Чергове засідання семінару Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень (Interdisciplinary Scientific Center Applied Research – ISCAR), що відбулося у змішаному форматі 20 червня 2023 року, було присвячене контентному аналізу біографічних матеріалів про природодослідників та математиків за матеріалами наукових досліджень та «Вісника дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.). Спікерами семінару були історики науки і техніки професори Наталя Пасічник, Ганна Дефорж та Ренат Ріжняк.

У засіданні семінару взяли участь професори та доценти Юлія Ботузова, Алла Растригіна, Олена Трифонова, Тетяна Фурсикова, Юлія Харченко, Катерина Акбаш, Ольга Кирилюк, Ольга Рєзіна, Андрій Ткачук.

Виступ професорки Наталі Пасічник був присвячений особливостям українського наративу біографічних студій. Тут були згадані і соціокультурні розриви нашого минулого, і включення до нашої історії неукраїнських етнокультурних елементів, і унікальне географічне положення України… Ці та інші фактори впливали в минулому, впливають зараз і, очевидно, будуть у майбутньому впливати на історіописання загалом та на історико-біографічні студії зокрема. Спікерка висловила надію, що переосмислення ролі особи в історії та відхід від ідеологічної обмеженості, що дадуть можливість заповнити «білі плями» в біографістиці.

Професорка Ганна Дефорж свій виступ присвятила видатним вітчизняним вченим-палеозоологам. Яскравою представницею цієї галузі наук була Марія Василівна Павлова, яка стала першою організаторкою досліджень третинних та четвертинних ссавців Європи та Азії. Марія Василівна була палеозоологинею зі світовим ім’ям і стала засновником української школи палеозоології. Детальніше з виступом пані Ганни Дефорж можна ознайомитися з презентації.

Професор Ренат Ріжняк у своєму виступі зупинився на контентному та змістовному аналізі біографічних матеріалів про природодослідників та математиків у «Віснику дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.). Цей журнал фактично був неофіційним періодичним друкованим органом математичного відділення Новоросійського товариства природознавців, до співпраці в якому були залучені фізики й математики з теренів України, а також з усієї Російської імперії. Протягом усіх років видання Вісника в ньому були розміщені біографічно-просопографічні публікації про 84-х фізиків, математиків, хіміків, астрономів, фізіологів, лікарів та філософів. Доповідачем були наведені статистично оброблені дані контентного аналізу видання щодо обсягу біографічних матеріалів, щодо їх авторів та джерел, а також проаналізовані дані про героїв публікацій (персоналії, причини виникнення матеріалів, фах, вік, спосіб пред’явлення інформації і т.п.) протягом усього періоду видання Вісника.

Спікером був також представлені витримки з дослідження щодо змістовного аналізу статей Вісника, а саме про «першого російського хіміка та фізика» М. Ломоносова, про знаменитого математика Леонарда Ойлера та про відомого систематизатора хімії Антуана Лорана Лавуазьє. На думку виступаючого, саме стаття Б.Н. Меншуткіна про Ломоносова стала однією з серії перших публікацій, в яких з Ломоносова почали «ліпити» великого російського вченого. Детальніше з історією створення Ломоносова-вченого, про його «дружбу» з Л. Ойлером, про його «першість» у створенні закону збереження речовини, який 1789 року вивів А.Л. Лавуазьє, дивіться презентацію.

Висновок, з яким погодилися присутні на семінарі, полягав у тому, що біографістика є основою наукової реконструкції епохи, в тому числі її психопортрету.