Тетяна Щорба

Науковий керівник – В. П. Вовкотруб

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

 

Анотація. В статті визначено актуальність і чинники посилення ролі інтеграції природничо-математичних і профільних дисциплін для підготовки вчителів технологій. Наведено приклади міжпредметної інтеграції використання обладнання з фізики для виконання завдань практично-лабораторних робіт з ергономіки в технологічній освіті.

Ключові слова: інтеграція, ергономіка, профільна дисципліна, обладнання.

 

Реалізація професійної спрямованості навчання у вищих педагогічних закладах на формування особистості магістра не можлива без якісної теоретичної бази знань, вмінь і навичок з фундаментальних наук. Важливою особливістю їх інтеграції в процес підготовки фахівців з технологічних дисциплін в педагогічних закладах слугує система знань, які формуються в процесі вивчення комплексу загальноосвітніх, загальнотехнічних та прикладних дисциплін. "Комплексність - це використання різних методів і досягнень окремих наук для розв'язання специфічних проблем, які не розв'язуються жодною наукою окремо" [1, с.5].

За зменшення обсягу навчального часу на дисципліни непрофільного циклу, важливим і дієвим заходом є інтеграція змісту непрофільних дисциплін, посилення їх практичної спрямованості на визначену спеціальність. Інтеграція передбачає встановлення між предметами логічних зв’язків, що значно поглиблюють не лише теоретичну, а й практичну базу майбутніх випускників з профільних і непрофільних дисциплін [2, с.5]. Підвищення ролі практичної спрямованості природничо-математичних дисциплін в підготовці вчителів технологій - важлива функція інтегрованого підходу. Їхні знання в процесі такої інтеграції набувають не лише якісного, а і кількісного характеру.

Реалізація певних напрямків чи факторів інтеграції пов'язані з рядом умов, особливостей і виявів інших взаємозв'язаних об'єктів та потреб реалізації інших напрямків. За цих умов одне з чинних місць в науці і виробництві займає принцип системності, який забезпечує спеціально організоване викладання і навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на формування у них цілісних знань про об'єкти, явища і виробничі процеси, про найбільш істотні зв'язки в відповідній ергатичній системі "людина - виробництво - економіка - природа - суспільство". В курсах технічних наук вивчаються досить різноманітні об'єкти (машини, матеріали), тому їх важливо розглядати не лише у динаміці, а й у комплексі із змістом спеціальних дисциплін. Враховуючи інтеграційний характер науково-технічних знань, варто визнати за необхідність поєднання загальнонаукового та виробничого аспектів знань, оскільки наука зі свого боку організує знання за предметним принципом, забезпечуючи логіку їх формування та розвитку.

В даній публікації ми не ставимо за мету охопити зміст комплексу дисциплін в плані висвітлення в ньому матеріалів інтегративного характеру і практичної спрямованості, а обмежуємось рамками міжпредметної інтеграції матеріальних засобів для формування експериментальних умінь і навичок в процесі навчального експериментування. .

Роль фізичних понять та теорій, що слугують теоретичною основою побудови технічних та прикладних дисциплін, потребує детального дослідження природи зв'язків між фундаментальними, практичними науками і виробництвом в плані належної практичної спрямованості прикладного матеріалу відповідно до підготовки фахівців певних спеціальностей, зокрема, учителів технологій. Реалізацію інтегративних тенденцій в професійній підготовці складають такі основні чинники [4, с.6]:

  1. Узгодження програм профільних дисциплін з метою практичної спрямованості відповідних теоретичних основ змісту базових дисциплін, досягаючи максимально можливого узгодження навчальних програм і запобігаючи недоречним повторенням та однобічним тлумаченням певних процесів та явищ.
  2. Створення інтегрованих посібників, матеріал яких носив би хрестоматійний, а зміст - міжпредметний характер.
  3. Використання ззавдань міжпредметного змісту, які інтегрують знання із суміжних дисциплін.

Навчальна дисципліна “Основи ергономіки” базується на знаннях таких дисциплін як технічні науки, охорона праці, безпека життєдіяльності, технічна естетика, вікова фізіологія і гігієна, соціологія, інженерна графіка, машинознавство, стандартизація, основи техніки та основи виробництва, психологія, педагогіка, економіка.

