Возжіна Наталія
Науковий керівник – М.І. Садовий
Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка
Анотація. Стаття присвячена проблемі формування фахових компетентностей майбутніх учителів технологій. Зроблений аналіз та визначені перспективи розкриття змісту даних понять, що є необхідною умовою становлення та розвитку конкурентноспроможної особистості в умовах науково-технічного прогресу та інформатизації суспільства.
Ключові слова: фахова та предметна компетентність, науково-технічний прогрес,проектно-технологічний та інформаційно-комунікаційний компонент.
Актуальність проблеми. Важливою метою реформування системи вищої освіти в Україні є забезпечення реалізації фундаментальних основ навчальних дисциплін і методичних засобів підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців різних галузей та профілів, в тому числі і педагогічних. Прийнятий у 2014 році Закон України «Про вищу освіту» встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів. Передбачається поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Виходячи з окреслених у даному нормативному документі засад та стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, що спостерігається останні десятиліття, на нашу думку, особливої ваги набуває підготовка вчителів технологій. Вказана категорія учителів у своїй професійній діяльності забезпечує основи політехнічних знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ), тобто закладають суб’єктам навчання теоретичний та первинний практичний фундамент інженерних та технологічних знань.
Мета статті – дослідити процес формування фахової компетентності майбутніх учителів технологій в умовах науково-технічного прогресу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема навчання поняття науково-технічного прогресу у курсі фізики середніх та вищих навчальних закладів досить детально вивчалась у другій половині ХХ століття О.І. Бугайовим, Л.І. Рєзніком, В.Г. Разумовським, Є.В. Коршаком, С.У. Гончаренком та іншими. Вони ґрунтовно дослідили закономірності формування даного поняття у навчанні всіх тем фізики на основі розвитку науки першої половини ХХ ст. Були розроблені цикли лекцій щодо застосування науково-технічного прогресу у виробництві. Проте в кінці ХХ та на початку ХХІ століття інтерес до дослідження цієї важливої теми і науковців майже зник. Тому є актуальним повернутись до даної тематики, так як у новому Законі України «Про вищу освіту» (ст. 13, пункт 4) здійснено повернення до проблеми вивчення впровадження НТП у виробничі та суспільствознавчі процеси, говориться про стратегічні напрями розвитку вищої освіти з врахуванням науково-технічного прогресу. Натомість, досить широко вживаються терміни науково-технічна діяльність, науково-технічні розробки, науково-технічні знання. Вказані поняття в певній мірі враховують сутність поняття науково-технічного прогресу.
Наука – сфера людської діяльності, функції якої – вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність [4, c. 863].
Техніка – це сукупність засобів людської діяльності, створюваних для здійснення процесів виробництва і обслуговування невиробничих потреб суспільства [4, с. 1321]. Ці засоби праці використовуються для дії на предмети праці у виробництві матеріальних благ і знаходяться між робітником і предметом праці.
Виклад основного матеріалу. Науково-технічний прогрес (НТП) є єдиним, взаємообумовленим, поступальним розвитком науки і техніки [4, с. 865]. Він відбувається у двох формах: еволюційній і революційній. Науково-технічна революція – докорінне, якісне перетворення виробничих сил на основі перетворення науки у провідний фактор розвитку суспільного виробництва; безпосередню виробничу силу [4, с. 864].
Ми проаналізувати вказані означення через призму вимог формування компетентнісного підходу до навчання галузі «Технології» і встановили, що окремі аспекти проблеми формування ключових компетентностей майбутніх учителів технологій досліджували А.В. Касперський, О.М. Кучменко та ін. У науково-методичних і педагогічних дослідженнях К.А. Антонюка, П.С. Атаманчука, Р.В. Ващишина, С.П. Величка, І.І. Логвінова, О.І. Ляшенка, М.Т. Мартинюка, В.П. Сергієнка, Б.А. Суся, О.М. Трифонової, М.І. Шута відображено запровадження окремих досягнень НТП в навчальні курси педагогічних вищих та середніх навчальних закладі з наголосом на фундаментальні наукові досягнення та технічні винаходи у незмінному за обсягом навчального матеріалу. Належної уваги системному процесу формування фахової компетентності майбутніх учителів технологій в умовах НТП приділено не було. Це пояснюється, насамперед тим, що на початку ХХІ ст. значна частина дослідників вважала, що поняття НТП, політехнічна освіта втратили своє освітнє значення. Проте аналіз вимог компетентнісного підходу [1] показав зворотне. Поняття «компетентність» включає в себе такі основні компоненти:
- знання основних досягнень з даної галузі;
- вміння використовувати ці знання в залежності від ситуації;
- розуміння сутності існуючих проблем, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний;
- адекватне оцінювання – себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.
