Куклінська Юлія
Науковий керівник: канд. пед. наук Царенко І.Л.
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті розглядаються основні етапи проектно-технологічної діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу на уроках трудового навчання (технологій).
Ключові слова: трудове навчання, проектно-технологічна діяльність, метод проектів.
Постановка проблеми. На сьогоднішній день досить актуальним напрямком в педагогічній діяльності вчителя трудового навчання є проведення проектно-технологічної роботи з школярами. Проектно-технологічна робота розвиває в учнів пізнавальну й трудову активність, формує вміння самостійно використовувати свої знання, розвиваються комунікативні здібності, здатність до спільної роботи в групі. Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи. Виховує прагнення до створення нового або вдосконалення існуючого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування.
Отже, актуальність проведення цієї діяльності полягає в тому, що в сучасній трудовій підготовці школярів на зміну фактично ремісничому, тренувальному навчанню має прийти процес формування та розвитку в учнів творчої ініціативи, творчого пошуку. Їхня трудова діяльність повинна бути наповнена інтелектуальним змістом. Тобто, на уроках трудового навчання забезпечуються реальні умови для реалізації індивідуальних і творчих можливостей школярів.
Аналіз актуальних досліджень. Проведений нами аналіз літератури (Коберник О., Матяш Н., Симоненко В. та ін.) дає надає можливість розглядати процес проектування як науково-обґрунтоване конструювання системи параметрів об'єкта або якісно нового стану проекту-прототипу. Проектно-технологічна діяльність формує алгоритм дій, перетворює декларуюче розвиваюче навчання в реальне. Загальні основи проектування розглядалися в працях багатьох дослідників. Зокрема, використанню методу проектів на уроках технологій присвячені праціО. Коберника, В. Сидоренка та інших. Проте, нерозв’язаними залишилися питання методики організації проектно-технологічної діяльності учнів за нових умов (упровадження профільного навчання), що актуалізує обрану тему дослідження.
Мета статті – охарактеризувати проектно-технологічну діяльність учнів на уроках трудового навчання (технологій) в загальноосвітній школі.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналіз наукової літератури та інформаційних джерел із питань організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.
Виклад основного матеріалу. На уроках трудового навчання, проводиться підготовка вихованців до самостійного життя, забезпечується формування творчої особистості учнів. Спираючись на навчальні програми та державні вимоги до рівня підготовки учнів у процесі навчання школярі мають здобути різноманітні практичні вміння й навички з різних галузей науки й техніки, розвинути свої творчі здібності, навчитись працювати з обладнанням та інструментами.
Успішність та ефективність проектної діяльності забезпечується при правильній і послідовній організаційно-спланованій роботі вчителя з учнем. Крім цього, має бути логічна послідовність дотримання етапів при виконанні проектів.
Проведений аналіз науково-методичної літератури показав, що частина науковців пропонують виконання проектів через дотримання послідовності трьох основних етапів: 1) організаційно-підготовчий; 2) технологічний; 3) заключний етап. Проте, на нашу думку, зміст виконання проектів має складатися з таких стадій, які взаємопов’язані між собою і найефективніше розвивають послідовність виконання проектів. На кожному етапі учні мають здійснювати відповідну систему послідовних дій, а вчитель, в свою чергу, стає організатором навчально-трудової діяльності.
На першому етапі (організаційно-підготовчому) перед школярами постає важлива проблема із вибору об’єкта проектування, від якого залежить вся подальша робота. Вони мають визначити доцільність виконання проекту. Учні обговорюють різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції. Вся робота розпочинається з пошуку необхідної інформації.
Головне завдання на цьому етапі – зібрати якомога більше необхідної інформації. Таким чином в учнів здійснюється генерація ідей, що є дуже важливим для проектно-технологічної діяльності. Адже, відбувається планомірне інтелектуальне зростання школярів. Учні вчать, аналізують, порівнюють, проводять узагальнення вивченого, планують свою наступну діяльність. На закінчення цього етапу проводиться узагальнення, визначення з дизайном та з часом, який буде необхідний для виконання завдання [2].
