20 березня 2017 року відбулось чергове весняне рівнодення. Рівнодення — момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою (зодіакальним колом) перетинає небесний екватор.

У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. «Майже», тому що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру). Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції (заломлення сонячних променів у земній атмосфері) тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою.

Весняне рівнодення – це момент, коли схилення Сонця (його відстань від небесного екватора) дорівнює нулю. Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення (т. γ на рисунку).

За рахунок зміни схилення Сонця постійно змінюється його добова траєкторія, а відповідно і тривалості дня та ночі.

Внаслідок того, що тропічний рік (проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення) не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення рік у рік зсуваються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у кожен простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у вісокосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати.

У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення було початком Нового року. Цей момент слугує відліком для важливих подій у різних релігіях, зокрема в  християнстві – обчислення дати Великодня.

Дата Великодня визначається зі співвідношення місячного й сонячного календарів. Правило звучить як «Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця». Весняний повний місяць — це перший повний місяць, що наступив після дня весняного рівнодення.

Якщо новий місяць раніше за 21 березня, то великоднім вважається наступний повний місяць (+ 30 днів). Якщо великодній повний місяць випадає на неділю, то Великдень святкується наступної неділі.

Проте обчислення Великодня за західним (Григоріанським) та східним (Юліанським) календарем використовують різні Пасхалії, що призводить до того, що одне й те ж правило призводить до різних дат. Більше того, сама реформа Юліанського календаря була зумовлена бажанням папи Римського Григорія ХІІІ зробити більш точною дату настання Великодня.

Розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями зумовлене різницею в даті церковних нових місяців, і різницею між сонячними календарями — 13 днів в XXI столітті. Великдень за Григоріанським календарем в 45 % випадків на тиждень раніше за Юліанським, в 30 % випадків збігається, 5 % — різниця в 4 тижні, і 20 % — різниця в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці в 2-3 тижні не буває.

В таблиці наведено дати Великодня у поточному десятилітті за Юліанським та Григоріанським календарями

Повідомлення підготовлено доцентом кафедри фізики та методики її викладання О.В. Волчанським