), самоосвітній (рефлексія і спрямування власного особистісно-професійного саморозвитку) діяльності. Відповідно, студенти набувають знань: світоглядних, гуманістичних функцій педагогіки і психології в суспільстві; методологічних засад навчання і виховання та принципів процесу пізнання; наукових підходів для відпрацювання педагогічної діяльності; основ методології і методів наукових досліджень; основ перетворювальних процесів педагогічної теорії в метод пізнавальної діяльності; вмінь:оперувати педагогічними категоріями; критично ставитися до положень, аргументів, які покладено в основу повсякденної педагогічної свідомості; використовувати прийоми ідеалізації та універсалізації; застосовувати системний, структурно-функціональний та інші підходи; використовувати у навчанні та вихованні учнів загальнонаукові принципи для розв’язування педагогічних завдань; використовувати дані науково-педагогічних досліджень у практичній діяльності; обирати адекватні методи дослідження та застосовувати їх для вивчення педагогічних явищ.
Для розвитку власної педагогічної майстерності студенти оволодівають педагогічною методологією і методикою навчання, оскільки лише теоретичне і методологічне розв'язання проблем розкриває принципові засади багатогранної педагогічної діяльності, підказує шляхи і способи розв'язання часткових завдань, які постають перед ними у конкретних умовах.
37. Медіаосвіта
Вибіркова дисципліна циклу професійної та практичної підготовки студентів спрямована на оволодіння методикою впровадження основ аудіовізуальної грамотності в загальноосвітніх навчальних закладах. Особливого значення медіаосвіта та аудіовізуальна грамотність набувають в контексті підготовки учнівської та студентської молоді до взаємодії зі складним інформаційним світом, вільного входження юнацтва та молоді в полікультурний простір, що є складовими професійної підготовки майбутнього вчителя. Адже від рівня його інформаційно-комунікативних знань та вмінь залежить рівень медіакультури учнів. Тому медіаосвіта поряд з педагогікою має дати додаткову освіту студентам, яка буде підґрунтям для стійкої психіки і свідомості до несприятливого зовнішнього впливу та сприятиме створенню культурного і духовного адаптаційного середовища.
Метою вивчення курсу є формування у майбутніх учителів знань та вмінь щодо вирішення сучасних медіапедагогічних проблем, розуміння значення медіасвіту в професійному та особистісному становленні людини.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: вироблення навичок студентів щодо розпізнавання маніпулятивної медіаінформації, використання загальноосвітніх медіапродуктів в професійній діяльності педагогів; підготовка студентів до формування в учнів полікультурної карти світу; розкриття дидактичних аспектів застосування медіазасобів у навчанні й вихованні школярів.
38. Історія техніки
Дисципліна "Історія техніки" входить до циклу дисциплін фундаментальної, професійної та практичної підготовки, яка формує систему політехнічних знань в галузі історії техніки, надає студентам знаннями про основні напрями розвитку науково-технічного прогресу в людському суспільстві. Відомості з історії техніки знайомлять з розвитком людської культури в усьому її різноманітті. Дані з історії активують пізнавальну діяльність студентів, розвивають допитливість, виробляють емоційну дію, викликають потребу до самоосвіти.
39. Історія технологій
Дисципліна «Історія технологій» формує систему політехнічних знань з історії розвитку технологій, історії вдосконалення методів, процесів і матеріалів, що використовуються в різних галузях діяльності людини, а також історії наукового опису способів технічного виробництва. Дані з історії технологій активують пізнавальну діяльність студентів, розвивають допитливість, виробляють емоційну дію, викликають потребу до самоосвіти, це не просте реконструювання минулого наукового знання, а дослідження процесу розвитку науки з метою з’ясування тенденцій і закономірних зв’язків, що визначають зміст і напрями до сучасних технологій.
