Кочетов Олександр
Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Царенко О.М.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація: У статті проаналізованінедоліки системи навчання учнів з автосправи у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу і зроблена спроба визначити перспективні напрями вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів технологій за профілем «Автосправа».
Ключові слова: автосправа, система підготовки студентів, інтегровані курси, навчально-методичне забезпечення.
Концепцією профільного навчання передбачається модернізація й удосконалення системи освіти, планомірне оновлення школи старшого ступеня, врахування індивідуальних запитів учнів та орієнтування їх на майбутню професію [3]. Державним стандартом загальної середньої освіти регламентується варіативний характер навчання у старшій школі за обраним напрямом. Отже, цими нормативними документами визначається актуальність проблеми профільного навчання учнів у старшій школі та вдосконалення підготовки педагогічних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ), міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК) і професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).
Доцільно відмітити, що нині значна частина учнів виявляє бажання отримати посвідчення водія після закінчення старшої школи, що пов’язано із стрімким розвитком автомобільної галузі. Унаслідок цього зріс попит на кваліфіковану підготовку учнів з автосправи у МНВК. Проте, мережа таких закладів значно скоротилась. Це зумовлено тим, що в складний період свого існування переважна більшість МНВК змінила профіль підготовки учнів, тому ініціативу перехопили автошколи, в яких за короткий термін (2-3 місяці) проводять підготовку водіїв-любителів (категорія «В»). Звичайно, автошколи можуть певною мірою виступати як альтернатива МНВК, але ніяким чином не можуть їх повністю замінити.
Таким чином, проблема організації підготовки старшокласників за профілем «Автосправа» у ЗНЗ і МНВК під педагогічним керівництвом вчителів автосправи ще більше актуалізується. Крім цього, з’явилися заклади різних форм власності, які також проводять підготовку водіїв і потребують значної кількості педагогічних кадрів. Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ДАІ УМВС, в Україні налічується близько 2000 організацій і установ, які щорічно готують понад 660 тис. водіїв. Отже, загострюється проблема підготовки висококваліфікованих вчителів технологій за профілем «Автосправа» у педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ).
Метою статті є визначення пріоритетних напрямів удосконалення професійної підготовки студентів у ВНЗ за профілем «Автосправа».
Проведений нами аналіз навчального процесу в МНВК, ЗНЗ і ПТНЗ, які проводять на Кіровоградщині підготовку учнів з робітничих професій за напрямом «Автосправа», дав можливість виявити недоліки як в організації навчального процесу, так і в змісті підготовки учнів. На особливу увагу заслуговують такі: низький рівень дидактичного забезпечення спеціальних дисциплін; недостатній рівень підготовки вчителів автосправи до організації професійного навчання на засадах технологічного підходу; недостатній рівень реалізації сучасних методичних підходів, зокрема при викладанні спеціальних дисциплін; відсутність можливостей для творчої самореалізації педагогів з автосправи, що негативно впливає на мотивацію навчання учнів.
Частина з виявлених недоліків має об’єктивні причини і не залежить від викладачів автосправи. Наприклад, за умов інтенсивного розвитку автомобільної галузі та вдосконалення конструкції автомобілів недоцільним є вивчення в ПТНЗ такої застарілої моделі, як ЗІЛ-130 у той час, коли з’явилася значна кількість транспортних засобів іноземного виробництва із поліпшеними технічними характеристиками. Крім цього, постійно збільшується випуск легкових електроавтомобілів, що висуває додаткові вимоги до змісту та рівня знань старшокласників і викладачів автосправи. Водночас, належна матеріальна база в ЗНЗ, МНВК і ПТНЗ, яка необхідна для якісної підготовки робітничих кадрів і задоволення ринкових потреб, практично відсутня (або слабка). Оскільки використання комп’ютерних технологій – це невід’ємний фактор в діагностиці автомобіля, необхідно звернути увагу на залучення виробничих інновацій, що вимагає сучасного обладнання лабораторій і майстерень (комп’ютерів, засобів мультимедіа).
Застарілими і такими, що не відповідають сучасним запитам є вимоги до кваліфікації водіїв, які визначенні Державним стандартом професійно-технічної освіти. Адже, зміст навчання розкривається через його план, програму і систему засобів, яка є основою для організації, керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів з боку викладача автосправи [2].
