Тетяна Щорба
Науковий керівник – В. П. Вовкотруб
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація. В статті визначено актуальність і чинники посилення ролі інтеграції природничо-математичних і профільних дисциплін для підготовки вчителів технологій. Наведено приклади міжпредметної інтеграції використання обладнання з фізики для виконання завдань практично-лабораторних робіт з ергономіки в технологічній освіті.
Ключові слова: інтеграція, ергономіка, профільна дисципліна, обладнання.
Реалізація професійної спрямованості навчання у вищих педагогічних закладах на формування особистості магістра не можлива без якісної теоретичної бази знань, вмінь і навичок з фундаментальних наук. Важливою особливістю їх інтеграції в процес підготовки фахівців з технологічних дисциплін в педагогічних закладах слугує система знань, які формуються в процесі вивчення комплексу загальноосвітніх, загальнотехнічних та прикладних дисциплін. "Комплексність - це використання різних методів і досягнень окремих наук для розв'язання специфічних проблем, які не розв'язуються жодною наукою окремо" [1, с.5].
За зменшення обсягу навчального часу на дисципліни непрофільного циклу, важливим і дієвим заходом є інтеграція змісту непрофільних дисциплін, посилення їх практичної спрямованості на визначену спеціальність. Інтеграція передбачає встановлення між предметами логічних зв’язків, що значно поглиблюють не лише теоретичну, а й практичну базу майбутніх випускників з профільних і непрофільних дисциплін [2, с.5]. Підвищення ролі практичної спрямованості природничо-математичних дисциплін в підготовці вчителів технологій - важлива функція інтегрованого підходу. Їхні знання в процесі такої інтеграції набувають не лише якісного, а і кількісного характеру.
Реалізація певних напрямків чи факторів інтеграції пов'язані з рядом умов, особливостей і виявів інших взаємозв'язаних об'єктів та потреб реалізації інших напрямків. За цих умов одне з чинних місць в науці і виробництві займає принцип системності, який забезпечує спеціально організоване викладання і навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на формування у них цілісних знань про об'єкти, явища і виробничі процеси, про найбільш істотні зв'язки в відповідній ергатичній системі "людина - виробництво - економіка - природа - суспільство". В курсах технічних наук вивчаються досить різноманітні об'єкти (машини, матеріали), тому їх важливо розглядати не лише у динаміці, а й у комплексі із змістом спеціальних дисциплін. Враховуючи інтеграційний характер науково-технічних знань, варто визнати за необхідність поєднання загальнонаукового та виробничого аспектів знань, оскільки наука зі свого боку організує знання за предметним принципом, забезпечуючи логіку їх формування та розвитку.
В даній публікації ми не ставимо за мету охопити зміст комплексу дисциплін в плані висвітлення в ньому матеріалів інтегративного характеру і практичної спрямованості, а обмежуємось рамками міжпредметної інтеграції матеріальних засобів для формування експериментальних умінь і навичок в процесі навчального експериментування. .
Роль фізичних понять та теорій, що слугують теоретичною основою побудови технічних та прикладних дисциплін, потребує детального дослідження природи зв'язків між фундаментальними, практичними науками і виробництвом в плані належної практичної спрямованості прикладного матеріалу відповідно до підготовки фахівців певних спеціальностей, зокрема, учителів технологій. Реалізацію інтегративних тенденцій в професійній підготовці складають такі основні чинники [4, с.6]:
- Узгодження програм профільних дисциплін з метою практичної спрямованості відповідних теоретичних основ змісту базових дисциплін, досягаючи максимально можливого узгодження навчальних програм і запобігаючи недоречним повторенням та однобічним тлумаченням певних процесів та явищ.
- Створення інтегрованих посібників, матеріал яких носив би хрестоматійний, а зміст - міжпредметний характер.
- Використання ззавдань міжпредметного змісту, які інтегрують знання із суміжних дисциплін.
