Приблуда Євген
Науковий керівник – Садовий М.І.
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Анотація. У статті висвітлені основні аспекти наукової, методичної та педагогічної діяльності Івана Захаровича Ковальова. Проаналізовано значення здобутків ученого для розвитку методичної думки з фізики в Україні.
Ключові слова: історія фізики, методика навчання фізики, методична думка вченого, кафедра фізики та методики її викладання.
Постановка проблеми. Кафедра фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка випустила у світ багато талановитих особистостей. Лише за останні 20 років наукові школи кафедри дали путівку в наукове та педагогічне життя біля500 вчителям, більше 50 викладачам, 29 науковцям та дослідникам. Нині в склад кафедри входить чотири професора, з них три доктори педагогічних наук та кандидат технічних наук. Такого наукового потенціалу немає на жодній кафедрі Українських ВНЗ. Решта членів кафедри – доценти, кандидати педагогічних наук зі спеціальності теорія та методика навчання фізики. Започаткували формування такого наукового потенціалу П.Г. Холявенко та І.З. Ковальов. Вірним помічником у них був професор І.В. Попов. Якраз вони створили умови і забезпечили захист нині докторів педагогічних наук С.П. Величка, В.П. Вовкотруба, М.І. Садового, дисертацій кандидатів технічних наук В.І. Сірого, І.Ю. Ткачука, кандидата фізико-математичних наук О.В. Волчанського. Нині естафета наукових пошуків передана в руки керівника Наукового центру розробки засобів навчання Інституту інформаційних технологій НАПН України в КДПУ С.П. Величка, організатора лабораторії дидактики фізики Інституту педагогіки НАПН в КДПУ М.І. Садового, завідувача кафедри В.П. Вовкотруба, які продовжують розбудову наукових шкіл кафедри фізики та методики її викладання.
Якщо ж повернутися до засновників цієї кафедри, то серед усіх постатей окремо необхідно виділити особистість І.З. Ковальова, який зробив важливий внесок у розвиток методики навчання теоретичної фізики, фізики твердого тіла, використання лазеру в шкільному фізичному експерименті, розв'язування олімпіадних задач, дослідження симетрії у шкільному курсі фізики, допомагав у становленні кабінету фізики Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Отже, мета статті полягає у розкритті основних аспектів наукової, методичної, педагогічної діяльності Івана Захаровича, як організатора наукових досліджень кафедри фізики та методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз публікацій Н.І. Біденко, В.Л. Бузько, С.П. Величка, Д.С. Лазаренка, Р.Я. Ріжняка, М.І. Садового, О.В. Слободяник, О.М. Трифонової показав, що належного висвітлення ролі зазначених вище організаторів наукових досліджень на кафедрі, становленні фізичної освіти на Кіровоградщині не було зроблено. Зустрічаються лише фрагментарні та уривчасті біографічні факти без належного дослідження глибини та значення їх внеску.
Виклад основного матеріалу. Ковальов Іван Захарович, як і Семен Устинович Гончаренко – випускник Кіровоградського педагогічного інституту 1953 року. Іван Захарович відмінник навчання, Сталінський стипендіат, секретар комітету комсомолу, з відзнакою завершив навчання і був залишений на викладацьку роботу. Спочатку працював асистентом кафедри фізики, потім старшим викладачем. Через 9 років роботи в інституті йому було довірено керувати фізико-математичним факультетом (1962-1970). Далі очолив партійний комітет інституту, на який було покладено відповідальність за всі ділянки багатогранного інститутського життя.
На початку 70-х років минулого століття у державі розпочався новий етап запровадження науково-технічного прогресу в життя. Постало завдання посилити розвиток інститутської науки. У 1974 р. Іван Захарович очолив кафедру фізики, яку очолював до кінця своїх днів . За будь-яких результатів найчастіше дотримувався оригінальної власної думки: «Я мало вірю в ум, я вірю в труд!»[5]. Висока ерудиція, постійне удосконалення наукових знань дозволили йому на високому науковому рівні читати лекції, проводити практичні та лабораторні заняття з теоретичної та загальної фізики, фізики твердого тіла, математичних методів фізики. Був висококваліфікованим викладачем і фахівцем як у галузі фізики, так і в теорії та методиці її викладання.
З великим ентузіазмом І.З. Ковальов завжди працював з обдарованою молоддю, брав активну участь у підготовці учнів до Всеукраїнської олімпіади юних фізиків, чверть століття (1974-1998) був головою журі ІІІ обласного туру цієї олімпіади, надавав консультативну допомогу вчителям фізики та підтримував тісні зв’язки з кабінетом фізики Кіровоградського обласний інститут післядипломної освіти (ОІППО)[2]. У співавторстві зі С.П. Величком видав посібник для вчителів «Лазер у шкільному курсі фізики», який має гриф МОН України [1]. Це перше видання університету, яке одержало визнання міністерства.
Іван Захарович Ковальов
І.З. Ковальов доклав значних зусиль для зведення семиповерхового корпусу КДПУ ім. В. Винниченка і формування матеріальної бази фізико-математичного факультету. Він найбільше докладав зусиль на різних етапах від проектування до введення його в дію, бо варто було продумати і передбачити, а головне правильно вирішити багато проблем, що пов’язані з розміщенням 4-х лекційних аудиторій, де можна було ефективно читати лекції з фізики та методики фізики, 4-х кабінетів (лекційного демонстрування, методики фізики, ТЗН та астрономії), 8-ми фізичних лабораторій (механіки, молекулярної фізики, електрики, оптики, ядерної фізики, спецфізпрактикуму, 2-х лабораторій з методики навчання фізики для 6-8 кл. та 9-11 кл.) та інших. Саме завдяки його повсякденній, наполегливій та переконливій позиції було зведено і приміщення для астрономічної обсерваторії.
