Оріоніди відносяться до середніх по величині метеорних потоків, який дає близько 15 метеорів на годину. Свого піку зорепад досягає приблизно 21-22 жовтня, а період його активності триває з 2 жовтня за 7 листопада.. Метеорний потік пов’язаний з кометою Галлея. Швидкість метеорів становить 66 км/с.

Цей метеорний потік піднімається на достатню висоту після опівночі, тому і спостерігати метеори найкраще пізно вночі в районі сузір'їв Оріона–Персея — Кассіопея — Жирафа. Оріоніди отримали свою назву від латинської назви сузір'я Оріона, у якому розташований радіант метеорного потоку (уявна точка на небосхилі, де перетинаються траєкторії метеорів). На малюнку наведено положення радіанта метеорного потоку в ніч на 22 жовтня.

Падаючі зірки — метеори — представляють собою невеликі частинки міжпланетної речовини розмірами від піщинок до горошин. Вони входять до земної атмосфери на швидкості близько 70 кілометрів на секунду і практично миттєво згорають, залишаючи в небі красивий яскравий слід.

Цей метеорний потік відбувається щороку, коли Земля входить до пилового сліду комети Галлея. Комети, наближаючись до Сонця, нагріваються, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду та пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти. Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони проникають до атмосфери зі швидкістю близько 70 км/с. Вони прокреслюють то прямі суцільні, а часом, переривисті лінії, то спалахують у вигляді вервечки, а іноді навіть у вигляді однієї або кількох вогняних куль.

Трохи термінології. Тіло, що заходить у земну атмосферу з космосу, називається метеором, якщо тіло яскравіше 4-ї зоряної величини або помітні його кутові розміри  — болідом. Метеор або болід, що впав на поверхню Землі називається метеоритом. .

Підготував доцент кафедри фізики та методики її викладання О.В.Волчанський