Мороз Богдан

Науковий керівник –О. М. Царенко

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. У статті розглянуто педагогічне оцінювання як важливий компонент навчального процесу з курсу «Основи дизайну». На основі аналізу психолого-педагогічних аспектів оцінювання розкрито його можливості щодо вдосконалення системи підготовки фахівців у вищому навчальному закладі.

Ключові слова: професійна підготовка студентів, педагогічне оцінювання, поточний контроль, тестові технології.

В умовах сучасних ринкових відносин особливої ваги набуває проблема підвищення вимог до якості професійної підготовки фахівців з дизайну, що зумовлює потребу у вдосконаленні системи оцінювання набутих студентами знань, навичок і вмінь у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Пов’язано це з тим, що традиційна система оцінювання знань не відповідає повною мірою запитам сучасності, в той час, коли всі педагогічні технології, які використовуються у вищих навчальних закладах, передбачають об’єктивність фіксації результатів навчальних досягнень студентів. Отже, ми можемо зробити висновок, що такий стан системи оцінювання у ВНЗ негативно впливає на весь процес підготовки фахівців, які повинні мати увесь спектр професійно значущих якостей, творчих здібностей, інтересів, тощо.

Зазначене актуалізує проблему вдосконалення системи оцінювання результатів навчання студентів на основі дослідження та обґрунтування теоретичних основ, які враховували б сучасні вимоги до якості професійної підготовки дизайнерів, і створення належного науково-методичного забезпечення. На нашу думку, дослідження потребують усі складові компоненти системи оцінювання навчальних досягнень студентів (критерії, форми, методи тощо), що надасть можливість обґрунтувати роль і значення цих компонентів у процесі формування творчої особистості майбутнього фахівця.

Саме тому в статті ми поставили за мету дослідити потенційні можливості різних форм і методів педагогічного оцінювання як важливого компоненту навчальної діяльності студента.

На особливій значущості психолого-педагогічного змісту педагогічної оцінки наголошували багато дослідників, зокрема Б. Ананьєв, Б. Блум, І. Лернер та інші вчені.

Теоретичною основою оцінки результатів навчання студентів є, в першу чергу, дидактична система рівнів здатності навчатися І. Лернера, з якої випливає, що перший рівень є рівнем знань, другий – співвідноситься з уміннями і навичками, третій – з досвідом творчої діяльності, четвертий – з емоційно-ціннісним відношенням студента до навколишньої дійсності [4, с. 8]. Водночас, необхідно враховувати, що оцінювання результатів навчальної діяльності студентів – це система розумових навичок, з яких: знання, розуміння та застосування – навички низького рівня; аналіз, синтез і порівняльна оцінка – навички високого рівня [1, с. 89; 2, с. 202].

У процесі оцінювання результатів навчальної діяльності студентів доцільно не лише ретельно аналізувати їхні відповіді, якість знань, рівень сформованості загальноосвітніх і предметних умінь, здатність виконувати розумові операції, а й самостійність виконання завдань, рівень допомоги викладача та творчий підхід при вирішенні проблемних ситуацій. Водночас, не повинні братися до уваги і враховуватися в загальній оцінці особистісні якості студентів, які забезпечують рух суб’єкта від «Я-реальний» до «Я-ідеалу».

Ми цілком погоджуємося з думкою Т. Канівець в тому, що в педагогічній оцінці вирізняють дві основні функції: функцію мотивації та функцію співвіднесення. Проте вважаємо, що мотиваційна функція педагогічної оцінки пов'язана зі спонукальним впливом на особистість студента і зумовлює виникнення змін в самооцінці, поведінці, методах навчальної роботи, в системі взаємовідносин і взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу [3, с. 33].

Під час реалізації функції співвіднесення оцінка слугує індикатором певного прогресу і рівня навчальних досягнень в конкретній освітній діяльності. Важливо, щоб оцінювання навчальної діяльності спрямовувалося на соціально-психологічний розвиток студента. У цьому випадку формуються такі якості майбутнього фахівця, як: організованість, дисциплінованість, відповідальність, сумлінність, працьовитість, наполегливість, вміння цінувати час тощо. Відповідно, процедура оцінювання має бути адекватною поставленим цілям і завданням, а результат – об'єктивним.

