Факультет математики, природничих наук та технологій

1. Трифонова О.М., Подопригора Н.В., Плющ В.М., Садовий М.І., Соменко Д.В. впродовж 2020-2021 н.р. брали участь у міжнародному проєкті Transformation on Faculties of Education and Pedagogical Universities for XXI century»/«Зміни педагогічних факультетів та університетіву 21 столітті», Університет імені Масарика, м.Брно, Чехія, де пройшли стажування за темами:

- «Quality in Higher Education»;

- «Support of Science and Research in Higher Education»

- “Inclusion and Internationalization in Higher Education».

2. Подопригора Н.В. взяла участь у тренінгу врамках міжнародного проєкту Еразмус+ «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання UTERLY», Німеччіна

3. Гелевера О.Ф. у 2015 та 2019 роках разом зі студентами спеціальності 014 Середня освіта «Географія» у програмі «Групові поїздки студентів до Німеччини» (Studienreisen). Німецька служба академічних обмінів DAAD (найбільша німецька громадська організація з підтримки академічних обмінів).

4. Маслова Н. М. впродовж 2022 року бере участь у міжнародній програмі EducationUSA “Академія лідерства з інтернаціоналізації”, яка реалізується спільно з SUNY COIL Center Державного університету штату Нью Йорк та покликана об’єднати українських та американських викладачів університетів, а також їх студентів за допомогою віртуальних навчальних технологій. У рамках цієї програми у березні 2022 р. пройдено курс “COIL Foundations workshop”, який готує до створення модулів віртуального обміну за допомогою інноваційної навчальної моделі COIL (Collaborative Online International Learning), що була розроблена для впровадження стратегій інтернаціоналізації та застосовується викладачами у багатьох країнах світу.

Відповідно до «Положення про визначення рейтингівнауково-педагогічних працівників ЦДПУ ім. В. Винниченка» та рішення вченої ради університету (протокол №4 від 04.10.2021 року) оприлюднюються узагальнені результати рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників ЦДПУ ім. В. Винниченка за 2020-2021 н.р. за результатами рейтингу викладачі кафедри д.п.н., професор Садовий М.І., д.п.н, доцент Трифонова О.М. та д.п.н., доцент Плющ В.М. посіли відповідно 1-ше, 4-те та 7-ме місце в університеті.

Практика проводиться влітку після закінчення літньої сесії студентів другого курсу (4 семестр). Загальна тривалість практики – 2 тижні. Складовими комплексної практики є геоморфологічна, гідрологічна, ґрунтознавча, геоботанічна, ландшафтознавча практики. Базою проведення навчальної комплексної географічної практикиє природні комплекси території Західної України, бази географічних факультетів Тернопільського і Чернівецького університетів, об’єкти природної і культурної спадщини в межах заповідників і заказників. Зокрема, використовується географічний стаціонар Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в селі Дзвенигород, розташований в межах національного природного парку «Дністровський каньйон». Студенти досліджують численні природні і антропогенні системи Поділля, Прикарпаття, Карпат, Закарпаття.

Усталеним є наступний маршрут: Кропивницький – Смоліно – Меджибіж – Хмельницький – Кам’янець-Подільський – Дзвенигород – Дністровський каньйон – Хотин – Чернівці – Коломия – Яремче – Ворохта – Чорногірський хребет – г. Говерла – Кваси – Рахів – Ділове – Свидовецький хребет – г. Близниця – Яремче – водоспад Пробій – Городенка – Нирків – Червоногородський водоспад – Сапогів – Кривче – печера Кришталева – Кам’янець-Подільський – Хмельницький – Кропивницький.

Метою практики є закріплення теоретичних знань, набутих студентами під час аудиторної роботи при вивченні навчальних дисциплін «Геоморфологія», «Гідрологія», «Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства», «Біогеографія» та «Ландшафтознавство», отримання й удосконалення практичних навичок і умінь для набуття компетентностей, визначених ОПП «Середня освіта (Географія та Мова і література (англійська)) та “Середня освіта (Географія) та краєзнавчо-туристична робота”, ознайомлення з природними об’єктами і процесами, формування компетентності щодо проведення польових геоморфологічних, гідрологічних, ґрунтознавчих, геоботанічних та ландшафтознавчих досліджень.

