Липка Дмитро

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Царенко О.М.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка 

Анотація. У статті охарактеризовано теоретичний аспект профорієнтації та її складові. Звертається увага на основні напрямки, цілі, методи та структуру роботи з даної проблематики. Розкрито основні компоненти профорієнтаційної роботи.

Ключові слова: профорієнтація, професійна консультація, профвідбір, профадаптація, професійна пропаганда, професійна освіта.

Постановка проблеми. Актуальність обраної теми полягає в тому, щоб подолати проблему протиріччя між об'єктивно існуючими потребами суспільства в збалансованій структурі кадрів і прагненнями молоді, які вона висуває перед собою у виборі професії. Тобто система профорієнтації повинна вплинути на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір професії молоді та їх життєвого шляху.

Основною метою при вихованні старших школярів є виховання в них правильного і усвідомленого ставлення до вибору майбутньої професії. Завдяки цьому вихованню в учня створюється своєрідна внутрішня позиція, щодо обирання тієї чи іншої професії.

Аналіз актуальних досліджень. Ця проблема привертала увагу багатьох дослідників в цій сфері: Є.О. Мілерян, В.Ф. Сахарової, Н.С. Пряжникової, Г.В. Зулунова, Н.О. Гончарова, Т.Н. Тихомирова.

Підвищення ефективності профорієнтаційної роботи в сучасних загальноосвітніх закладах є необхідною складовою для розвитку й удосконалення сучасної школи. Основними елементами профорієнтаційної роботи є: профконсультація, профвідбір та профосвіта, а також залучення до профорієнтаційної роботи в школі фахівців з центру зайнятості, студентів, які в повному обсязі знайомлять учнів та їх батьків з перевагами, недоліками та основами професій, а також надають можливість дітям спробувати себе в тій чи іншій професії, застосувавши свої знання та навики на практиці.

Метою статті є дослідження теоретичних аспектів профорієнтації та її складових.

Методи дослідження. У процесі дослідження нами використовувалися такі методи: аналіз наукової літератури та інформаційних джерел із питань професійної орієнтації учнів старших класів, узагальнення результатів з теми дослідження, вивчення передового педагогічного досвіду.

Виклад основного матеріалу. При професійному самовизначенні молоді одне із центральних місць належить ставленню праці, яка є невід’ємною частиною їх подальшої діяльності і надає можливість застосовувати свої сили з більшим успіхом. Ця складова реалізується через проведення з учнями позашкільної, позаурочної роботи та в ході навчально-виховного процесу. При становленні особистості в пріоритеті повинно стояти позитивне ставлення до праці, засвоєння певних трудових навичок і вибір професії. При виборі виду діяльності підліток може з`ясувати, чи підходить вона йому, тільки в ході вже самої діяльності.

Професійне самовизначення – комплексний процес, який розглядають під різними кутами зору. По-перше, вимоги і завдання, які суспільство ставить перед людиною при формуванні її особистості і те, як ця особистість встигає за вимогами суспільства. По-друге, як процес поступового прийняття рішень, які формують баланс між схильностями і потребами індивіда, з одного боку, та потребами сучасного суспільства з іншого. По-третє, як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність [9].

Визначитися з вибором професії людина повинна сама. Але створити відповідні умови для розвитку її здібностей, підштовхнути до цього має суспільство. Насамперед цю роль виконують батьки, які з дитинства є авторитетом для дитини, а згодом вже дитячий садок, вихователі, школа, вчителі, психологи, а в старшому віці – фахівці цієї справи [7, с. 105].

У педагогічній та методичній літературі професійну орієнтацію розглядають як систему, яка включає такі основні напрямки або підсистеми: профінформація, профконсультація, профвідбір, профадаптація.

Загалом, у структурі профорієнтації виділяють чотири основні напрямки: 1) надання учням знань, які їх цікавлять; 2) глибоке і всебічне вивчення школярів; 3) професійні консультації; 4) допомога учням в оволодінні обраною професією. Зазначене дає підстави розглядати професійну орієнтацію у двох аспектах: 1) її вплив на формування професійних інтересів, насамперед, позитивних мотивів вибору професії, які забезпечують узгодження інтересів особистості і суспільства; 2) виявлення професійних вимог. На думку В.Ф. Сахарової і С.Н. Чистякової [3, с. 15] система профорієнтації школярів – це організована, керована діяльність різних державних і громадських організацій, підприємств, установ і школи, а також сім'ї. Вона спрямована на вдосконалення процесу професійного і соціального самовизначення школярів в інтересах особистості й суспільства.

