Романова Дар’я

Науковий керівник: канд. пед. наук Царенко І.Л.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація: У статті розглядаються дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку в учнів навчально-дослідницьких умінь.

Ключові слова: навчально-дослідницькі вміння, інформаційно-комунікаційні технології, мережеві ресурси, інтенсифікація навчання.

Інтенсивний розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) суттєво впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Відповідно, у найближчому майбутньому зростатиме суспільний попит на фахівців, здатних здійснювати інформаційну діяльність, що передбачає наявність у них не тільки навичок володіння комп’ютерною технікою на рівні користувача, але й дослідницьких умінь та творчих здібностей.

Зазвичай, основа цих якостей закладається у шкільному віці, адже сформований на ранніх етапах навчання пізнавальний інтерес, дослідницькі вміння й навички в учнів, дають змогу в майбутньому підготувати висококваліфікованих фахівців. За цих умов підвищується роль вчителя, який для вирішення цього складного завдання поєднує традиційні методи навчання та сучасні ІКТ. Зазначене актуалізує проблему впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання та дослідження їх дидактичних можливостей.

Мета статті – з’ясувати дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні навчально-дослідницьких умінь учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Загальновідомо, що використання ІКТ і електронних мережевих ресурсів надає учням значні можливості для розв’язування навчальних завдань дослідницького характеру, які вимагають аналізу необхідних для цього інформаційних матеріалів. Систематична організація такої роботи сприяє розвитку вмінь учнів працювати з різними базами даних, аналізувати їх, критично оцінювати результати, робити висновки.

У процесі нашого дослідження ми враховували, що сучасні реалії повсякденного життя вимагають від вчителя використання у навчальному процесі ефективних методів подачі нової інформації, адже школярі звикли отримувати знання у формі розважальних програм, які демонструються телевізійними каналами, завдяки комп’ютерним іграм тощо. Тому, більш природною (для учня) формою сприймання навчального матеріалу є інформацію, подана за допомогою засобів мультимедіа. Крім цього, для задоволення індивідуальних запитів кожного учня важливо організувати процес навчання таким чином, щоб дитина була зацікавлена навчальним предметом, активно працювала на уроці, бачила результати своєї праці і могла їх правильно оцінювати. Відповідно, вчитель використовує інформаційно-комунікаційні технології, які забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання, а також мережеві ресурси, які забезпечують мобільність оволодіння учнями новим навчальним досвідом.

Проведений аналіз науково-педагогічних праць В.І. Андрєєва, Р.С. Гуревича, Г.С. Костюка, А.П. Наумова, Н.Г. Недодатка та інших показав, що навчально-дослідницьких вмінь школярі активно набувають при залученні їх до пошукової діяльності та створенні умов для самостійного дослідження конкретної проблеми. Зокрема, Г.С. Костюк вважає, що існує стільки вмінь, скільки є різних конкретних видів діяльності людини [4, с.440].

У педагогічному словнику поняття «дослідження» визначається як процес виробництва нових наукових знань, один з видів пізнавальної діяльності [7]. Водночас, навчально-дослідницькі вміння школярів формуються у процесі відповідної діяльності, яка організовується вчителем. У сучасній школі проведення навчальних досліджень учнями за умов використання ІКТ є основою розвитку їхніх здібностей, уваги, творчого мислення.

Як зазначає В.І. Андрєєв, навчально-дослідницькі вміння школярів – це вміння застосовувати прийоми наукового методу пізнання в умовах вирішення навчальної проблеми в межах дослідницького завдання [1, с.36].

Ми схиляємося до тлумачення терміну «навчально-дослідницькі вміння», яке наводить Н.Г. Недодатко: «це система інтелектуальних і практичних умінь, умінь та навичок навчальної праці, необхідних для виконання дослідження; здатність учня виконувати розумові та практичні дії, що відповідають науково-дослідницькій діяльності і підпорядковуються логіці наукового дослідження; властивість особистості, яка характеризує її здатність до пошуково-перетворювальної діяльності в освітньому процесі, а також як її здатність здобувати нові знання, вміння й навички, які сприяють її розвитку» [6, с.63].

