Аналітична машина, спроектована видатним англійським математиком і винахідником Чарльзом Беббіджем, зайняла найбільш вагоме місце в історії розвитку засобів обчислювальної техніки. При її проектуванні в 1836-1848 роках Беббідж фактично вказав напрям усьому подальшому розвитку електронно-обчислювальних машин (далі – ЕОМ).
Досить нещодавно думки про те, що на домашньому принтері можна буде роздрукувати будь-що, були із області фантастики. Але на сьогодні мрії фантастів починають набувати споживчої реальності. 3D-принтери виходять на масовий ринок і сьогодні такий «домашній міні-завод» може придбати чи не кожен.
Економічне зростання – це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни. Він є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу порівняно зі зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.
У сучасному світі бурхливий розвиток інформаційних технологій породжує зростання інтересу до віртуальної реальності.
Одним із найпростіших обчислювальних пристроїв вважається калькулятор. Латинське слово calculator – «лічильник, рахівник» походить від дієслова calculo – «вважаю, підраховую», який в свою чергу походить від слова calculus – «камінчик» (камінці використовувалися для рахунку); calculus є зменшувальним відcalx – «вапно».
Теорія ігор – це розділ прикладної математики, який використовується в соціальних науках (найчастіше в економіці), біології, політичних науках, комп'ютерних науках (для штучного інтелекту) і філософії.
З'явилася теорія ігор як наука порівняно недавно. Її початок було закладено разом з виникненням такої дисципліни, як теорія ймовірностей в 17 столітті. Але майже 300 років її основи ніяк не розвивалися.
Згадки про використання реактивного руху зустрічаються в різних народів. Герон Олександрійський (початок н.е.) подав опис першого реактивного двигуна – реактивної турбіни, що приводилася в рух силою реакції витікаючої пари. За допомогою реактивної сили літали порохові ракети, які застосовували в Китаї (Х ст.), а згодом (до кінця ХІХ ст.) – у багатьох європейських країнах.
1937 року Джоном Хіксом було запропоновано органічно поєднати два напрями економічної науки – кейнсіанський та неокласичний підходи, у 40-50 рр.
Сучасній людині важко уявити, що всього сто з невеликим років тому електричні лампочки в нашому побуті робили свої перші кроки.
Ми бачимоїх скрізь–у себе вдомай у поїзді, на вулиці й у трамваї, на заводій у театрі, в шахті й у літаку. Важко перелічити всі випадки застосування цієї лампи. Електричне освітлення стало для нас звичайним. Але був час, ледь більше сотні років тому, коли, про «світло без вогню», мріяли лише вчені. Багато часу витратили вони, щоб зробити таку електричну лампу, якою її знаємо тепер.
Уже багато років ми в ЗМІ публікуємо різні матеріали про вплив сонячної активності (СА) на погоду, врожайність основних культур, на соціальні процеси, на захворюваність людей. З кінця 2003 року наші прогнози друкували деякі газети в Харкові та Кіровограді.
З часу відкриття сортувальної машини Холлеріта у 1901-1904, більшість ЕОМ використовували порозрядний алгоритм сортування. Цей алгоритм має кращі показники часу, ніж більшість сучасних алгоритмів сортування, однак може працювати лише з ключами фіксованої довжини, до того ж він погано масштабується – має змінні вимоги до потрібних ресурсів пам’яті.
У сучасному світі щодня з'являються нові розробки та технології. Часом те, що вчора видавалося фантастикою вже сьогодні є простою річчю. Причому, частина винаходів у світовій історії робилися немов випадково (наприклад пеніцилін, мікрохвильова піч, суперклей тощо). Подібною є історія створення QR-кодування. Спосіб нанесення технічної інформації на деталі в точному машинобудуванні здобув поширення в багатьох інших галузях. То в чому ж секрет популярності QR-кодування? Чому ця технологія здобула таке розповсюдження? Відшукаймо відповіді на ці запитання!
Кількість інформації у всесвітній мережі постійно зростає. Мережі, у яких використовуються мідні провідники, вже не можуть повністю задовільнити потреби користувачів. На зміну їм прийшли мережі на основі оптичних волокон.
Пройдемо сторінками історії розвитку в нашому виші – Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка – інформаційно-комунікаційних технологій: від перших несміливих кроків у теоретичному знайомстві з основами програмування та у використанні комп’ютерної техніки, відпочатку підготовки вчителів математики, фізики за другою спеціальністю «Інформатика і обчислювальна техніка», від комплектування вишу першою комп’ютерною технікою навчального призначення через створення інформаційного центру університету, перші спроби надання доступу до мережі Internet, проектування та прокладання комп’ютерної мережі на базі Ethernet до продуктивного використання мережі Internet та інформаційних технологій для виконання і підтримки статутної діяльності вишу.