40. Історія видатних винаходів
Курс «Історія видатних винаходів» формує у студентів систему політехнічних знань з історичної науки загалом, а також сукупність досліджень, винаходів техніки, присвячених певній епосі, темі. Курс розкриває причинно-наслідковий закон — від зародження потреби до ідеї створення технічного об’єкту; закон діалектики — «заперечення — запереченням», що висвітлює поступовий розвиток техніки у вигляді спіралі, коли технічний об’єкт отримує своє нове впровадження у життя, але у більш досконалому вигляді. У процесі вивчення курсу реалізуються міжпредметні зв’язкиоснов наук з технологією та всесвітньою історією. Поряд з відомостями про історію важливих досягнень техніки та видатних винаходів, його зміст надає студентам можливість вивчити сутність технічних конструкцій, дізнатися прізвища відомих та маловідомих винахідників, зокрема, вітчизняних.
Блок 1. Технічні види праці
41. Вибрані питання матеріалознавства
Вибіркова фахова дисципліна покликана поглибити знання, набуті при вивченні курсу «Матеріалознавство», де студенти вже ознайомились з будовою, властивостями та застосуванням основних металевих і неметалевих конструкційних матеріалів.
Тут поглиблено розглядаються окремі питання, пов’язані з методами дослідження конструкційних матеріалів, особливостями діаграм стану сплавів чорних та кольорових металів спеціального призначення, що використовуються у машинобудуванні, електро- та радіотехніці, продовжено знайомство з основами матеріалознавства неметалевих матеріалів. Також, з метою пропедевтики до майбутньої спеціалізації, приділено увагу матеріалам, які застосовуються в конструкціях автомобілів.
42. Основи технічного конструювання
У процесі вивчення курсу майбутні вчителі опановують знаннями, методами і прийомами з основ технічного конструювання, знайомляться з основними видами конструкторської документації, зокрема: технічною пропозицією, ескізним проектом, технічним проектом та робочою конструкторською документацію. Виконують конструкторські завдання по виготовленню простих технічних виробів, зокрема: заклепкових, різьбових та шпонкових з’єднань, кінематичних схем механічних передач тощо. Розробляють конструкторсько-технологічну документацію, зокрема: креслення деталей, складальні та інші креслення, схеми, специфікації, технічні завдання, пояснювальні записки, розрахунки. Використовують навчальну та спеціальну літературу, стандарти тощо.
43. Обробка металів різанням
Дисципліна «Обробка деревини різанням» має за мету озброїти студентів знаннями, необхідними їм для безпосереднього проведення занять у V-VII класах ЗОШ з обробки деревини. Значна увага приділяється лабораторним заняттям у столярній майстерні, де студенти набувають практичних навичок роботи як ручним інструментом, так і на деревообробних верстатах.
44. Обробка деревини різанням
В курсі вивчаються теоретичні питання процесу різання матеріалів, сучасні інструментальні матеріали, конструкції та експлуатація ріжучого інструменту, верстатів і види робіт, що виконуються на них. В результаті студент одержує теоретичні знання, практичні уміння та навички, необхідні для правильної експлуатації сучасних верстатів, їх налагодження, заточки ріжучого інструменту, вибору раціональних режимів різання.
45. Прикладна механіка
Завданням курсу є вивчення студентами будови та принципів дії механічних передач: зубчастих, пасових, ланцюгових, черв’ячних, фрикційних тощо. Ознайомлюються з теоретичними основами виконання проектних та перевірочних розрахунків механічних передач, деталей та вузлів, що обслуговують передачі, а також з’єднання деталей машин з використанням критеріїв працездатності, допустимих напружень, машинобудівних матеріалів тощо. Навчаються читати й виконувати кінематичні схеми, використовувати навчальну та спеціальну літературу, проектно-конструкторську документацію, стандарти СКД ДСТУ, ЄСКД, ЄСДП, ISO тощо
46. Технологія побутової діяльності
Основною метою та завданням курсу є забезпечення студентів знаннями та вміннями з ремонту та експлуатації побутових приладів, основам етикету, основним елементам грамоти споживача, основним правилам догляду за волоссям, нігтями та шкірою та правилам особистої гігієни.
