Тетяна Боса

Науковий керівник: канд. пед. наук Манойленко Н.В.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. У статті досліджено, що на зміну традиційним методам навчання впроваджуються інноваційні; використання ІКТ ставить у центр процесу навчання учня, його творчу діяльність. На основі аналізу одного з розділів навчальної програми з трудового навчання зроблено висновок про доцільність використання інтерактивної дошки.

Ключові слова: трудове навчання, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), інтеграція знань, інтерактивна дошка.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства однією з проблем сучасної загальноосвітньої школи є впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій навчання. Вони ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах, психолого-педагогічних теоріях, які розвивають особистість, впливають на якість засвоєння вмінь і навичок школярів, зокрема при вивченні матеріалу на уроках трудового навчання (технологій).

Аналіз актуальних досліджень. Проблему використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках трудового навчання (технологій) розглядали в своїх працях О. Коберник, Г. Кондратюк, В. Сидоренко, С. Ящук та інші. Психологічні аспекти застосування методики трудового навчання розглянуті в працях Д. Дубравської, М. Буянова та ін. Водночас, проблему унаочнення навчального матеріалу на уроках трудового навчання розглядали О. Коберник, В. Сидоренко, О. Царенко та інші.

Наприклад, О. Царенко [1] переконує, що основне значення наочності у навчанні полягає у тому, що вона допомагає виробити вiдповiднi поняття, якi вiдображають сутнiсть об'єкта вивчення чи окремої його властивості. Наочні методи є формами засвоєння iнформацiї, якi залежать вiд наочних посiбникiв i особливо інформаційно-технічних засобів навчання ІТЗН [9,c.25].

Проте, нині доцільно переглянути принцип наочності у навчанні. Зокрема, постулат наочності вимагає, щоб вчитель у процесі пояснення навчального матеріалу демонстрував учням об'єкти вивчення (малюнки, моделі, макети), які давали б їм живе уявлення. У цьому сенсі принцип наочності і тлумачать в сучасних підручниках з педагогіки. Посилаючись на фундаментальні психологічні дослідження П. Гальперіна щодо особливостей процесу учіння, вчений стверджує, що у процесі традиційного тлумачення принципу наочності неповністю використовуються його потенційні можливості, особливо щодо ґрунтовного засвоєння знань з основ наук. Адже, вихідною формою діяльності щодо засвоєння є матеріальна форма, а її зміст полягає в самостійному маніпулюванні учнем реальними об'єктами досліджуваного предмета, видобуванні необхідної інформації про його властивості та особливості. У випадку, коли матеріальна форма навчальної діяльності неможлива чи небезпечна, то її замінюють на матеріалізовану форму діяльності. Отже, наявні наочні засоби навчання надходять у розпорядження самого учня для їх безпосереднього вивчення, а не «дистантного» розгляду з подачі вчителя [10].

Безпалько В. переконаний, що саме в цьому полягає діяльнісний підхід до розуміння принципу наочності, який має значно більший навчальний ефект» [1, с. 259].

Принцип наочності, який є одним з найефективніших, надзвичайно важливий. В основі цього принципу покладено наукову закономірність про те, що ефективність засвоєння знань залежить від залучення до процесу пізнання різних органів чуття. Відомо, що органи зору «пропускають» у мозок майже в п’ять разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже в тринадцять – порівняно з органами дотику. Реалізація принципу наочності допомагає учням глибше й повніше засвоювати знання, виявити зв'язок між науковими знаннями й життєвою практикою, сприяє становленню активної позиції в навчанні, стимулює розвиток мотиваційної сфери [2, с. 114].

Реалізацію принципу наочності у педагогічній діяльності досліджували К. Ушинський, Я. Коменський, В. Сухомлинський та ін. Зокрема, К. Ушинський писав: «Педагог, який бажає що-небудь міцно закарбувати в дитячій пам’яті, повинен потурбуватися про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів і навіть смак взяли участь в процесі запам’ятовування» [8, с. 70].

Великий польський вчений Я. Коменський обґрунтував принцип наочності як основу успішності навчання. Він дав чітке формулювання у своєму «золотому правилі» дидактики [5, с. 214].

Ми також погоджуємося з думкою В. Сухомлинського про те, що «перш ніж давати дітям знання, треба навчити їх думати і спостерігати» [8].

Проведений аналіз літератури показав, що питання наочності було актуальним з давніх-давен, і залишається актуальним нині. Багато сучасних педагогів, психологів і методистів займаються питанням знаходження конкретного місця наочності у навчанні, вдосконалюють та покращують методики викладання відповідно до сучасного стану освіти.

Мета статті: обґрунтувати доцільність використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках технологій як ефективних засобів візуалізації навчального матеріалу. Згідно навчальних програм для учнів 5-9 класів продемонструвати реалізацію принципу наочності на прикладі розділу «Технологія виготовлення швейних виробів» (обслуговуюча праця, 8 клас).

Методи дослідження: аналіз науково-педагогічної літератури з проблем дослідження, вивчення передового педагогічного досвіду, узагальнення результатів.

