До 1903 року люди казали – якщо б Господь хотів, щоб люди літали, він би дав їм крила. А вже після 1903-го люди сказали – вау, класно! А що ще ми можемо робити? Коли Вілбур та Орвіл вперше піднялися у небо, всі повірили, що для людини і справді немає меж.

А все почалось в далекому 1867 році біля Ньюкасла в Індіані, коли 16 квітня в сім’ї народився  Вілбур Райт. Через чотири роки, а точніше 19 серпня 1871 року, на світ з’явився Орвіл Райт.

(Сім’я Райтів)

Їхній батько був єпископом і через його роботу родині доводилося часто переїжджати, аж поки 1884 року вони не влаштувалися в Дейтоні.

(Будинок, в якому жили брати)

У 1878 їх батько купив іграшку – «вертоліт» своїм молодшим дітям. Пристрій іграшки було засновано на винаході француза – піонера авіації Альфонсо Пено. Зроблений з паперу, бамбука і пробки з круглою гумкою, яка обертала мотор, він був всього близько фута (30 см) довжиною. Вілбур і Орвіл грали з ним, поки він не зламався, а потім побудували свій власний. У пізні роки вони говорили, що їх ігри з цією іграшкою запалили іскру інтересу до польотів.

Навчання в школі ніколи не було для братів особливо важливим. На відміну від старших братів, ні Орвілл, ні Вілбер не закінчили навіть середню школу. У старшого з них вийшло так, що напередодні випуску йому в хокейному матчі клюшкою вибили передні зуби. Через це Вілбур декілька місяців провів у ліжку, багато читаючи і розмірковуючи. Орвіл залишив середню школу після закінчення першого року навчання 1889 року, щоб почати видавничий бізнес, розробивши і побудувавши свій власний друкований прес за допомогою Вілбура. Депресія Вілбура, викликана нещасним випадком, пройшла, і він став працювати в цьому бізнесі разом з братом, виконуючи роботу редактора. Орвіл же став видавцем щотижневої газети «Новини Вестсайду», що послідувала за щоденною «Вечірні Події».

Брати мали природній талант до розв’язання складних технічних проблем.  «Золоті руки» та практичність дісталися братам від матері.  Сьюзен Райт закінчила коледж, де вивчала фізику та математику. Вона могла відремонтувати будь-який технічний пристрій аж до швейної машини.  Дід по материній лінії мав свою возову майстерню, і хлопчики часто спостерігали, як працює токарний верстат. Їм це дуже подобалось, через це вони весь вільний час в дитинстві проводили у діда в майстерні. У школі вони почали робити повітряних зміїв, яких продавали.

(Повітряний змій братів Райт 1899 року: види спереду і збоку, видно засоби управління. Перекіс крила видний на нижньому малюнку.)

Хлопці вдало доповнювали одне одного. Орвіл був «генератором» ідей, тоді як ґрунтовний Вілбур вносив в проекти зміни, доводячи їх до завершення.

Скориставшись велосипедним бумом (у той час велосипеди були дуже популярні, але тодішні двоколісні машини були досить недовершеними і часто ламалися), 1892 року брати придбали механічний прес і відкрили крамницю із продажу велосипедів (вона носила назву Wright Cycle Exchange, пізніше – Wright Cycle Company), потім ремонтну майстерню, а 1895 року – власне виробництво велосипедів. Саме цей досвід разом з непоганим прибутком від бізнесу дав можливість реалізувати заповітне бажання – створити перший у світі літак. У братів була мрія, і вони не боялися ризикувати.

Робота у майстерні, з одного боку, займала у братів майже весь час, і таким чином заважала їм конструювати літальні апарати. Але з іншого боку, Райти були практиками, вони були близькі до проблем реального виробництва. Адже коли вони не змогли дістати на ринку потрібний їм – потужний і легкий – двигун внутрішнього згоряння, вони спроектували і виготовили його самі. Можливо, їх плідний інтерес до проблеми динамічної стійкості літальних апаратів був частково обумовлений їх професійною роботою з велосипедами.

Але особливо брати  зацікавились авіацією в середині 1890-х років після ознайомлення з польотами на планерах німецького інженера Отто Лілієнталя. 