Перший науковий напрямок започаткований на кафедрі фізики та МВФ, був пов’язаний з науково-дослідними проектами з технології напівпровідників та історії фізики. Викладачі та співробітники кафедри разом із І.З. Ковальовим, розпочали плідно опрацьовувати зазначену тематику з кінця 60-х років ХХ ст. Він працював, брав участь та вдосконалював існуючі технології одержання класичних напівпровідників, і робив пошуки нових альтернативних напівпровідникових матеріалів та варіантів розробки технологій їх одержання. Результатом цієї спільної діяльності був створений під керівництвом І.З. Ковальова у 1967 році курс спецфізпратикуму.
Основне завдання спецфізпрактикуму – перевірка, закріплення та застосування всіх набутих знань магістрами та спеціалістами, які пройшли навчання фізики на базі бакалавра. Спецфізпрактикум є узагальнюючим модулем знань. Пропедевтикою до вивчення спеціального фізичного практикуму є курс загальної фізики. Спеціальний фізичний практикум передбачає ознайомлення студентів із сучасними методами наукових досліджень та тими засобами їх реалізації, що відбивають останні наукові досягнення. Зокрема, у процесі вивчення радіоактивного розпаду та з'ясування статистичних закономірностей, вивчення властивостей феромагнетиків, сегнетоелектриків, а також поглибленого опанування спектральним аналізом, властивостями напівпровідників, перевірка закономірностей ефекту Холла, фотоефекту, визначення постійної Планка, робота з фотометрами, лазерами тощо [4].
Особливістю лабораторних робіт зі «Спецфізпрактикуму» є досить широке використання математичних методів обробки результатів вимірювань, використання методів визначення статистичних закономірностей у дослідах. І не випадково лабораторія носить ім’я І.З. Ковальова. Суттєва відмінність їх від робіт з курсу загальної фізики в тому, що у спеціальному фізичному практикумі наголос робиться не лише на одержання результату досліду, а й на ознайомленні з методами дослідження того чи іншого явища. Спецфізпрактикум має велике значення на завершальному етапі підготовки кваліфікованого вчителя фізики, адже вдосконалюються експериментальні та теоретичні компетенції студента, використовуються різні методи дослідження фізичних явищ, використовуються різні види математичних розрахунків лабораторних робіт тощо.
Не обмежуючи свою діяльність рамками однієї кафедри і навіть одного навчального закладу І.З. Ковальов разом зі С.П. Величком та М.І. Садовим організував постійно діючий семінар «Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі». За наслідками роботи семінару проводились конференції, а через деякий час став видаватись збірник наукових праць. У скрутні економічні часи 90-х років ХХ ст. проведення конференцій було не простим заходом, а видання збірника матеріалів і тез доповідей та наукових праць складало достатньо серйозну проблему [3]. Однак перший збірник був виданий тиражем 100 примірників, що активізувало роботу і підвищило зацікавленість усіх учасників стосовно доцільності проведення такого наукового форуму. Відтак, конференція переросла у традиційну, яка і нині щорічно проводиться кафедрою фізики та методики її викладання на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Під керівництвом І.З. Ковальова була створена та обладнана астрономічна обсерваторія та кабінет астрономії, де проводилися практичні та лабораторні заняття зі студентами, наукові дослідження викладачів. Був розроблений практикум з астрономії, на сьогодні він втретє перевиданий, виправлений і доповнений. Практикум з астрономії включає в себе 13 лабораторних робіт. Важливість цього практикуму полягає у створенні і доповненні суцільної фізичної картини світу студента.
Висновки та перспективи подальших пошуків. Вивчення наукового спадку організатора наукових досліджень кафедри фізики та методики дозволяє по новому переосмислити закладені ним основи наукової та педагогічної діяльності кафедри фізики та методики її викладання з метою її оновлення у складний час нинішніх реформ. Про компетенції, компетентність Іван Захарович говорив ще у 60-і роки ХХ століття і нині його ідеї є актуальними і потребують вивчення і переосмислення. Його діяльність сприяла створенню та започаткування нових напрямків дослідницької та навчальної роботи студентів. Важливість наробок І.З. Ковальова, полягає у тому, що й у сьогоденні вони мають свою актуальність.
Список літератури
- Бузько В.Л.Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: [посіб. для вчителів фізики та астрономії] / В.Л.Бузько; за ред. С.П.Величко. – Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2010. – 116 с.
- Величко С.П. Лазер у шкільному фізичному курсі фізики / С.П. Величко, І.З. Ковальов. – К.: Рад. школа, 1989. – 143 с.
- Величко C.П.Кафедрі фізики та методики її викладання КДПУ ім. В. Винниченка - 80 років. Історичний нарис (1930-2010 рр.): [зб. біогр. інформ.] / С.П.Величко, О.В. Слободяник. – Кіровоград: Ексклюзив-Систем, 2010. – 108 c.
- Вовкотруб В.П. Розв’язування олімпіадних задач з фізики: : посібник для студентів фізико-математичного факультету / В.П. Вовкотруб, І.З. Ковальов, Н.В. Подопригора – [2-е вид., випр. і доп.] – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 174 с.
- http://phm.kspu.kr.ua/kafedri/2012-04-12-12-04-54/istorichni-vidomosti.html
Коментарі