Олійник Іван

Науковий керівник: док. пед. наук, професор Величко С.П.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація. В даній статті розглянуто проблему гри, як дидактичного методу навчання. Застосування ігрової технології при вивченні фізики. Методи проведення дидактичної гри з наведеними прикладами.

Ключові слова: гра, ігрові технології, дидактична гра.

Актуальність проблеми: Гра – природний для дитини вид діяльності, мотив її лежить у самій сутності. Ігрове дійство дає змогу дитині виразити найфантастичніші бажання, свої мрії, їй відкривається широкий простір для вияву творчості, активності, кмітливості. В іграх школярі не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. Дидактична гра, як метод навчання, з одного боку, в її сутності формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності школяра, самостійність, ініціатива.  З іншого боку – гра на уроці розв’язує певну дидактичну задачу: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових вмінь і навичок, використання знань на практиці та ін. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню у них уявлень про навколишній світ.

Аналіз попередніх досліджень. Над проблемою ігрової технології навчання та теорії гри працювали такі відомі педагоги та психологи, як: К.Ушинський, П. Блонський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін, а також дослідники та мислителі зарубіжжя: К. Гросс, Ф. Шіллер, Г. Спенсер, К. Бюлер, З. Фрейд і Ж. Піаже та інші.

Мета дослідження. Проаналізувати сутність ігрової технології  навчання та на конкретному прикладі показати застосування цієї технології у процесі вивчення фізики.

Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

Якщо навчально–пізнавальну діяльність постійно “підживлювати” новими нестандартними підходами та ігровими елементами, то навчання стає більш цікавим, глибоким і гнучким, а це все веде до значного підвищення його результативності.

Гра, навчання й праця – це три головних види діяльності людини. Гра підготовлює дитину як до навчання, так і до праці, при цьому гра водночас є і навчанням, і працею. Деякі педагоги вважають, що ігрова діяльність для учнів, студентів – це вже пройдений етап. Але дидактичні ігри можна й треба використовувати на уроках фізики з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів та підвищення ефективності навчання.

Представимо обгрунтовану класифікацію фізичних ігор у вигляді схеми (Рис.1).

Технологія – це форма реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв’язанні суттєвих проблем буття [1]. У словниках іншомовних слів: технологія – «сукупність знань про способи й засоби здійснення виробничих процесів».

Ігрові технології навчання характерні тим, що гра:

  • добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;
  • ефективний засіб активізації;        
  • мотиваційна за своєю діяльністю;
  • дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

image001

Рис. 1 Класифікація фізичних ігор

  • багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;
  • переважно колективна, групова форма роботи;
  • має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);
  • має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних  аспектів. Тому можна використовувати на уроках не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; внести різноманітність в навчально-виховний процес та підвищити активність, навіть пасивних, учнів на уроках. З цією метою використовуються різні види ігор.

Прикладами найпростіших ігор, які можна використати на уроках фізики можуть бути:

Гра «Доміно» – на картках записані питання, відповідь на які дає змогу скласти фігуру (тобто ключове слово, яке позначає явище, процес або величину);

Гра «Питання - відповідь» – дві команди заздалегідь готуються питання суперникам і намагаються як більше набрати балів. Оцінюється винахідливість, кмітливість та оригінальність питань та відповідей;

Гра «Вчена рада» – учні витягують картки з зазначеними на них ролями «автор», «критик», «експериментатор», «теоретик», «промисловець» тощо. Учням пропонується прочитати текст та виступити перед аудиторією у відповідній ролі, при цьому переслідуючи конкретну мету;

Гра «Суд. Користь і Шкода» – учні об’єднуються у дві команди, які виступають у ролі «захисника» та «обвинувача», кожна сторона намагається довести свою точку зору;

Гра «Дерево пізнання» – на дошці малюється дерево, а учні на аркушах пишуть запитання по змісту параграфа або теоретичного матеріалу і прикріпляють його до дошки. Якщо відповідь на запитання дається і вона задовольняє спеціалістів, то місці листочка з’являється плід або квітка.

Гра «Логічне коло» – учні об’єднуються в 4 команди, кожна з яких витягує конверт з завдання «Вступ», «Головна думка», «Висновок», «Доповнення». Кожна команда по черзі розповідає по те, що вони дізналися з нового матеріалу відповідно свого завдання, а команда «Доповнення» заробляє бали виступаючи після кожної команди [3].

Висновки. Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному занятті, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів чи студентів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість. Таким чином, гра є своєрідним поштовхом для творчого пошуку нових навчальних технологій, що забезпечують інтенсифікацію учбового процесу.

Список літератури

  1. Буряк. Ю. «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики»//Фізика – №36 – 2004р. – с. 22-24
  2. Занько, С. Ф. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового обучения [Текст] Ч. 1 / С. Ф. Занько, Ю. С. Тюнников, С. М. Тюнникова. - М. : Логос, 1992. - 127 с.
  3. Занько, С. Ф. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового обучения. [Текст] Ч. 2 / С. Ф. Занько, Ю. С. Тюнников, С. М. Тюнникова. - М. : Б.и., 1992. - 141 с.
  4. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: учебное пособие./ Селевко Г.К. – М., 1998. – 256 с.

 

Додати коментар