Ільніцька Катерина, Криворучко Інна
Науковий керівник: канд. ф.-м. наук, доцент Краснобокий Ю.М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація: В статті розглядаються методичні аспекти організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення «Атомної та ядерної фізики» в умовах комп’ютеризації навчального процесу та з урахуванням реформування середньої освіти.
Ключові слова: самостійна робота учнів, навчально-пізнавальна діяльність, реформування освіти, інноваційне навчання, індивідуальні навчальні завдання.
Постановка проблеми. Нещодавно Верховна Рада України прийняла в першому читанні Закон України «Про освіту», який після остаточного його ухвалення в цілому стане дороговказом у реформуванні української освіти, зокрема у реформуванні початкової і загальної середньої освіти. Для опрацювання концептуальних засад реформування початкової і середньої освіти була створена робоча група, яка підготувала Концепцію середньої загальноосвітньої школи України [1]. Даний документ став одним із базових у розробленні міністерством Концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова школа. Простір освітніх можливостей» [2].
Згідно з [3] нові цілі української школи потребують модернізації змісту освіти. Це вимагатиме створення принципово нових стандартів початкової і загальної середньої освіти, які мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому і компетентнісному підходах до навчання, враховувати вікові особливості фізичного, розумового і психічного розвитку дитини на кожному з рівнів освіти, орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.
У школі має утвердитися новий тип навчання – інноваційне навчання, яке, на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння і підтримку наявних здобутків людської цивілізації, має формувати особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуюче загальнокультурне середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством загалом. Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, результати такого навчання полягають у значно глибшому й усвідомленому розумінні учнями сутності вивченого, сформованості умінь самостійно аналізувати і оцінювати інформацію, формулювати висновки, аргументовано відстоювати свої погляди, поважати альтернативну думку, працювати в групі, будувати конструктивні стосунки з її членами і визначати своє місце в ній. Як правило, інформаційно-освітнє середовище такого навчання ґрунтується на широкому використанні інформаційно-комунікаційних технологій і «зануренні» школярів в атмосферу самостійного пошуку і творчості [3].
Особливої ваги й значення набуває вивчення у середній школі питань «Атомної та ядерної фізики». Розділ «Атомна та ядерна фізика», відображаючи вагомі сучасні досягнення науки, найбільшою мірою вимагає внесення змін і коректив у зміст навчального матеріалу та в методику його викладання особливо в умовах комп’ютеризації навчального процесу та з урахуванням реформування початкової і середньої освіти, що й визначає актуальність цього напряму досліджень.
Мета дослідження полягає у розробці елементів науково-методичних засад організації та розвитку самостійної роботи учнів у процесі вивчення «Атомної та ядерної фізики» з урахуванням реформування середньої освіти.
Актуальність і мета дослідження зумовили необхідність розв’язання таких завдань:
- визначити особливості виконання учнями лабораторного практикуму з розділу «Атомна та ядерна фізика» за передбачуваних умов модернізації середньої освіти у напрямі комп’ютеризації навчального процесу;
- розробити систему індивідуальних (тестових) завдань з метою надання системності та посилення контролю за самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі виконання ними лабораторних робіт з вказаного розділу.
Викладення основного матеріалу. Як навчальний предмет курс фізики посідає одне з провідних місць серед інших дисциплін у розв’язанні комплексних завдань навчання, розвитку й виховання молоді. Він сприяє формуванню в учнів сучасних, вивірених наукою уявлень про навколишній світ та місце у ньому людини. Одночасно шкільний курс фізики розвиває науковий стиль мислення, розкриває тісний взаємозв’язок науки з життям, суттєво поліпшує практичну спрямованість навчального процесу.
Аналіз змісту і структури навчального матеріалу атомної та ядерної фізики й дидактичні особливості його засвоєння, які передбачаються новою програмою з фізики (10-11 класи) для загальноосвітніх навчальних закладів і відповідний рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016), свідчать про те, що подальшого вирішення потребує проблема усунення суперечностей між необхідним науковим рівнем викладання цього розділу й відповідним методичним забезпеченням його вивчення. Вивчаючи розділ «Атомна та ядерна фізика», учні ознайомлюються з різноманітними поняттями і явищами, аналоги яким (для порівняння, у вигляді прикладів чи демонстрацій) буває досить важко відшукати у макросвіті. Тому навчальний матеріал ними засвоюється переважно на невисокому якісному рівні, описово.
Навчальною програмою на вивчення розділу «Атомна та ядерна фізика» відводиться 10 годин; по закінченню вивчення розділу передбачається виконання лабораторної роботи на тему: «Спостереження неперервного й лінійчастого спектрів речовини». Окрім того, програмою заплановано виконання демонстрацій: «Модель досліду Резерфорда», «Будова і дія лічильника йонізуючих частинок», «Фотографії треків частинок», а також виконання роботи фізичного практикуму: «Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями» [4]. З огляду на тематику лабораторних робіт виникає потреба у вдосконаленні існуючих та пошуку нових методів і засобів навчання, які б забезпечували високий рівень вивчення елементів атомної і ядерної фізики та організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
У методичній літературі вже переконливо доведено, що перспективними в цьому плані є інформаційно-комунікаційні технології, які забезпечують використання потужних можливостей комп’ютерної техніки як щодо виконання лабораторних робіт за умов віртуальної фізичної лабораторії, так і створення пакетів навчально-методичного забезпечення, диференційованих тестових завдань, індивідуальних завдань учням тощо, що є досить важливим аспектом у формуванні особистісних рис характеру учнів під час виконання робіт фізичного практикуму з розділу «Атомна та ядерна фізика».
З метою використання навчального потенціалу цих технологій нами розроблена методика організації навально-пізнавальної діяльності учнів у процесі виконання лабораторного практикуму з розділу «Атомна та ядерна фізика» в 11 класі, яка полягає в широкому запровадженні у навчальний процес індивідуальних навчальних завдань у поєднанні із інформаційно-комунікаційними технологіями, адже саме вони передбачають суттєве посилення і підвищення ролі самого учня як суб’єкта процесу навчання, який завдяки забезпеченню цілеспрямованої навчальної діяльності та наявної системи методичної допомоги (вказівок, рекомендацій, консультацій учителя, а також одержання необхідної інформації завдяки засобам ІКТ), зможе самостійно планувати власну навчальну діяльність.
Нами пропоновані індивідуальні тестові завдання для підготовки учнів до виконання лабораторної роботи «Спостереження неперервного й лінійчастого спектрів речовини».
Запропоновані завдання відображають можливість загального підходу до передбачуваних лабораторних робіт, що полегшує учневі самостійну підготовку до їх виконання й одночасно підвищує якість проведення фізичного практикуму.
Висновки з дослідження. Показано, що розроблена методика організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі підготовки і виконання лабораторного практикуму з розділу «Атомна та ядерна фізика» із застосуванням ІКТ значно активізує навчальний процес з фізики і підсилює інтерес до її вивчення.
Список літератури:
1. Концепція середньої загальноосвітньої школи України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naps.gov.ua/ua/activities/nsko/. – 26 c.
2. Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naps.gov.ua/ua/activities/education/zagalna-seredya/ua-sch-2016/. – 40 с.
3. Ляшенко О.І. Пріоритети розвитку української школи в умовах реформування освіти. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна [редкол.: П.С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка., 2016. – Випуск 22: Дидактичні механізми дієвого формування компетентнісних якостей майбутніх фахівців фізико-технологічних спеціальностей. – с. 39-42.
4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 10-11 класи. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html . – 26 с.