Мачуський Сергій
Науковий керівник – М.І. Садовий
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. Стаття присвячена проблемі формування компетентного фахівця технологій в умовах науково-технічного прогресу. Зроблений акцент на компетенції, які складають основу здатності майбутнього учителя технологій навчатись впродовж життя.
Ключові слова: компетенції, компетентність, науково-технічний прогрес.
Актуальність проблеми. Одним з основних напрямків оновлення змісту освіти є «забезпечення якості освіти на основі новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики» [3]. Відповідно визначено, що освітня галузь «Технології» виконує функції забезпечення технічної і технологічної освіти, спираючись на закони та закономірності розвитку людини, природи, суспільства, культури і виробництва, які вивчаються в навчальних предметах з основ наук. Вчені науково-технічний прогрес розглядають як поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання та освоєння зовнішніх сил природи. Це об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Тому, на нашу думку, саме фахівці галузі «Технології» покликані найбільшою мірою забезпечити висвітлення здобутків науково-технічного прогресу (НТП) у змісті навчальних курсів дисциплін, що вивчаються у освітніх навчальних закладах.
Мета статті – показати шляхи використання науково-технічного прогресу: теоретичних знань й технічних здобутків, у навчанні технологічного компоненту та особливості підготовки до цього вчителів технологій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми якісної підготовки учителів технологій та шляхи їх розв’язання відображені у працях М.В. Анісімова, А.І. Грітченка, В.І. Гусєва і Л.А. Даннік, О.М. Коберника, Н.В. Кудикіної, Н.В. Манойленко, В.В. Моштук, В.К. Сидоренка, Ю.В. Сілохіна і Л.П. Лодягіної, Н.Т. Тверезовської та інших [4].
Зокрема, Н.В. Манойленко [4] зазначає, що між теорією і практикою підготовки вчителів технологій є суперечності, зумовлені недостатністю впровадження науково-технічних досягнень у навчальний процес.
Виклад основного матеріалу.Неперервне збільшення обсягу та зміни знань, умінь і навичок, цінностей, якими повинні володіти сучасні фахівці обумовлює те, що в усіх галузях освіти йдуть пошуки різноманітних засобів інтенсифікації та швидкої модернізації систем підготовки, підвищення якості навчання. Результатом НТП є ІКТ виробничих процесів, їх автоматизація. Відповідно використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій навчання ми розглядаємо як результат розвитку НТП. Комп’ютеризація освіти, створення електронних засобів навчання, запровадження новітніх програмних та комп’ютерних технологій, формування інформаційного середовища в освіті в сукупності складає сучасні компоненти інформатизації освітньої галузі «Технології» [3]. В світлі вимог НТП досягнення наукової діяльності вчених органічно поєднуються з навчальною роботою майбутніх учителів. Це проявляється через включення елементів наукового пошуку до діяльності студентів, вивчення і використовувати наукового інструментарію, що визначається сучасними досягненнями науково-технічного прогресу.
На нашу думку, одним з пріоритетних напрямків розвитку технологічної освіти є організація індустрії сучасних системних засобів навчання і виховання на ньому нового покоління та відповідним матеріально-технічним забезпеченням навчальних закладів. В цьому випадку виникають нові педагогічні, структурно-функціональні і техніко-технологічні можливості: сучасні засоби навчання покликані забезпечити створення і розвиток сучасного навчального середовища; запровадження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій до систем навчання підвищить їх ефективність, забезпечить формування у особистості творчих підходів до одержання компетненцій.
Концептуальними засадами, на яких базується створення сучасних інформаційних засобів навчання є: сучасна елементна база, модульність її побудови, техніко-технологічна сумісність, системна відкритість, наявність допоміжних засобів з’єднання модулів з комп’ютером, наявність спеціального програмного забезпечення управління навчальним експериментом і обробки його результатів. Такі засоби забезпечать:
- гнучкість підходів навчання, синтезування і динамічність зміни навчального середовища;
- організовану взаємодію різних засобів навчання за кількома структурами;
- використання різних технологій навчання і виховання, створення умови для реалізації різноманітних форм організації навчально-виховного процесу;
- врахування наявних педагогічних можливостей викладацького складу; розгорнути, ілюструвати в навчальному середовищі реальні об’єкти і процеси об’єктивного світу, або їхні штучні модельні відбитки [2; 5].
