Віктор Кулик
Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Царенко О.М.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті уточнюється понятійний апарат і класифікація сучасних засобів навчання, які дають можливість розв’язувати різноманітні дидактичні завдання; обґрунтовується педагогічна ефективність мультимедійних навчальних засобів.
Ключові слова: мультимедійні технології, мультимедійні засоби, класифікаційні ознаки.
Постановка проблеми. Одним із головних компонентів сучасного освітнього середовища у закладах професійної освіти є новітні засоби навчання, які мають значні дидактичні можливості для реалізації індивідуального підходу у навчальному процесі та сприяють підвищенню ефективності педагогічних впливів на студентів з метою розвитку їх критичного мислення і творчих здібностей. Проте, темпи реформування системи освіти уповільнюються через недостатню зорієнтованість змісту освіти на формування здатності людини використовувати здобуті знання на практиці у той час, коли ефективність застосування інноваційних методів навчання залежить від використаних засобів навчання [5].
Отже, необхідність прискорення темпів вивчення нового матеріалу, забезпечення науковості навчання та розвитку пізнавальних інтересів і творчих здібностей студентів, актуалізує проблему оснащення закладів освіти необхідною навчальною технікою і створення освітнього середовища з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Доцільно зазначити, що виявлені протиріччя актуалізують не лише проблему оснащення закладів освіти сучасними інформаційно-технічними засобами навчання (ІТЗН), а й проблему підготовки майбутніх педагогів до ефективного використання новітньої навчальної техніки і відповідних їй навчально-інформаційних матеріалів у професійній діяльності [3; 7; 9].
Аналіз актуальних досліджень. Як зазначають Н. П. Дементієвська і Н. В. Морзе, визначальною відмінністю інноваційних засобів навчання нового покоління від попереднього покоління технічних засобів навчання є програмно-апаратна реалізація, тобто їх обов'язковими складовими є не тільки пристрої відтворення звуку і зображення, а й програмні засоби, які застосовуються для управління ними [4].
Суттєві відмінності існують і в способах зберігання інформації (на сучасному етапі переважає цифровий запис текстового матеріалу, відео- та аудіоінформації). Зокрема, цифрові навчально-інформаційні матеріали уможливлюють гіпертекстове і гіпермедійне подання навчального матеріалу, яке неможливо реалізувати за інших умов. Тому мультимедійні засоби навчання, які останнім часом стали досить поширеними, належать до інформаційно-технічних засобів візуалізації нового покоління.
Результати проведеного нами аналізу літератури з проблем використання ІТЗН показують, що перегляду і конкретизації вимагає їх понятійний апарат і класифікація. З цією метою автори наукових досліджень (В. Ю. Биков, О. П. Буйницька, А. М. Кух, М. Д. Ярмаченко та інші) пропонують власну термінологію і класифікацію засобів навчання, зокрема мультимедійних. Отже, сучасні уявлення про систему засобів навчання та їх нові функції в інноваційних педагогічних системах зумовлюють потребу модифікувати відомі підходи до класифікації засобів навчання [8].
Мета статті: на основі додаткових функцій, які виконують засоби візуалізації у закладах професійної освіти, провести їх класифікацію і сформулювати вимоги до сучасної мультимедійної презентації.
Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи: аналіз науково-педагогічної літератури та інформаційних джерел із питань організації та ефективного проведення занять у середній і вищій школах з використанням мультимедійних технологій, вивчення передового педагогічного досвіду, узагальнення результатів з теми дослідження.
Виклад основного матеріалу. Ми виходили з того, що за нинішніх умов не стандартизованого понятійно-термінологічного апарату засобів навчання, об’єднання їх у групи за конкретизованими класифікаційними ознаками впливає не лише на створення каталогів і розробку змісту Типового переліку засобів та обладнання для навчальних лабораторій, а й визначає пріоритети педагога під час вибору конкретних ІТЗН для проведення занять. Тобто, вiд цього залежить ефективність навчального процесу, в цілому [10].
Ми погоджуємося з В. П. Безпальком у тому, що запропонований ним діяльнісний підхід щодо сучасного тлумачення принципу наочності забезпечує значно більший педагогічний ефект, ніж у традиційному його розумінні [1, с.259]. При цьому, у процесі з’ясування сутності таких понять, як «інформаційно-технічні засоби навчання», «мультимедійні технології», «мультимедійні засоби» тощо, доцільно враховувати, що вони самі не дiють і не навчають, а навчає педагог за допомогою навчально-iнформацiйних матерiалiв, якi втiлюють педагогiчний задум у досягнення мети поставлених цілей і завдань. Тому, педагоги постійно оновлюють дидактичні вимоги і вдосконалюють методику та техніку виготовлення навчально-iнформацiйних матерiалiв, які впливають на якiсть засвоєння інформації студентами [10].
Мультимедіа-технології інтегрують у собі потужні розподілені освітні ресурси для формування ключових компетентностей майбутнього фахівця.
