Неприємності Стіва спіткали з самого дитинства, 24.02.1955 в Каліфорнії (США), коли його рідна мати (батьки: американка Джоан Шиблі і сирієць Абрулфаттах Джандалі) відмовилася від дитини, віддавши в дитячий будинок. Тоді він ще не був Джобсом. Незабаром його всиновила сім'я Клари і Пола, котрі й подарували хлопчику прізвище, яке сьогодні знають у кожному будинку, де є комп'ютер і доступ до мережі.
Дитинство було непростим, Стів зростав хуліганом і навіть «нарвався» на виключення зі школи після 3-го класу. Після переведення в іншу школу Джобса ніби підмінили: хлопчик став навчатися, змінив поведінку. З чим це було пов'язано – запитаєте ви? Зміна обстановки, колективу? Ні, істина в тому, що за кожне виконане завдання вчителька платила Стіву. Так-так, за навчання він отримував хоч і не великі, але все ж таки гроші. Бажання до навчання прокинулося настільки, що він перестрибнув 5-й клас.
Комерційна жилка прокинулася з самого дитинства й першу роботу або, точніше, підробіток на літо, Джобс отримав в 12 років. Уявляєте, ще в 12 років, і не він сам просився, а навпаки, почув пропозицію від президента компанії Hewlett-Packard У. Хюлетта. Під час роботи в Hewlett-Packard Джобс познайомився зі Стівеном Возняком.
Закінчивши середню школу 1972 року, Стівен Джобс вступив до Рід Коледж (Reed College) в Орегоні, але вже за 6 місяців покинув навчання, тому що на Рід (гуманітарний коледж) йшли всі заощадження батьків. Тому, відчуваючи провину за це, після піврічного навчання хлопець кинув коледж. Пізніше Стів так прокоментував свій поступок: «Зараз я розумію, що це було одним з кращих рішень в моєму житті». Юний Джобс продовжував жити в гуртожитку в кімнатах своїх друзів, бо не мав іншого житла. Займався на курсах каліграфії, що в майбутньому стало основою для створення красивих фірмових шрифтів Apple. Щоб якось прожити, він здавав пляшки від Коли по 5 центів за одну й ходив на безкоштовні недільні обіди до кришнаїтського храму.
У 1975-ому році разом із другом із Рід-коледжу (й, пізніше, першим співробітником Apple) Даніелем Коттке у пошуках духовного просвітлення Стів поїхав до Індії, де хотів відвідати вайшнавського гуру Німу Каролі Бабу в його ашрамі у Вріндавані. Із Індії Джобс повернувся буддистом із поголеною головою і в традиційному індійському одязі. Протягом цього часу Джобс експериментував із психоделіками, назвавши свій досвід з ЛСД «однією із двох чи трьох найважливіших речей, які він робив у своєму житті».
Після півтора років поневірянь добровільно-примусово Стів повернувся до Каліфорнії, зустрів старого друга Стіва Возняка й влаштувався на роботу в «Atari» техніком (1974 р). Роком пізніше Возняк продемонстрував керівництву Hewlett-Packard готову модель персонального комп'ютера, але компанія не повірила в його винахід. Пізніше Стів Джобс вмовив товариша показати ПК фірмі Atari, але вони теж не бачили майбутнього у зібраній машині.
На той момент всі уявляли комп'ютер як велику шафу, наповнену безліччю дротиків і залізяк, а тут принесли маленьку квадратну машину, цілком пристойну за вагою. Природно, що це не справило фурор і не викликало жодного інтересу. Після відкидання ідеї обома компаніями обидва Стіва створили клуб саморобних комп'ютерів. Вони періодично розробляли обчислювальні системи, працювали над їх удосконаленням. Після року діяльності Джобс, нарешті, зважився на запровадження ідеї прибутковості, запропонувавши Возняку не показувати всім свої розробки просто так, безоплатно, а продавати їх. Ідея полягала в тому, що створена ними компанія буде продавати комп'ютери і обчислювальні системи на основі плат. Іншими словами, будуть далі займатися тим, що добре виходить, але вже без прив'язки до Hewlett-Packard і Atari. Умовивши приєднатися кресляра з Atari Рональда Уейна, Стів Джобс взявся за реєстрацію новоспеченої фірми.
