Мошуренко Олександр

Науковий керівник: доктор пед. наук, професор Садовий М.І.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. У статті окреслено вимоги до рівня підготовки майбутніх учителів технологій і наведено фрагмент робочої навчальної програми з курсу «Історія техніки».

Ключові слова: історія техніки, будова автомобіля, історія розвитку автомобіля.

Постановка проблеми. Особливість навчання дисциплін у педагогічному вищому навчальному закладі (ВНЗ) полягає в тому, що студенти мають бути мотивовані в оволодінні системою вмінь і навичок, які б давали можливість ефективно оволодіти методами передачі знань учням.

Такий підхід до цілеспрямованої підготовки вчителів у педагогічних ВНЗ, на нашу думку, забезпечить усвідомлення завдань, що стоять перед школою на даному етапі. Суть головного полягає в тому, що сучасна виробнича діяльність людей протікає в умовах швидкої зміни технологій виробництва і виникнення нових напрямків науково-технічного прогресу. Для оволодіння технікою і осмислення неперервного оновлення індустрії та технології виробничих процесів людина повинна володіти творчим підходом до вирішення свого майбутнього. Звідси постає завдання: виховувати в учнів переконання, що якість в усьому є першочерговим завданням навчання кожної дисципліни [4], і особливо технологій.

Окреслені особливості висувають ряд вимог до рівня підготовки майбутніх вчителів технологій (фахівців, у яких профіль навчання передбачає підготовку з автосправи та технічного дизайну). Адже у своєму історичному розвитку людство пройшло декілька етапів від виокремлення людини з тваринного світу до особистості інформаційного суспільства ХХІ століття. Кожному з цих етапів були притаманними свої засоби пересування, серед яких провідне місце посідають автомобілі. Тому, відповідно до навчального плану підготовки майбутніх фахівців спеціальності: 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології), профіль навчання: автосправа освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» доречним є ознайомлення студентів з історією розвитку автомобіля.

Мета статті: розробка методики навчання історії автомобіля майбутніх фахівців спеціальності: 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології), профіль навчання: автосправа.

Для досягнення поставленої мети були реалізовані наступні методи дослідження: узагальнення та систематизація історичної інформації щодо розвитку автомобільної галузі, вивчення досвіду підготовки майбутніх учителів технологій, аналіз науково-методичної з теми дослідження.

Аналіз актуальних досліджень. Проблемі навчання історії науки і техніки у педагогічних ВНЗ присвятили свої дослідження Л. М. Бєсов [1], Р. Я. Ріжняк [3], С. І. Рябець [7], М. І. Садовий [4; 5; 6], О. М. Трифонова [4; 5; 6], О. М. Царенко [7] та ін. При цьому окремої уваги проблемі систематизації знань про розвиток і будову автомобіля приділено не було.

Виклад основного матеріалу. Навчальним планом підготовки майбутніх учителів технологій за профілем «Автосправа» передбачено вивчення дисципліни «Історія техніки (авто)». Головна мета курсу – висвітлити теорію і практику історичного процесу розвитку природи і способів її вивчення та дослідження з наголосом на історичні етапи розвитку засобів пересування, розкрити історичні закономірності становлення засобів пересування (автомобілів), показати роль автомобілів у житті людини.

Основними завданнями курсу є: дати студентам загальні поняття про закономірності розвитку автомобілів; сформувати у них знання про етапи розвитку автомобільної галузі; узагальнити і систематизувати знання студентів про будову автомобілів; дати студентам знання з історії авто.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: засвоїти методологію використання і принципу історизму; знати дійсний перебіг обставин відкриттів, зроблений вченими у напрямку відкриття та удосконалення авто; здійснити науково-обґрунтований аналіз розвитку авто; знати передісторію виникнення авто; знати основні етапи та закономірності розвитку автомобільної галузі; показати революційні та еволюційні зміни у розвитку здобутків автомобільної техніки; розкрити важливі напрямки і відкриття сучасної автомобільної галузі; володіти перспективними напрямками розвитку автомобільної галузі в Україні та за кордоном.

