Шевчук Анастасія
Науковий керівник: канд. техн. наук, професор Царенко О.М.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація: В статті показано, що формування в студентів уявлення про єдність ФКС, що є складовою НКС зумовлені концепцією цілісного відображення фізичної науки в навчальному процесі.
Ключові слова: сучасна фізика, методи наукового пізнання, наукова картина світу, фізична картина світу.
Постановка проблеми. Питання формування сучасної фізичної картини світу (ФКС) складне і різностороннє. В його основі лежать певні філософські уявлення й ідеї, зокрема гносеологічні аспекти науки [4]. ФКС є найважливішою складовою природничо-наукової картини світу, яка в свою чергу є складовою загальної наукової картини світу (НКС). Разом з тим, ФКС визначає загальний напрямок курсу фізики на формування світогляду студентів (учнів) при формуванні сучасного наукового способу мислення. Отже, узагальнення наукових відомостей не є кінцевою межею знань, тобто ФКС має суттєвий еволюційний характер [1].
Фізика є науковою дисципліною, яка одночасно охоплює методологічні знання і володіє характерними особливостями сучасних природничо-наукових теорій, охоплює науковий, технічний і гуманітарний аспекти, що дозволяє сформувати широкі уявлення про сучасну ФКС [4].
Мета роботи. Проблема узагальнення та систематизації знань є найважливішою проблемою методики навчання фізики і потребує синтезу фізичних теорій в єдину природничо-наукову картину світу. Дослідженню шляхів вирішення цієї проблеми присвячена дана стаття.
Виклад основного матеріалу. Фізична картина світу (ФКС) – це система фундаментальних ідей, понять і законів фізики. Її складають: уявлення про властивості простору і часу, поняття про об’єкти вивчення фізичної науки і висхідних складових частин матерії, універсальні фізичні закони, уявлення про ієрархію закономірностей в межах явищ, висхідні ідеї і рівняння фізичних теорій і співвідношень між теоріями. За В. В. Мултановським «ФКС не столько итог и механическая сумма знаний после прохождения всего курса физики, сколько общее направление курса при формировании мировоззрения учащихся, при передаче им современного научного способа мышления» [5].
Формування уявлень про сучасну ФКС пов'язане з оволодінням методологічними знаннями – знаннями про структуру і організацію наукового мислення і методах пізнання.
Розвиток сучасного суспільства потребує розвитку у кожної людини цілісного наукового світогляду, який відповідав би останнім досягненням фундаментальної науки. Науки про природу не лише забезпечують оновлення технологій, а й розвивають менталітет людей, зокрема, формують науковий стиль мислення, дефіцит якого відчувається в нинішньому суспільстві [2].
Зазвичай, при формуванні в освіті сучасної ФКС нерозривно розвиваються наступні елементи:
1. Історія фізики. Показують, що весь шлях розвитку фізики являє собою процес становлення, розвитку і змін фізичної картини світу. Використання фрагментів з історії фізики дозволяє побачити і зрозуміти узагальнений процес становлення і формування наукових понять, законів і теорій.
2. Сучасна спрямованість фізики. Сучасна фізика охоплює багато напрямків досліджень, з яких виділяють магістральні напрямки досліджень науки.
3. Методи наукового пізнання. Для формування основ наукового світогляду, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів в процесі навчання фізики особливу увагу варто приділяти не передачі готових знань, а ознайомленню з методами наукового пізнання оточуючого світу. Оволодіння такими методами дозволяє застосовувати їх до вирішення різнобічних задач і самостійно розширювати межі власних знань.
4. Характерні особливості сучасної фізики. Формуванню уявлень про сучасну ФКС, перш за все, слугує характеристика основних рис сучасної фізики. Це такі риси як: міждисциплінарність наукових досліджень, широке використання методів обчислювальної математики в наукових дослідженнях, вагоме ускладнення експериментальної бази сучасної фізики, індустріалізація сучасних фізичних досліджень, міжнародна наукова кооперація. Вагоме значення має охоплення змістом навчального матеріалу з фізики науково розробленої системи методологічних знань.
5. Гносеологічні аспекти науки. За Г.М.Голіним [2] методологічні знання в курсі фізики являють собою узагальнені знання про методи і структуру фізичної науки, основні закономірності її функціонування і розвитку. Такі знання притаманні сучасному курсу фізики. Виходячи з такого визначення елементи 1−3 сучасної ФКС можна віднести до методологічних знань. В поєднанні з характерними особливостями сучасної фізики і гносеологічними аспектами науки вони дозволяють формувати розгорнуті уявлення про сучасну ФКС.
Таким чином, враховуючи стрімкий ріст обсягу наукового знання, необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних до професійного зростання і професійної мобільності в умовах стрімкого росту інформатизації суспільства і нових наукоємних технологій, а також вагомість формування сучасного стилю мислення і наукового світогляду вивчення фізики є актуальною освітньою задачею.
Структура фізичної картини світу (ФКС) охоплює вихідні філософські поняття та ідеї, уявлення про матерію, простір і час, рухи і взаємодії, фізичні принципи і теорії , що виражають зв’язки між ними. Ці компоненти детально розглянуті в працях [1; 3; 4].
В умовах науково-технічного прогресу роль фізики значно зростає, і не тільки як технічної науки, що народжує цілі галузі виробництва, а й як фундаментальної, світоглядної. Фізика – основа всього природознавства, техніки, технологій, а отже й наукової картини світу (НКС).
Результати науки втілюються в дійсність завдяки техніці. Техніка в усіх її різновидах дає змогу конвертувати результати пізнання на користь людини. За аналогією з ФКС технічна картина світу (ТКС) об’єднує явлення про технічні об’єкти (артефакти) і технології, технічні теорії, взаємодії і взаємозв’язок технічних теорій, об’єктів і технологій, основою яких є фізичні теорії. Фізична і технічна картини світу, які тісно між собою пов’язані, входять у єдину загальнонаукову картину світу.
Зі зростанням динаміки розвитку фізичної науки студенти (учні) мають набути сучасного фізичного мислення, сформувати в себе науковий світогляд як основу громадянського виховання.
Висновки. Фізика як жодна інша наука, глибоко впливає на соціальні, етичні й світоглядні запити людей. Усе це потребує відмови від вузько предметного підходу до вивчення фізики як в школі (що спостерігається в плануванні переходу середньої освіти на 12-річний термін), так і у вищих навчальних закладах. Потребує підвищення її світоглядного й гуманітарного рівнів, що розкривало б фізику як один із компонентів загальнолюдської культури, як результат діяльності людей.
Список літератури:
- Гончаренко С.У. Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики: Посіб. для вчителя/ С.У. Гончаренко – К.: Рад. Шк., 1990. – 208 с.
- Голин Г.М. Вопросы методологи физики в курсе средней школы/Г.М. Голин – М.: Просвещение, 1987. – 128 с.
- Ефименко В.В. Методологические вопросы школьного курса физики/ В.В. Ефименко – М.: Педагогика, 1976. – 241 с.
- Князев В.Н. Концепция взаимодействия в современной физике/В.Н. Князев – М.: Прометей, 1991. – 126 с.
- Мултановский В.В. Физические взаимодействия и картина мира в школьном курсе/ В.В. Мултановский – М.: Просвещение, 1977. – 168 с.