Програма курсу містить такі теми: Безпечне користування побутовими електроприладами. Види побутових електроприладів. Побутова техніка для прибирання житла. Побутова техніка для приготування страв. Електричні прилади для зберігання продуктів. Догляд за волоссям. Догляд за нігтями. Догляд за шкірою. Основи етикету
47. Народні ремесла
Дисципліна «Народні ремесла» вивчається студентами на рівні «бакалавр» і сприяє формуванню у майбутніх учителів технологій стійкого інтересу до творчої педагогічної діяльності, прищеплення майбутнім вчителям технології знань, умінь і навичок з організації процесу навчання, що розвиває творчі здібності та мислення учнів, ознайомлення студентів з історією народних ремесел і промислів, технологіями і техніками виготовлення виробів з різних матеріалів. Практичні уміння й навички студентів формуються при виконанні ними ряду завдань з художньої обробки матеріалів. Враховуючи можливості наявної матеріальної бази при проведенні практичних занять з курсу «Народні ремесла», студенти опановують різні види різьби по дереву, та виконують індивідуальні творчі завдання.
48. Технології галузей професійної діяльності в регіоні
У процесі вивчення курсу розкриваються основи технологій виробництва базових галузей регіону: добувна промисловість; виробництво електроенергії; виробництва машин і устаткування; деревообробна промисловість; транспорт і зв'язок тощо. Розміщення, спеціалізація і перспективи розвитку агропромислового виробництва в регіоні. Основні технології в агропромисловому виробництві: вирощування сільськогосподарських культур; виробництва продукції тваринництва; продукції в садівництві і виноградарстві; зберігання сільськогосподарської продукції; переробка сільськогосподарської продукції; захисту рослин; система машин для комплексної механізації ведення агропромислового виробництва.
49. Технічна творчість
Поняття технічної творчості; особливості технічної творчості; методи вирішення технічних задач; відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція; етапи розробки технічних об’єктів; вибір профілю, комплектування і організація гуртка
Блок 2. Обслуговуючі види праці
50. Швейне матеріалознавство
Метою викладання дисципліни є ознайомлення з сучасними матеріалами, їх властивостями та застосуванням.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти добирати матеріали для виготовлення різних видів одягу, розпізнавати їх та добирати оптимальні режими пошиття волого-теплової обробки та експлуатації.
51. Обладнання швейної промисловості
Курс обладнання швейної промисловості є наукова дисципліна, яка вивчає призначення і будову машин і механізмів, якими обладнані підприємства швейної промисловості.
Кінцевою метою вивчення дисципліни є забезпечення знаннями та навичками ремонту, наладки і обслуговування машин і механізмів, якими обладнані шкільні майстерні з обслуговуючої праці, проведення занять з дисципліни ’’ Обслуговуюча праця ’’. Виявлення та усунення неполадок в роботі швейної машини
52. Технологія швейного виробництва
Метою викладання дисципліни „Технологія швейних виробів” є ознайомлення студентів з технологією сучасного швейного виробництва, системою стандартизації та оцінки якості швейних виробів.
53. Конструювання і моделювання одягу
Метою викладання дисципліни „Конструювання та моделювання одягу є ознайомлення студентів з асортиментом, вихідними даними та методами конструювання одягу, основами композиції та історії костюма.
54. Технологія приготування страв
Викладання курсу «Технології приготування їжі» має на меті формування знань, вмінь і навичок по приготуванню страв, вивчення регіонального компоненту, велика увага приділяється вивченню української національної кухні. Розділ «Товарознавство продовольчих товарів» передбачає вивчення хімічного складу, харчової цінності, умов та терміну зберігання харчових продуктів. Організація обслуговування передбачає вивчення видів та призначення посуду, дає можливість оволодіти правилами прийому гостей, правилами етикету. Велика увага приділяється організації роботи, раціонального використання робочого часу.
55. Технологія побутової діяльності
Основною метою та завданням курсу є забезпечення студентів знаннями та вміннями з ремонту та експлуатації побутових приладів, основам етикету, основним елементам грамоти споживача, основним правилам догляду за волоссям, нігтями та шкірою та правилам особистої гігієни.