Перші експерименти почалися 1899 року, коли брати Райт сконструювали маленький планер-біплан. Спеціально для своїх експерементів вони оселились в Кітті-Хок (штат Північна Кароліна) – місці, де протягом року дули стабільні і помірковані вітри, а рельєф окраїни був придатний для тестування планерів.

Перший планер, збудований братами Райт, був випробуваний в 1900 році і виявився вкрай невдалим. Лише через рік, принципово змінивши конструкцію, вдалось зробити цілком пристойний, придатний для польотів, апарат. Це був їх другий планер.

В кінці 1901 року брати Райт збудували спеціальний «вітровий тунель» (прообраз сучасної аеродинамічної труби), в якому протестували більше 200 конструкцій як самого літального апарату, так і окремих його частин – крил і корпусів.

1902 року брати Райт приступили до створення першого моторного аероплана, двигун для якого зібрали самі. Маса двигуна була 77 кг, швидкість обертання вала – 1200 об/хв, а потужність – 12 кінських сил.  Системний підхід до справи дав свої результати – 1902 року на новому планері-біплані з керованим хвостовим оперенням брати Райт здійснили кілька сотень вдалих польотів. При побудові конструкцій у пригоді стала власна аеродинамічна труба, у якій і проводили свої дослідження.

(Копія аеродинамічної труби братів Райт в Центрі авіації та космонавтики в Вірджінії)

В Дейтоні при допомозі механіка Чарльза Тейлора Райти виготовили 12-сильний чотирициліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням і влітку 1903 року на його основі збудували літак, перевезли його частинами в Кітті-Хок і протестувавши, 14 грудня здійснили спробу піднятись в повітря. Але двигун заклинило при зльоті і його довелось ремонтувати три наступні дні.

І ось настала ця заповітна мить:

17 грудняо 10годині 35 хвилин за присутності п'яти свідків пілотований Орвілом Райтом літак піднявся в повітря і за 12 секунд подолав 37 метрів. Цього ж дня було проведено ще три тести і під час останнього Вілбур зумів пролетіти за 59 секунд 262 метри.

(Запис з щоденника Орвіла)

Ось що Орвіл написав у цей день: «Близько полудня Вілл відправився в четвертий, і останній, політ. Перші сотні футів машина робила скачки вгору і вниз, як раніше, але до моменту, коли вона пролетіла 300 футів, Вілл відчув, що вона керується набагато краще. Наступні 400 або 500 футів висота практично не змінювалася. Однак, пройшовши приблизно 800 футів, машина знову почала нишпорити по тангажу і в один з кидків вниз зіткнулася з землею. Пройдену відстань склало 852 фута; час в польоті - 59 секунд. Рама переднього керма була сильно пошкоджена, але головна рама не постраждала зовсім. Ми оцінили, що машина може бути знову приведена у придатний для польотів стан за день або два».

Літак був зроблений з ялинових планок, довжиною – 6.4 метра, висотою – 2.7 метра, з розмахом крил – 12.25 метра, з рулем висоти і двома направляючими рулями. Пропелер приводився в рух ланцюговою передачею, подібною до велосипедної.

(креслення першого літака братів Райт «Флайєр»)

У наступні два роки продовжували вдосконалювати конструкцію аероплана й зробили понад 200 польотів. 22 травня 1906 одержали патент на свій винахід. 1908 року вони здійснили низку поїздок по всьому світу, демонструючи можливості своїх літальних апаратів. А 1909 року брати створили компанію «Райт», що займалась виробництвом літаків та підготовкою пілотів.

Брати надали суттєву підтримку становленню і розвитку Співтовариства Автомобільних Інженерів SAE (нині – SAE International), яке на їх честь запровадило «Медаль Братів Райт». Цією медаллю нагороджували авторів найкращих науково-технічних публікацій на авіаційну тематику.

Кажуть, що саме з 17 грудня 1903 року почалась історія авіації. Але чи правда це?