Під час практики студенти вивчають різні форми рельєфу, ґрунтове та ландшафтне різноманіття території, в межах якої проходить практика, досліджують висотну поясність на схилах Карпат, виявляють закономірності ряду рельєфоформуючих, ґрунтотвірних процесів тощо. Також студенти отримують досвід підготовки та проведення туристичних походів.

Важливою складовою практики є сходження студентів на ряд найвищих вершин Українських Карпат, зокрема на Говерлу та Близницю.

Практика проводиться для студентів першого курсу в кінці другого семестру у польових умовах на базі Національного природного парку «Бузький Гард» у Первомайського району Миколаївської області. Термін - 2 тижні.Складовими є топографічна, геологічна, метеорологічна практики.

Метою першої польової практики є закріплення теоретичних знань, набутих студентами під час занять в аудиторіях при вивченні курсів «Картографії з основами топографії», «Геологія», «Метеорологія», ознайомлення з природними об’єктами і процесами, формування компетентності щодо проведення польових геологічних досліджень, метеорологічних спостережень та топографічних зйомок місцевості, орієнтування на місцевості. Під час практики студенти також вчаться облаштовувати туристичний табір та використовувати деяке туристичне спорядження.

Під часпольового етапу практики проходять десятки кілометрів маршрутів, вивчають природні умови території (геологічна будова, рельєф, погодні і кліматичні умови), проводять вимірювання з використанням геологічних, метеорологічних, топографічних приладів, описують природні об’єкти з використанням щоденного нотування і фотографування, збирають колекції порід і мінералів. Студенти набувають навички описувати точки спостережень різноманітних геологічних вимірів, проводити окомірну та інструментальну зйомки місцевості, здійснювати метеорологічні спостереження, відбирати зразки і проби, вимірювати азимути, рівні радіоактивності тощо. Все це супроводжується складанням польових щоденників, роботою з літературою, картами тощо.

Камеральний етап практики включає щоденну обробку польових матеріалів (аналіз результатів маршруту, польових спостережень по кожному об’єкту та компоненту середовища (елементів рельєфу, геологічних відслонень, виходів підземних вод, параметрів стану повітряного середовища тощо), типізація об’єктів, уточнення їх генезису, віку, стадії розвитку, розбір і розкладання колекції порід і мінералів, редагування польових щоденників тощо) та завершальну роботу з підготовки звіту (обробка польових щоденників, складання карт, аналіз зібраного матеріалу, написання звіту, підготовка до його захисту, підсумковий контроль).

Під час практики студенти вчаться ставити намет, розпалювати вогнище, готувати їжу, переправлятись через перешкоди, а під час проведення культурно-виховних та оздоровчих заходів — швидко бігати, гарно співати і танцювати.

Навчальна Комплексна практика (природа рідного краю, дендрологія) відбувається на ІІ курсі у 3,4 семестрі. Тривалість практики – 4 тижні. Форма підсумкового контролю – залік. Бази практики – території природно-заповідного фонду Кіровоградської області та Центральної України, Новопавлівський гранітний кар’єр (с. Новопавлівка), Соколівський гранітний кар’єр (с. Соколівське), Ігульські плавні, урочище Злодійська балка, дендропарк «Веселі Боковеньки», дендропарк «Софіївка» (м. Умань), с. Велика Северинка, с. Підгайці, Чорноліське лісництво (м. Знам'янка), заповідник «Асканія Нова» (Херсонська область), природничі музеї та ботанічні сади м. Київ та м. Одеса.

Програма комплексної практики з дендрології та природи рідного краю розрахована на студентів ІІ курсу природничо-географічного факультету. Вона є логічним доповненням знань студентів з ботаніки та зоології з, яке спрямоване на деталізацію та доповнення знань саме про місцеву флору, дендрофлору та фауну. Предметом практики є вивчення особливостей місцевої флори, рослинності та фауни, дослідження дендрофлори культурних та природних угруповань, одержання первинних знань про біогеоценози, екосистеми та рослинні угруповання.

