Черноіван Ірина

Науковий керівник – О.М. Царенко

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

 

Анотація. У статті розглядаються переваги технології «перевернутого класу» у порівнянні з традиційним навчанням, пропонуються методичні рекомендації до її використання під час вивчення студентами курсу «Технологія приготування страв».

Ключові слова: педагогічні інновації, технологія «перевернутого класу», активізація самостійної роботи студентів, викладач-фасилітатор.

 

Одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є запровадження інновацій та інформаційних технологій у навчанні й вихованні учнів. Відповідно, у вищих педагогічних навчальних закладах навчально-виховний процес має бути зорієнтованим на оволодіння студентами педагогічними інноваціями, які ґрунтуються на інформаційних технологіях і сучасних засобах комунікації. Зокрема, навчання майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах повинне спрямовуватися не лише на засвоєння визначеного обсягу знань, а й на формування у них потреби в самостійному оволодінні навчальною інформацією та передовим педагогічним досвідом, у розвитку наявних умінь і навичок самоосвіти.

Для підготовки майбутніх вчителів у вищих педагогічних навчальних закладах використовуються як цілісні інноваційні педагогічні технології, так і локальні, котрі можуть бути частиною загальних методик вивчення навчальних дисциплін. Ці технології реалізуються через діяльність, яка має не тільки зовнішні атрибути спільності, а й своїм внутрішнім змістом передбачає співпрацю, саморозвиток суб'єктів навчального процесу [1, с. 235].

Однією з таких інноваційних педагогічних технологій, яка може успішно використовуватися при вивченні фахових дисциплін студентами спеціальності 6.010103 (Технологічна освіта), є технологія «перевернутого класу». Проте, недостатня розробленість у науковій літературі теоретичних основ цієї технології (про що свідчать лише поодинокі публікації з описом і методичними рекомендаціями щодо її застосування при вивченні навчальних предметів учнями зарубіжних країн) загострює проблему дослідження дидактичних можливостей «перевернутого класу» у процесі опанування студентами дисциплін професійної і практичної підготовки.

Мета статті – на основі дослідження педагогічних можливостей технології «перевернутого класу» в контексті сучасного інтенсивного розвитку засобів навчання нового покоління, проаналізувати переваги цієї технології під час вивчення студентами курсу «Технологія приготування страв».

Перевернутий клас (англ. flippedclassroom) – принцип навчання, за яким основне засвоєння нового матеріалу школярами (студентами) відбувається вдома, а час класної (аудиторної) роботи виділяється на виконання завдань, вправ, проведення лабораторних і практичних досліджень, індивідуальних консультацій учителя (викладача). Уперше цей принцип був запропонований Джонатаном Бергманом та Аароном Самсом учням Вудландської школи в штаті Колорадо (США) у 2007 році. Учителі природничих наук почали створювати короткі відеоуроки з матеріалами для лекцій, які учні самостійно переглядали вдома. Такий матеріал був розрахований на лабораторні роботи, а також доповнювався відповідями на питання учнів [3].

Позитивно зарекомендувала себе технологія «перевернутого класу» при викладанні точних наук, адже їх можна добре проілюструвати. Це, звичайно, вимагає додаткового часу на підготовку до занять, проте якщо викладач досить винахідливий і може ефективно здійснювати пошук потрібного відеоматеріалу в мережі Інтернет, то підготовка належного навчально-інформаційного забезпечення дисципліни не викликатиме особливих труднощів [5].

На нашу думку, такий підхід до організації навчально-виховного процесу може бути ефективним і в процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Адже студент має добре усвідомлювати – тепер він, більшою мірою, самостійно відповідає за якість свого навчання. Водночас, викладач більше не повинен контролювати роботу студентів на лекціях, бо вони самостійно здійснюють вибір способів отримання нової навчальної інформації.Індивідуальний темп засвоєння матеріалу виступає вагомою перевагою технологій «перевернутого навчання» завдяки можливості багаторазово перегляду відеосюжетів або повторного прослухання аудіо інформації.

Як показало експериментальне впровадження технології «перевернутого класу» під час вивчення курсу «Технологія приготування страв», мотивація студентів до оволодіння новим матеріалом підвищується, адже засвоєння значної частини навчальної інформації відбувається вдома, а на заняттях у виші при співпраці з викладачем студенти обмінюються своїми знаннями, створюючи при цьому «дискусійне поле». У такому випадку ефективність навчальних занять підвищується при одночасному зростанні ролі студента як суб’єкта навчально-виховного процесу.