У системі оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Основи дизайну» реалізуються різні види контролю, зокрема: поточний, модульний і підсумковий. Для визначення рівнів теоретичних знань і практичних навичок студентів з тем, які входять до змістових модулів, проводиться поточний контроль. Він включає не тільки оцінювання навчальних досягнень студентів під час проведення аудиторних занять, у процесі виконання завдань самостійної роботи і на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання), а й повинен враховувати активність студентів на заняттях. Поточний контроль здійснюється у формі опитувань, виступів на лабораторних заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентам.

Ефективними формами проведення поточного контролю є: виступ з основного питання; усна доповідь; доповнення чи запитання до того, хто відповідає; усна рецензія на виступ; участь в організованих дискусіях, інтерактивних формах проведення занять; аналіз першоджерел і монографічної літератури; виконання письмових завдань (розв’язування тестів, написання контрольних і творчих робіт, рефератів); самостійне опрацювання тем; підготовка аналітичних текстів; систематичність роботи на лабораторних і лабораторно-практичних заняттях; активність під час «мозкового штурму».

При усних відповідях критеріями оцінки є: повнота розкриття питання; логіка викладання, культура мовлення; емоційність і переконаність; використання основної та додаткової літератури; аналітичні міркування, уміння робити порівняння, узагальнення і висновки.

У процесі виконання письмових завдань за критерії оцінювання приймають: повноту розкриття конкретного питання; цілісність, системність і логічність наведеного у відповіді навчального матеріалу; вміння сформулювати висновки; акуратність оформлення письмової роботи тощо.

Модульний контроль варто проводити на останньому занятті, по завершенні вивчення запланованого в модулі матеріалу. Слід зазначити, що тривалість виконання модульних контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин [3, с. 54].

Узагальнення передового педагогічного досвіду показало, що ефективними формами проведення модульних контролів під час вивчення дисципліни «Основи дизайну» є комплексна письмова модульна контрольна робота і комплексне тестування.

Особливу увагу в тестуванні з курсу «Основи дизайну» доцільно приділити завданням на аналіз зображення (див. рис. 1).

Рис. 1. Тестові завдання на аналіз зображень

Результати проведеного аналізу літератури та узагальнення педагогічного досвіду переконують, що актуальна проблема удосконалення оцінювання навчальних досягнень майбутніх дизайнерів може успішно вирішуватися шляхом визначення потенційних можливостей різних форм і методів його проведення, врахування критеріїв оцінювання та запровадження ефективних тестових технологій. Особливої уваги заслуговує створення комплексних тестів як головної умови стандартизації контролю знань, умінь та навичок студентів у системі дизайн-освіти.

На якість функціонування системи професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах позитивно впливають сучасні види і прийоми оцінювання, які вимагають обов’язкового структурування навчальних цілей і завдань педагогічної діагностики.

На нашу думку, подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на дослідження проблеми розробки якісних тестових завдань для проведення різного виду контролів у процесі опанування студентами професійно орієнтованих навчальних дисциплін.

Список літератури

1. Булах І.Є. Створюємо якісний тест: [навч. посіб.] / І.Є. Булах, М.Р.Мруга. – К.: Майстер-клас, 2006. – 160 с.

2. Вимірювання в освіті: Підручник / [заред. О.В. Авраменко].– Кіровоград: ВидавецьЛисенко В.Ф., 2011. – 360 с.

3. Канівець Т.М. Основи педагогічного оцінювання: [навч.-метод. посіб.] / Т.М. Канівець. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2012. – 102 с.

4. Смолінчук Л.С. Тестування як метод оцінювання навчальних досягнень студентів / Л.С. Смолінчук // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія: [зб. наук. праць] / [Електронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/.