В свою чергу основними рисами НТР є:
- у системі «наука-техніка-виробництво» наука займає випереджаюче значення;
- ґрунтовні зміни у техніці через створені засобах праці посідають проміжне місце у системі людина-природа;
- перетворення фахівця здійснюється через вплив продуктивної сили;
- виникнення якісно нових предметів праці, нових видів матеріалів із заданими властивостями;
- виникнення принципово нових технологій;
- нові погляди на використання людьми сил природи;
- побудова інформаційного суспільства.
Порівняння функцій компетентностей та НТП показали їх взаємозв’язок та взаємообумовленість. Це є ґрунтовною підставою для їх дослідження.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає, що метою освітньої галузі «Технології» є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу майбутніх учителів і їх соціалізації у суспільстві (рис. 1).
Рис. 1. Структура освітньої галузі «Технології»
На нашу думку, проектно-технологічний компонент більше виражає використання НТП у навчанні технологій. Зміст предметного компоненту має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Це в свою чергу підвищує вимоги до рівня підготовки вчителя відповідного профілю, який повинен бути обізнаний з рядом компонент освітньої галузі «Технології» та сам володіти відповідними компетентностями.
Тоді до завдань формування фахової компетентності майбутніх учителів технологій в умовах науково-технічного прогресу ми відносимо:
– формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
– ознайомлення студентів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
– формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
– набуття суб’єктами навчання досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
– розвиток технологічних знань, умінь, навичок, цінностей та перетворення їх у безпосередню виробничу силу;
– усвідомлення студентами значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
– реалізація здібностей та інтересів майбутніх учителів у сфері технологічної діяльності;
– створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення;
– оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.
Висновки. Повернення до дослідження поняття НТП та його функцій під час вивчення навчальних дисциплін напрямку підготовки «Технології» є важливою педагогічною проблемою. Враховуючи вище перераховані висновки ми вважаємо за доцільне на завершальному етапі підготовки висококваліфікованого фахівця освітньої галузі «Технології» у педагогічних ВНЗ запровадити курс «Синергетика в педагогічній освіті», який покликаний узагальнити та систематизувати накопичений студентами багаж знань у сполученні з науково-технічним прогресом. Перспективи подальших досліджень пов’язані з пошуком методик та формуванням відповідних освітніх систем, що забезпечать підвищення фахової підготовки фахівців спеціальності: «8.01010301 Технологічна освіта».
Список літератури
- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року).
- Касперський А.В.Формування фахової компетентності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення хімії / А.В. Касперський, О.М. Кучменко // Зб. наук. пр. Кам.-Под. нац. ун-ту імені Івана Огієнка / [редкол.: П.С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. – Серія: Педагогічна. – Кам.-Под.: Кам.-Под. нац. ун-т Івана Огієнка, 2014. – Вип.20: Управління якістю підготовки майбутнього вчителя фізико-технологічного профілю. – С. 21-23.
- Садовий М.І., Трифонова О.М. Підготовка вчителів технологій з використанням синергетичного підходу // Зб. наук. пр. Кам.-Под. нац. ун-ту імені Івана Огієнка / [редкол.: П.С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. – Серія: Педагогічна. – Кам.-Под.: Кам.-Под. нац. ун-т Івана Огієнка, 2014. – Вип.20: Управління якістю підготовки майбутнього вчителя фізико-технологічного профілю. – С. 53-55.
- Советский энциклопедический словарь / Глав. ред. А.М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1985. – 1600 с.
Коментарі