Програма курсу містить такі теми: Безпечне користування побутовими електроприладами. Види побутових електроприладів. Побутова техніка для прибирання житла. Побутова техніка для приготування страв. Електричні прилади для зберігання продуктів. Догляд за волоссям. Догляд за нігтями. Догляд за шкірою. Основи етикету.
56. Народні ремесла
Метою викладання курсу є сприяння розвитку творчої особистості майбутнього вчителя обслуговуючої праці, що поєднує в собі високий рівень естетичної культури та професійні вміння.
Курс передбачає теоретичне та практичне засвоєння основ декоративно-прикладного мистецтва, оволодіння різноманітними художніми техніками. Особлива увага приділяється вивченню виразних можливостей художніх технік, які можна використовувати при роботі з дітьми в школі.
57. Композиція костюма
Основною метою навчального курсу є створення сучасного костюма як образно-художньої системи елементів одягу, взуття і аксесуарів. Завданнями курсу є розвиток образно-асоціативного мислення та опанування студентами усіх етапів створення ескізу одягу: застосування засобів, принципів та законів композиції при виконанні різних видів ескізів, зображення проектованого виробу, уміння правильно «читати» ескіз.
Програма курсу містить у собі такі розділи: формування художнього образу, основні закономірності композиції костюма, графічне зображення ансамблю одягу.
58. Прикладна творчість
Основною метою даного курсу являється естетичне навчання й виховання студентів на основі органічного зв’язку природного й суспільного в навколишньому світі та народної художньої творчості, особливих творів прикладного мистецтва а також безпосередньої естетичної діяльності студентів в процесі теоретичного і практичного вивчення предмету. Вивчення курсу передбачає залучення студентів до ціленаправленої самостійної творчої діяльності в процесі вивчення тем, виконанні курсових і реферативних робіт, виготовлення виробів прикладної творчості. Програма передбачає практичне оволодіння різними художніми техніками, зокрема: обробка тканин художніми швами, вишиванням, аплікацією і розписом, виготовлення і прикрашання виробів в’язанням, вузликове плетіння технічного макраме і т.п.
59. Фізичне виховання
Метою викладання дисципліни „Фізичне виховання” є сприяння вищої школи в підготовці інтелігентних, високоосвічених, здорових, гармонійно розвинених, компетентних у вибраній спеціальності фахівців з високою творчою і громадською позицією, готових до довголітньої високопродуктивної праці і захисту інтересів держави.
СЛОВНИК.
ECTS – EuropeanCommunityCourseCreditTransferSystem– це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Ця система, створена для забезпечення єдиної процедури оцінки навчання за кордоном, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визначення і передачі від одного інституту іншому. Система може використовуватися усередині інституту, між інститутами однієї країни, а так само між інститутами-партнерами з різних країн. Система ECTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS–кредитів; ECTS–оцінок, Угоди про навчання і Зарахування кредитів.
ECTS – кредити відображають навантаження студента за відповідним курсом. Один семестр денного навчання відповідає 30, один рік – 60 кредитам ECTS, що присуджуються по завершені періоду навчання і складення іспитів.
ECTS-оцінки використовуються для спрощення переведення оцінок між інститутами, забезпечуючи конвертованість внутрішність оцінок інституту.
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.
Вища освіта – це курс (цикл курсів) навчання, доступ до якого надає повна середня освіта, і який визнається компетентним фаховим органом, як такий, що належить до національної системи вищої освіти.
Державна атестація здійснюється у формах державного екзамену, комплексного екзамену у формі виконання комплексних кваліфікаційних завдань, захисту дипломного проекту (роботи). Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів і передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи).
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Дипломний проект (робота) – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до проектної (проектно-конструкторської) і виконавської (технологічної, операторської) робочим функціям.
Допуск до продовження навчання у наступному семестрі отримують студенти, які під час семестрового контролю отримали позитивні оцінки з навчальних дисциплін, що складають не менш, аніж 90% залікових кредитів, запланованих на поточний семестр. Навчальні дисципліни, з яких студент отримав незадовільні оцінки у поточному семестрі, а також дисципліни наступного семестру, як є до них попередніми, включаються до індивідуального навчального плану цього студента на наступний навчальний рік.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних модулів, або блоку модулів.