Безліч народу претендує на право вважатися, скинувши братів Райт, номер «Один» в авіації: Вільям Хенсон і Джон Спрінгфеллоу, Альфонс Пено і Фелікс дю Тампль, Олександр Федорович Можайський і Вільгельм Кресс, Хайрем Максим (винахідник кулемета) і Клеман Адéр. Хтось із них ледь відірвався від землі, хтось пролетів з десяток-сотню метрів. Є свідчення очевидців, що 1902 року в штаті Коннектикут уродженець Баварії Густав Уайтхед (Вайсскопф) пролетів по колу цілих 11 км! Але біда в тому, що відсутні фотографії його апарату в тому і в більш ранніх (1901 р.) його польотах, так що щодо успіху Уайтхеда ведуться суперечки.

Частково Райти досягли успіху тому, що з властивою американцям діловою хваткою намагалися фіксувати свої досягнення документально. Але не це головне. Опоненти Райтів не розвинули свої мізерні успіхи: вони якщо й злітали, то не літали (якщо не брати до уваги Уайтхеда), і тому швидко зійшли зі сцени. Брати Райт уже 1905 року на покращеному апараті Flyer 3 здійснили політ на дистанцію 39 км, не кажучи вже про те, що вони реально управляли своїм літаком, виконували хоча б найпростіші маневри, більш-менш надійно і безпечно сідали на землю.

Проте у них були серйозні проблеми з підтвердженням пріоритету. Ще 1906 року французький випуск газети Herald Tribune виступив з нападками на братів, поставивши навіть питання так: хто такі брати Райт – «льотчики чи брехуни»? («Flyers or liars?»). З 1912 року авторитетний Смітсонівський інститут не визнавав першості наших героїв, віддаючи перевагу С.П. Ленглі, який був вченим секретарем цього закладу. Лише 1940 року Смітсонівський інститут переглянув своє попереднє рішення, постановивши, що першим в повітря таки піднявся аероплан Райтів.

Брати Вілбур і Орвіл Райт вважаються винахідниками аероплана абсолютно справедливо: вони не були першими, хто відірвався від землі на апараті важчому за повітря з моторчиком, зате першими навчилися по-справжньому літати. Вони першими довели придатність літака для вирішення практичних завдань, піднявши в повітря пасажира.

Вілбур помер у 45-річному віці, Орвілу ж пощастило дожити до епохи літаків з реактивним двигуном та початку космічних польотів. Їхнє дітище, маленький літачок-планер, відрив дорогу людству в без перебільшення зоряне майбутнє.

Життя братів Райт повчальне. Це прекрасний приклад того, яку силу має мрія. Сьогодні людство знову потребує діяльних і цілеспрямованих мрійників, які б розв’язали масштабні проблеми: зробити, нарешті, прорив в далекий космос і впоратися з «глобальним потеплінням», розробити невичерпні, екологічно чисті джерела енергії та забезпечити для всіх землян комфортний побут, покінчити з голодом і інфекційними хворобами, перемогти рак і зупинити старіння. Але для цього потрібно ще усунути всі перешкоди для мрії та щиро вірити в те, що ти робиш.

Використана література:

1. Чим знамениті брати Райт? Електронний ресурс (назва з екрану): http://www.versal-online.com.ua/chim-znameniti-brati-rajt/

      2. Брати Райт першими підняли людину в повітря. Електронний ресурс (назва з екрану): https://www.youtube.com/watch?v=4l-FKJTwbCU

3. Сила человеческой мечты. Братья Райт. Електронний ресурс (назва з екрану): https://www.2000.ua/specproekty_ru/velikie-lyudi-proshlogo-i-sovremennost/sila-chelovecheskoi-mechty_-bratja-rait.htm

4. Перший у світі політ на літаку. Електронний ресурс (назва з екрану): https://www.jnsm.com.ua/h/1217M/

5. 111 років тому брати Райти, пролетівши 37 метрів над землею, започаткували нову еру авіації. Електронний ресурс (назва з екрану): https://gazeta.ua/articles/history/_111-rokiv-tomu-brati-rajti-proletivshi-37-metriv-nad-zemleyu-zapochatkuvali-novu-eru-aviaciyi/599243

Статтю підготувала студентка спеціальності Математика денної форми навчання Вікторія Осіпова у межах звіту про вивчення курсу «Історія науки і техніки» (викладач – професор Р.Я. Ріжняк).