20 квітня 2021 року з повідомленням на тему «Віртуальність як складова сучасного середовища» виступила завідувачка кафедри фізики та методики її викладання професорка Сальник Ірина Володимирівна. Засідання семінару відбувалося за планом діяльності Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень.
Засідання відвідали проректор з наукової роботи професор С.П. Михида, професори Я.В. Галета, В.А. Кушнір, Н.О. Пасічник, М.І. Садовий, І.В. Сальник, В.Г. Гриценко, Ю.В. Харченко, доценти О.В. Рєзіна, К.С. Акбаш.
Основні тези доповіді професорки І.В. Сальник були такими:
- У зв’язку із розвитком комп’ютерної техніки до кінця ХХ ст. сформувалася нова віртуальна реальність, вплив якої на процеси, що відбуваються в суспільстві, росте лавиноподібно.
- За короткий час поняття “віртуальний” та “віртуальна реальність” набули міждисциплінарного статусу. Їх використовують не лише у квантовій механіці, комп’ютерних науках, ергономіці, але й у психології, педагогіці, медицині, соціології.
- Широке використання як у науці, так і в повсякденному житті, цих понять, їх смислова поліфонія, складність і неоднозначність феноменів віртуального і віртуальної реальності висувають проблему їх всебічного обґрунтування.
- Ефективність, поліфункціональність імітаційних технологій разом з незвичайністю словосполучення “віртуальна реальність” стали поштовхом до актуалізації поняття “віртуальний”, стрімкого розширення сфери його вживання; поштовхом концептуального оформлення ідеї “віртуальної реальності” у різних галузях знання і діяльності людини. Увага до феномену віртуального актуалізується як у тих наукових дисциплінах, в яких воно існувало раніше (фізика), так і в тих, для яких воно абсолютно нове (логіка, соціологія, психологія, медицина, педагогіка).
- Розуміння поняття віртуальної реальності неможливе без виявлення її продуцентів у різні періоди розвитку суспільства. Можна виділити три основні періоди розвитку: доіндустріальний, індустріальний та новітній (постіндустріальний), у які різні об’єкти ставали джерелами виникнення віртуальної реальності.
Доповідь викликала жваве обговорення у присутніх – представників різних галузей наук. Професорка Ю.В. Харченко звернула увагу на філософські трактування віртуальності, подякувавши доповідачку за своєрідне продовження проблематики, з якою Юлія Володимирівна виступала раніше. Професор С.П. Михида розкрив розуміння віртуальності в літературних творах та мистецтві, зауваживши про зниження значення саме таких віртуальних образів у сучасному житті. Професор Р.Я. Ріжняк висловив думку про заміщення літературних віртуальних образів іншими їх видами, що характерні для сьогоднішнього рівня розвитку технологій. Крім того, виступаючий запропонував присутнім висловити гіпотезу про загальний вид кривої лінії, яка б на часовій осі відображала б «питому віртуалізацію» суспільства. Доцентка К.С. Акбаш висловила припущення, що це могла б бути крива експоненційного характеру. Професор Я.В. Галета прокоментував роль віртуалізації у формуванні соціальної зрілості молодого покоління. Професорка Н.О. Пасічник зауважили про важливість встановлення балансу (та виявлення дисбалансу) між користю та викликами віртуального середовища. Професор М.І. Садовий, процитувавши вислів Альберта Айнштайна «Якщо не грішити проти розуму, взагалі неможливо ні до чого прийти», прокоментував особливості та важливість використання віртуальності у наукових дослідженнях. Доцентка О.В. Рєзіна звернула увагу на особливості застосування віртуальності у навчанні фізики та на порівнянні засвоєння учнями та студентами навчального матеріалу з використанням віртуального та реального експериментів.
Незабаром розширений варіант представлення доповіді професорки І.В. Сальник буде розміщений у розділі «Анонси».
Обговорення доповіді пройшло плідно, у теплій та доброзичливій обстановці. Всі присутні відмітили, що предмет доповіді є цікавим для подальшого вивчення та обговорення.