Пріоритетне місце у цьому процесі займають компоненти освітньої галузі «Технології». Адже, як зазначає Н.В. Манойленко, уміння практично застосовувати знання про інформаційно-комунікаційні засоби на електронних носіях – це показник компетентності і сформованості належних кваліфікаційних якостей у майбутніх учителів технологій [4]. Сучасні державні стандарти визначають пріоритети в орієнтації на розвиток інтересів студентів та спрямування методики їхньої професійної підготовки на реалізацію активних та інтегративних форм взаємодії. Ми вважаємо за необхідне до процесу підготовки майбутніх учителів технологій включити використання мікроелектронної техніки. Тоді має місце прояв активної та інтерактивної взаємодії користувача із мікроелектронними засобами інформації і комунікації. Цим самим забезпечується підвищення якості фахової підготовки вчителів технологій, через системне впровадження здобутків науково-технічного прогресу в процес формування компетентного фахівця. Адже встановлено [6], що більшість здобутків природничих та технічних дисциплін останніх десятиліть не знайшли свого висвітлення у змісті навчальних курсів.
Науковці виділяють дві форми розвитку техніки: еволюційна i революційна. Еволюційне удосконалення проявляється шляхом зростання різних параметрів під час удосконалення i раціоналізації конструкції. При цьому зберігається основний принцип функціонування технічного пристрою. Створюються модифікації, поширюється застосування їх у різних галузях. Революційна форма розвитку пов’язана з якісними перетвореннями у техніці, створенням i використанням нових машин, механізмів, матеріалів, видів енергії. Еволюційна i революційна форми творчості реалізуються через діалектику кількісних та якісних змін. Врахування таких змін помітне при визначенні моменту переходу до принципово нових технічних пристроїв. Усе це дає можливість визначити збільшення темпів i масштабів технічного прогресу, зрозуміти закономірності цього процесу, визначити його тенденції i перспективи, що пов’язані з сучасним періодом науково-технічного прогресу.
Сучасний етап НТР характеризується створенням засобів автоматизації виробничих процесів, активізації розумової діяльності людини, перетворенням інформації в усіх сферах людської діяльності у безпосередню виробничу силу. Наприкінці ХХ ст. у розвинутих країнах розпочався етап швидкого впровадження науково-технічної революції у виробництво, який докорінно змінив погляди і виробничі взаємовідносини суспільства, що набуло назву інформаційного (постіндустріального) суспільства. В ньому 70-90% [1] економічного зростання має забезпечуватись впровадженням нових знань і технологій.
Постала проблема підготовки фахівців з новим світоглядом прагматиків, органічною потребою яких стає здобувати знання впродовж всього життя, постійно поповнювати інформаційний ресурс, підвищувати рівень загальної та професійної культури.
На основі вище вказаної інформації нами визначена структура формування компетентнісного спеціаліста, див. рис. 1.
Рис. 1. Характеристики компетентнісного спеціаліста
До цієї структури входять 6 взаємозв’язаних компетенцій, які характеризують особистість. Є характерним, що всі компетенції замикаються на елементі – здатність до переорієнтації, до готовності навчатись впродовж життя, що відповідає сутності нинішньої освітньої парадигми.
Висновки. сформована нами структура формування компетентнісного спеціаліста відповідає освітній кваліфікаційній характеристиці викладача технологій, концептуальним засадам, на яких базується формування готовності фахівців до використання інформаційних засобів навчання, забезпечення здатності навчатись впродовж життя. Подальше дослідження виявленої структури є актуальною і перспективною проблемою.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою методик підвищення якості підготовки фахівців освітньої галузі «Технології» із широким залученням до цього здобутків науково-технічного прогресу кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Список літератури
- Бєсов Л.М. Історія науки і техніки / Бєсов Л.М. – [3-є вид., переробл. і доп.]. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – 382 с.
- БиковВ.Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем. Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць /За ред. В. Ю.Бикова, Ю.О.Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. – 272 с.
- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п
- Манойленко Н.В. Професійна підготовка майбутніх учителів технологій до використання мікроелектронних засобів у професійній діяльності: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика трудового навчання» / Н.В. Манойленко. – К., 2010. – 20 с.
- Подопригора Н.В. Сучасні засоби експериментування у підготовці майбутнього вчителя фізики / Н.В. Подопригора, М.І. Садовий, О.М. Трифонова // Дидактика фізики і підручники фізики (астрономії) в умовах формування європейського простору вищої освіти: [зб. наук. пр. Кам.-Под. держ. ун-ту]. – Серія педагогічна. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 13. – С. 154-157.
- Трифонова О.М. Взаємозв'язки принципів науковості та наочності в умовах кредитно-модульної системи навчання квантової фізики студентів вищих навчальних закладів: дис. ... канд пед. наук: 13.00.02 / Трифонова Олена Михайлівна. – Кіровоград, 2009. – Т.2: Додатки. – 301 с.
Коментарі