Два рази на рік стрілки годинників переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу (синій колір на малюнку). Навесні – на годину вперед, а восени – на годину назад.
Перехід на літній та зимовий час в наші країні здійснюється згіднo з постанoвoю Кабінету міністрів України № 509 вiд 13 травня 1996р. "Пpо порядок числення часу нa території України". Згідно з нею в останню неділю березня о 3 годині ночі переводять годинник на одну годину вперед , а в останню неділю жовтня о 4 годині ночі – на одну годину назад (чим скасовуємо літній час, повертаючись на поясний). У 2019 році перехід на зимовий час припадає на 27 жовтня.
Зміна часу має на меті здійснити ефективніше використання денного світла. Літній час має міжнародне позначення — абревіатуру DST (від англ. Daylight Saving Time). Для країн, які використовують центральноєвропейський час, застосовують абревіатуру CEST (англ. Central European Summer Time).
Переваги запровадження літнього часу зумовлені традицією значно зміщувати час сну відносно темної частини доби: людина прокидається зазвичай на початку світлового дня або невдовзі перед світанком, а лягає спати значно пізніше, ніж заходить Сонце. Зсунувши влітку час людської активності на годину назад, отримуємо економію електроенергії ввечері, але не втрачаємо нічого вранці. Такий час доцільно уводити після дня весняного рівнодення (коли тривалість дня стає більшою за тривалість ночі), який настає 20-21 березня.
Узимку такий ефект не спостерігаємо, бо тоді Сонце сходить пізніше за звичний час пробудження людей, і те, що зекономимо ввечері, утратимо вранці. Тут доцільніше повертатися до поясного часу (після дня осіннього рівнодення).
Піонером запровадження літнього часу стала Німеччина. Під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року тут пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 р. – на годину назад. Невдовзі такі ж зміни запровадила Велика Британія. 19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу – з метою заощадження палива, що його використовують для генерації електричного струму. У 1966 році Конгрес ухвалив Uniform Time Act, уперше запровадивши літній час у мирний період.
У європейських країнах протягом багатьох років датою переходу на літній час було 1 квітня, а датою повернення на стандартний час – 1 жовтня. Згодом визнали, що адаптуватися до часових змін зручніше у вихідні дні, тому ці події перенесли відповідно на останню неділю березня та останню неділю вересня. З 1996 р., за рекомендацією Європейської економічної комісії ООН, період дії літнього часу продовжили до останньої неділі жовтня. Країни Євросоюзу намагаються використовувати спільний центральноєвропейський час (час першого поясу).
Щоб показати свою відмінність від інших цивілізованих країн, Росія та її союзники в 2011 році відмовилися від системи літнього часу. 2011 року президент Росії Д. Медведєв видав указ, згідно з яким після переходу на літній час у березні 2011 р. подальші переведення годинника були скасовані. Таким чином, після цього в багатьох місцевостях Росії час відрізнявся від поясного приблизно на 2 години протягом усього року!!!
16 вересня 2011 р. аналогічну постанову видала Рада Міністрів Республіки Білорусь. Спроба запровадити такий самий порядок обчислення часу в Україні виявилася невдалою. 20 вересня 2011 за постанову про відміну системи літнього часу в Україні проголосували 266 народних депутатів, таким чином Верховна рада України постановила увести з 27 березня 2011 року на території Україні час другого часового поясу з додаванням однієї години, скасувавши цим перехід на зимовий час в жовтні 2011 року, відповідно і наступний за цим перехід на літній час. Таким чином, Україна була відсунута командою Януковича до третього часового поясу – поближче до «старшого брата».
Це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене поясненим вище недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. 18 жовтня 2011 року, після критичних виступів громадськості, Верховна Рада визнала вищезгадану постанову такою, що втратила чинність і повернула Україну до європейського часу.
Отже, у ніч з суботи на неділю (27 жовтня) слід перевести годинник на одну годину назад і отримати задоволення від додаткової години сну у понеділок перед роботою (у кого вона зранку).
