З 13 по 17 березня 2017 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) в рамках проекту Еразмус+ КА2 Проекти співпраці (Розвиток потенціалу вищої освіти) “GeSt – Гендерні студії: крок до демократії та миру у сусідніх до ЄС країнах з різними традиціями” за участі науковців фізико-математичного факультету була проведена Міжнародна школа «Гендерні студії: викладання, вивчення та навчання».
У роботі, крім представників нашого університету, школи взяли участь представники університетів-партнерів проекту: Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Україна), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (Україна), Університету Вітовта Великого (Литовська Республіка), Центрально Європейського Університету (Угорщина), Університету Арістотеля (Грецька Республіка), Університету Сіді Мохаммеда Бен Абделлах (Марокко), Університету Султан Муле Слімана (Марокко), Університету Сусса (Республіка Туніс), Університету Мануби (Республіка Туніс). До роботи також долучилися представники громадської організації «Харківський регіональний гендерний ресурсний центр», яка є асоційованим партнером названого проекту в Україні.
Відкриваючи роботу Міжнародної школи зі вступним словом виступили проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Шарин (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) та координатор проекту Еразмус+ КА2 Наталія Мажеікіене (Університет Вітовта Великого, Литовська Республіка), які підкреслили важливість реалізації даного проекту, метою якого є впровадження серії навчальних програм, оновлених гендерними аспектами, в різних областях соціальних та поведінкових наук, в країнах з різними традиціями задля покращення рівня розуміння гендерних проблем в суспільстві та методів їх вирішення.
У рамках програми Міжнародної школи відбулися лекції, семінари, обговорення та засідання круглого столу. Розглядалися питання гендерної проблематики у постсоціалістичних, пострадянських та африканських країнах, в яких, в результаті революційних подій, актуалізувалися проблеми гендерної рівності, ролі жінок у різних сферах суспільного життя, особливо у політиці, у відбудові демократичного суспільства. Значну увагу було приділено питанням формування гендерної ідентичності в країнах з різними традиціями, релігією, історією, ролі гендерних стереотипів у самореалізації жінок. Тетяна Ісаєва (представник асоційованого партнера проекту, м. Харків) презентувала діяльність Центру гендерної культури, діяльність та різноманітні артпроекти Гендерного музею.
Особливий інтерес викликала доповідь старшого викладача кафедри прикладної математики, статистики та економіки Катерини Акбаш, яка повідомила про особливості розрахунку та аналізу індексу гендерної нерівності (Gender Inequity Index, GII), як одного з ключових показників соціального розвитку країни. Катерина Сергіївна відзначила, що в Україні на державному рівні гендерні індекси не запроваджено, також немає єдиної організації, яка б складала ці індекси постійно та на регулярній основі. Вона провела адаптацію методики розрахунку Індексу гендерної нерівності для регіонального рівня, а саме для Кіровоградської області, й запропонувала розрахунок індексу проводити у п’ять етапів: 1) урахування нульових і екстремальних значень; 2) агрегування по вимірам у рамках кожної гендерної групи з використанням середніх геометричних величин; 3) агрегування по гендерним групам з використанням середньої гармонійної величини; 4) розрахунок середнього геометричного середніх арифметичних величин для кожного індикатора; 5) розрахунок Індексу гендерної нерівності.
У Кіровоградській області Індекс GII рівний 0,206, що краще порівняно з Індексом гендерної нерівності по Україні (0,286). К. Акбаш наголосила, що маючи такий показник гендерної нерівності Україна відноситься до країн з високим рівнем людського розвитку. Але цей показник набагато вищий, ніж у багатьох Європейських країн. Вона впевнена, що в політичному арсеналі достатньо інструментів, щоб сприяти досягненню гендерної рівності та ефективності розвитку як регіону, так і країни вцілому. Проте, щоб відповідні заходи стали по-справжньому дієвими, політики повинні враховувати місцеві реалії. Усунення гендерної дискримінації у багатьох випадках залежатиме від розуміння проблеми, відповідної гендерної просвіти, знання міжнародних стандартів і успішних прикладів з досягнення гендерної рівності.
На завершення професор Ольга Авраменко у доповіді «Workshop on textbooks and learning materials in gender studies» чітко вказала вимоги до оформлення різноманітних навчально-методичних матеріалів і розмежувала завдання для науковців представлених вишів на виконання програми WP3.
Наукова команда КДПУ ім. В. Винниченка вдячна організаторам школи за теплий прийом, дружню атмосферу та незабутні враження від Карпатських краєвидів.