Зарахування кредитів, отриманих студентом у закладі-партнері гарантується закладом, що направив студента на навчання в інший заклад, угодою про навчання. Після повернення студента до свого закладу виконується переведення ЕСТS-оцінок, отриманих у закладі-партнері у внутрішні оцінки.
Індивідуальний навчальний план складається студентом за допомогою викладача – куратора на кожний наступний навчальний рік наприкінці попереднього навчального року. В індивідуальному навчальному плані зазначаються дисципліни, які студент обирає згідно з затвердженими навчальним планом нормативами для вивчення у наступному навчальному році.
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, розрахунково-графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Кваліфікаційна характеристика – це нормативний документ компетентного фахового органу, погоджений із замовником кадрів, у якому формулюються вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, що необхідні для виконання завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці.
Кваліфікація з вищої освіти – це присуджені закладом освіти знання або ступінь, зафіксовані у дипломі, який засвідчує успішне закінчення програми з вищої освіти.
Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Кредит ECTS – одиниця вимірювання навчального навантаження студента.
Кредитний модуль – це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Модульний контроль – це різновид контрольних заходів, який проводиться з метою оцінки результатів навчання студентів на визначених його етапах, а також для встановлення зворотного зв’язку між викладачем, його якістю викладання і рівнем знань і умінь студентів.
Навчальна програма дисципліни визначає ії місце і значення у процесі формування фахівця, ії загальний зміст, знання та уміння, які набуває студент у результаті вивчення дисципліни. Навчальна програма дисципліни містить у собі данні про обсяг дисципліни (у годинах та кредитах), перелік тем та видів занять, дані про підсумковий контроль тощо.
Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року.
Навчальний план – це основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації. Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає можливість складання індивідуальних навчальних планів для окремих студентів.
Навчальний процес – це система дидактичних, методичних та організаційних заходів, спрямованих на реалізацію освітньої програми.
Навчальний рік – триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення контрольних заходів (модульного контролю та залікових тижнів), екзаменаційних сесій, практик, дипломного проектування або науково-дослідної роботи, державної атестації, вихідних, святкових і канікулярних днів.
Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Навчальні (аудиторні) заняття – лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом.
Організація навчального процесу – це система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, створення розкладу занять, консультацій, видів поточного та підсумкового контролю, державної атестації. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами закладу освіти (навчальним відділом, факультетами, кафедрами тощо.)
Освіта – це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок. Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Освітня програма складається з навчальних дисциплін, визначених за назвою, змістом та обсягом, інших видів навчальної діяльності, які у сукупності забезпечують формування у слухача (студента) якостей, знань і умінь фахівця відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики.
Підсумковий контроль (семестровий контроль та державна атестація) проводиться з метою оцінки результатів навчання на повному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Поточний контроль здійснюється під час проведення аудиторних занять і має мету перевірки засвоєння студентами кредитних модулів навчальної дисципліни.
Практична підготовка – обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практичні заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Програма з вищої освіти (освітня програма) – це курс (цикл) навчання, який реалізується за допомогою навчального процесу, і після закінчення якого слухачу присвоюється кваліфікація з вищої освіти.
Самостійна робота студента – основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід під час екзаменаційної сесії.
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Угода про навчання – це документ, у якому визначаються права та обов’язки сторін при навчанні, і який укладають студент, прийнятий до університету, з одного боку, та університет, з іншого боку. Угоду про навчання також укладають між собою освітні заклади-партнери у разі здійснення навчання тим чи іншим студентом в іншому закладі освіти. В угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати у закладі-партнері, права та обов’язки закладів партнерів.
Шкала ECTS – оцінок: А – Відмінно – відмінна робота з однією незначною помилкою; В – Дуже добре – вище за середнє, але з декількома помилками; С – Добре – звичайна робота з декількома значними помилками; D – Задовільно – посередньо, зі значними недоліками; Е – Достатньо – виконання задовольняє мінімуму критеріїв оцінки; FX – Не здано – для одержання кредиту потрібна деяка доробка; F – Не здано – для одержання кредиту потрібна значна доробка.