Мультимедіа ‑ це система візуальних і аудіоефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення з використанням технічних засобів, які об’єднують текст, звук, відео в одному цифровому відтворенні.
Гіпермедіа – це комп’ютерні файли, які позв’язані за допомогою гіпертекстових посилань для переміщення між мультимедійними об’єктами.
Результати проведеного нами аналізу літератури дають підстави сформулювати рекомендації щодо основних підходів в процесі організації навчального процесу у вищій школі: лекційні та практичні заняття із застосуванням мультимедійних презентацій; закріплення за конкретним студентом комп’ютера, на якому створюється особиста тека з навчально-методичними матеріалами і виконаними завданнями; паралельне та концентричне вивчення розділів дисципліни; реалізація індивідуального підходу; проведення значної частини занять у формі ділових ігор; залучення студентів до виконання навчальних завдань у вигляді індивідуальних і групових проектів; системне використання проблемного підходу в навчанні.
Мультимедіа в освіті ефективні настільки, наскільки при їх використанні розв’язується конкретне навчальне завдання – навчити чомусь, виробити навички роботи з чимось. Використання мультимедіа на занятті через інтерактивність, яка здатна структурувати та візуалізувати інформацію, підсилює мотивацію студентів, активізуючи їх пізнавальну діяльність [6; 10].
У навчально-виховнiй роботi застосовують рiзноманiтнi ІТЗН залежно вiд їх призначення i дидактичної цiнностi, а також вiд типу навчальних занять, цілей і завдань уроку. З появою нових видiв ІТЗН їхня класифiкацiя може змiнюватися на iншiй основi. У цьому випадку доцільно вводити нові класифікаційні ознаки. Зокрема, такий новітній вид ІТЗН як документ-камера (що має технічні можливості з’єднання з мультимедійним проектором, комп’ютером, інтерактивною дошкою), дає можливість розв’язувати бiльший обсяг педагогiчних завдань, ніж традиційний комплекс «ноутбук-проектор».
Висновки. Сучасне бачення комплексу ІТЗН та його об’єктивний розвиток, а також їх нові функції зумовлюють потребу в удосконаленні класифікації. Це позитивно впливає не лише на визначення структури матеріально-технічної бази закладу освіти, а й дає змогу повніше враховувати можливості ІТЗН з метою оптимізації навчання студентів.
Разом з цим, у процесі класифікування сучасних ІТЗН поділ технічних пристроїв на рiзнi групи за їх призначенням, способом впливу та за іншими ознаками стає менш значущим, ніж з'ясування ролі, яку вiдiграють навчально-iнформацiйнi матеріали, що цими пристроями демонструються (відтворюються) у навчально-виховному процесі. Істотну роль у підвищенні результативності дидактичного процесу має відігравати формування і забезпечення функціонування цілісного інформаційно-навчального середовища, оснащеного новітніми, зокрема комп’ютерно орієнтованими засобами навчання.
Список літератури:
1. Беспалько, В. П. Природосообразная педагогика / В. П. Безпалько. – М. : Народное образование, 2008. – 512 с.
2. Биков, В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: [монографія] / В. Ю. Биков. – К. : Атіка, 2009. – 684 с.
3. Баштовий, В. І. Спецкурс «Сучасні технології навчання і технічні засоби їх реалізації»: навч. посіб. для студ. пед. вищих. закл. освіти / В. І. Баштовий, С. П. Величко, О. М. Царенко. – К.: РЦ НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – 116 с.
4. Дементієвська, Н. П. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів [Текст] / Н. П. Дементієвська, Н. В. Морзе // Актуальні проблеми психології / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К.: Міленіум, 2005. – Т. 8. – Вип. 1. – С. 152–158.
5. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В. Г. Кремень, В. І. Луговий, А. М. Гуржій, О. Я. Савченко)]. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 448 с.
6. Риженко, С. С. Про досвід використання мультимедійних технологій у навчальному процесі [Електронний ресурс] / С. С. Риженко : – Режим доступу до ресурсу : http://lineyka.inf.ua/articles/001.
7. Царенко, О. М. Удосконалення змістового наповнення курсу «Інформаційно-технічні засоби навчання» // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. – Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – 2015. – Т. 2. – Вип. 8. – С. 171–176.
8. Царенко, О. М. Інтелект-карти в методології інформаційно-технічних засобів навчання // Наукові записки Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – 2016. – Т. 1. – Випуск 10. – С. 231–235.
9. Царенко, О. М. Інноваційні засоби у підготовці майбутніх учителів технологій до викладання автосправи [Текст] // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. – Серія : Пед. – 2012. – Т. 1. – Вип. 108. – С. 240–246.
10. Царенко, О. М. Методологічні аспекти класифікації засобів навчання // Професійна освіта в умовах сталого розвитку : І між нар. наук.-прак. конференція (м.Київ, 1 грудня 2016 р.). – 2016. – С. 96–101.