Мета практики – теоретична та практична підготовка студентів із урахуванням сучасних тенденцій розвитку біологічних наук, що забезпечує рішення випускником завдань майбутньої професійної діяльності; ознайомлення студентів з природою, населенням, господарською діяльністю людей свого краю (Кіровоградської області), формування природничих, соціальних, економічних знань та вмінь як необхідних компонентів освіти. Особливе завдання курсу полягає в поглибленні знань про флору, дендрофлору і фауну Кіровоградської області на основі знань з ботаніки та зоології, детальне вивчення біологічних особливостей фонових видів деревно-чагарникових і трав’янистих рослин, а також тварин, флоросозологічних основ збереження рідкісних видів, угруповань та природоохоронних територій.

Навчальна практика сприяє розширенню, поглибленню і систематизації знань студентів про природу, населення, господарство своєї області (адміністративного району). Реалізація даного курсу дає можливість вчити майбутніх вчителів біології вести краєзнавчу пошукову та дослідницьку діяльність з використанням знань як з географії, так і з історії, біології, літератури та інших предметів шкільного компоненту, навчити студентів узагальнювати і оформляти результати власних досліджень.

Курс є необхідною складовою частиною знань майбутнього фахівця-біолога та вчителя біології та природознавства загальноосвітньої школи.

Основними завданнями практики є:

• сформувати у студентів ґрунтовні знання про природу, флору і фауну свого села (міста), району, області;
• ознайомити з принципами раціонального використання природних ресурсів свого краю;
• навчити студентів практично застосовувати здобуті природознавчі знання, оцінювати стан природи своєї області (району) і вплив на неї господарської діяльності людини;
• виховувати бережливе ставлення до природи і ресурсів свого краю (області, адміністративного району);
• усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому середовищі та в суспільстві свого краю (адміністративного району).

Програмою передбачені науково-дослідницькі роботи, студентські проекти, зустрічі, екскурсії, фенологічні спостереження, практичні, творчі роботи, які сприяють виробленню у студентів навичок використання краєзнавчих матеріалів в різних конкретних ситуаціях, вміння вести пошуково-дослідницьку роботу. Передбачені програмою екскурсії на заповідні території, до природних об’єктів, в краєзнавчі музеї допоможуть студентам більш глибоко і змістовно пізнати свій край, вивчити його і полюбити. Побудова програми дозволяє творчо підходити до її реалізації, самостійно варіювати її структурою, підбирати такі методи і форми роботи, які принесуть бажаний результат.

Навчальна лабораторно-хімічна практика відбувається на ІІІ курсі у 5, 6 семестрі. Тривалість практики – 2 тижні. Форма підсумкового контролю – залік. База практики – навчально-наукові лабораторії університету.

Мета лабораторно-хімічної практики полягає в поглибленні знань про наукову картину світу, формуванні на основі отриманих теоретичних знань важливих практичних вмінь і навичок, необхідних в майбутній професійній діяльності, вдосконаленні підготовки фахівців в здатності аналізувати і узагальнювати практичний досвід, набувати нові знання і вміння, застосовувати їх на практиці та в процесі навчання.

Навчальна практика студентів є невід’ємною складовою частиною освітнього процесу, ефективною формою закріплення знань, набутих при вивченні фахових дисциплін з хімії. Під час проходження лабораторно-хімічної практики студенти повинні оволодіти професійними вміннями і навичками, необхідними для успішного здійснення хімічного експерименту з оптимальним використанням обладнання та реактивів, різних засобів наочності, хімічних задач та інших методів і засобів навчання. Як результат студенти повинні знати основні прийоми роботи з хімічним обладнанням і приладами, вміти правильно з дотриманням правил техніки безпеки організувати шкільний хімічний експеримент і науково-дослідницьку роботу учнів. Студенти повинні навчитися правильно здійснювати планування хімічного експерименту, знати правила зберігання хімічних реактивів. Лабораторно-хімічний практикум дає можливість практично реалізувати необхідні вміння та навички майбутніх хіміків.

