Відразу після відкриття на фізико-математичному факультеті Музею Історії Техніки нами було оголошено у школах міста Кіровограда та області про запрошення учнів на екскурсії до Музею. І такі екскурсії продовжуються. Майже всі учні природничо-математичних класів педагогічного ліцею та четвертокласники з школи № 4 вже ознайомилися з експозицією Музею. Екскурсії проводили Баранюк О.Ф., Котяк В.В. та Андронатій П.І. У п’ятницю, 18 березня, гостями Музею Історії Техніки були 9-класники Спеціалізованої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 14 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області разом з учителем інформатики Олександром Васильовичем Потієвим.
Експонати Музею Історії Техніки на фізматі дають можливість сформувати уявлення про історію обчислювальної техніки та історію розвитку інформаційних технологій. Цього разу учні особливо зацікавилися калькуляторами.
Перші радянські настільні калькулятори, які з'явилися в 1971 році, швидко завоювали популярність – працювали тихо, споживали мало енергії, обчислювали швидко і безпомилково. Собівартість мікросхем швидко знижувалася, і можна було думати про створення МК кишенькового розміру, ціна якого була б доступна широкому споживачеві.
В серпні 1973 року електронна промисловість нашої країни поставила завдання за один рік створити електронний кишеньковий обчислювач на мікропроцесорній великій інтегральній схемі та з рідкокристалічним індикатором. Над цим складним завданням працювала група з 27 чоловік. Відбулася величезна робота: виготовлені креслення, схеми і. шаблони, що складалися з 144 тис. точок, розміщений мікропроцесор з 3 400 елементами в кристалі розміром 5х5 мм. Через п'ять місяців роботи були готові перші зразки МК, а через дев'ять місяців, за три місяці до встановленого терміну, електронний кишеньковий обчислювач під назвою "Електроніка Б3-04" був зданий державній комісії. Вже на початку 1974 року електронний гном надійшов у продаж.
Наступним величезним кроком в історії розвитку мікрокалькуляторів стала поява першого радянського інженерного мікрокалькулятора. В кінці 1975 року в Радянському Союзі був створений перший інженерний мікрокалькулятор Б3-18. Як писав з цього приводу журнал "Наука і Життя" 10, 1976 у статті "Фантастична електроніка": "... цей калькулятор перейшов Рубікон арифметики, його математична освіта зробила крок в тригонометрію і алгебру." Електроніка Б3-18 "вміє миттєво підносити до квадрату і добувати квадратний корінь, в два прийоми підносити до будь-якого степеняу межах восьми розрядів, обчислювати зворотні величини, обчислювати логарифми і антилогарифмів, тригонометричні функції.
У 1977 році була розроблена мікросхема К145ІП11, яка породила цілу серію калькуляторів. Найпершим з них був дуже відомий калькулятор Б3-26. На основі калькулятора Б3-26 були зроблені калькулятори Б3-23 з відсотками, Б3-23А з квадратним коренем, Б3-24Г з пам'яттю. До речі, калькулятор Б3-23А згодом став найдешевшим радянським калькулятором з ціною всього в 18 рублів. Б3-26 незабаром став називатися МК-26 і з'явився його зведений брат МК-57 і МК-57А з аналогічними функціями
Ще одним напрямком у розвитку мікрокалькуляторів стали інженерні Б3-35 (МК-35) і Б3-36 (МК-36). Б3-35 відрізнявся від Б3-36 простішим дизайном і коштував на п'ять рублів дешевше. Ці мікрокалькулятори вміли переводити градуси в радіани і навпаки, множити і ділити числа в пам'яті.
Дуже цікаво ці калькулятори обчислювали факторіал - простим перебором. На обчислення максимального значення факторіала в 69 на микрокалькуляторе Б3-35 витрачалося більше п'яти секунд.
Калькулятор МКШ-2 – єдиний "шкільний" калькулятор випускався нашою промисловістю за винятком великих демонстраційних, про які буде сказано нижче. Цей калькулятор, як і калькулятор Б3-32, умів обчислювати корені квадратного рівняння і знаходити корені системи рівнянь з двома невідомими. По дизайну цей калькулятор повністю ідентичний калькулятору Б3-14. Незважаючи на можливість роботи з числами з великими порядками, на цьому калькуляторі використовувався восьмирозрядний дисплей, такий же як і в Б3-14. Виходило, що якщо відображати число з мантиси і порядком, то на індикаторі уміщається тільки п'ятьох значущих цифр. Щоб вирішити цю проблему в микрокалькуляторе використовувалася клавіша "CN". Якщо, приміром, результатом обчислень було число 1.2345678e-12, то на індикаторі воно відображалося як 1.2345-12. Натиснувши | F | CN |, бачимо на індикаторі 12345678. Кома при цьому гасне.
Крім калькуляторів учні ознайомилися з іншими експонатами Музею. Екскурсія викликала жвавий інтерес присутніх.
Ми продовжуємо приймати замовлення від шкіл міста Кіровограда та області на проведення школярам безкоштовних екскурсій до Музею Історії Техніки. Звертайтеся із замовленнями безпосередньо на фізико-математичний факультет, або за телефоном (0522) 24 89 01, або E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Матеріал підготовлений викладачем кафедри інформатики Андронатієм Павлом Івановичем.