Шипуліна Анна

Науковий керівник: канд. пед. наук Чистякова Л.О.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. У статті з’ясовано сутність та особливості проектно-технологічної діяльності школярів на уроках трудового навчання. У процесі дослідження проведено аналіз науково-методичної літератури і нормативної документації; узагальнено результати з теми дослідження.

Ключові слова: проект, проектно-технологічна діяльність, форми і методи навчання.

Постановка проблеми. Проектно-технологічна діяльність поширюється на всі види сучасної діяльності людини і спрямована на досягнення освітньої мети. На відміну від інших систем трудового навчання, у структуру проектно-технологічної діяльності входять моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки. На цей час актуальною проблемою є вивчення впливу проектно-технологічної діяльності на інтелектуальний розвиток учнів, специфіки її організації у старших класах.

Аналіз актуальних досліджень. Аналіз проблеми застосування проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання показав, що темі нашого дослідження присвячена значна кількість наукових праць, що свідчить про її значущість. Зокрема основи проектування розглядалися в працях Т.О. Антонюка, В.С. Безрукової, В.І. Бондаря, О.В. Киричука, та багатьох іншихдослідників. Окремі питання використання методу проектів на уроках трудового навчання відображено в дослідженнях О.М. Коберника, Г.А. Кондратюка, Н.В. Матяш, В.К. Сидоренка та ін.

Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що стан розв’язання цієї проблеми в шкільній практиці зумовлює необхідність розробки методики організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в загальноосвітній школі [1; 2].

Метою статті є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в процесі вивчення технічних видів праці в основній школі.

Методи дослідження. У дослідженні використані такі методи, як аналіз науково-педагогічної літератури та узагальнення результатів.

Виклад основного матеріалу. Поява творчого задуму та реалізація його у готову продукцію є одним із видів діяльності сучасної людини. Проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини і спрямована на на досягнення єдиної мети освіти: забезпечення інтелектуального, фізичного і соціального розвитку учня. На відміну від інших систем трудового навчання, у структуру проектно-технологічної діяльності входять такі підструктурні елементи як: моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки. Саме така цілеспрямована діяльність може дати бажаний результат у цілісному розвитку учнів старшої школи.

Зміст нових програм з трудового навчання для учнів основної школи передбачає вивчення нового матеріалу через організацію проектно-технологічної діяльності. Навчальна програма предмета «Технології» має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної (обов’язкової) та варіативної. Основою інваріантної складової є вивчення розділу «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини», вивчення якого сприяє оволодінню учнями проектно-технологічної діяльності. Зокрема, організовувати проектну діяльність учнів будуть учителі, які мають володіти цією проектною технологією. Проте, вчителі технологій практично не готові до виконання цих функцій із-за відсутності науково обґрунтованих педагогічних та методичних рекомендацій.

Розвиток ідеї застосування методу проектів у навчальній діяльності старшокласників проаналізована в роботах С.У. Гончаренка. Водночас, ми схиляємося до думки О.В. Зосименко у тому, що в освіті проекти доцільно розглядати як інноваційну форму організації освітнього середовища.

Діяльність, як загальне поняття, є рушійною силою і умовою суспільного прогресу. Основна її мета – забезпечити збереження і розвиток людського суспільства. Першою допомогою у проектно-технологічній діяльності старшокласників, повинен бути банк проектів (список тем проектів), який учитель складає з урахуванням інтересів учнів, їхніх вікових та індивідуальних особливостей, відповідності завданням програми; рівня знань та вмінь, обсягу робіт (термін виконання), матеріальної бази шкільних навчальних майстерень, затрат на матеріали тощо.

Проектна діяльність розглядається з різних боків: з одного – як план для подальшої діяльності, а з іншого – як матеріальний продукт. Проектування – це система параметрів модельованого об'єкта або якісно нового стану існуючого об'єкта чи процесу у поєднанні зі способами його досягнення. Метод проектів дає змогу представити складові процесу навчальної діяльності у взаємозумовлених та систематизованих зв'язках, чітко виділити доцільність визначених цілей, уявити послідовність дій для їх досягнення, визначити основні етапи.

Останнім часом у шкільній практиці все частіше використовується метод проектів, що обумовлює різне тлумачення їхньої сутності. Звернемо увагу на обов'язкові вимоги до тлумачень: наявність значущої у творчому плані проблеми, що вимагає інтегрованих знань та дослідницького пошуку для її вирішення; практична, теоретична або пізнавальна значущість результатів; діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова); кінцева мета проектів; базові знання з різних галузей, що потрібні для роботи над проектом;структурованість проектної діяльності; використання дослідницьких методів (визначення проблеми завдань, висунення гіпотези, визначення шляхів виконання проекту, оформлення кінцевих результатів, аналіз одержаних даних, підбиття підсумків, корегування, висновки).

Спираючись на наукову літературу з питання теорії та практики проектно-технологічного підходу до трудового навчання, можна визначити структуру й послідовність проектно-технологічної діяльності учнів у вигляді таких етапів: підготовки і організації проектної діяльності; технічно-творчого конструювання; технологічного процесу; підсумковий етап [3; 4].

Щоб проектно-технологічна діяльність була ефективною, учнівські творчі проекти мають бути індивідуальними. Разом із тим не виключаються і групові проекти, особливо виготовлення інструментів, пристосувань для шкільних навчальних майстерень, а також виробів для школи, дитячого садочка тощо. Якщо в класі є учні, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, то вони можуть виконувати дослідницькі проекти практичного спрямування, що не передбачають виготовлення виробу. Важливо, щоб під час проектно-технологічної діяльності на уроках самостійність учнів була максимальною.

Для виконання творчих проектів учні мають розуміти основи навчального проектування. Основними складовими якого є те для чого проектується і виготовляється виріб; хто є споживачем спроектованого; чи є на ринку аналоги; вимоги до виробу; які плюси та мінуси даного виробу та чим він відрізняється від аналогів; ресурси та можливості виготовлення; витрати на виготовлення; збут на ринку тощо.

Для того щоб завдання були зрозумілими для школярів і логічно осмислювались, потрібно дотримуватися алгоритму проектно-технологічної діяльності (відповідно до змісту навчальних програм за класами). Прикладом може виступати такий алгоритм: вибір теми проекту, обґрунтування вибору теми проекту, критерії виробу, план виконання, міні-маркетингове дослідження, пошуки подібних виробів та аналіз їх ознак, визначення та застосування методів проектування, конструювання вибраного виробу, план роботи ,добір всіх необхідних матеріалів та пристосувань, виготовлення та оздоблення, створення реклами, створення портфоліо, презентація проекту.

Висновки. На основі теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної і методичної літератури дослідження розроблено й обґрунтовано структурно-функціональну модель проектно-технологічної діяльності, яка включає в себе мету, завдання, мотиви, функції, зміст, форми, методи, результат, а також основні складові та етапи процесу виконання учнями творчих проектів. Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є вивчення впливу проектно-технологічної діяльності на інтелектуальний розвиток учнів, специфіки її організації, а також проблеми підготовки вчителів трудового навчання до впровадження цього виду діяльності у практику роботи загальноосвітньої школи.

Список літератури:

  1. . / за ред.О.М. Коберника, В. К. Сидоренка. – Умань, 2004. – 236 с.
  2. Ящук С.М. До питання сутності технологічної освіти // Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології: Зб. ст. Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2004. –С. 152 – 155.
  3. Коберник О.М. Методика організації проектно–технологічної діяльності на уроках трудового навчання: навч.–метод. пос. / О.М. Коберник, С.М. Ящук. – Умань, 2001. – 82 с.