Фоменко Катерина

Науковий керівник: канд.ф-м наук, доцент Болілий В.О.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка

Актуальність теми. Більшість інформації людина шукає, отримує, передає за допомогою мережі Інтернет та мобільних пристроїв. Змінюються і підлаштовуються під ці зміни майже всі сфери людської діяльності, але найповільніше приймає та впроваджує інновації сфера освіти. Саме це обумовило актуальність розробки нових мобільних додатків, орієнтованих на використання учасниками освітньої діяльності.

Мета роботи. Розробити додаток для комфортної роботи з вікі-сервісами. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити найбільш популярні вікі-сервіси.
2. Вивчити особливості роботи програмного рушія MediaWiki.
3. Створити та впровадити клієнт для роботи із вікі-сервісом.

Модернізація освітньої діяльності передбачає заміну використання традиційних засобів передачі та відтворення інформації на більш сучасні методи, які повинні бути орієнтовані на веб-технології, а також на мобільні пристрої. Таку можливість надають, досить популярні на сьогоднішній день, так звані wiki-технології.

ВікіВікі (wiki-wiki — походить з гавайської «швидко-швидко») — це гіпертекстове середовище, яке відносять до сервісів Веб 2.0, колекція взаємопов’язаних між собою текстових сторінок, до яких кожний зареєстрований користувач Інтернету може вносити свої зміни або створити нову сторінку [1].

Для створення вікі-середовища необхідне особливе серверне програмне забезпечення. Одним з таких програмних рушіїв є MediaWiki.

MediaWiki — програмний рушій для веб-сайтів, що працюють за технологією «вікі». Це один із найпотужніших вікі-рушіїв, написаний спеціально для Вікіпедії німецьким студентом Магнусом Манске, який використовується у багатьох інших проектах фонду Вікімедіа. Він розроблений на мові PHP і використовує у своїй роботі реляційну базу даних, підтримує використання програм memcached та Squid [4].

MediaWiki надає інтерфейс роботи з базою сторінок, розмежування прав доступу до адміністрування системи, можливість обробки тексту як у власному форматі, так і у форматах HTML та TeX (для формул), можливість завантаження зображень або інших файлів, а також інші можливості. Гнучка система розширень дозволяє користувачам додавати власні нові можливості та програмні інтерфейси.

Сайтів, що використовують MediaWiki дуже багато, посилання на більшість з них можна знайти на офіційному сайті проекту — www.mediawiki.org. Серед них є і посилання на вікі-ресурс нашого університету.

Почати роботу з цим програмним засобом досить легко, завдяки його широкій документації. Для встановлення MediaWiki необхідно мати налаштований веб-сервер, такий як Apache або IIS з доступом до нього для виконання необхідних скриптів. Мінімальна версія РНР — 5.5.9, а база даних на сервері повинна бути SQL-подібною — MySQL (версія від 5.0.2 і вище), MariaDB, PostgreSQL (версія від 9.2 і вище) чи SQLite. Також для створення мініатюр зображень та підтримки TeXа необхідні додаткові програмні пакети, такі як ImageMagick чи GD library для мініатюр і ocaml,
LaTeX та dvipng для TeXа.

Якщо базових можливостей MediaWiki виявляється недостатньо, то пропонується широкий вибір розширень та додатків, повний перелік яких можна знайти на сайті mediawiki.org. Серед них можна знайти розширення  мови вікі-розмітки, розширення безпеки, візуальних елементів, шаблонів та ін.

Розширення можуть створюватися як розробниками самої MediaWiki, так і сторонніми розробниками. Тому не всі додатки будуть однаково добре працювати на різних версіях MediaWiki.

Крім великого арсеналу додатків, технологія MediaWiki надає потужний API для роботи з нею.

API дій MediaWiki — це веб-служба, яка надає зручний доступ до функцій, даних і метаданих вікі по HTTP, за допомогою URL-адрес виду api.php. Він був відомий як єдиний API рушія MediaWiki, але тепер існують інші мережеві API, що з'єднуються з MediaWiki, такі як RESTBase і служба запитів до вікіданих [2].

Веб-API MediaWiki можна використовувати для моніторингу проекту на базі MediaWiki, або для створення бота з метою його обслуговування. Клієнтські програми можуть автоматично заходити в свій аккаунт на вікі, отримувати дані і вносити зміни, через HTTP-запити до веб-служби.

Припустимо, що нам необхідно отримати вміст головної сторінки, наприклад, англомовної, Вікіпедії у форматі JSON. Для цього необхідно відправити GET-запит, використовуючи АРІ дій MediaWiki для побудови URL-адреси запиту.

Кінцевою точкою буде базова URL-адреса для АРІ англійської Вікіпедії — https://en.wikipedia.org/w/api.php. Будь-який запит до АРІ англійської Вікіпедії буде починатися з цієї адреси.

Після базового URL потрібно вказати необхідні параметри для отримання бажаного результату:

1. action=query — вказуємо дію, яку хочемо виконати.

Веб-служба API MediaWiki реалізує десятки дій, довідка API описує всі доступні операції з вікі-сайтом. В даному випадку використовується дія «query» для отримання деякої інформації. Вона є однією з найбільш важливих в API, і має свою власну розширену документацію.

2. titles=Main%20Page — повідомляємо веб-службу АРІ про те, що хочемо отримати інформацію про вікі-сторінку з назвою «Main Page».

Так як формується URL-адреса, всі символи відповідно кодуються. Таким чином, «%20» — це URL-кодування пробільного символа. Якщо необхідно запросити декілька сторінок, пропонується вказати їх усі в одному запиті для оптимізації ресурсів мережі та сервера: titles=PageA|PageB|PageC.

3. prop=revisions — параметр повідомляє про те, що потрібна інформація про певну версію сторінки.

У випадку, коли даний параметр не вказаний, у відповідь отримається інформація про останню версію сторінки Вікіпедії на момент виконання запиту.

4. rvprop=content — вказуємо, що хочемо отримати останню версію сторінки.

Якщо вказати rvprop=content|user, то у відповідь отримали б останню версію сторінки разом з ім’ям користувача, який останній редагував дану сторінку.

У результаті отримується URL-адреса виду:

https://en.wikipedia.org/w/api.php?action=query&titles=Main%20Page&prop=revisions&rvprop=content&format=json

MediaWiki дає можливість протестувати АРІ-запити у своїй «пісочниці» API sandbox, де можна «погратися» з різними параметрами та відразу ж подивитися на результат запиту (рис.1) [3].

Технологія MediaWiki дає можливість створити власний вікі-сервіс для легкого обміну, розповсюдження та накопичення матеріалів, а також створення мобільного клієнту, для комфортної роботи із сервісом.

  

Рис.1. Виконаний запит у «пісочниці»

Список літератури

1. Wiki-сервіси [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php?title=Wiki.
2. АРІ MediaWiki [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.mediawiki.org/wiki/API:Main_page.
3. Wiki ApiSandbox [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://en.wikipedia.org/wiki/Special:ApiSandbox.
4. Вікі КДПУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://wiki.kspu.kr.ua 

Відомості про авторів:

Фоменко Катерина Сергіївна — студентка VI курсу фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.