Програма курсу 2016 – 2017 н.р. розрахована на 2 години лекційних занять, 10 годин – практичних та 4 години – консультації (табл. 1).

Таблиця 1

Структура навчальної дисципліни «Історія техніки (авто)»

Змістовий компонент навчальної програми передбачає ознайомлення студентів чотирма основними темами:

Змістовний модуль І. Історія розвитку автомобілів до ХІХ століття

Тема 1. Виникнення елементів транспортної машини. Засоби пересування у первісному суспільстві та Стародавньому Сході. Транспорті засоби в епоху Античності. Внесок епохи Середньовіччя та Відродження у розвиток транспортних засобів. Сухопутний транспорт XVI – XVII ст.

Тема 2. Промисловий переворот і його значення для автомобільної галузі. Розвиток техніки в період промислового перевороту (1765 – 1830). Виникнення і початковий період розвитку електричних машин. Розвиток техніки після промислового перевороту (1830 – 1871).

Змістовний модуль ІІ. Історія розвитку автомобілів у ХІХ – ХХІ ст.

Тема 3. Виникнення автомобілебудування. ІІ половина ХІХ століття в історії автомобіля. Досягнення фізики і техніки для розвитку електромобілів (період кінця XIX – початку XX ст.). Формування автомобільної галузі у І половині ХХ століття. Підсумки межі ХІХ – ХХ ст. в автомобілебудуванні.

Тема 4. Перспективи розвитку автомобілів. Екологічні проблеми сучасності. Вплив автомобілів на екологію. Пріоритетні напрямки удосконалення автомобілів.

Висновки. Запропонована програма курсу передбачає узагальнення та систематизацію знань студентів про будову автомобіля, історію його розвитку, перспективи подальшого становлення автомобільної галузі, що в цілому сприяє формуванню фахової компетентності майбутніх вчителів спеціальності: 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології), профіль навчання: автосправа.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі пов’язані з розробкою форм контролю, які забезпечать виявлення прогалин у знаннях майбутніх фахівців на кожному етапі вивчення курсу «Історія техніки (авто)», зокрема і в умовах хмаро орієнтованого навчального середовища.

Список літератури:

1. Бєсов Л. М. Історія науки і техніки / Бєсов Л. М. – [3-є вид., переробл. і доп.]. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – 382 с.
2. Бушок Г. Ф. Методика преподавания общей физики в высшей школе / Г. Ф. Бушок, Е. Ф. Венгер. – К.: Наукова думка, 2000. – 426 с.
3. Ріжняк Р. Я. Розвиток інформатики та інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття [монографія] / Ріжняк Р. Я.; заг. ред. В. М. Орлика. – Кіровоград: Видавництво «Код», 2014. – 436 с.
4. Садовий М. І. Історія техніки (авто): [посібник] / М. І. Садовий, О. М. Трифонова. – Кропивницький: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2017. – 82 с.
5. Садовий М. І. Історія фізики з перших етапів становлення до початку ХХІ століття: навчальний посібник [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.] / М. І. Садовий, О. М. Трифонова. – Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013. – [2-ге вид. перер. та доп.] – 458 с.
6. Садовий М. І. Підготовка вчителів технологій з використанням синергетичного підходу / М. І. Садовий, О. М. Трифонова // Зб. наук. пр. Кам.-Под. нац. ун-ту імені Івана Огієнка. – Серія: Педагогічна. – Кам.-Под.: Кам.-Под. нац. ун-т Івана Огієнка, 2014. – Вип. 20: Управління якістю підготовки майбутнього вчителя фізико-технологічного профілю. – С. 53 –http://journals.uran.ua/index.php/2307-4507.
7. Царенко О. М. Нариси з історії техніки та технологій: [навч. посібн.] / О. М. Царенко, С. І. Рябець. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. – 502 с.