У сучасних умовах учень повинен мати здатність до мислення високого рівня та інноваційної діяльності, до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності. Значення розвитку мислення високого рівня в цьому процесі зумовлено тим, що воно визначає спрямованість особистості майбутнього фахівця, є базою професійної творчості, сприяє розвитку творчого потенціалу фахівця і його самореалізації у професійній сфері. Розвиток навичок мислення високого рівня в учнів полягає у формуванні позитивного ставлення учнів до навчання, бажання досконало володіти професійною мовою і професійними навичками, у виробленні вмінь самостійно контролювати отримані знання, вирішувати проблему тощо [8].

Для формування навчально-дослідницьких умінь учнів засобами ІКТ необхідно створити умови, за яких будуть формуватися вміння й навички аналізу, синтезу та оцінювання власної діяльності, що сприятиме посиленню мотивації до навчання. Шкільна практика проведення навчальних занять з використанням ІКТ в загальноосвітніх навчальних закладах свідчить, що такі уроки сприяють самостійному застосуванню наукових методів пізнання; у результаті цього учні активно оволодівають знаннями, розвивають свої дослідницькі вміння й здібності [1, с.117].

Проведений аналіз наукових джерел показав, що основними перевагами використання ІКТ у навчанні є: індивідуалізація навчання; інтенсифікація самостійної роботи учнів; зростання обсягу виконаних завдань уроку; розширення інформаційних потоків при використанні мережі Internet; підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок урізноманітнення форм і методів роботи; можливості включення ігрового моменту [8].

Інтегрування звичайного уроку за допомогою ІКТ дає можливість вчителю перекласти частину технічної роботи на інформаційно-технічні засоби, що інтенсифікує навчальний процес. Зокрема, прискорюється процес запису означень, теорем та інших важливих частин навчального матеріалу, адже вчителеві не доводиться повторювати текст декілька разів (текст супроводжується схемами, малюнками, діаграмами і демонструється на екрані), а учневі для запису не доводиться чекати повторення потрібного йому фрагмента.

Таким чином, завдяки дидактичним можливостям інформаційно-комунікаційні технології сприяють посиленню мотивації школярів до навчання, формуванню як навчально-дослідницьких умінь і творчих здібностей учнів, так і розвитку їх технічного мислення, бачення проблеми, просторової уяви тощо. Разом з цим, ІКТ надають вчителеві нові можливості, пов’язані з підвищенням об’єктивності оцінювання учнів і створенням сприятливих умов для ефективного засвоєння навчального матеріалу школярами.

Інтенсифікація навчально-виховного процесу відбувається на основі розширення та урізноманітнення завдань і вправ для учнів, активізації їх навчально-пізнавальної діяльності, забезпечення самостійності виконання завдань, що в кінцевому результаті дає можливість здійснити якісні позитивні зміни в системі середньої освіти.

Подальші наукові пошуки нами вбачаються у багатьох напрямах удосконалення підготовки майбутніх учителів щодо формування їх ІКТ-компетентностей. Проте, на нашу думку, першочергово доцільно дослідити можливості навчальних планів і програм з різних дисциплін для впровадження інтегрованих курсів, які нададуть можливості педагогу ефективно формувати в учнів навчально-дослідницькі вміння та розвивати їх творчі здібності.

Список літератури:

1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / Андреев В.И. − М.: Высш. школа, 1981. − 240 с.
2. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі: навч. посіб. / Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія. – Київ-Вінниця: Планер, 2006. – 366 с.
3. Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: термінологічний словник / Кадемія М.Ю. – Вінниця: ТОВ «ЛАНДО ЛТД», 2009. – С. 212.
4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Костюк Г.С. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.
5. Наумов А.П. Проблема формування загальних вмінь учнів у середній школі/ Наумов А.П. – М., 1996. – 245 с.
6. Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників / Недодатко Н.Г. – Кривий Ріг, 2000. – 212 с.
7. Педагогічний словник / [за ред. М.Д. Ярмаченка]. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 514 с.
8. Intel® навчання для майбутнього: посіб. / [Деббі Кендау, Дженіфер Доерті, Джуді Йост та ін.]. – К.: Нора-прінт, 2005.