Віталій Озірний
Науковий керівник: кандидат технічних наук, Гринь Д.В.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті наводяться основні складові елементи професійної підготовки майбутніх учителів технологій із слюсарної справи у педагогічному виші.
Ключові слова: слюсар, вимірювальний інструмент, слюсарні роботи.
Постановка проблеми. Навчання слюсарної справи у педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ) полягає в оволодінні майбутніми вчителями технологій (технічні види праці) навичками і вміннями роботи з робочими та вимірювальними приладами. Важливим є ознайомлення студентів з формами, методами і прийомами проведення профорієнтаційної роботи з учнями в майбутній педагогічній діяльності, адже у процесі оволодіння слюсарною справою увага учнів акцентується на виборі робітничої професії [4].
Сучасний світ розвивається досить швидко, кожна галузь впроваджує нові прогресивні технології. У цей час майбутній вчитель технологій (викладач слюсарної справи) має також бути ознайомлений з новітніми технологіями в цій галузі трудової діяльності людини, умовами їх упровадження тощо, що загострює цю проблему.
Аналіз актуальних досліджень. Професійній підготовці майбутніх вчителів технологій із слюсарної справи присвятили свої дослідження І. Гусєв [1], В. Майборода [2], В. Стешенко [3], Д. Тхоржевський [6] та багато інших вчених, які акцентували увагу на необхідності формування у студентів трудових вмінь і навичок.
Мета статті: показати специфіку роботи із слюсарним інструментом, розглянути види слюсарних робіт, якими мають оволодіти майбутні вчителі технологій (технічні види праці).
Для досягнення цієї мети були використані такі методи дослідження: аналіз загальних відомостей про трудове навчання і слюсарну справу, узагальнення науково-методичних праць, вивчення передового педагогічного досвіду.
Виклад основного матеріалу. Як зазначає В.Майборода, головним завданням педагога ВНЗ є вироблення у майбутніх учителів технологій вмінь і навичок безпечної роботи із слюсарним інструментом, що вимагає ознайомлення студентів з технікою безпеки перед початком роботи з інструментами та обладнанням[2].
Викладач має як теоретично розповісти про основні процеси слюсарної справи, так і практично продемонструвати, як саме проводяться роботи в кожному з наведених процесів. Так студенти краще опанують поставлені перед ними завдання, набудуть якісних знань і під час виконання завдань конвертують знання у вміння [5].
Загалом слюсарна справа містить багато різних процесів роботи з матеріалами. Від вимірювання і розмічання, до рубання і згинання. Основу слюсарної справи складають процеси:
- Вимірювання.
- Розмітка, різання.
- Випрямлення, рихтування.
- Обпилювання.
- Свердління, розвертання.
- Нарізування різьби.
Для вимірювання використовують різні вимірювальні прилади, такі як: штангенциркуль, лінійки, метрівки, мікрометри. Завдання викладача навчити студента правильно використовувати ці прилади за призначенням і вміти читати показання цих вимірювальних приладів [1].
Для розмічання використовують слюсарні лінійки, кутники, циркулі і рисувалки (голки). Викладач має навчити правильно користуватись розмічальними приладами, а також правильно креслити і наносити розмітку на матеріал.
Виправлення і рихтування виконується за допомогою молотків і спеціальних сталевих підставок.
Обпилювання виконують за допомогою надфілів, і студенти мають ознайомитися з тим, як саме правильно проводити обпилювання, для цього викладач має продемонструвати на практиці, як саме працюють з даним інструментом.
Свердління проводять за допомогою ручної дрилі або свердлильного верстату. Викладач має показати принцип роботи свердлильного верстату і як саме ним користуватись, розказати про техніку роботи з верстатом.
Для нарізування різьби використовують мечики(внутрішня) і плашки (зовнішня). Технологія нарізування різьби досить специфічна, а сам процес потребує великої уваги. Для того, щоб майбутній учитель технологій опанував навички роботи із слюсарним інструментом, викладач має наочно продемонструвати, як проходить процес нарізання різьби.
Висновки. Актуальна проблема навчання майбутніх учителів технологій слюсарної справи у педагогічних вишах розв’язується теоретичними і практичними методами викладання відповідної дисципліни. Водночас, важливими є практичні заняття, на яких студенти отримують відповідну кваліфіковану допомогу викладача, що дозволяє їм в повному обсязі виконати поставлені завдання.
Перспективи подальших досліджень цього напряму доцільно пов’язувати з удосконаленням способів і методів навчання слюсарної справи, розширення методичного забезпечення навчальних дисциплін.
Список використаної літератури:
1. Гусев В.И. Совершенствование содержания политехнической подготовки учителей труда в пединституте / В.И. Гусев. – К. : Выща шк., 1988. – 131 с.
2. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні : історія, досвід, уроки (1917‒1985 рр.) : монографія / В.К. Майборода ; за ред. В.І. Лугового – К. : Либідь, 1992. – 195 с.
3. Стешенко В.В. Теоретико-методичні засади фахової підготовки майбутнього вчителя трудового навчання в умовах ступеневої освіти : монографія / В.В. Стешенко. – Слов’янськ : СДПУ, 2004. – 188 с.
4. Томин Н.А. Система трудового воспитания и профессиональной ориентации учащихся общеобразовательных школ / Н.А. Томин. – Челябинск : ЧГПИ, 1985. – 87 с.
5. Трудова політехнічна школа : міфи та реальність (1917‒1941 рр.) / Д.О. Тхоржевський, В.А. Вихрущ, В.М. Кухарський і ін. ; за ред. Д.О. Тхоржевського та В.А. Вихруща. – К. – 135 с.
6. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. Ч. І. Теорія трудового навчання / Д.О. Тхоржевский. – К. : РННЦ «ДІНІТ», 2000. – 248 с.