Метеорний потік Леоніди, який щороку підсвічує нічні небеса в листопаді, найкраще буде видно з 14 по 21 листопада. Максимум рясного «зорепаду» планується в ніч з 17 на 18 листопада. Але окремі метеори можна буде спостерігати вже починаючи з 10 листопада. Леоніди не покидатимуть небо над нами до кінця нинішнього місяця. Кількість метеорів у пік зорепаду, 17 листопада, може сягти 20 одниць на годину. З недавньої історії відомо, що в 1966 році цей показник становив 150 тисяч метеорів на годину.

Падаючі зірки — метеори — представляють собою невеликі частинки міжпланетної речовини розмірами від піщинок до горошин. Вони входять до земної атмосфери на швидкості близько 70 кілометрів на секунду і практично миттєво згорають, залишаючи в небі красивий яскравий слід.

Леоніди отримали свою назву від латинської назви сузір'я Лева, у якому розташований радіант метеорного потоку (уявна точка на небосхилі, де перетинаються траєкторії метеорів). На малюнку наведено положення радіанта метеорного потоку Леоніди 17 листопада о 23 годині. В цей момент він знаходитиметься у східній ділянці зоряного неба приблизно під сузір’ям Великої Ведмедиці.

Леоніди зажили слави через те, що вони є найсильнішим регулярним метеорним дощем, а також тому, що раз на 33 роки (пов'язано із орбітальним періодом комети Темпеля-Таттла) спостерігаються надзвичайно рясні дощі, які утворюють справді величне явище. У пікові роки, дощі можуть складатись із тисяч метеорів на годину. Видатні дощі спостерігались 1698, 1799, 1833, 1866, 1966, та 2001 року.

Леоніди – це один з найкрасивіших і найвідоміших метеорних дощів. Він відбувається щороку, коли Земля входить до пилового сліду комети Темпеля-Таттла. Комети, наближаючись до Сонця, нагріваються, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду та пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти. Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони проникають до атмосфери зі швидкістю понад 70 км/с. Вони прокреслюють то прямі суцільні, а часом, переривисті лінії, то спалахують у вигляді вервечки, а іноді навіть у вигляді однієї або кількох вогняних куль.

І хоча комета наближається до Землі всього лише раз на 33 роки, через її хвіст наша планета проходить щороку. Пік активності цього року припадає в ніч з 17 на 18 листопада. Астрономи прогнозують близько 20 метеорів на годину під часу піку.

Спостереження за цим небесним явищем можуть ускладнити притаманна осені захмареність неба. Даний метеорний потік вирізнятиметься високим рівнем скупченості. Тобто метеори не розсіються небом, а рухатимуться одним жмутом.

Трохи термінології. Тіло, що заходить у земну атмосферу з космосу, називається метеором, якщо тіло яскравіше 4-ї зоряної величини або помітні його кутові розміри  — болідом. Метеор або болід, що впав на поверхню Землі називається метеоритом. Оскільки Леоніди представляють собою невеликі частинки міжпланетної речовини розмірами від піщинок до горошин і практично миттєво згорають  в атмосфері Землі, вони є метеорами.

Підготував доцент кафедри фізики та методики її викладання О.В. Волчанський