Шаховська Анастасія

Науковий керівник – О.М. Царенко

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. У статті зроблена спроба проаналізувати сучасні хмарні сервісні платформи, які мають значні дидактичні можливості для активізації самостійної роботи студентів спеціальності «Технологічна освіта» у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Ключові слова: хмарні технології, самостійна робота студентів, навчальні ресурси, самоосвіта.

У наш час стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій майже кожний студент під час пошуку навчальної інформації для виконання завдань самостійної роботи з конкретної навчальної дисципліни користується планшетами, смартфонами та ноутбуками, які мають доступ до мережі Інтернет. Водночас, недостатність якісного навчального контенту зумовлює потребу в розробці спеціальних баз даних (електронних джерел інформації), що мають забезпечити успішне самостійне опанування студентами дисциплін навчального плану. Особливої значущості вирішення цієї проблеми набуває за умови необхідності посилення практичної спрямованості професійної підготовки фахівців і підвищення ролі самостійної роботи студентів, зокрема майбутніх учителів технологій.

Результати численних науково-педагогічних досліджень щодо активізації самостійної роботи студентів показали, що для подолання суперечностей між фактичним високим рівнем розробленості інформаційно-комунікаційних технологій та їх недостатнім використанням у професійній підготовці майбутніх учителів, необхідно забезпечити: зручний спосіб подання навчальної інформації та її доступність, зв'язок теорії з практикою, можливість отримання консультації викладача, безпосередній та опосередкований емоційний і виховний вплив викладача на студентів, ефективну підтримку самостійної роботи студентів.

Мета статті – на основі аналізу хмарних технологій як інтернет-послуг з’ясувати їх дидактичні можливості для активізації самостійної роботи студентів спеціальності «Технологічна освіта».

Аналіз наукових праць зарубіжних (Т. Даккор, М. Міллер, Д. Рейх) і вітчизняних (В. Биков, М. Жалдак, Н. Морзе та ін.) дослідників свідчить, що зазначені переваги мають хмарні технології (з англ.: Cloud Technologies) навчання. Зокрема, праці С. Войтович і В. Сергієнко присвячені створенню навчальних порталів у середовищі Мoodle, яке є частиною хмарних технологій.

Сучасне тлумачення терміну «хмарні технології» полягає в тому, що програмне і апаратне забезпечення знаходяться «в хмарах», тобто на віддаленому сервері. У такому випадку характеристики відповідного технічного засобу (ноутбука, планшета чи смартфона), який забезпечує вихід у мережу Інтернет, суттєво не впливають на доступність відповідних сервісів.

Доцільно зазначити, що хмарні технології як інноваційні засоби навчання, розвивалися від окремих веб-додатків до повноцінних веб-ресурсів.

Уперше термін «хмарні технології» у 1997 р. запровадив Р. Челлаппа. На його думку, в новій обчислювальній парадигмі всі складові елементи залежать не лише від технічних обмежень, а в першу чергу – від економічної доцільності (безкоштовність програмного забезпечення) [1, с.12].

Сучасне уявлення про необхідні характеристики цих конкурентних технологій дає підстави вважати першими технологічними розробками продукти таких компаній: Salesforce (1999 р.), яка надала доступ до додатку через сайт за принципом – програмне забезпечення як сервіс (SoftwareasaService); Amazon, що розробила веб-сервіс для зберігання інформації (2002 р.), а також запропонувала користувачам веб-сервіс ElasticComputecloud(2006 р.); Google, яка запровадила SaaSсервіси GoogleApps і платформи як сервіси (PlatformasaService [PaaS]); Microsoft, знаменита своєю презентацією PaaSпід назвою «AzureServicesPlatform» (2008 р.) [2; с.26].

Починаючи з 2002 р. ЮНЕСКО активно підтримує ініціативи зі створення в Інтернеті відкритих освітніх ресурсів, оскільки їх використання дає можливість суттєво розширити доступ до якісної вищої освіти й навчання протягом усього життя та забезпечити повноцінну участь університетів у світовій системі вищої освіти [3, с.5].

Хмари можуть бути класифіковані як державні, приватні або змішані. У системі самостійної роботи студентів хмарні технології мають значні дидактичні можливості, зокрема: використання он-лайн ресурсів у процесі виконання різних видів навчальних завдань, систематичність контролю та об’єктивність оцінювання навчальних досягнень студентів, відкритість навчального процесу тощо [4, с.46].

