Ліпінський Олександр
Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Царенко О.М.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті розглядається проблема педагогічного проектування навчально-виховного процесу з автосправи як провідного виду професійної діяльності вчителя технологій у старшій школі в умовах профільного навчання. З’ясовується роль і значення педагогічного проектування в діяльності викладача дисциплін автосправи.
Ключові слова: педагогічне проектування, профільне навчання, проектувальна діяльність вчителя, оптимізація процесу навчання.
Постановка проблеми. Проектування є одним із ефективних засобів формуванню творчих здібностей особистості. У процесі реалізації принципів проектування не лише в різних галузях виробництва, а й у педагогіці, термінологічний апарат цієї науки доповнюється такими поняттями, як «педагогічне проектування», «проектна діяльність вчителя» тощо. При цьому об'єктами проектування є зміст, методи і форми діяльності педагога.
Особливого значення педагогічне проектування набуває в діяльності вчителя технологій за профілем «Автосправа» (викладача дисциплін автосправи), оскільки згідно Державного стандарту освітня галузь «Технології» побудована на засадах проектно-технологічної системи. Отже, вчитель технологій повинен оволодіти методикою проектування діяльності учнів і власної діяльності на основі розробки дидактичних проектів із конкретного предмету, розділу чи теми.
Зазначене актуалізує проблему педагогічного проектування діяльності вчителя технологій за профілем «Автосправа», адже він повинен досконало володіти технологією проектування навчально-виховного процесу з технологій і профільних дисциплін («Правила дорожнього руху», «Будова і основи технічного обслуговування автомобіля», «Основи керування автомобілем», «Професійна етика і культура водіння» та ін.) у старшій школі.
Аналіз актуальних досліджень. Проектування у діяльності вчителя, на думку О.А. Дубасенюк, виконує роль провідного регулятора системи дій педагога протягом всього періоду його діяльності. Водночас, діяльність педагога має випереджальний характер і виступає у двох формах – передбачення (прогнозування, антиципації) і цілепокладання, що дає можливість керувати процесом в умовах динамічного середовища [1].
У зв’язку з цим, проектування викладачем автосправи особистості учня та його основних якостей повинно бути провідною функцією його професійної діяльності. Зокрема, Н.Г. Ничкало у структурі педагогічної діяльності серед стійких компонентів виділяє проектувальну галузь. Адже, провідним видом діяльності згідно з природою людини виступає саме перетворююча (проектувальна і практична) діяльність [2].
Необхідно зазначити, що педагогічне проектування є таким видом діяльності викладача, який має безпосередні зв’язки з іншими видами його педагогічної діяльності та визначає її ефективність.
Метою статті є аналіз сутності поняття педагогічного проектування та визначення його ролі у діяльності викладача дисциплін автосправи.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналіз наукової літератури, нормативної документації та інформаційних джерел, узагальнення результатів з теми дослідження.
Виклад основного матеріалу. Проектування є таким видом діяльності педагога, від якого залежить її продуктивність. Відповідно, необхідно визначити сутність і зміст педагогічного проектування та конкретизувати його принципи; виокремити педагогічні об’єкти, які можуть виступати продуктами проектувальної діяльності та обґрунтувати логічну послідовність їх проектування; формулювати умови введення педагогічних об’єктів у сферу професійної діяльності викладача автосправи.
Зміст поняття «проектування» походить від дієслова «проектувати», тобто розробляти проект, конструювати, планувати тощо [1].
Разом з цим, поняття «педагогічне проектування» характеризується такими аспектами: ідеальним характером мисленнєвих дій, спрямованих на цілі, зміст, методи, форми, засоби і результати педагогічної діяльності; спрямованістю проектування на створення чого-небудь у майбутньому.
За своєю сутністю педагогічне проектування є комплексною проблемою, має різні види і прояви. Відповідно, методологічні підходи, педагогічні методи, принципи і засоби розв’язання проблеми педагогічного проектування знаходяться в галузі міжпредметного знання. Педагогічне проектування – це, з одного боку, динамічний процес, що відбувається у часовій і предметній площині, сполучною ланкою між якими є мета проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи, а з іншого – це інтелектуальна за своїм характером діяльність, основне призначення якої полягає у дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні результатів. Головною ознакою педагогічного проектування у діяльності вчителя технологій за профілем «Автосправа» є його спрямованість на майбутнє, на створення нових продуктів і водночас на пізнання того, що може виникнути, зокрема при викладанні предметів автосправи.