Першого квітня 1976 року, у двадцятирічному віці, разом із Стівом Возняком Стів Джобс заснував компанію Apple Computer, яка займалася виробництвом комп’ютерів власної конструкції. Компанія офіційно була зареєстрована на початку 1977 року. Автором більшості розробок був Возняк, тоді як Джобс виступав маркетологом. Власного окремого офісу у них не було, тому компанія Apple була створена в гаражі Джобса, на прикладі багатьох американських комп’ютерних компаній того часу, що намагалися протистояти комп’ютерному гіганту IBM. Стів Джобс був керівником компанії та її менеджером, у той час як Возняк був конструктором першого персонального комп’ютера.
Отже, 1 квітня 1976 року відбулася офіційна реєстрація – День народження компанії «Аррle».
Чому «Аррle»? Просто Apple (яблуко з англ.) – улюблений фрукт Стіва Джобса.
На прохання Джобса кресляр намалював логотип, хоча, це був не зовсім логотип, він більше схожий на малюнок-композицію. Незабаром компанія «Аррle» отримала велике на той час замовлення на 50 одиниць персональних комп’ютерів. Здавалося, що все круто, бізнес йде в гору. Але без «але» в бізнесі не буває: грошей на деталі немає, інвесторів теж. Тоді Стів Джобс, щоб не втратити клієнтів, випрошує у постачальників комплектуючі в кредит на місяць. За десять днів вони віддали замовлення – в результаті кредит було вчасно сплачено.
«Аpple I» – так називався 1-й комп’ютер: проста плата, до якої потрібно було підключити монітор і клавіатуру. В магазинах їх продавали по 666,66 $. Рональд Уейн розчарувався у справах маленької компанії, незважаючи на замовлення, і продав своїх 10% акцій компаньйонам за 800 $. Інвесторів знайти ніяк не вдавалось, ніхто не наважувався вкладати гроші в невідому компанію, яку представляє хлопець у тапочках на босу ногу. Солідного, класичного одягу у Стіва не було, тому обходився тим, що мав.
1977 рік подарував другу модель ПК «Аpple II» і разом з нею успіх та визнання країною. Це вже була покращена модель: вона вже розрізняла кольори, мала вхід для дискети й пластиковий корпус. Грошей на випуск нового ПК знову таки не було, інвесторів це не приваблювало і в черговий раз партнери отримували відмову. Світ виявився не без добрих людей – Стіву вдалося переконати колишнього співробітника Intel вкласти в компанію 250 000 $.
З новим логотипом (кольорове яблуко), запустили рекламу, метою якої було донести людям про зміни в Аррle.
Інвестиції дозволили друзям вилізти з гаража і набрати штатних співробітників, запустити виробництво другої моделі. Потім пішли тисячні замовлення з усієї країни, визнання Америкою як комп’ютерного виробника, мільйонні заробітки. До 1980 року Джобс накопичив статок у 200 млн $. Комп’ютери стали відомими за межами країни і почали користуватися активним попитом в інших країнах. Акції компанії Аррle Computer розкупили з неймовірною швидкістю – буквально за кілька годин. Стів Джобс стає одним із найбагатших людей в США. Звичайний хлопець без матеріального фундаменту зумів завоювати світовий авторитет і визнання.
1984 рік – компанією був презентований ще один вдалий проект Macintosh у фірмовій упаковці, який заснований на графічному інтерфейсі і отримав можливість управління мишкою. Чому Macintosh? Знову таки – сорт улюблених фруктів комп’ютерного генія. «Він божевільний геній і він не заспокоїться, поки не переверне все з ніг на голову, він нічого не кидає на півдорозі, він не допускає неадекватності і ніяких компромісів...». Це не придумали ми самі, це характеристика на Стіва Джобса від одного із тодішніх менеджерів компанії.