Основними завданнями лабораторно-хімічної практики є:

узагальнення інформації про значення хімії як науки, розкриття її важливого місця у системі природничих наук;

узагальнення та систематизація попередньо вивченого теоретичного матеріалу та формування знань про експериментальні факти, поняття, закони, теорії, методи хімічної науки та сучасної наукової картини світу;

формування експериментально-практичних вмінь та навичок: грамотно поводитись з речовинами, хімічним посудом, лабораторним обладнанням, дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні експерименту;

вдосконалення вміння та навичок використання різноманітних методичних прийомів проведення хімічного експерименту;

формування вмінь самостійно здобувати і застосовувати знання, спостерігати і пояснювати хімічні явища, а також вмінь користуватися підручником, довідковою та хрестоматійною літературою;

формування вмінь використовувати для встановлення причинно-наслідкових зв’язків фундаментальні закони природи

Навчальна Комплексна практика (зоологія, ботаніка) відбувається на І курсі у 1,2 семестрі. Тривалість практики – 4 тижні. Форма підсумкового контролю – залік. Бази практики – території природно-заповідного фонду Кіровоградської області та Центральної України, Новопавлівський гранітний кар’єр (с. Новопавлівка), Соколівський гранітний кар’єр (с. Соколівське), Ігульські плавні, урочище Злодійська балка, дендропарк «Веселі Боковеньки», дендропарк «Софіївка» (м. Умань), с. Велика Северинка, с. Підгайці, Чорноліське лісництво, заповідник «Асканія Нова» (Херсонська область), природничі музеї та ботанічні сади м. Київ та м. Одеса.

Предметом комплексної практики з зоології та ботаніки є вивчення біологічної різноманітності рослин і тварин, вдосконалення навичок збирання та обробки рослинного та тваринного матеріалу, його аналіз та узагальнення. Міждисциплінарні зв’язки: зоологія, ботаніка (анатомія, морфологія та систематика рослин).

Метою комплексної практики є закріплення знань, отриманих при вивченні курсів зоології та ботаніки.

Основними завданнями практики є:

• ознайомити студентів з основними еколого-фауністичними комплексами тварин району польової практики, демонструючи різноманіття видів та складність взаємозв’язків організмі між собою та з оточуючим середовищем;
• ознайомити студентів з населенням тварин основних біотопів, біологічними рисами найбільш вагомих видів та їх значення в природі та господарській діяльності людини;
• навчити розпізнавати види тварин за зовнішніми ознаками, голосами та слідам життєдіяльності. Особливу увагу звернути на види, що занесенні до Червоної Книги України;
• надати студентам навички у проведенні екскурсій в природу, постановці спостережень за тваринами та зборі колекцій, що вкрай необхідно їм як майбутнім вчителям біології;
• ознайомити студентів з основними принципами організації та методами проведення самостійних наукових досліджень з фауни та екології тварин;
• закріплення знань, одержаних при вивченні морфології та систематики вищих рослин;
• оволодіння навичками збирання гербарію, його оформлення, складання систематичних колекцій;
• оволодіння методикою визначення рослин – пізнання різноманіття навколишнього світу є головною метою майбутнього викладача природничого циклу;
• оволодіння методикою ведення польових спостережень, польового щоденника;
• знайомство з практичним значенням поширених, рідкісних та особливо цікавих рослин;
• знайомство з деякими методами аналізу флори;

вивчення рідкісних і зникаючих рослин Кіровоградської області.

Навчальна лабораторно-хімічна практика відбувається на ІV курсі у 8 семестрі. Тривалість практики – 1 тиждень. Форма підсумкового контролю – залік. База практики – навчальні лабораторії університету.

