Щербина Ганна

Науковий керівник – М.О. Царенко

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

 

Анотація. У роботі наведено результати експериментальної перевірки моделі інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя фізики; розроблено комплекс дидактичних і методичних матеріалів, що забезпечують її реалізацію в навчальному процесі.

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетенція, інформаційно-технологічна компетенція вчителя, компоненти інформаційно-технологічної компетенції, модель формування інформаційно-технологічної компетенції.

 

Педагогічною теорією і практикою зумовлено необхідність і доцільність інтерпретувати модель фахівця як особистості, яка володіє визначеним набором компетенцій, здатна успішно адаптуватися до умов життєдіяльності, що постійно змінюються, конкурувати на ринку праці. Переорієнтація оцінювання результату освіти з понять «підготовленість», «освіченість», «загальна культура», «вихованість» на поняття «компетенція», «компетентність» тих, хто навчається, характеризує компетентнісний підхід в освіті.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей життєдіяльності людини зумовлює необхідність формування такої складової професійної компетентності як інформаційно-технологічна компетенція, що забезпечує ефективну діяльність фахівця в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікаційних технологій.

У психолого-педагогічних дослідженнях із компетентнісного підходу до підготовки майбутнього вчителя до діяльності в умовах сучасної інформатизованої школи (Н. Баловсяк, О. Боровков, Л. Бочарова, Т. Гудкова, Ю. Дорошенко, О. Іванова, М. Лапчик, С. Литвинова, О. Овчарук, С. Раков, Н. Сороко та ін.) увага зосереджена на формуванні тих складових його професійної компетентності, що безпосередньо пов’язані з використанням предметно-орієнтованих педагогічних програмних засобів у навчальному процесі.

Інформаційно-технологічна компетенція майбутнього вчителя розуміється не просто як сукупність знань, умінь, навичок студентів, набутих у процесі навчання інформатиці та сучасним інформаційним і комунікаційним технологіям, але й як здатність орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, готовність до використання інформаційно-комунікаційних технологій для відбору та створення адекватних програмних педагогічних засобів для виконання майбутньої педагогічної діяльності, її вдосконалення, а також для власного розвитку і самореалізації.

Нами проведено дослідження [3], в результаті якого теоретично обґрунтовано сутність інформаційно-технологічної компетентності майбутнього вчителя, розроблено поетапну модель формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього фахівця як особистості, що володіє визначеним набором компетенцій і здатна успішно адаптуватися до умов життєдіяльності, що постійно змінюються. Висвітлено трьохкомпонентну структуру діяльності вчителя, в якій досліджено конструктивний, організаційний, комунікативний елементи; визначено складові інформаційно-технологічної компетенції: когнітивна, дидактично-методична, комунікативна, технічна.

Мета дослідження. Експериментально перевірити модель формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя фізики в процесі його підготовки в педагогічному університеті.

Експериментально-дослідною роботою було охоплено 296 студентів інституту фізики та математики, інституту мов світу і факультету початкового навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

Згідно з вибраними критеріями було охарактеризовано і виокремлено чотири рівні сформованості інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя фізики: низький, середній, достатній та високий.

Для експериментального впровадження теоретично обґрунтованої моделі в навчальний процес педагогічного університету було розроблено комплекс дидактичних і методичних матеріалів з окремих тем курсів «Сучасні інформаційні технології», методика фізики в середній школі, «Інформаційно-комунікативні технології в освіті та науці» (тексти лекцій, методичні вказівки до лабораторних робіт, завдання для індивідуальної роботи студентів, зокрема науково-дослідної, контрольні завдання).

У процесі проведення педагогічного експерименту здійснювалися спостереження за динамікою формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя фізики.

Експериментальний зріз засвідчив, що більшість студентів (87,35%) мали низький рівень інформаційно-технологічної компетенції, 11,25% – середній рівень, 1,4% достатній рівень; студентів з високим рівнем компетенції не було виявлено.

Після початкового етапу аналіз засвідчив, що результати змінилися на краще: 64,93% студентів експериментальної групи (67,65% контрольної) мали низький рівень; 22,67% студентів експериментальної (22,78% контрольної) – середній рівень сформованості інформаційно-технологічної компетенції; 12,4% студентів експериментальної групи (9,57% контрольної) – достатній рівень сформованої компетенції.

Аналіз даних базового етапу показав, що на низькому рівні досліджуваної компетенції залишилися 25,38% студентів експериментальної групи (42,75% контрольної), середній рівень було виявлено у 30,05% студентів експериментальної групи (31,89% контрольної), достатній рівень – у 33,66% студентів експериментальної групи (19,32% контрольної), високий рівень – у 10,91% студентів експериментальної групи (6,04% контрольної).

Аналіз даних продуктивного етапу (рис. 1) показав, що низький рівень досліджуваної компетенції мали лише 1,21% студентів експериментальної групи на відміну від контрольної групи (6,12%). В обох групах збільшилася кількість студентів з середнім рівнем компетенції (18,04% – в експериментальній групі, 35,98% у контрольній) та достатнім рівнем (54,74% – в експериментальній та 43,88% – у контрольній групі). Високий рівень компетенції було зафіксовано у 26,01% студентів експериментальної групи (у контрольній – 14,02%).

Рис. 1. Розподіл студентів за рівнями сформованості інформаційно-технологічної компетенції

Студенти експериментальної групи продемонстрували більшу цілеспрямованість, активність та ініціативність в процесі навчання, в них значно зросла мотивація до подальшого оволодіння і використання зазначених технологій за рахунок усвідомлення їх ролі у підвищенні результативності навчального процесу, в оптимізації різних видів діяльності вчителя. Вони навчилися використовувати сучасні комп'ютерні технології для підготовки робочої документації, створення дидактичних засобів, проведення обліку успішності учнів, моніторингових досліджень, представлення власних надбань в інформаційному просторі.

Експериментально доведено ефективність розробленої моделі формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя, її позитивний вплив на сформованість складових зазначеної компетенції. Аналіз отриманих даних засвідчив, що студенти експериментальної групи виявили кращі знання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій і навички їх застосовування для вирішення професійно значущих завдань; в них сформовані вміння адаптувати набуті знання до вирішення завдань майбутньої педагогічної діяльності; значно підвищився рівень мотивації до подальшого оволодіння і використання зазначених технологій за рахунок усвідомлення їх ролі в підвищенні результативності навчального процесу, в оптимізації різних видів діяльності вчителя.

Створено комплекс дидактичних і методичних матеріалів для поетапного формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя фізики.

Перспективним напрямом продовження досліджень є вивчення питань щодо реалізації компетентнісного підходу до підготовки майбутніх вчителів фізики до ефективного застосування новітніх технологій мобільного зв’язку в навчальному процесі.

Список літератури

1. Лозова В. І. Формування педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів // Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів: Матеріали міжвуз. наук.-практ. конфер. – Харків: ОВС, 2012. – С. 3-6.
2. Овчарук О. Ключові компетентності: Європейське бачення // Управління освітою. – 2004. – № 2. – С. 6-9.
3. Царенко М.О., Щербина Г.В. Формування інформаційно-технологічної компетентності майбутнього вчителя фізики/ М. О. Царенко, Г.Щербина//Наша школа. – 2011. - № 5. - С. 47-52.
4. Яциніна Н. О. Інформаційно-технологічна компетенція як необхідна складова підготовки сучасного вчителя / Н. О. Яциніна // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції 20-21 травня 2008 р., у 2-х ч.; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2008. – Ч. 1. – С. 440-442.