Марина Сергіївна В’язовська – український математик., друга жінка (після Мар’ям Мірзахані), що отримала Медаль Філдса (2022) за елегантне розв’язання частини 18-ї проблеми Гільберта– задачі про пакування куль у 8-вимірному просторі.

Стівен Хокінг — один з найвидатніших фізиків-теоретиків і космологів XX століття, чия наукова діяльність значно вплинула на розуміння Всесвіту.

К.Л. Ющенко була засновником першої радянської школи теоретичного програмування – протягом 1970–80-х років теоретичне програмування стало предметом її власних досліджень

Стівен Пол Джобс, відомий як Стів Джобс – американський підприємець і винахідник.

Історія роботів розпочинається із ідеї про створення людиною живої істоти.

Алан Тьюрінг – англійський математик, логік, криптограф. Вважається засновником сучасної інформатики. Крім того – перший «хакер», так як під час війни працював над зламуванням шифрів німецького командування.

Франклін, Бенджамін (Franklin, Benjamin) (1706–1790) – відомий усьому світу американський просвітитель, державний діяч і вчений.

Філєр Залмен Юхимович – Професор кафедри прикладної математики, статистики та економіки, доктор технічних наук, Заслужений працівник освіти України

Амбіції і бажання Ілона Маска здійснили революцію, в першу чергу, нашого бачення і свідомості. Він хоче змінити світ і більше того – вже його змінює!

Історія вивчення мікроорганізмів почалася більш ніж триста років тому – коли Антоні ван Левенгук вперше їх описав у своїй праці «Спостереження містера ван Левенгука…»

У березні 1853 року перед аптекою «Під золотою зіркою» у Львові зібрався натовп. Розійшлася звістка, що аптека освітлена якимось струменевим, небаченим чином.

Стаття присвячена закоханій парі вчених – П’єру і Марії Кюрі –які відкрили світові такі поняття як радіація та радіоактивність.

Брати Люм’єр – неабиякі постаті для сучасного кінематографа та фотографії. Саме їм ми можемо завдячувати тим, що сьогодні ми можемо знімати та переглядати кіно.

До 1903 року люди казали – якщо б Господь хотів, щоб люди літали, він би дав їм крила. Коли Вілбур та Орвіл вперше піднялися у небо, всі повірили, що для людини і справді немає меж.

 Сучасній людині важко уявити світ без електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) або комп’ютерів. Вони стали невід’ємною частиною нашого життя. Комп’ютери всюди: в будинках, офісах, заводах і навіть автомобілях. Ми їх використовуємо як для дріб’язкових завдань, наприклад, подивитися погоду чи курс валюти, так і для серйозних – аналіз величезних об’ємів інформації, 3D-моделювання, прогнозування різних подій, декодування інформації. У наш час будь-який бажаючий, у відповідності зі своїми запитами, може зібрати в себе на робочому столі повноцінний обчислювальний центр. Але так було, звичайно, не завжди і більшість з нас навіть не замислюється, наскільки історія розвитку комп’ютерної техніки багатогранна і багата історичними датами.

Багато століть назад люди хотіли мати пристосування, які допомагали б їм вирішувати різноманітні завдання. Багато із цих завдань вирішувалися послідовним виконанням деяких рутинних дій, або, як прийнято говорити зараз, виконанням алгоритму. Виникнення і розвиток комп’ютера почався зі спроби винайти пристрій, здатний реалізувати найпростіші із цих алгоритмів (додавання й віднімання чисел). І менше ніж за сторіччя примітивна, величезних розмірів ЕОМ еволюціонувала в надпотужний, компактний, і можна навіть сказати, розумний комп’ютер. Хоча це ще далеко не кінцева точка розвитку комп’ютерних технологій.

В кінці XX століття сформувався практичний інтерес до проблеми створення механізмів, які забезпечують прямий зв'язок мозку людини з зовнішніми пристроями, і був пов'язаний, перш за все, з бажанням допомогти хворим, що повністю втратили звичайні канали зв'язку із зовнішнім світом, але володіють свідомістю та зберегли інтелект.

Замість вступу. Серед багатьох дивовижних винаходів, зроблених в XIX столітті, далеко не останнє місце займає фотографія - мистецтво, що дозволило робити миттєве зображення будь-якого предмета або ландшафту.

Про «вічний двигун», «вічний рух» часто говорять і в прямому, і в переносному сенсі слова, але не всі розуміють, що, власне, треба розуміти під цим виразом.

Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані – результат праці сотень людей.

Наведена робота виконана студенткою нашого факультету спеціальності Фізика Ольгою Єкименковою. З результатом 79,46 бала вона увійшла до першої сотні стипендіатів програми «Завтра.UA», ставши переможцем всеукраїнського конкурсу 2016 року.