Нині у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України активно впроваджуються хмарні технології, адже всі виші мають власну поштову адресу та он-лайн бібліотеки, де студенти отримують доступ до значного обсягу навчальної інформації. Але не має жодної окремо взятої он-лайн бібліотеки або ресурсу, які повною мірою задовольняли б запити майбутніх учителів технологій у той час, коли їм дуже часто необхідна вичерпна інформація з тих чи інших питань. Специфіка спеціальності «Технологічна освіта» зумовлює потребу в тому, щоб крім суто теоретичного (в основному текстового) матеріалу, студенти мали можливість переглядати короткометражні фільми та презентаційні матеріали, ознайомлюватися з передовим педагогічним досвідом (майстер-класами) і відповідними методичними розробками, вивчати наукові праці та створювати власні портфоліо.

Останнім часом у ВНЗ як навчальні ресурси широко використовуються сервіси Google Apps, Office 365, сховища файлів, електронна література, веб-додатки і системи підтримки дистанційного навчання Moodleта Blackboard.

Сервіси Google Apps for Education (додатки для навчання) – це хмарна сервісна платформа яка розрахована на студентів на викладачів [5; 6]. Цей сервіс забезпечує користувачів доступом до електронної пошти Gmail (підтримує текстовий, голосовий і відео чати), календаря Google Maps (набір карт), WIKI-хостинга вікіпедії, зручним багатомовним перекладачем GoogleTranslate, відеохостингом YouTube тощо. Сервіси Google мають платформи для проведення он-лайн консультацій і конференцій.

Office 365 – це он-лайновий програмний продукт, який дозволяє користуватися інструментами Microsoft Office у будь-який час, у будь-якому місці за наявності Інтернет-зв’язку. Office 365 є програмним забезпеченням і повним офісним пакетом, якому властиві функції повноцінного Microsoft Office на комп’ютері з електронною поштою та сховищем файлів.

Електрона література – хмарні додатки, які дають можливість ознайомитися з періодичними виданнями, науковими статтями, підручниками і посібниками безпосередньо на екрані планшету або комп’ютера.

Moodle–це система управління контентом сайту, яка спеціально розроблена для створення он-лайн курсів викладачів. Такі системиe-learning(електронного навчання) часто називають віртуальним освітнім середовищем. Цей інструментальний об’єкт, який уперше запропонований М. Дугласом, має необхідні функції для створення окремих сайтіві блогів [5].

Blackboard є додатком штучного інтелекту, який ґрунтується на архітектурній моделі Blackboard, де загальна база знань оновлюється фахівцями з різних галузей знань. Доцільно зазначити, що спочатку модель Blackboard була створена для вирішення комплексних і складних завдань, але сьогодні цей додаток широко використовують з метою самоосвіти.

Складовими частинами Blackboard є такі модулі, як он-лайн бібліотека, картотека та відеотека, котрі можуть бути корисними у процесі виконання студентами завдань самостійної роботи. Основним принципом додатку є створення бази даних знань завдяки особистого вкладу кожного користувача системи. Теоретично завдяки Blackboard можна отримати он-лайн систему, яка містить відповіді на всі питання з конкретної теми навчальної дисципліни [6].

Результати проведеного аналізу інформаційних джерел показують, що сучасні хмарні сервісні платформи можуть бути ефективним засобом активізації самостійної роботи студентів спеціальності «Технологічна освіта». Упровадження хмарних технологій навчання дає можливість не лише забезпечити майбутніх учителів технологій відповідним навчальним контентом, а й здійснювати постійний контроль за їх навчальними досягненнями, керувати самостійною роботою та об’єктивно оцінювати виконані завдання.

На нашу думку, на сучасному етапі реформування системи освіти нерозв’язаною залишається проблема розбудови освітньо-інформаційного простору, що передбачає реалізацію принципів відкритої освіти і розвиток ІКТ-компетентності усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Тому, подальші науково-педагогічні пошуки доцільно спрямувати на дослідження проблеми впровадження вільних (безкоштовних) хмарних сервісів у професійну підготовку майбутніх учителів технологій.

Список літератури

1. William Y. Chang, Hosame Abu-Amara, Jessica Sanford. Transforming Enterprise Cloud Services. Springer, 2010. – 428 p.
2. Tejaswi Redkar, Tony Guidici. Windows Azure Platform. Second edition: Apress, 2011. – 650 p.
3.  Mell P., Grance T. Effectively and Securely Using the Cloud Computing Paradigm / National Institute of Standards and Technology, Information Technology Laboratory, 2009. – Електронний ресурс. – Код доступу –http://csrc.nist.gov/groups/SNS/cloudcomputing/cloud
4. "The NIST Definition of Cloud Computing". National Institute of Standards and Technology. Retrieved 24 July 2011.
5. Google Apps для навчальних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL : .
6. Воронкін О.С. Основи використання інформаційнокомп’ютерних технологій в сучасній вищій школі: навч. посіб. / О.С. Воронкін. – Луганськ: ЛДІКМ, 2011. – 156 с.