Войтків Галина

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Анотація: У статті розглядаються сутність компетентнісних задач з фізики, теоретичні аспекти конструювання .

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісні задачі, фізика.

Розвиток шкільної освіти сьогодні, пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу у навчально-виховний процес школи. Вже сьогодні на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту – до кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки) [3]. Багато зроблено науковцями у сфері дослідження теоретичних питань компетентнісного підходу, з’ясовано сутність понять «компетентність» та «компетенція», визначено ієрархію компетентностей в освіті, визначено складові індивідуальної компетентності, як інтегральної характеристики особистості і як основного результату навчання. Але на практиці часто залишається нез’ясованими ряд моментів, що стосуються методики формування компетентності особистості, в якій важливу роль відводиться компетентнісним задачам. Тому дослідження компетентнісних задач, теоретичних аспектів їх створення та використання є одним із актуальних питань методики викладання шкільних предметів.

Метою статті є з`ясування сутності компетентнісних задач та їх ролі у формуванні індивідуальної компетентності учня.

Завдання:

• проаналізувати роль компетентнісних задач у формуванні індивудаальної компетентності учнів;
• визначити підходи до трактування сутності компетентнісних задач;
• узагальнити вимоги, яким повинні відповідати компетентнісні задачі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Головні аспекти компетентнісного підходу та окремі моменти формування ключових чи предметних компетентностей учнів висвітлено у працях Н.Бібік, С.Бондар, Л.Гузеєва, О.Овчарук, О.Савченко, О. Ляшенка, О.Пометун, Г.Селевка, І.Родигіної. Методика формування індивідуальної компетентності учня досліджена у роботах А. Хуторського та В. Краєвського. У дослідженнях авторів згадуються спеціальні, ситуативні чи компетентнісні задачі, які потрібно використовувати для належного формування компетентності особистості. Ряд досліджень (Н. Морзе, Л. Павлова) присвячено використанню та складанню компетентнісних завдань на уроках інформатики та математики. Компетентнісні задачі на уроках фізики досліджується сьогодні російськими вченими на основі аналізу завдань PISA. Як говорять вчителі практики – використання компетентнісних задач на уроках фізики є досить ефективним, однак на даний момент немає їх бази.

Виклад основного матеріалу. На відміну від традиційної методики навчання, яка передбачає подання теоретичного матеріалу з наступним закріпленням на практичних заняттях, шляхом розв’язування поставлених завдань, які мають чітко визначену модель (у вигляді конкретних формул чи законів, які слід застосувати), прописані вхідні дані та результат, в теорії компетентнісного підходу повинні використовуватися «життєві», не поставлені завдання, з якими учні зустрічаються в реальному житті. Саме такі завдання, на думку В. Шолоховича, мають велике світоглядне та розвивальне значення[5]. Н.Морзе та Н. Кузьмінська називають їх компетентнісними, оскільки їх розв’язування сприятиме набуттю компетентностей.Н. Морзе та Н. Кузьмінська характеризуючи компетентнісні задачі з інформатики, вказують, що «такі задачі мають бути практично значущими для учнів, такими, що демонструють міжпредметні зв‘язки та потребують застосування сучасних ІКТ для ефективної реалізації, є цікавими та мають практичне застосування у власному повсякденному житті учнів» [1].

Вирішальну роль у формуванні індивідуальної компетентності особистості, за А. Хуторським, відіграє компетентнісний досвід, що являє собою – цілеспрямований процес успішного (або неуспішного – для випадку негативного досвіду) виконання будь-якого виду діяльності (або видів діяльності) при вирішенні ситуативної задачі (з певної сфери життєдіяльності людини), предметом якої є перетворення об'єкта (матеріального або ідеального), а результатом (продуктом) діяльності є не тільки застосування вже відомих учню умінь і навичок та відповідних знань (репродуктивна діяльність), а й освоєння нового набору (системи) умінь і знань (творча діяльність) [6]. Ситуативні задачі – це спеціально підібрані макро- і мікро-ситуації, максимально наближених за своїм змістом до природної життєдіяльності людини в різних сферах [6].

У роботах Л. Павлової наголошується, що компетенція проявляється в новій діяльності, при перенесенні знань в нову ситуацію, в нестандартній ситуації, і універсальними способами діяльності повинна бути діяльність, побудована як система деяких навчальних ситуацій, завдань (компетентнісних), спрямованих на реалізацію певних видів навчальної діяльності, таких, як: готовність освоювати нові технології, адаптуватися до інших умов праці [5].

Компетентнісні задачі-ситуації призначені для формування та розвитку компетентного досвіду, що є основою індивідуальної компетентності учнів.

