Гаврилова Валерія

Науковий керівник – О.П.Руденко

Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Анотація. В статті розглядається життєвий шлях та педагогічна діяльність викладача та науковця Мазуренка Дмитра Миколайовича. Частково викладено зміст підручників та статтей, а також його співпраця з колегами.

Ключові слова: життєвий шлях, наукова діяльність, засідання лекторію.

Дослідження життєвого шляху та наукової діяльності викладачів свого університету викликає неабиякий інтерес. Зараз ми бачимо злагоджену роботу кафедр, яку було організовано багатьма видатними людьми, зокрема і Мазуренком Д.М. У ході дослідження хотілося акцентувати увагу на ключових моментах і завданнях, наукових та творчих здобутках викладача кафедри фізики та математики, порівняти досягнення вітчизняної педагогіки та методи роботи з студентами у радянські часи та порівняти їх із здобутками сьогодення.

Д.І.Мазуренко народився 1905 року в с. Свірневі Кіровоградської області у родині поміщицького кухаря. Навчався в чотирирічній школі, після закінчення якої вступив до робітничого факультету Одеського інституту народної освіти. Сповнений життєвих сил, мужності та впевненості в собі, юнак у 1930 році став студентом Одеського університету. Ще з молодих років Дмитро Іванович почав свою нелегку тернисту дорогу, обираючи факультет теоретичної фізики. Ніщо не могло зупинити його прагнення до знань і в 1935 році, одержавши диплом спеціаліста з теоретичної фізики, він розпочинає своє навчання в аспірантурі, яка згодом зіграє особливу роль у його житті. Після захисту кандидатської дисертації доля, за розпорядженням Народного комісаріату, приводить цю видатну людину на роботу в Полтавський педінститут, де він вміло і вправно розпочинає  свій творчий  педагогічний шлях. В 1939 році його було обрано завідуючим кафедрою фізики, де він і пропрацював до виходу на пенсію. Дмитро Миколайович ще з молодих років значну увагу приділяв історії фізики. Він брав активну участь у вітчизняних та зарубіжних конференціях, публікував статті. Наукову роботу він тісно пов’язує з педагогічною та популяризаторською діяльністю, організовуючи лекторій «Юний фізик» при обласному відділенні товариства «Знання», що діяв за його ініціативи протягом двадцяти років. Тематика роботи лекторію охоплювала всі розділи курсу теоретичної та практичної фізики, чим викликала захоплення різних курсів студентства і висвітлювала і ознайомлювала їх з останніми дсягненнями науки і техніки. Створивши курс лекцій, які були об’єднані тематично і проводилися лише для окремого кола слухачів, Дмитро Миколайович завжди спостерігав велику кількість зацікавлених обличь. Спілкуючись зі своїми улюбленими студентами, він ніби літав на крилах, вдихаючи щоразу новий ковток повітря з обговореного матеріалу. Він ніколи не вважав себе високопоставленою людиною, хоча, майже протягом всього свого життя, займав керівні посади. Він не відносився зверхньо до колег і студентів, при можливості сам міг поступитися в напружених ситуаціях, бо вважав, що краще добрими справами відстоювати свою позицію і ніколи не зупинятися на досягнутому, йти до кінця, але не всупереч усьому, а використовуючи розум, кмітливість та життєву мудрість.

Дмитро Миколайович Мазуренко належить до того покоління радянських учених, кому випала нагода ще в довоєнні роки вивести науку нашої країни на світовий рівень і цим створити теоретичну і практичну основу технічного прогресу держави. Ця людина надзвичайно багато встигла зробити за своє яскраве та довготривале життя. Коли знайомишся з його досягненнями, то виникає думка, що він хотів у всьому світі фізичної науки бути корисним, хотів не просто вміло переказувати вже існуюче. Він вирізнявся тим, що завжди прагнув до нового, не тільки з приводу оцінки фізичної картини, а, створюючи гуртки та лекторії, заохочував студентів до всебічного розвитку своєї особистості. Він дуже полюбляв читати, цікавився новинками науки і техніки, розвивав духовну культуру радянської молоді, розповідаючи багато цікавих історій з життя та літератури. Його поважали і обожнювали не тільки студенти Полтавського педінституту, але і колеги завжди любили з ним душевно поговорити, бо бачили в ньому підтримку не тільки словом, але і добрими справами...

Протягом свого життя Мазуренко Д.М. має 15 наукових робіт. З однією з них студенти і зараз працюють у Полтавському національному педагогічному університеті, що має назву «Задачі і вправи з теоретичної фізики». Даний посібник був виданий два рази, бо Дмитро Миколайович разом із своїм товаришем Альпереним М.М., який склав приблизно 180 нових завдань, прагнули в ньому осягнути якомога більше розділів фізичної науки та поділитися здобутками і досягненнями, які отримали впродовж своєї педагогічної діяльності. В ньому міститься чимало елементарних задач, особливо з теорії відносності, атомної та ядерної фізики. До кожного розділу подаються запитання, завдання яких - навчити студентів робити самостійні узагальнення, що має велике значення для майбутнього вчителя. Працюючи з даним підручником, викликає неабияке захоплення систематичне викладення матеріалу, високий науковий рівень і взагалі ті знання, якими володів Мазуренко Д.М. для того, аби його створити і впровадити в науковий простір.

Також він є автором підручника «Електронна теорія речовини», в якому частково були розглянуті такі фізичні розділи, як структура і хімічний зв’язок у твердих тілах, теплові та механічні властивості речовини, магнітні та електричні властивості тіл, оптичні властивості речовини та її плазмовий стан.[1] Ще одним доробком видатної людини були статті «Коперникиана библиотек Украины», де Дмитро Миколайович вміло продемонстрував знання  та вміло підібрані матеріали з питань дослідження життєвого та твочого шляху, а також наукової діяльності Галілео Галілея, Яна Гавелія та Миколи Коперника. Крім наукових і науково-методичних статтей, Д.М.Мазуренко надрукував в обласній газеті близько десяти науково-популярних статтей і не менше п’ятнадцяти методичних питань природознавства. Останні були видані обласним відділенням товариства «Знання».

Вийшовши у 1978 році на пенсію, він продовжував друкувати свої напрацювання у вигляді статтей, в газетах, наукових та методичних збірниках. Знаючи ще з юних років, що фізика – це, в першу чергу, наука про природу, він вміло поєднав дослідження природничо-наукової картини світу зі своїм життям, впродовж якого, не покладаючи рук і не жалкуючи зусиль, працював, адже вважав, що життя пройде, немов вода, а працюючи, ми робимо помилки, через які не треба зупинятися, бо в житті одна чи декілька помилок, це зовсім не біда, а біда, коли усе життя – помилка.

Побачивши всі здобутки та напрацювання цієї видатної людини, можна з впевненістю сказати, що життя подарувало нам надзвичайно талановитого мудреця, фізика за покликанням.

Список літератури:

1. Мазуренко Д.М. Електронна теорія речовин: підручник для фізмат ф-тів пед. ін-тів УРСР / Д. М. Мазуренко. - К. : Вища школа, 1969. - 176 с.