Через рік (у 1985-му) через конфлікт з віце-президентом Д. Скаллі, Джобса позбавили посади генерального директора компанії «Apple». Стів пішов з компанії, яку сам заснував. Того ж року він заснував компанію NeXT, що спеціалізувалася в сфері створення апаратного забезпечення і робочих станцій. В 1986 році Джобс став одним із засновників анімаційної студії Pixar, створивши її на базі викупленого у режисера «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса підрозділу його кіноімперії. Компанія Pixar створила перший у світі комп’ютерний анімаційний фільм «Історія іграшок» і на сьогодні є однією з найуспішніших анімаційних студій світу.
2006 року Джобс продав Pixar студії Walt Disney, а сам залишився в раді директорів Pixar і одночасно став найбільшою фізичною особою – акціонером Disney, отримавши в своє розпорядження 7 відсотків акцій студії.
1996 року Apple купила компанію NeXT, і Стів Джобс у 1997 році повернувся до Apple. Спочатку на посаді тимчасового директора, а з 2000 року – повноправного керівника. Були закриті кілька збиткових напрямків і успішно завершена робота над новим комп’ютером iMac, після чого справи компанії стрімко пішли в гору.
Моноблок iMac G3 1998 року випуску, який зібраний в корпусі з катодно-променевою трубкою CRT діагоналлю 15’. Його випуск та наступний успіх пов’язані із поверненням легендарного Стіва Джобса до компанії Apple. До речі, на моноблок можна подивитися у Музеї історії техніки, який знаходиться у педагогічному університеті ім. В. Винниченка на фізико-математичному факультеті.
(Фото зроблене в музеї науки і техніки)
2001 року Джобс представив перший плеєр iPod. Через кілька років продаж iPod став основним джерелом доходу компанії. Під керівництвом Джобса Apple суттєво зміцнила свої позиції на ринку персональних комп’ютерів.
2006 року компанія представила мережний мультимедійний плеєр Apple TV.
2007 року почалися продажі мобільного телефону iPhone.
2008 року Стів продемонстрував найтонший ноутбук у світі, що мав назву MacBook Air.
Нових досягнень до 2010 року не було, що було пов’язано хворобою Стіва Джобса. 2004 року лікарі виявили в нього рак підшлункової залози, що є невиліковним. Стіву залишалося жити кілька тижнів, але виявилося, що в нього рідкісний різновид раку, який може бути вилікуваним. Стіву вчасно зробили операцію, й він продовжив працювати в компанії Apple. У квітні 2009 року Джобс переніс пересадку печінки.
З січня 2011 року він перебував у безстроковій відпустці за станом здоров’я, проте незмінно представляв публіці нові продукти своєї компанії. У серпні 2011 року Стів Джобс заявив про те, що йде з поста генерального директора компанії.
5 жовтня 2011 року, після тривалої хвороби у віці 56 років, співзасновник корпорації Apple Стів Джобс помер. Співчуття та сум з приводу його смерті того ж дня публічно озвучили президент США Барак Обама з дружиною, засновник Майкрософт Біл Гейтс, засновник Фейсбук Марк Цукерберг, засновники Гугл Сергій Брін та інші.
Стів Джобс не був винахідником й конструктором першого персонального комп’ютера Apple, його створив Стів Возняк. Але Стів Джобс привів ідею ПК в життя. Якби Стів не доклав усієї своєї енергії задля комерціалізації проекту Apple I, він мав великі шанси провалитися.