Навчальна дисципліна “Основи ергономіки” базується на знаннях таких дисциплін як технічні науки, охорона праці, безпека життєдіяльності, технічна естетика, вікова фізіологія і гігієна, соціологія, інженерна графіка, машинознавство, стандартизація, основи техніки та основи виробництва, психологія, педагогіка, економіка.
Лабораторні роботи [3; 5, с.6] знайомлять студентів з основними вимогами ергономіки відносно раціонального врахування “людського чинника” при використані в навчальному процесі приладів та систем та визначення ергономічної оцінки навчального середовища. Це робиться для створення максимально ефективних і надійних систем контролю і управління, а також для створення таких умов праці людини-оператора, які б відповідали всім психофізіологічним можливостям і потребам людини і сприяли тривалому збереженню її працездатності, здоров’я, відчуття комфортності.
Відповідно до змісту програм курсу фізики та ергономіки в технологічній освіті пропонуємо до впровадження відібрані нами комплекти експериментальних завдань, характерних інтегративним і прикладним спрямуванням в плані інтеграції засобів матеріального забезпечення. Наводимо завдання з ергономіки в технологічній освіті, характерних використанням як традиційного обладнання фізичного кабінету так і новітніх зразків останнього.
Для визначення ергономічної оцінки робочого місця викладача і студента в навчальній аудиторії (лабораторії) використовують такі засоби та обладнання: лінійка, рулетка, люксметр, термометр побутовий (різні варіанти), психрометр, засоби вимірювання вологості повітря (волосяний гігрометр, психрометри лабораторний і цифровий); 3) анемометр; 4) індикатори радіоактивності; 5) барометр.
Рис. 1. Традиційні і сучасні зразки вимірювальних приладів: анемометра, термометра-гігрометра, психрометра, волосяного гігрометра, цифрових термометрів, вимірювача радіоактивності, барометра і люксметра.
В процесі виконання роботи здійснюють вимірювання параметрів і характеристик обладнання, вимірювання і визначення ергономічних показників освітленості, вологості, температури в приміщенні, порівняння з відповідними нормами, визначення узагальненої ергономічної оцінки для навчальної аудиторії (лабораторії).
Для визначення працездатності людини-оператора: дослідження м’язової сили, витривалості до статичного зусилля, зовнішнього подиху ергономічними методами використовують плоскопружинний медичний динамометр, цифровий секундомір і спірометр.
Рис. 2. Плоскопружинний динамометр, цифровий секундомір і спірометр.
Наведені варіанти обладнання не повною мірою специфічні для фізичного кабінету, чи лабораторії, проте вивчення загальних знань їх будови, функціонування і використання формують в процесі навчання фізики, а використовують в процесі формування вмінь і навичок в навчанні як фундаментальних так і профільних дисциплін і предметів.
Отримані при виконанні досліджень дані є основою для визначення ергономічного та композиційного рівня технічних засобів і їх відповідності існуючим нормативним документам та приладам-аналогам, що відповідають рівню кращих світових зразків.
В процесі реалізації інтеграції природничо-математичних і спеціальних дисциплін при підготовці вчителів технологій успішно будуються логічні зв’язки між профільними і непрофільними предметами і значно скорочуються витрати навчального часу.
Список літератури
1. Алексеев Н.Г., Семенов И.Н., Шейн А.Б. Развитие методологических исследований в эргономике //Труды ВНИИТЭ. Эргономика. - М., 1979. - С, 68-103.
2. Бугайов О.І. Проблеми структури курсів фізики та астрономії та їх інтеграція //Фізика та астрономія в школі. - 1998. - №4. - С. 5-8.
3. Вовкотруб В.П., Манойленко Н.В. Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Ергономіка в технологічній освіті» для студентів освітньої галузі «Технології». – К., 2015. – 72 с.
4. Діндулевич Н.М. Інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі фізики //Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактика природничо-математичних дисциплін та освітніх технологій.- Кам’янець-Подільський: ДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - Вип. 5. - С. 117-119.
5. Сидорчук Л.А. Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу «Основи ергономіки» для студентів освітньої галузі «Технології» / автор-укладач: С.А.Сидорчук. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011. – 56 с.
Коментарі