Виклад основного матеріалу. На уроках трудового навчання вивчається все більше нових матеріалів, сучасних технологій та обладнання. ІКТ допомагає вчителеві у найбільш доступній і привабливій формі демонструвати і вивчати матеріал, підвищуючи інтерес до уроку. Вони дають змогу зробити навчання більш гнучким, за рахунок економії часу приділяти більше уваги індивідуальній роботі з учнями.

Сучасні уроки трудового навчання суттєво відрізняються від уроків минулого, адже навчання стає інформаційно-пошуковим. Під час вирішення різноманітних технологічних завдань роль вчителя полягає в тому, щоб навчити учня самостійно знаходити потрібну інформацію. Завдяки пошуковим системам і мережі Інтернет учень може знайти моделі-аналоги майбутнього виробу, підібрати конструкційні матеріали, ознайомитися з прогресивними ідеями вирішення технічних проблем. Широке застосування комп'ютерної техніки в навчальному середовищі зумовили зміни і нові підходи до організації навчального процесу. Відбувається процес використання сучасних засобів і систем для підтримки традиційних методів навчання. За призначенням програмні засоби можуть поділятися на навчальні, контролюючі, інформаційно-пошукові та інші [3, с.130].

Комп'ютер враховує великий діапазон індивідуальних особливостей учнів, дає можливість їм навчатися в бажаному темпі, оцінює правильність відповідей і витрати часу, характеризує помилки. Він стає посередником між учителем і учнем, за його допомогою учні готують звіти та презентації, відшукують у мережі Інтернет інформацію, працюють з різними програмами.

Як переконує практика, комплексне використання комп’ютера та інтерактивної дошки на уроках технологій дає можливість залучити учнів до ефективної діяльності на уроці, сприяє зацікавленості учнів при виконанні дослідницьких завдань, підсилює мотивацію навчання, розширює можливості щодо моделювання різних ситуацій, сприяє кращій організації практичній діяльності учнів на уроці.

Наприклад, використовуючи інтерактивну дошку на уроках обслуговуючої праці при вивченні розділу «Технологія виготовлення швейних виробів» у 8 класі [7, с. 46 ] для засвоєння нових знань доцільно використати мережу Інтернет, показати відео зразків швейних виробів, різноманітні технології обробки деталей одягу, приклади автоматизованих систем виготовлення швейних виробів. Вивчаючи тему «Комп’ютерне конструювання одягу» для створення ескізів і креслень виробів, вчитель використовує комп’ютерну програму системи тривимірного моделювання. За допомогою комп’ютерної програми системи автоматизації конструкторсько-технологічної підготовки виробництва можна збільшувати (зменшувати) розмір. При повторенні пройденого матеріалу на уроках узагальнення та систематизації знань доцільно використати інтерактивну дошку як засіб контролю діяльності учнів [3, с. 211].

Важливо зазначити, що використання комп’ютера та інтерактивної дошки потребує володіння знаннями та вміннями з інформатики, креслення, математики, іноземної мови. Інтеграція знань відбувається, коли учні відшукують інформацію в мережі Інтернет, застосовуючи при цьому знання з інформатики й іноземної мови, а під час роботи з графічними програмами використовують знання з математики та креслення. Зазвичай робота з технікою вимагає знать учнів з безпеки життєдіяльності [2, с. 96-101].

Висновки. Таким чином, завдання підвищення ефективності навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, створення позитивно-емоційної атмосфери уроку та якості трудової підготовки учнів не можуть бути вирішені без педагогічно виправданого використання ІКТ як сучасного засобу унаочнення навчального матеріалу.

Список літератури:

1. Беспалько В.П. Природосообразная педагогика / В.П. Безпалько. – М.: Народное образование, 2008. – 512 с.
2. Величко С.П.Методика викладання безпеки життєдіяльності /С.П. Величко, І.Л. Царенко, О.М. Царенко. –К.: КНТ. – 2008. – 282 с.
3. Кадемія М.Ю. Інтерактивні засоби навчання / М.Ю. Кадемія,  О.А. Сисоєва: навч.-метод. посіб. – Вінниця: Планер, 2010. – 217 с.
4. Коберник О.М., Болик О.В. Інноваційні технології, досвід. (Дидактичний аспект) / Ю.В. Васьков. – Х.: Скорпіон, 2010. – 160 с.
5. Коменский Я.А. / Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. Т.1. –  М.: Педагогика, 1982. – 653 с.
6. Максимюк С.П. Педагогіка /С.П. Максимюк – К., 2009. – 670 с.
7. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання. 5 – 9 класи. – К.: Освіта, 2013. – 80 с.
8. Фіцула М.М. / Педагогіка: навч. посіб. для студ. – 3–те вид. перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 231 с.
9. Царенко О.М. Педагогічні основи формування у майбутніх учителів умінь застосовувати ТЗН у навчально-виховному процесі : дис. .. канд. пед. наук: 13.00.09 / Царенко Олександр Миколайович. – К., 2000. – 237 с.
10.  Царенко О.М. Удосконалення змістового наповнення курсу «Інформаційно-технічні засоби навчання» / Олександр Царенко // Наукові записки КДПУ. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти / ред. кол.: С. П. Величко [та ін.]. – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – Вип. 8, ч.