Практика проводиться влітку після закінчення літньої сесії студентів другого курсу (4 семестр). Загальна тривалість практики – 2 тижні. Складовими комплексної практики є геоморфологічна, гідрологічна, ґрунтознавча, геоботанічна, ландшафтознавча практики. Базою проведення навчальної комплексної географічної практикиє природні комплекси території Західної України, бази географічних факультетів Тернопільського і Чернівецького університетів, об’єкти природної і культурної спадщини в межах заповідників і заказників. Зокрема, використовується географічний стаціонар Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в селі Дзвенигород, розташований в межах національного природного парку «Дністровський каньйон». Студенти досліджують численні природні і антропогенні системи Поділля, Прикарпаття, Карпат, Закарпаття.
Усталеним є наступний маршрут: Кропивницький – Смоліно – Меджибіж – Хмельницький – Кам’янець-Подільський – Дзвенигород – Дністровський каньйон – Хотин – Чернівці – Коломия – Яремче – Ворохта – Чорногірський хребет – г. Говерла – Кваси – Рахів – Ділове – Свидовецький хребет – г. Близниця – Яремче – водоспад Пробій – Городенка – Нирків – Червоногородський водоспад – Сапогів – Кривче – печера Кришталева – Кам’янець-Подільський – Хмельницький – Кропивницький.
Метою практики є закріплення теоретичних знань, набутих студентами під час аудиторної роботи при вивченні навчальних дисциплін «Геоморфологія», «Гідрологія», «Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства», «Біогеографія» та «Ландшафтознавство», отримання й удосконалення практичних навичок і умінь для набуття компетентностей, визначених ОПП «Середня освіта (Географія та Мова і література (англійська)) та “Середня освіта (Географія) та краєзнавчо-туристична робота”, ознайомлення з природними об’єктами і процесами, формування компетентності щодо проведення польових геоморфологічних, гідрологічних, ґрунтознавчих, геоботанічних та ландшафтознавчих досліджень.
Під час практики студенти вивчають різні форми рельєфу, ґрунтове та ландшафтне різноманіття території, в межах якої проходить практика, досліджують висотну поясність на схилах Карпат, виявляють закономірності ряду рельєфоформуючих, ґрунтотвірних процесів тощо. Також студенти отримують досвід підготовки та проведення туристичних походів.
Важливою складовою практики є сходження студентів на ряд найвищих вершин Українських Карпат, зокрема на Говерлу та Близницю.