Лабораторні роботи [3; 5, с.6] знайомлять студентів з основними вимогами ергономіки відносно раціонального врахування “людського чинника” при використані в навчальному процесі приладів та систем та визначення ергономічної оцінки навчального середовища. Це робиться для створення максимально ефективних і надійних систем контролю і управління, а також для створення таких умов праці людини-оператора, які б відповідали всім психофізіологічним можливостям і потребам людини і сприяли тривалому збереженню її працездатності, здоров’я, відчуття комфортності.

Відповідно до змісту програм курсу фізики та ергономіки в технологічній освіті пропонуємо до впровадження відібрані нами комплекти експериментальних завдань, характерних інтегративним і прикладним спрямуванням в плані інтеграції засобів матеріального забезпечення. Наводимо завдання з ергономіки в технологічній освіті, характерних використанням як традиційного обладнання фізичного кабінету так і новітніх зразків останнього.

Для визначення ергономічної оцінки робочого місця викладача і студента в навчальній аудиторії (лабораторії) використовують такі засоби та обладнання: лінійка, рулетка, люксметр, термометр побутовий (різні варіанти), психрометр, засоби вимірювання вологості повітря (волосяний гігрометр, психрометри лабораторний і цифровий); 3) анемометр;  4) індикатори радіоактивності; 5) барометр.

  

  

  

Рис. 1. Традиційні і сучасні зразки вимірювальних приладів: анемометра, термометра-гігрометра, психрометра, волосяного гігрометра, цифрових термометрів, вимірювача радіоактивності, барометра і люксметра.

В процесі виконання роботи здійснюють вимірювання параметрів і характеристик обладнання, вимірювання і визначення ергономічних показників освітленості, вологості, температури в приміщенні, порівняння з відповідними нормами, визначення узагальненої ергономічної оцінки для навчальної аудиторії (лабораторії).

Для визначення працездатності людини-оператора: дослідження м’язової сили, витривалості до статичного зусилля, зовнішнього подиху ергономічними методами використовують плоскопружинний медичний динамометр, цифровий секундомір і спірометр.

  

Рис. 2. Плоскопружинний динамометр, цифровий секундомір і спірометр.

Наведені варіанти обладнання не повною мірою специфічні для фізичного кабінету, чи лабораторії, проте вивчення загальних знань їх будови, функціонування і використання формують в процесі навчання фізики, а використовують в процесі формування вмінь і навичок в навчанні як фундаментальних так і профільних дисциплін і предметів.

Отримані при виконанні досліджень дані є основою для визначення ергономічного та композиційного рівня технічних засобів і їх відповідності існуючим нормативним документам та приладам-аналогам, що відповідають рівню кращих світових зразків.

В процесі реалізації інтеграції природничо-математичних і спеціальних дисциплін при підготовці вчителів технологій успішно будуються логічні зв’язки між профільними і непрофільними предметами і значно скорочуються витрати навчального часу.

Список літератури

1. Алексеев Н.Г., Семенов И.Н., Шейн А.Б. Развитие методологических исследований в эргономике //Труды ВНИИТЭ. Эргономика. - М., 1979. - С, 68-103.

2. Бугайов О.І. Проблеми структури курсів фізики та астрономії та їх інтеграція //Фізика та астрономія в школі. - 1998. - №4. - С. 5-8.

3. Вовкотруб В.П., Манойленко Н.В. Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Ергономіка в технологічній освіті» для студентів освітньої галузі «Технології». – К., 2015. – 72 с.

4. Діндулевич Н.М. Інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі фізики //Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактика природничо-математичних дисциплін та освітніх технологій.- Кам’янець-Подільський: ДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - Вип. 5. - С. 117-119.

5. Сидорчук Л.А. Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу «Основи ергономіки» для студентів освітньої галузі «Технології» / автор-укладач: С.А.Сидорчук. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011. – 56 с.

Коментарі  

0 #1 Олена Трифонова 27.03.2015, 11:49
Стаття цікава й актуальна. Заслуговують на увагу запропонована авторами міжпредметна інтеграція засобів навчання фізики і підготовки вчителів технологій. Підтримуємо думку авторів. що в процесі реалізації інтеграції природничо-математичних і спеціальних дисциплін при підготовці вчителів технологій успішно будуються логічні зв’язки між профільними і непрофільними предметами і значно скорочуються витрати навчального часу. :roll:
Цитата

Додати коментар