До компетентнісних завдань А. Хуторський відносить:

1) ситуації наукової чи концептуальної компетенції, при вирішенні яких цілеспрямовано формується в учнів розуміння теоретичних основ виконуваної або проектованої діяльності;

2) ситуації інструментальної компетенції (їх мета – формування в учнів базових умінь і навичок);

3) ситуації інтегративної компетенції (їх мета – формувати у навчається здатність поєднувати теорію і практику);

4) ситуації контекстуальної компетенції (мета – формування розуміння соціальної, екологічної та культурного середовища, в якій здійснюється практика);

5) ситуації адаптивної компетенції, які формують вміння представити зміни, найважливіші при вирішенні конкретних завдань, бути готовим до них;

6) ситуації в розумовій комунікації, що формують вміння ефективно користуватися письмовими та усними засобами комунікації [3].

При конструюванні компетентнісних задач потрібно дотримуватись таких вимог:

üзміст завдань повинно бути пов'язане з традиційними розділами або темами, що складають основу програм навчання в більшості країн світу;

üзавдання повинні містити питання різних типів - з вибором відповіді, з короткою відповіддю, з розгорнутою вільною відповіддю.

Важаємо за важливе наголосити на тому, що в залежності від рівня підготовки учнів розрізняють різні рівні компетентнісних задач. Так Л.Павлова розрізняє такі рівні компетентнісних задач з математики:

• перший рівень (рівень відтворення) включає відтворення математичних фактів, методів та виконання обчислень. Учні можуть застосовувати базові математичні знання устандартних, ситуаціях;
• другий рівень (рівеньвстановленнязв'язків)включає встановлення зв'язків та інтеграцію матеріалу з різних математичних тем, необхідних для вирішення поставленого завдання;
• третій рівень (рівень міркування) – математичні міркування, потребують узагальнення та інтуїції [5].

Компетентнісно зорієнтованими завданнями, на думку вчених, є завдання які пропонує Міжнародна програма оцінювання навчальних досягнень учнів у сфері функціональної грамотності, започаткована 1997р. Згідно із вимогами PISA завдання повинні бути :    

-з відсутніми даними, вірніше, завдання, в яких замість розрахунків або оцінок необхідно просто використовувати здоровий глузд. Наприклад: Дмитрик налив собі в горнятко чай, температура якого була близько 90 °С, і горнятко холодної мінеральної води з температурою біля 5 °С. Обидвагорнятка однакові, обсяг напоїв теж однаковий. Температура в кімнаті, де перебував Дмитрик була близько 20 °С. Якої температури чай вип`є хлопчик?Оцініть відповідь не розв’язуючи задачу;

-на розуміння окремих елементів наукового дослідження. Прикладом такого завдання може бути наступне: на який із запропонованих питань можна відповісти за допомогою наукового дослідження?

• яку гіпотезу перевіряє описаний у завданні досвід?
• які висновки можна зробити на підставі описаних в завданні результатів дослідження?

-на оптимальний пошук інформації. Задачі на знаходження інформації в інтернеті , на вміння виділити основне та використати його.

Компетентнісні задачі не втручаються у зміст програми, навчального предмета, вони тільки допомагають сприйняти та зрозуміти нецікавий дітям матеріал, наблизити шкільне життя до реального. Компетентнісні задачі передбачають: змістовний аналіз формулювання задачі; побудову інформаційної моделі; розробку стратегії пошуку інформаційних матеріалів; опрацювання даних; подання результатів розв’язування задачі відповідно до аудиторії [5].

Л. Павлова визначає вимоги до таких задач, а саме:

1) можуть мати кілька способів вирішення;

2) припускають комплексне використання предметних знань з різних предметів або розді.лів, а також інших предметних областей;

3) умови задач пов'язані з професійною діяльністю, з реальними життєвими ситуаціями або іншими сферами;

5) будуються на предметному (фізичному) змісті, розглянутому ушкільному курсі фізики;

6) включають такі типи завдань: на обгрунтування можливого застосування предметних (фізичних) знань в конкретній ситуації; на застосування предметних (фізичних) знань у конкретній предметній (фізичної) або непредметні (нефізичної) ситуації; на побудову предметних (фізичних) об'єктів і ситуацій; на формулювання властивостей конкретного об'єкта за заданими умовами; на оцінку способу розв'язання (правильно/неправильно, раціонально/нераціонально) та отриманого результату (правдоподібність) [6].

Висновки. У роботі з`ясовано сутність, види, та основні вимоги до складання компетентнісних задач. Перспективи подальших досліджень пов’язані із є складанням компетентнісних задач для різних розділів курсу фізики та  розробкою вимог до їх оцінювання.

Список літератури:

1. Морзе Н.В., Кузьмінська О.Г. Компетентнісні задачі з інформатики. - Науковий часопис 1. НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наукових праць. / Редрада. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова , №6 (13), 2008.
2. Пометун О.І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів. – К.: През. на нараді Центру тестових технологій 19.10.2004р. – 10 с.
3. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти /[Електронний ресурс]// Режим доступу:http://osvita.ua/school/materials/estimation/2358/
4. Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»/ [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4115-
5. [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://ukrbukva.net/20708-Kompetentnostno-orientirovannye-zadaniya-po-teme-Peremennyiy-tok.html
6. Хуторской А.В.Компетентность как дидактическое понятие: содержание, структура и модели конструирования / [Електронний ресурс]: режим доступу – http://khutorskoy.ru/books/