Крамаренко Наталія
Науковий керівник: канд. пед. наук Мироненко Н.В.
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті розглядається сутність і структура проектно-технологічної діяльності учнів; характеризуються основні етапи проектно-технологічної діяльності; розкривається значення проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання для творчого розвитку учнів.
Ключові слова: проектно-технологічна діяльність, технологія, проектування виробу.
Постановка проблеми. Сучасний стан ринку праці вимагає від людини наявності творчих здібностей, що дозволяють їй бути конкуренто спроможною на ринку праці. Тому особлива увага під час навчання в школі приділяється розвитку творчих здібностей учнів, які формуються на уроках трудового навчання і особливо у процесі навчальної діяльності у формі роботи над творчими проектами. Організація особистісно-орієнтованої проектно-технологічної діяльності (ПТД) пов'язана з підвищенням якості трудового навчання, переорієнтацією навчального процесу на особистість школяра.
В освітній галузі «Технологія», основними завданнями якої є формування технічно, технологічно і комп'ютерно освіченої особистості та забезпечення підготовки її до трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, метод проектів – це комплексний процес, який формує в школярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії та інформації технологіями їх обробки.
Аналіз актуальних досліджень. Протягом останніх років питання організації ПТД на уроках трудового навчання привертає увагу багатьох дослідників. Проведений аналіз літератури, а саме праць Н. Матяш, В. Симоненко та інших педагогів, дає змогу стверджувати, що науковці розглядають процес проектування, під час якого виготовляється виріб. Під проектуванням розуміють також науково-обґрунтоване конструювання системи параметрів об'єкта або якісно нового стану проекту-прототипу.
За змістом проектування виступає як перетворення вже існуючих об'єктів у нову форму. Проектно-технологічна діяльність формує алгоритм дій, перетворює декларуюче розвиваюче навчання в реальне. Загальні основи проектування розглядалися в працях Т. Антонюка, В. Безрукової та інших. Окремі питання використання методу проектів на уроках технології відображено в дослідженнях О. Коберника, В. Сидоренка, В. Симоненка та інших вчених. Узагальнюючи праці вище згаданих авторів, можна дійти висновку, що ґрунтовних досліджень впровадження проектно-технологічної діяльності на уроках обслуговуючої праці було не досить широко розгорнуто.
Мета статті. Розглянути сутність, зміст і значення проектно-технологічної діяльності учнів на уроках технологій (обслуговуючої праці).
Методи дослідження. У процесі дослідження нами використовувалися такі методи: аналіз наукової літератури, інформаційних джерел з питань проектно-технологічної діяльності учнів.
Виклад основного матеріалу. Проектування як соціальна категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняттями, як прогнозування, планування, конструювання, створення програм (програмування), моделювання, має свої суттєві відмінності та є найбільш загальним, комплексним, інтегративним феноменом.[2, с. 46].
Для досягнення мети проектування необхідне комплексне забезпечення умов для здійснення таких взаємопов'язаних цілей проектування: соціально-економічна ефективність; соціальна інтегрованість; соціально-організаційна керованість; суспільна активність.
Далі визначається коло актуальних проблем, від розв'язання яких залежить досягнення кожної цілі, і на цій основі визначаються конкретні задачі розробки проекту. Основна сутність проектування полягає в конструюванні сукупності засобів, що дозволяють розв'язати поставлені завдання. Ці засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об'єкта та їх кількісних показників; як сукупність конкретних заходів, які забезпечують реалізацію проектованих показників та якісних характеристик майбутнього об'єкта. За змістом виділяються різноманітні види проектування: проектування як процес розробки не окремих предметів (об'єктів), а цілих систем; проектування як творчість, потенційно властива кожному; проектування як навчальна дисципліна, синтезуюча мистецтво та науку; проектування без об'єкта як процес або образ життєвих функцій.
Проектування включає в себе три основних стадії: аналіз, синтез та оцінку. Ці стадії можна визначити як розділення цілого на частини, об'єднання частин по-новому і вивчення наслідків практичного застосування спроектованого. Вони повторюються багаторазово, а кожний наступний цикл відрізняється від попереднього більшою деталізацією та меншою спільністю.
