19 травня 2016 року на фізико-математичному факультеті було продовжено заходи з вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та Дня боротьби за права корінного населення Криму. Зокрема, відбулася презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму «Хайтарма».
Сюжет стрічки побудований на документальних фактах, пов'язаних із подіями травня 1944 року, коли за наказом Сталіна депортували кримських татар. Хайтарма (від крим.-тат. Qaytarma – повернення) – перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв.
Фільм створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана: після вигнання нацистських окупантів з Криму, військове командування дозволило Амет-Хану (Ахтем Сейтаблаєв) разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялися німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочинуСталінського режиму.
Ахтем Сейтаблаєв із великим натхненням працював над образом головного героя. Він не лише досконально вивчив у всіх деталях біографію мужнього льотчика-винищувача, який потім випробовував перші реактивні літаки і загинув під час цих випробувань, а й познайомився з його рідними та друзями. Збереглися і спогади про триденні відвідини Амет-Ханом своїх батьків у травні 1944-го, на які він запросив і своїх однополчан. Не знав тоді син, що в НКВД уже підготовлені списки на депортацію кримських татар, і вже були готові під завантаження ешелони. Багато його рідних і друзів безневинно постраждали від сталінських репресій. Тож драма кримськотатарського народу була й особистою драмою Амет-Хан Султана. Саме на цьому робить наголос виконавець головної ролі у фільмі.
Варто додати, що депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам'яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів. Але сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим.
Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам'яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.
Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.
Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.