Дуже насиченою була і культурна програма. У неділю між пересадкими на різні поїзди були оглядини Львова: викладачі побували на службі в Церкві святого Юра, сфотографувалися біля пам’ятника митрополиту Андрію Шептицькому, відвідали могилу Банаха на Личаківському цвинтарі, оглянули Вірменський Катедральний собор (XIV-XV століття, унікальна пам’ятка східної культури на європейських теренах, досконале поєднання архітектури вірменських святинь, романсько-готичного стилю Західної Європи і староукраїнського галицького зодчества), прогулялися біля Львівського Оперного театру (архітектурна перлина Львова у стилі неоренесансу (1901 рік), один з найгарніших театрів Європи). Коли разом з професором Філєром З.Ю., піднялися на оглядовий майданчик парку Високий замок, від краєвидів захопило дух. Не оминули й легендарні майстерні карамелі, пряників («юрашки»), копальню кави.
Не зважаючи на щільний графік занять в Івано-Франківську (з 900 до 1830), викладачі у вільний час знаходили сили пройтися вулицями Івано-Франківська, відвідати «Старий Станіслав», побувати на знаменитому Бастіоні, прогулятися парковими алеями, сфотографуватися біля озера, помилуватися гарними краєвидами міста. З великим задоволенням відвідали виставку молодого, але дуже талановитого скульптора Олексія Леонова, мистецтво якого має риси унікальності та новаторства. У більшості робіт, які несуть яскраво виражений позитивний заряд, духовність, використано техніку шамоту, яка є наближеною до олійного живопису тим, що в ній твір від задуму до завершення створюється автором.
У середу гостинні господарі організували для всіх бажаючих автобусний тур до гірських водопадів мальовничого Яремче. Позитиву додали місцеві жителі, які запрошували всіх скуштувати та купувати власноруч зроблені різноманітні сири, варення з чорниці, брусниці та ін., карпатські чаї з гірських трав, білі гриби, ковбаси з оленини, м’яса диких кабанів тощо. Викладачі з задоволенням купували сувеніри, в’язані вишиванки, буси з натуральних каменів, теплі світера та шкарпетки з ангори та ін.
Господарі повідали історію королівства Галичини кінця Х сторіччя, враження від розповіді доповнювалися вирізьбленими гербами на високих дерев’яних стільцях та кожаних серветках, змістовим панно з старовинною картою. Четвер приємно дивував різноманітними мистецькими заходами, відвідати які одночасно було неможливо, тому фізматівці розділилися. Прихильники класики слухали концерт сакральної музики, насолоджуючись віртуозним виконанням творів Баха. Поціновувачі театру дивилися сучасну феєрію-бурлєск «Енеїда» за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського (інсценізація з.а. України Ростислава Держипільського та Олексія Гнатковського) в Івано-Франківському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івані Франка. Майстерна гра О.Гнатковського (Еней), Н.Левченко (Дідона), О.Качмарик-Комановської (Сівілла) та інших виконавців заворожувала, милозвучні українські пісні радували душу. Коли прозвучав фінал вистави з патріотичним забарвленням, співзвучним останнім подіям на Донбасі, зал аплодував стоячи.
У п’ятницю, піднімаючись на оглядовий майданчик Ратуші, викладачі фізмату побачили багато цікавинок, зокрема оглянули виставку художніх фотографій визначного фотомайстра, президента видавничого підприємства «Світло й Тінь», професора, завідувача кафедрою фотомистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, художника Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) Василя Васильовича Пилип’юка. Значна частина його робіт ввійшла до кращих надбань культурологічної спадщини України та світу. Можна було годинами роздивлятися образи людей, створені художником та світлини, що передають глибинні таїни природи, але на превеликий жаль було обмаль часу, треба було рухатися далі.
І ось нарешті ми наверху й перед нами розкинулося величне місто Івано-Франківськ з золотоголовими церквами й храмами. Незважаючи на круті сходи, спускалися швидко, адже попереду зустріч з «Старою Галичиною». З вдячністю згадуємо Галину Дічковську, яка організувала нам цю екскурсію. Вона розповіла захоплюючу історію міста Івано-Франківська, з нею ми відвідали відреставровану церкву та етнографічний музей під відкритим небом. Колеги з Марокко й Тунісу з захватом розглядали, як жилося в українському селі декілька сторіч тому назад: побут, вбрання, зброя та ін. Завдяки активним діям Олександра Желіби ми змогли піднятися на сторожову вежу й поглянути на красоти навкруги з висоти птичого польоту.
Більше інформації про всі цікавинки та пригоди, які сталися з учасниками школи незабаром можна буде дізнатися з фотогалереї, яку можна буде переглянути на нашому сайті.
Більше інформації про проект GeSt та результати його діяльності можна знайти на сайті http://gestproject.eu/. Приєднуйтесь до нас також у мережах Facebook (https://www.facebook.com/gestproject.eu/) та LinkedIn (https://www.linkedin.com/groups/8581671).