Таким чином, в основних розглянутих нами визначеннях проектування відзначаються зовсім різні сторони цієї діяльності від творчого характеру проектування до прийняття рішень. Дослідники визначають проектування як найважливіший компонент освітнього процесу, що призначений для створення нових понять і концепцій проектно-технологічної діяльності. Виконуючи творчі проекти, учні вчаться самостійно приймати рішення, визначати свої проблеми в знаннях і знаходити виправлення цього стану.
У процесі проектно-технологічної діяльності в школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності. Проектно-технологічна діяльність складається з таких основних елементів, які розкривають послідовність розроблення та виконання проекту: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний і заключний етапи. Кожен етап проектно-технологічної діяльності має свої під етапи або стадії його виконання [5, с. 79].
Проблема ефективної організації проектно-технологічної діяльності досить складна і вимагає вирішення низки організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань вчителем трудового навчання. Здійснений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури дозволив дійти до висновку, що успішним процес проектно-технологічної діяльності буде, якщо враховуватимуться наступні організаційно-методичні умови: забезпечуватиметься відповідна теоретична, практична і методична підготовка вчителя технології до організації проектно-технологічної діяльності; здійснюватиметься перспективне і поточне планування проектно-технологічної діяльності; учні оволодіють основними етапами проектно-технологічної діяльності; створюватиметься банк ідей та інформації про об’єкти проектування; кожному учневі буде забезпечений вільний вибір об’єктів проектування та режим технологічної діяльності; вчитель постійно стимулюватиме проектно-технологічну діяльність учнів; буде постійно здійснюватися нормування на виготовлення об’єктів проектування; вчитель реалізовуватиме особистісно-орієнтований підхід на уроках технології під час виконання творчих проектів; забезпечуватиметься розвиток творчого потенціалу учнів під час виконання проектів; органічно поєднуватиметься урочна та позаурочна навчально-трудова діяльність учнів з проектування і виготовлення виробів; органічно поєднуватиметься індивідуальна, парна та групова форми виконання творчих проектів; здійснюватиметься формування в учнів навичок самостійної діяльності [2].
Проектно-технологічна діяльність базується на гнучкій організації процесу навчання учнів. У результаті проектно-технологічної діяльності повніше забезпечуються сучасні вимоги до розвитку особистості учня, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються та засвоюються ними не тільки конкретні трудові дії, але й системно вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні, художньо-конструкторські, дослідницькі та технічні задачі.
Висновки. Отже, розглянувши поняття проектно-технологічна діяльність та особливості організації її на уроках трудового навчання можна зробити висновок про важливість впровадження проектно-технологічної діяльності для розвитку творчих здібностей учнів. Оскільки трудове навчання тісно пов’язане з життям, з вивченням основ наук у школі і виробництвом, з потребами вдосконалення різних виробів та техніки у різних галузях, що полегшує працю людини, підвищує її продуктивність, то саме використання методу творчих проектів створює найкращі умови для розвитку творчої активності школярів. Учні особисто повинні вибрати для себе об’єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б дійсно вдосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей. ПТД дозволяє розкрити і розвивати здібності учнів, та підвищувати інтерес до навчання.
Список літератури:
- Волощук, І. С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / Трудова підготовка в закладах освіти / І.С. Волощук. – 2003. – №3.
- Коберник, О. М. Проектування навчально-виховного процесу в школі / О. М. Коберник. – К. : Хрещатик, 1996. – 153 с.
- Симоненко, В. Д. Творческие проекты учащихся V-ІХ клас / В. Д. Симоненко. – Брянск, 1996. – 132 с.
- Симоненко, В. Д. Технологическая культура и образование / В. Д. Симоненко. – Брянск : Издательство БГПУ, 2001. – 214 с.
- Симоненко, В. Д. Творческие проекты учащихся V-ІХ классов общеобразовательной школы. / В. Д. Симоненко. – Брянск, 1996. – 132 с.
Відомості про автора:
Крамаренко Наталія Миколаївна – студентка III курсу фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.