Рубаняк Лілія

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Ніколаєв О.М.

Кам᾽янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Аннотація: стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання навчальних ситуацій у ході фахової підготовки студентів.

Ключові слова: педагогіка, модель, моделювання, вчитель.

В останнє десятиліття в педагогічних роботах усе більшого поширення набувають дослідження, пов’язані з моделюванням понятійних, процесуальних, структурних і концептуальних характеристик та окремих «сторін» навчання й виховання в межах національного соціокультурного простору на загальноосвітньому й професійно орієнтованому рівнях. Стрімкий розвиток інформаційних відносин в сучасному суспільстві зумовлює виняткову актуальність моделювання в педагогіці – галузі знань, безпосередньо пов’язаній з інформаційними процесами.

«Широке розповсюдження … моделювання в педагогічних дослідженнях, – наголошує В. І. Михеєв, – пояснюється різноманіттям його гносеологічних функцій, що зумовлює вивчення педагогічних явищ і процесів на спеціальному об’єкті – моделі, яка є проміжною ланкою між суб’єктом – педагогом, дослідником і предметом дослідження, тобто певними властивостями і відношеннями між елементами навчально-виховного процесу» [4, с. 5].

Метою нашої статті є дослідження особливостей організації моделювання навчальної діяльності майбутніх випускників ВНЗ – вчителів фізики.

Моделювання як метод пізнання досліджували Т.Г. Гуковська, О.М. Дахін, Л.В. Зазуліна, В.В. Краєвський, Є.О. Лодатко, В.І. Міхеєв, А.О. Остапенко, П.І. Сікорський, І.Т. Фролов, В.А. Штофф. Моделювання у педагогічних дослідженнях представлено в публікаціях П.С. Атаманчука, О.М. Ніколаєва, А.М. Куха, В.Г Вихора, Ю.М. Галатюка, О.І. Іваницького, А.Ф. Зотова, Ю.А. Конаржевського, Н.В. Кузьміної та ін.

Категорія моделювання за змістом означає метод дослідження об’єктів пізнання на їхніх моделях, що полягає в створенні й вивченні моделей реально існуючих предметів, явищ і об’єктів, які конструюються, для визначення або поліпшення їх характеристик, раціоналізації способів їх побудови, прогнозування їх розвитку, управління ними та ін. [3].

Моделювання в довідковій літературі визначається як "метод дослідження об’єктів і явищ за допомогою їхніх умовних образів, аналогів". Моделювання – теоретичний метод дослідження процесів і станів за допомогою їх реальних (фізичних) або ідеальних, насамперед математичних моделей. У процесі наукового пізнання модель замінює оригінал: вивчення моделі дає інформацію про оригінал. Наявність відносин часткової подібності (гомоморфізм) дозволяє використовувати модель в якості замінника або представника досліджуваної системи [1].

Моделювання в педагогіці, на думку В. І. Михеєва, має декілька аспектів застосування:

• гносеологічний, у якому модель відіграє роль проміжного об’єкта у процесі пізнання педагогічного явища;
• загальнометодологічний, який дозволяє оцінювати зв’язки і відношення між характеристиками стану різних елементів навчально-виховного процесу на різних рівнях їх опису і вивчення;
• психологічний, який дозволяє вести опис різних сторін навчальної і педагогічної діяльності та виявляти на цій основі психолого-педагогічні закономірності [4, с. 8].

У процесі моделювання відбувається уявне розкладання реальної системи–оригіналу на елементи, які тим чи іншим чином пов’язані між собою. Створення доцільної й ефективної педагогічної системи неможливе без спеціальної діяльності, спрямованої на її моделювання, до якої, як правило, долучаються всі учасники педагогічного процесу (не тільки педагоги, вихованці, а й інші зацікавлені особи). Результативність такої спільної роботи залежить від правильного вибору методологічних підходів і принципів взаємодії всіх учасників.

Сучасні технології підготовки майбутнього вчителя фізики повинні базуватися на моделюванні професійної діяльності, адже імітація студентами цієї діяльності вчителя фізики в ході розв’язування навчально-методичних завдань, аналогічних до типових педагогічних, забезпечує оволодіння необхідними професійними вміннями і навичками, і вимагає активного застосування одержаних знань у практичній навчальній діяльності. У процесі підготовки майбутніх учителів фізики структура навчальної діяльності студентів повинна передбачати певний алгоритм формування професійних навичок, орієнтованих на суб’єкт-суб’єктний характер педагогічної взаємодії. Застосування цього алгоритму передбачає активну діяльність студентів як суб’єктів навчання, прогнозування розвитку навчальних ситуацій. Тобто йдеться про моделювання професійної діяльності майбутнього вчителя фізики, в результаті якого навчальна інформація використовується для виконання конкретних контекстних дій, що впливають на формування професійних умінь і навичок, і, нарешті, на рівень технологічної майстерності [3].

Щодо етапів проведення педагогічного моделювання думки сучасних науковців також різняться. Так, Г. У. Матушанський виділяє такі етапи розбудови педагогічної моделі: перший (змістовий) – формулювання мети та завдань педагогічного моделювання, виявлення умов здійснення моделювання, конкретизація факторів моделі; другий (формальний) – математичний аналіз результатів вимірів; третій – змістова інтерпретація отриманих даних.

На думку С. В. Мельник, моделювання педагогічних процесів складається з етапів, серед яких визначаються такі: постановка мети розв’язання педагогічної проблеми за допомогою моделі; визначення основних компонентів педагогічної системи, які становлять її сутність; виявлення об’єктивно існуючих взаємозв’язків між компонентами системи; переведення компонентів системи на абстрактну мову (символіку); вибір способів зображення моделі та її побудова [2].

Моделювання дозволяє глибше проникнути в сутність об’єкта дослідження за допомогою моделі даного об’єкта, тобто, аналітичного чи графічного опису того, що розглядається в конкретному педагогічному дослідженні.

Список літератури:

1. Васильев Ю. В. Методологические проблемы управления школьным делом / Ю.В. Васильев // Советская педагогіка. – 1985. – №4. – С. 14–15 (2)

2. Вихор В. Г. Моделювання підготовки майбутніх учителів до управління навчальною діяльністю учнів / В. Г. Вихор. // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 108.2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_2_108_24. (4)

3. Іваницький О. І. Моделювання професійної діяльності у фаховій підготовці майбутнього вчителя фізики / О. І. Іваницький // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Сер. : Педагогічна. - 2013. - Вип. 19. - С. 277-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2013_19_98.  (1)

4. Михеев В.И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике [текст]: – 3-е изд., стереотип. / В. И. Михеев. – М.: КомКнига, 2006. – 200 с. (3).