Необхідність проектування педагогічної діяльності вчителя технологій за профілем «Автосправа» зумовлена, на нашу думку, такими чинниками: по-перше, необхідністю забезпечення ефективності педагогічного процесу, адже від результатів навчання з автосправи залежить життя і здоров’я всіх учасників дорожнього руху; по-друге, необхідністю переходу на гуманістичні парадигми професійного навчання і виховання майбутніх кваліфікованих працівників; по-третє, необхідністю формування творчого суб’єкта майбутньої професійної діяльності; по-четверте, кардинальними змінами на ринку праці, коли сучасний кваліфікований робітник має бути мобільним, готовим до зміни місця праці, а іноді і спеціальності. Крім цього, збільшення кількості автомобілів та їх видів приводить до появи нових професій [4].
Отже, проектування педагогічної діяльності викладача дисциплін автосправи є важливим компонентом його професійної діяльності, який включає педагогічні дії, що ґрунтуються на усвідомленні мети діяльності, способів, прийомів, методів і форм її досягнення. Вони дозволяють зводити в єдину систему всі навчально-виховні дії викладачів, чітко визначивши їх причинно-наслідкову залежність. Застосування технології проектування у навчальному процесі означає: застосування наукового підходу до організації як діяльності викладача, так і учнів; перехід від інтуїтивного вирішення завдань до логічно виваженого; переведення уваги викладачів із зовнішнього середовища – «що робити», на внутрішнє – «як це доцільно робити».
Отже, педагогічне проектування – це створення конкретних образів майбутнього, конкретних деталей розроблених педагогічних програм. Зокрема, під час проектування мають місце такі дії: розробка замислу; постановка цілей з урахуванням соціального замовлення на підготовку кваліфікованого працівника, особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, особистості учня як суб’єкта навчальної і майбутньої професійної діяльності; збір необхідної інформації, розробка перспективних моделей дій і відбір засобів щодо реалізації визначеної мети; динамічне структурування своєї діяльності і діяльності учнів; обмірковування розвитку взаємодії суб’єктів у процесі навчання – педагогів і учнів; організація зворотного зв’язку шляхом поточного регулювання і коригування своїх дій і діяльності учнів; діагностика результатів педагогічної взаємодії щодо реалізації проекту; діагностика рівня розвитку об’єкта, співставлення його з прогнозованим, розробка нового проекту; оформлення результатів проектування, повідомлення, публікація [3].
Отже, основними завданнями проектувальної діяльності викладача автосправи є: розробка впорядкованої структури збирання даних про навчально-виховний процес; оптимізація процесу прийняття рішення на основі аналізу альтернативних варіантів педагогічних дій, визначення черговості виконання навчальних і виховних заходів, методик, засобів тощо; сприяння компетентному ухваленню рішення викладачем щодо доцільності використання ресурсів для реалізації педагогічного проекту.
Висновки. Педагогічне проектування є провідним видом професійної діяльності викладача дисциплін автосправи і має інтелектуальний характер. Основне його призначення полягає у дослідженні, передбаченні, оцінюванні результатів реалізації дидактичних задумів, трансформації задумів через проекти нових педагогічних технологій, методик, систем діяльності педагогів і учнів. Шляхами подальших наукових пошуків є: конкретизація цілей і засобів їх досягнення у процесі навчання учнів конкретних дисциплін за профілем «Автосправа»; розробка педагогічних проектів з усіх дисциплін автосправи для підвищення результативності навчально-виховного процесу.
Список літератури:
- Дубасенюк О.А. Педагогічна технологія організації продуктивної міжкультурної взаємодії суб’єктів освітнього процесу / О.А. Дубасенюк, Н.В. Якса : [монографія] / За ред. М.М. Солдатенко. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. – С.108-121.
- Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект / Н.Г. Ничкало // Неперервна професійна освіта : проблеми, пошуки, пер спективи: [монографія] / за ред. І.А. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – С. 58-80.
- Освітні технології: навч.-метод. посіб. / [О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська, та ін.]; за ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 255 с.
- Царенко О.М. Технологія підготовки майбутніх учителів до викладання автосправи в середній школі / О.М. Царенко // Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; гол. ред. М.Т. Мартинюк. – Умань: ПП Жовтий О.О., 2009. – Ч. 3. – С. 191-199.