Проведений нами аналіз науково-педагогічної літератури показав, що вчителі (викладачі теоретичного навчання) дисциплін автосправи повинні вміти створювати належні умови для формування особистості майбутнього кваліфікованого робітника (водія) з відповідними якостями. На думку Г.Ю. Васильченка, для вирішення поставлених завдань засобами сучасної педагогічної науки доцільно вдосконалювати не стільки зміст освіти (адже він постійно змінюється), скільки технології навчання, пріоритети яких визначаються з урахуванням поставлених цілей, а також інтересів розвитку особистості майбутнього фахівця [1].
Проте, неодноразові спроби вчених (В. Сидоренко, Д. Тхоржевський) привести у відповідність до запитів практики зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів технологій за профілем «Автосправа», не вирішили суперечностей між традиційною системою підготовки таких фахівців і потребою в творчому характері їх практичної діяльності, яка має спрямовуватися на національну школу майбутнього. Технологізація процесу навчання в ЗНЗ і оснащення їх сучасною навчальною технікою ставлять додаткові вимоги до професійної підготовки вчителів автосправи [5, с.193].
У дослідженнях Г.Ю. Васильченка і А.В. Педорича розглядаються особливості підготовки студентів до викладання автосправи, але недостатньо проаналізовані організаційно-методичні аспекти цієї підготовки, спрямованої на їх майбутню професійну діяльність в ПТНЗ і МНВК. Мова йде про оволодіння сучасними освітніми технологіями в галузі автосправи (включаючи комп’ютерні), які забезпечують належну якість та ефективність підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів [1; 4].
У навчальних планах і програмам ВНЗ такий підхід може бути реалізований у вигляді впровадження інтегрованих навчальних дисциплін (профіль з інноваційною методикою викладання), адже педагогічна діяльність вчителя автосправи повинна бути пов'язана з технологією, яка адекватна сучасній соціально-педагогічній ситуації та освітнім цілям. Водночас, елементи спеціалізації, фахові та профільні методики нині вивчаються лише на V курсі, що не сприяє підвищенню професійного рівня випускників (як цього вимагають сучасні умови конкурентного середовища).
Проблема педагогізації навчального процесу і необхідність орієнтації підготовки студентів на запити практики зумовлюють потребу переструктурування змісту профільних навчальних курсів, які вони вивчають. Водночас, нинішній навчальний план для студентів V курсу, які навчаються за профілем «Автосправа», зорієнтований на Типові навчальні плани і програми професійно-технічного навчання для ЗНЗ, МНВК і ПТНЗ, які затверджені МОН України у 1995 році. Доцільно також передбачити теоретичні заняття для студентів ІІ-ІV курсів (ОКР – бакалавр) з пропедевтичних курсів автосправи.
Результати нашого дослідження показали, що знання, вміння і навички учнів з автосправи, яких вони набувають в ЗНЗ, МНВК і ПТНЗ, часто виявляються недостатніми порівняно з тими, які вимагаються реальними життєвими ситуаціями. Ця особливість зумовлює специфічні вимоги до змісту професійної підготовки майбутніх учителів технологій за профілем «Автосправа». На нашу думку, важливим є оволодіння студентами інноваційними педагогічними технологіями (включаючи комп’ютерні), які забезпечують належну якість, ефективність і практичну спрямованість їх професійної підготовки. Це обов’язково має бути відображене у навчальних планах і програмам педагогічних ВНЗ у вигляді інтегрованих навчальних дисциплін.
Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на розробку інтегрованих курсів з автосправи і вдосконалення їх навчально-методичного забезпечення у педагогічних ВНЗ.
Список літератури:
- Васильченко Г.Ю. Формування знань і умінь з будови автомобілів у майбутніх вчителів в процесі вивчення спеціальних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Теорія і методика трудового навчання" / Г.Ю. Васильченко – Чернігів, 2010. – 20 с.
- Державний стандарт професійно-технічної освіти ДСПТО 7241.1 D30017-2006 – К., 2006. – 84 с.
- Концепція профільного навчання в старшій школі. Наказ МОН України від 21.10.2013 р. № 1456 [Електронний ресурс] / Освіта.ua. – К., 2013. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/37784/.
- Педорич А.В. Підготовка майбутніх вчителів трудового навчання з профілю «Автосправа»: дис. канд.. пед. наук.: 13.00.02 / Педорич Анатолій Володимирович. – Чернігів, 2006. – 301 с.
- Царенко О.М. Технологія підготовки майбутніх учителів до викладання автосправи в середній школі / О.М. Царенко // Зб. наук. пр. УДПУ ім. П.Тичини; гол. ред. М.Т. Мартинюк. – Умань: ПП Жовтий О.О., 2009. – Ч. 3. – С. 191-199.