Підготовка учнів до обґрунтованого вибору професії є головною метою при проведені профорієнтаційної роботи в школі та поза її межами, чим задовольняє як особисті так і суспільні інтереси. Профорієнтаційна робота, яка проводиться у школах та в навчально-виробничих комбінатах включає в себе такі компоненти: форми, методи, цілі та напрямки цієї роботи з учнями.

Вся система профорієнтаційної освіти складається із компонентів та підсистем, які об`єднані спільно метою та взаємопов`язані між собою: професійна освіта, професійний відбір, професійна діагностика, професійна консультація та професійна адаптація.

Одним із важливих компонентів профорієнтаційної роботи є професійна діагностика, метою якої є дослідження та вивчення особистості. У ході профдіагностики спеціалісти досліджують і вивчають особливості школяра за допомогою анкетування і тестових методів [4, с. 115].

Наступним компонентом профорієнтаційної роботи є професійна освіта, за допомогою якою учні середньої школи отримують інформацію та знання про особливості тих чи інших професій і про правила вибору професії. Професійна освіта охоплює професійну агітацію, професійну пропаганду та професійну інформацію, за допомогою яких люди отримують інформацію про професії, а також про умови оволодіння цими професіями та про те, які спеціальності та професії є актуальними на ринку праці. Професійна пропаганда – це вид соціальної діяльності, метою якої є поширення знань та інформації, а через них – можливість впливати на поведінку людей. Професійна пропаганда такі риси: масовість, різноманіття форм, методів, диференційованість, цілеспрямованість та планомірність. Активно впливати на вибір професій школяра, які необхідні конкретному регіону, є основною метою професійної агітації.

Метою професійної консультації є встановлення характерних особливостей індивіда, на які б він звертав свою увагу при виборі тієї чи іншої професії. Консультація включає в себе декілька видів: довідкова – завдяки якій людина може отримати інформацію про працевлаштування, терміни підготовки, працевлаштування та перспективи професійного росту; діагностична – метою якої є вивчення особистості, встановлення характерних їй рис та нахилів, що допоможуть їй при виборі професії; формувальна – керує та корегує вибір професії учня; медична – визначає стан здоров`я учня згідно обраної професії, а при необхідності переорієнтації на іншу професію, яка є сприятлива при наявних показниках здоров`я.

Висновки. Отже, вільний вибір професії залежить від того об`єму знань про професії, які має учень. Згідно цього доведено, що вибір професії визначається різними каналами, які пов`язані із загальними і специфічними умовами. Відповідно, учні старших класів не являються тільки продуктом зовнішніх дій. Отримуючи будь-яку інформацію, поштовх, в них виникає інтерес до певної діяльності, який вони прагнуть реалізувати. Після цього вони цікавляться відповідною літературою, зустрічаються з спеціалістами і вирішують посилено вивчати відповідні навчальні предмети.

Такими способами можна поєднувати моральне виховання з трудовим, зробивши профорієнтацію елементом вільного самовизначення особистості.

 Список літератури:

1. Вітковська О. І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості / О. І. Вітковська // Педагогіка та психологія. – 1998. – № 3. – С.171-179.
2. Зулунова Г. В. Профорієнтаційна робота у школі // Г. В. Зулунова // Навчальна школа. – 2011. – № 5. – С. 31-34.
3. Пряжникова Є. Ю. Профорієнтація / Є. Ю. Пряжникова, Н. С. Пряжников. – М. : Академія, 2013. – 496с.
4. Тундалева В. Как выбрать профессию в 17 лет / В. Тундалева. – М. : Феникс, 2013. – 208с.
5. Усова Н. В. Улюблена професія завжди дарує радість / Н. В. Усова // Виховання школярів. – 2011. – № 3. – С. 33-38.
6. Чистякова С. Н. От обучения к профессиональной карьере: прогр. с метод. рек. / Н. С. Чистякова, Н. Ф. Родичев. – М. : Академия, 2012. – 64с.
7. Уханова О. А. Професійна орієнтація: чинник, що впливають на вибір молоддю спеціальності / О. А. Уханова // Таврійський вісник освіти. – 2011. – № 4 (36). – С. 104 –108.
8. Царенко, О. М. Теорія і методика профорієнтаційної роботи: лекц. матер. для студ. спец. «Технологічна освіта» [Електронний ресурс] / Олександр Царенко. – 2015 // Режим доступу: https: // docs. google.com/viewer.

 Відомості про автора:

Липка Дмитро Миколайович – студент ІІІ курсу фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.