Мельниченко Олександр

Науковий керівник: доктор філософ. наук, професор Куліненко Л.Б.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Анотація: у статті розглядається історія розвитку одного з дидактичних методів - метод проектів.

Ключові слова: метод проектів, поява, якість навчання, урок праці.

Тема представляє теоретичний і практичний інтереси, тому що, у сучасних умовах модернізації системи української освіти особливе значення має дослідження і впровадження ефективних інновацій в традиційну класно-урочну парадигму, а також пошук інших форм в не її рамках. До числа цих форм належить і метод проектів, який не є принципово новим і має власну історію педагогіки.

Метою статті є вивчення методу проектів науроці технології, його поява і розвиток.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. З'ясувати де вперше з'явився метод проектів;

2. Розвиток методу проектів у радянському союзі;

3. Використання методу проектів у сучасних школах на уроках праці.

Елементи методу проектів можна знайти у класиків педагогічної думки. Приміром один з представників епохи Просвітництва, філософ, письменник Жан Жак Руссо у своєму творі «Еміль, або Про виховання».

Метод проектів з'явився в другій половині XIX в США і ґрунтувався на теоретичних концепціях прагматичної педагогіки. Його також називали методом проблем. Основоположники методу проектів пропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, спираючись на його особисту зацікавленість. Для вирішення такої проблеми учневі необхідно буде застосувати як уже наявні у нього знання, так і нові знання, які йому належить придбати безпосередньо в ході роботи. Роль вчителя в цій ситуації змінюється: вона перестає бути єдиним джерелом знань, а лише підказує дітям шляху пошуку необхідної інформації і досвіду [3, c. 4] .

Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку XX століття. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання. У 1920 р. «Метод проектів» і його варіант «Дальтон-план» стали використовуватися в школах Росії. Російські педагоги вважали, що це допомагає розвивати творчу ініціативу дітей [1, с. 73].

Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання методу проектів у сучасній школі у 1920-ті рр. дійсно призвело до неприпустимого зниження якості навчання. Серед причин цього явища виділяють:

• відсутність підготовлених педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;
• слабку розробленість методики проектної роботи;
• гіпертрофію «методу проектів» в збиток іншим методам навчання;
• поєднання «методу проектів» з педагогічно неписьменною ідеєю «комплексних програм».

Пізніше, вже за радянської влади ці ідеї стали досить широко впроваджуватися в школу. Але недостатньо продумано і послідовно c постановою ЦК ВКП/б/ в 1931 році метод проектів був засуджений, і з тих пір до недавнього часу в Росії і в Україні більше не робилося серйозних спроб відродити цей метод в шкільній практиці в плоть до 80-х років [2, c. 2].

Кожна педагогічна епоха породила своє покоління технологій. Проектне навчання – це один з елементів інтегральної технології, який ставився епохи четвертого покоління. На уроках праці метод проектів – це така організація навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання практичних завдань – проектів. Метод виник у другій половині XIX століття у сільськогосподарських школах США. У 60-70-ті роки XX століття в США розгорнулася масова критика цього методу. На думку критиків, метод проектів приводив до порушення систематичності навчання і зниження рівня теоретичних знань учнів з основ наук [4, c. 1].

Творчий проект на уроках технології – це навчально-трудове завдання, в результаті якого створюється продукт, що володіє суб'єктивною, а іноді і об'єктивною новизною. У відповідності з вимогами соціального та науково-технічного прогресу, творчі проекти по виготовленню виробів, які користуються попитом, вимагають знань і умінь підприємницької діяльності. Це змінює не тільки зміст, а й методи навчання, що формують в учнів якості особистості, які дозволяли б адаптуватися до нових соціально-економічним умовам. Так, при виконанні свого творчого проекту, учні виконують економічний розрахунок, у якому відображають фінансові витрати на виготовлення виробу, витрати часу, можливість масового виробництва, продажну ціну і т. д. Як правило, навчальні проекти містять у собі проблему, що вимагає вирішення, а значить, формулюють одну або кілька завдань. Ця задача повинна бути приваблива своєю формулюванням і повинна стимулювати підвищення мотивації до проектної діяльності. Використовуючи проектний метод навчання, діти осягають всю технологію вирішення завдань – від постановки питання до представленнярезультату [4,c. 4].

Основними етапами роботи над проектом є:

• постановка мети: вибір теми проектного завдання з урахуванням його практичної значимості, виявлення проблеми; формулювання завдань;
• оцінка інтелектуальних, матеріальних і фінансових можливостей, необхідних учневі для виконання проекту;
• збір і обробка необхідної інформації при вивченні літератури, звернення до банку даних;
• розробка ідеї виконання, планування, організація і виконання проекту з урахуванням вимог дизайну та ергономіки; самоосвіта і актуалізація знань за консультативної допомоги вчителя;
• узагальнення результатів та висновки;
• оцінка якості виконаної роботи, захист проекту; аналіз успіхів і помилок.

Проектна діяльність в освітній галузі "Технологія" (трудове навчання) – корисна альтернатива класно-урочної системи, але вона не повинна витісняти її. Фахівці з країн, що мають великий досвід проектного навчання, вважають, що його варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному сенсі, і в академічному [4, c. 10].

Список літератури:

1. Джуринский А.Н. История педагогики: Учебное пособие для студентов пед. вузов. М.: Гуманитарный издательский центр «ВЛАДОС», 1999. – 431 с.
2. Полат Е. С.Метод проектов.[електронний ресурс]/ Полат Е. С. –– Режим доступу: https://docs.google.com/document/d/13xOCJ50yaEkIzYq2kuRf3nbzVDewud6fcIkMzFqyrq4/edit?pref=2&pli=1.
3. Ступницкая М. А. – Что такое учебный проект? – Первое сентября, 2010. – 44 с.
4. Томина Т.С. Использование метода проектов на уроках технологии. [електронний ресурс]/ Томина Т.С.– Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/100954/ – 2003. – 11 с.