Отже, цей етап складається з таких стадій: пошук проблеми і усвідомлення проблемної сфери, вироблення варіантів та ідей, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності виступають досвід учнів, вчителів, батьків. У результаті виконання всієї цієї роботи учні набувають нових знань, вмінь та навичок.
Наступним, другим етапом проектно-технологічної діяльності є конструкторський етап. На цьому етапі школярі складають ескіз своєї конструкції яка має відповідати сучасному дизайну та всім вимогам. Здійснюється підбір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію обраної конструкції. Виконують економічні та міні маркетингові дослідження. Засобами діяльності виступають всі прилади та інструменти, якими користувалися школярі при розробці проекту. Результати діяльності учнів на цьому етапі – набуття нових знань.
Конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізу, розробка конструкторсько-технічної документації, вибір обладнання та інструментів, вибір технології обробки деталей виробу та їх з’єднання. Обґрунтування економічності, проведення учнями міні маркетингового дослідження: в цих дослідженнях визначають доцільність виготовлення проектів, потрібно підрахувати, у що обійдеться виконана робота. Яким буде прибуток чи збиток? Таким чином доцільно навчати школярів знаходити раціональні конструкції. Наступним моментом цього етапу може бути екологічна експертиза. Тут школярі мають дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки. На заключному етапі учні мають вивчити всі нюанси, пов’язані з потребами ринку [3].
На третьому технологічному етапі учні мають виконати заплановані операції. Здійснити самоконтроль та оцінку якості виробу. Цей етап передбачає такі стадії: виконання технологічних операцій, які передбачені технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності та оцінка якості конструкції. На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль і випробування проекту у процесі порівняння виготовленої конструкції із запланованою. При виявленні недоліків учні намагаються їх усунути [5].
На завершальній стадії учні захищають свій проект шляхом оформлення звітів, демонстрацією презентації та відповідають на питання. Саме тут школярі встановлюють, чи досягли вони своєї мети.
Отже, на різних етапах проектно-технологічної діяльності в учнів формуються відповідні знання та виробляються вміння і навички.
Висновки. Результати проведеного нами аналізу літератури з теми дослідження показали, що багато країн світу в систему освіти почали включати проектно-технологічну діяльність на уроках. Причинами такого стану є: 1) учитель не скільки передає свої знання, скільки вчить дітей одержувати їх самостійно, вміти користуватися знаннями для розв’язання нових завдань; 2) під час виконання проектів в школярів розвиваються комунікативні навички, тобто вміння працювати в колективі; 3) під час обговорення об’єктів проектування діти ознайомлюються з різними підходами до вирішення однієї проблеми; 4) розвиваються вміння користуватися різними дослідницькими методами, вміння відшукувати необхідну інформацію з різних джерел, висувати гіпотези, робити висновки. Адже, якщо школяр оволодіє зазначеними вміннями, він буде більшою мірою пристосований до реальних життєвих ситуацій.
Список літератури:
1. Дорохіна М. О. Технологія продукції харчування у таблицях і схемах: [навч. посіб для студ. вищ. навч. закладів] / О.М. Дорохіна, Т.В. Капліна. – К. : Кондор, 2010. – 280 с.
2. Коберник, О. М. Проектування навчально-виховного процесу в школі / О. М. Коберник. – К. : Хрещатик, 1996. – 153 с.
3. Подобедова Т. Ю. Теория и практика педагогического проектирования / Т.Ю. Подобедова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія: [зб. наук. праць] / Крим. держ. гуманіт. ін.-т. – Ялта, 2004. – Вип. 6, ч. 2. – С. 81-87.
4. Ростовський В. С. Системи технологій харчових виробництв: [навч. посіб для студ. вищ. навч. закладів] / В. С. Ростовський, А. В. Колісник. – К. : Кондор, 2008. – 256 с.
5. Царенко І.Л. Проектування лабораторно-практичних робіт з курсу «Технологія приготування страв» // Наукові записки. – Вип. 7. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Ч. 1 / За заг. ред. М.І. Садового та О.В. Єжової. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – 236 с. – С. 152.
Відомості про автора:
Куклінська Юлія Романівна – студентка ІІІ курсу фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.