У ході проведеного нами дослідження ми не отримали статистично значущих результатів, що пов’язано з незначною тривалістю експерименту і недостатньою наповнюваністю групи 31 фізико-математичного факультету. Проте, попередні висновки щодо дидактичних можливостей використаної технології та методичні рекомендації до її впровадження у навчальний процес з курсу «Технологія приготування страв» доцільно сформулювати таким чином:

1. Традиційне вивчення курсу «Технологія приготування страв» передбачає планування і використання значного обсягу часу на ознайомлення студентів з особливостями навчальної дисципліни, основними поняттями, науковими досягненнями в харчовій галузі тощо. Упровадження технології «перевернутого класу» надає можливості для використання навчального часу на обговорення в лабораторії кулінарії важливих питань термінологічного апарату, уточнення окремих дискусійних моментів сучасної фізіології харчування і впровадження наукових досягнень, а також для відпрацювання практичних навичок студентів.

2. Унаочнення самостійної роботи студентів (за допомогою відеосюжетів у вигляді фрагментів і повноцінних майстер-класів, зразків виконання окремих технологічних операцій) урізноманітнює їхню пошукову діяльність, спрямовану на оволодіння майбутньою професією педагога. Студенти обмінюються не лише традиційними і новими рецептами приготування страв, а й пропонують свої родинні рецепти. У цьому випадку викладач відіграє роль консультанта.

3. При виникненні труднощів з опануванням нового матеріалу майбутні вчителі технологій самостійно відшукують відповіді на конкретні питання у підручниках, посібниках, словниках, мережаних ресурсах (Інтернет) тощо. При цьому не тільки реалізуються переваги проблемного навчання, а й забезпечується формування компетенцій студентів щодо аналізу навчальної інформації з наступним її структуруванням і коригуванням для практичного використання у майбутній педагогічній діяльності [2].

4. Об’єктивність оцінювання результатів навчальної діяльності студентів забезпечується завдяки перевірці викладачем наявності у них конспектів і розроблених технологічних карток, створених унаслідок використання технології «перевернутого класу». Крім цього, рівень активності майбутніх учителів технологій під час аудиторних занять також може свідчити про належну чи неналежну їх підготовку.

5. Нова роль викладача у процесі використання пропонованої технології полягає в організації процесу колективного розв'язання навчальних проблем у групі. При цьому, він як фасилітатор, котрий володіє сукупністю навичок, що дають можливість ефективно організовувати обговорення складної проблеми без втрат часу та за невеликий проміжок часу виконати усі заплановані дії з активним залученням студентів.

Фасилітація відрізняється від простого управління тим, що вона не має директивного характеру. Якщо при традиційних формах управління суб'єкт змушує учасників групи виконувати власні інструкції та розпорядження, то у випадку з фасилітацією її суб'єкт має поєднувати в собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу [4].

Отже, актуальна проблема підвищення ефективності навчально-виховного процесу засобами технології «перевернутого класу» дає підстави рекомендувати її впроваджувати під час оволодіння майбутніми вчителями технологій професійно орієнтованих дисциплін.

Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на дослідження технології створення навчальних відеофільмів (відеофрагментів) та її вдосконалення.

Список літератури

1. Царенко О.М. Особистісно орієнтоване навчання учнів / Олександр Царенко // Наукові записки. Сер. Пед. науки: [зб. наук. праць] / Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. – Кіровоград, 2007. – Вип. 72. – Ч. 1. – С. 235-240.

2. Черноіван І.О. Дидактичні можливості технології «перевернутого класу» / І.О.Черноіван // Сучасна освіта і наука в Україні. Традиції та інновації: матеріали ХХ Всеукр. з міжн. уч. наук-прак. конф. (м. Одеса, 25-26 жовтня 2014 р.) / ГО «Інститут освітньої та молодіжної політики»: наук.-навч. Центр прикладної інформатики НАН України. – Одеса,

3. Перевернутий клас/ [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Перевернутий_клас.

4. Фасилітація: матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії / [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу:  http://uk.wikipedia.org/wiki/Фасилітація.

5. International society for technology and education / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iste/org/welcome.aspx.