Дисципліна ««Практика зі шкільного фізичного експерименту» передбачає розвиток у студентів експериментаторської компетентності, поглиблення знань з теорії та методики навчання природничих наук (фізика).

Основною метою практики зі шкільного фізичного експерименту є формування у студентів на рівні бакалавра експериментаторської компетентності з фізики.

• Основними завданнями практики зі шкільного фізичного експерименту є:
• поглиблення теоретичних знань студентів, формування розуміння ролі експерименту у фізичній науці;
• широке і поглиблене знайомство з матеріальними засобами вимірювань у фізиці;
• засвоєння основних принципів і методів вимірювань у фізиці, культури проведення експериментів;
• розвиток спостережливості, конструктивного мислення, активізація самостійності у роботі;
• залучення студентів до самостійної навчально-наукової роботи.

В результаті проведення лабораторних занять студенти повинні:

знати: методи емпіричного пізнання об’єктивної дійсності; сутність і методи реалізації експерименту; фізичні величини, їх класифікацію; одиниці фізичних величин, їх класифікацію; основні методи вимірювань у фізиці; характер зміни похибок вимірювань і методи їх оцінок; основні правила виконання математичних операцій з наближеними числами; основні правила графічного подання результатів експерименту; вимоги до питань охорони праці і техніки безпеки під час роботи у фізичних лабораторіях закладу вищої освіти та шкільному фізичному кабінеті; освітні і виховні завдання лабораторних робіт і фізичних практикумів у середній школі;

вміти: проводити оцінку і реалізовувати оптимальні умови проведення фізичного експерименту, виконання лабораторної роботи; забезпечити експериментальний характер шкільного курсу фізики; проводити аналіз виконання лабораторної роботи, написати висновки про її результати; виконувати оцінку похибок результатів експерименту; графічно подати результати експерименту; скласти звіт про виконану лабораторну роботу; дати характеристику сучасного фізичного обладнання, фізичних приладів; користуватися довідковою літературою; забезпечувати виконання завдань лабораторних робіт і фізичних практикумів у школі.

Навчальна Комплексна практика (зоологія, ботаніка) відбувається на І та ІІ курсі у 2,4 семестрі. Тривалість практики – 4 тижні. Форма підсумкового контролю – заліки.

Місця та маршрути проходження практики визначаються керівниками практики для кожної групи студентів окремо. Орієнтовні місця проведення комплексної практики з фізіології рослин та екології: річкові долини і заплави Інгулу, Сугоклії та Біянки, гранітні відслонення в с. Соколівське та Новопавлівка, Новопавлівський гранітний кар’єр (с. Новопавлівка), Соколівський гранітний кар’єр (с. Соколівське), Ігульські плавні, урочище Злодійська балка, степові ділянки с. Велика Северинка, с. Підгайці, лісові рослинні угруповання в Чорноліському лісництві, дослідні ділянки та лабораторії біотехнології дослідного господарства «Еліта» (с. Созонівка, Кіровоградський р-н).

Метою комплексної практики з фізіології рослин та екології є оволодіння студентами сучасних методів, форм організації та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії, формування на основі сформованих у закладі вищої освіти знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретного виду діяльності в реальних умовах, виховання потреби систематично поглиблювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Під час практичної підготовки поглиблюються і закріплюються теоретичні знання у сфері обраної спеціальності, закріплюються отримані теоретичні знання із загально-професійних і спеціальних дисциплін, студенти мають можливість оволодіти необхідними методами, уміннями і навичками із обраної спеціальності.

Основними завданнями комплексної практики з біології є:

• проілюструвати теоретичний курси та закріпити знання студентів в галузі загальної екології, фізіології та екології рослин;
• навчити студентів встановлювати взаємозв’язок між явищами в житті рослинного і тваринного світу та погодними умовами;
• сформувати у студентів елементарні навички дослідницької роботи з об’єктами в природі та на дослідницькій ділянці;
• ознайомити студентів із постановкою та проведенням польових демонстраційних дослідів, які можна використати при роботі в школі та позашкільних установах еколого-натуралістичної спрямованості.