Відомі цитати Стіва Джобса:
«Я не хочу бути найбагатшою людиною на кладовищі» (The Wall Street Journal, 1993 рік)
«Творчість – це просто створення зв’язків між речами. Коли творчих людей питають, як вони щось зробили, вони відчувають себе трохи винними, тому що вони не зробили нічого насправді, а просто помітили. Це стає їм зрозуміло з часом. Вони змогли зв’язати різні шматочки свого досвіду й синтезувати щось нове. Це відбувається тому, що вони пережили й побачили більше, ніж інші, або тому, що вони більше про це думають» (Wired, 1996 рік)
«Головною причиною, чому люди будуть купувати собі додому комп’ютер, стане можливість бути пов’язаними з національною комунікаційною мережею. Ми зараз на самому початку цього етапу, але це буде справжній прорив. Приблизно такий, як поява телефону»
«Коли ти молодий і дивишся телевізор, то думаєш, що телекомпанії змовилися і хочуть зробити людей тупими. Але потім ти дорослішаєш і приходить розуміння: люди самі цього хочуть. І ця думка лякає набагато більше. Змова – це не страшно. Ти можеш пристрелити виродків, почати революцію! Але немає ніякої змови, телекомпанії просто задовольняють попит. На жаль, це правда»
«Проблема в тому, що я став старшим і зрозумів, що технологічні новинки не здатні дійсно змінити світ. Вибачте, але це правда. Це розуміння приходить з появою дітей. Ти народжуєшся, старієш, а потім вмираєш. І так відбувається вже дуже багато років. І ніщо це не змінить» (Wired, 1996 рік)
«Дуже важко створити продукт, користуючись фокус-групами. Часто люди не знають, чого хочуть, поки їм цього не покажеш» (BusinessWeek, 1998 рік)
«Ми зробили значки на екрані такими красивими, що вам захочеться їх лизнути»
«Коли учень творить, він навчається. Учитель же буде в епіцентрі цього всього. Хто думає інакше, у того ніколи не було гарного вчителя. Я б продав усі свої технології за зустріч з Сократом» (Стів Джобз для The Newsweek, Клас майбутнього, 28/10/2001 р.[12])
«Останні 33 роки я щоранку дивився в дзеркало і питав себе: „Якщо сьогодні буде останнім днем в моєму житті, чи буду я робити те, що запланував на сьогодні?…Пам’ять про те, що ти помреш – це найкращий відомий спосіб, аби уникнути самообману: ніби тобі є що втрачати. Ви і так нічого не маєте. Немає жодної причини не слідувати поклику серця» (Виступ перед випускниками Стенфорда, 2005 рік)
«У мене не було своєї кімнати, я спав на підлозі у друзів, здавав пляшки з-під коли за 5 центів, щоб купити їжу, і щонеділі йшов 7 миль пішки, щоб раз на тиждень добре повечеряти в храмі кришнаїтів. Це було чудово!» (з виступу перед випускниками Стенфорда, 2005 рік)
«Думка про те, що я скоро помру, – чудовий інструмент, який допоміг мені прийняти всі найважливіші рішення в житті. Думка про швидку смерть – найкращий спосіб позбутися ілюзії, що тобі є що втрачати. Ти вже ніби голенький, і немає причини не слідувати за веліннями свого серця. Смерть – це найкращий винахід життя» (Виступ перед студентами в Стенфорді, 2005 рік)
«Залишайтесь голодними, залишайтесь безрозсудними» (з виступу перед випускниками Стенфорда, 2005 рік)
«Не будь злим» – це повна нісенітниця» (Про корпоративне гасло Google «Don''t be evil», 2010 рік)
«Я впевнений, що найсвітліші дні й інноваційні винаходи Apple ще попереду» (Послання співробітникам Apple від 24 серпня 2011 року)
Статтю підготувала студентка ІІI курсу спеціальності Математика денної форми навчання Єлизавета Мохур (група МІ18Б) у межах звіту про вивчення курсу «Історія науки і техніки» (викладач – професор Р.Я. Ріжняк). Презентацію до статті можна скачати тут.