Метою курсу «Ергономіка інформаційних технологій» є: озброєння студентів узагальненими знаннями і уміннями здійснювати ергономічний аналіз використання інформаційних технологій (ІТ).

Завдання: розкрити теоретико-методологічні основи ергономіки інформаційних технологій; сформувати вміння орієнтуватися в нормативному забезпеченні курсу (загальні ергономічні вимоги, педагогіко-ергономічні норми і вимоги, Державні санітарні правила і норми, ергономічні стандарти); організувати практичне застосування засвоєних знань у реальних умовах використання інформаційних технологій, проведенні ергономічних експертиз робочого місця, середовища на робочому місці, умов праці.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

– структуру і загальний зміст психологічної й ергономічної підготовки інженера-педагога;

– історію виникнення ергономіки, задачі ергономіки як наукової і практичної дисципліни, структуру ергономіки, її зв'язку з іншими дисциплінами;

– покоління ІТ, роль людини в ІТ, динаміку ролі людини в поколіннях ІТ, напрямок ергономічного аналізу ІТ, актуальні задачі ергономічного проектування ІТ;

– структуру діяльності людини-оператора; фактори, що впливають на діяльність людини-оператора; класифікацію видів операторської діяльності; кількісні характеристики діяльності людини-оператора; поняття відмовлення і помилки; види відмовлень і помилок; різні класифікації помилок;

– формалізований опис проектованого процесу функціонування системи «людина-техніка-середовище» (СЛТС);

– методи спостереження, збору і класифікації статистичних зведень про фактичну надійність і якість діяльності оператора;

-       закономірності переробки інформації людиною; поняття інформованості осіб, що приймають рішення;

-                   призначення, особливості, структуру, режими, класифікацію експертних систем; методи представлення знань у експертних систем; труднощі розробки експертних систем;

-       призначення, класифікацію, структуру, функції системи підтримки прийняття рішень; відмінність системи підтримки прийняття рішень від експертних систем; принципи створення системи підтримки
прийняття рішень;

– метод декомпозиції й опису інформаційно – управляючих систем
як СЛТС;

– поняття ергономічної експертизи; етапи проведення ергономічної експертизи; поняття судово-ергономічної експертизи.

Студенти повинні вміти:

– на основі знань основ теорії ергатичних систем і структурного методу зробити формалізований опис проектованого процесу функціонування системи «людина-техніка-середовище» з метою оцінки показників надійності, якості, ефективності;

– на основі знань про структуру і зміст діяльності оператора, про види помилок людини і відмовлень техніки, на основі літературних і експериментальних зведень про показники якості типових дій визначати показники надійності і якості діяльності людини-оператора;

– на основі знань про структуру і зміст діяльності оператора і значень показників якості типових дій кількісно оцінювати варіанти алгоритму діяльності оператора ІТ і оператора автоматизованого технологічного комплексу;

– на основі оцінок варіантів алгоритму діяльності оператора і знань ергономічних вимог спроектувати алгоритм діяльності оператора ІТ або оператора автоматизованого технологічного комплексу;

 – на основі знань загальних ергономічних вимог до систем «людина-техніка-середовище» формулювати часткові ергономічні і функціональні вимоги до систем підтримки прийняття рішень, проектованих для конкретних осіб;

 – на основі знань про види діяльності людини за її участю в процесі функціонування системи «людина-техніка-середовище» і знань характеру переробки інформації людиною виділяти інформаційні й інтелектуальні функції в конкретній виробничій системі, що вимагають комп'ютерної підтримки;

 – на основі знань про функції людини і можливості техніки формулювати і вирішувати задачу розподілу функцій між людиною і технікою для різних виробничих ситуацій і при різних критеріях;

– на основі знань про види діяльності людини за її участю в процесі функціонування системи «людина-техніка-середовище», використовуючи документацію про робоче місце оператора і її посадові інструкції, скласти опис діяльності конкретного оператора з метою її вдосконалювання.

Дисципліна спрямована на формування загальнонаукової компетентності.

Програма дисципліни містить такі розділи: Предмет та задачі дисципліни. Ергономіка як наукова і практична дисципліна. Системи “людина–техніка–середовище”. Динаміка ролі людини в інформаційних технологіях. Діяльність людини в ІТ. Оцінка якості діяльності людини в ІТ. Проектування алгоритму діяльності людини-оператора. Розподіл функцій між людиною і технікою. Експертні системи як СЛТС. Системи підтримки прийняття рішень як СЛТС.