16–25 квітня кожного року жителі Землі можуть спостерігати метеорний потік Ліриди. Метеори – являють собою невеликі частинки міжпланетної речовини розмірами від піщинок до горошин. Вони входять до земної атмосфери на швидкості декількох десятків кілометрів на секунду і практично миттєво згорають, залишаючи в небі красивий яскравий слід.

Метеорні потоки зазвичай називають іменами сузір’їв, у яких розташовані їх радіанти (точки неба, з яких розходяться треки частинок): Персеїди – від сузір'я Персея, Леоніди – від сузір'я Лева, Ліриди – від сузір'я Ліри.

На рисунку2 наведено положення радіанта метеорного потоку Ліриди 22 квітня о 21 годині.

Своїм походженням метеорний потік Ліриди зобов'язаний кометі Тетчер через залишене нею скупчення твердих частинок (метеороїдів). Комета, наближаючись до Сонця, нагрівалась, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду та пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти.

Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони проникають до атмосфери і прокреслюють яскраві лінії, а іноді навіть мають вигляд однієї або кількох вогняних куль.

І хоча комета наближається до Землі раз на 415 років, через залишки її хвоста наша планета проходить щороку в другій половині квітня, що дозволяє спостерігати метеорний потік. Ліриди вирізняються високою швидкістю метеорів - до 49 кілометрів на секунду. Окрім того, це один з найдавніших відомих історії метеорних потоків: спостереження за ним налічує понад 2600 років.

З року в рік інтенсивність потоку змінюється. Кожні 29.5 року Сатурн проходить на відстані приблизно 0.1 а. о. від орбіти рою Лірид і збурює найближчу його частину. Останні найбільші зорепади зареєстровано 1803 р. та 1922 р. (близько 2000 метеорів за годину).

Цього року інтенсивність потоку очікується не така велика: Найбільшу кількість метеорів можна побачити 21-23 числа - до 100 метеорів на годину. Спостерігати зорепад Ліриди можна тільки в Північній півкулі, при ясній погоді і видніше всього він стає незадовго до світанку. Вважається, що це найдавніший зорепад, який описували ще до нашої ери.

Трохи термінології. Тіло, що заходить у земну атмосферу з космосу, називається метеором; якщо тіло яскравіше 4-ї зоряної величини або має помітні  кутові розміри – болідом. Метеор або болід, що впав на поверхню Землі називається метеоритом. Оскільки Ліриди представляють собою невеликі частинки міжпланетної речовини розмірами від піщинок до горошин і практично миттєво згорають  в атмосфері Землі, вони є метеорами.

Інформацію підготував доцент кафедри фізики  та методики її викладання О.В. Волчанський