З перших двох повідомлень (http://phm.kspu.kr.ua/facultet/novini.html) Ви вже знаєте, що 26 листопада 2015 року на фізико-математичному факультеті було відкрито Музей Історії Техніки, який розмістився в комп’ютерних лабораторіях першого поверху навчального корпусу № 4. Присутніх та організаторів презентації Музею привітав ректор університету професор О.А.Семенюк, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін та документознавства КНТУ професор В.М.Орлик, заступник директора з наукової роботи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею С.Е.Колесник, представник народного депутата України О.В.Горбунова Ю.Токова. Почесними гостями на презентації Музею були фахівці з Інформаційно-обчислювального центру КНТУ, Інституту післядипломної педагогічної освіти, комерційних ІТ-структур м. Кіровограда. Факт відкриття Музею викликав неабиякий інтерес з боку наших колег – представників ректорату та деканатів університету, викладачів та співробітників факультетів історії та права, філології та журналістики, природничо-географічного, кафедр фізико-математичного факультету, просто любителів та цінителів музейної справи та колекціонерів техніки. Не обминули увагою відкриття Музею представники кіровоградських медіа – програми «День за днем» та «Ранкова кава» надіслали свої знімальні групи для фіксації події для ТРК «Кіровоград».
Присутнім на відкритті експозиції музею була представлена коротка доповідь декана фізико-математичного факультету професора Р.Я.Ріжняка, у якій лектор зупинився на двох основних проблемах: 1) еволюційному розвитку зразків обчислювальної техніки КДПУ та КНТУ з точки зору їх музейної цінності; 2) визначенню основних факторів розвитку апаратного забезпечення названих вишів протягом другої половини ХХ століття. Доповідач стисло охарактеризував основні зразки обчислювальної техніки, які експлуатувалися в КДПУ та КНТУ протягом зазначеного періоду.
Кульмінацією презентації Музею Історії Техніки стали перші екскурсії – з експозицією Музею відвідувачів знайомили викладачі кафедри інформатики: доцент О.Ф.Баранюк, старший викладач В.В.Котяк та викладач П.І.Андронатій. Експозиція, яка на сьогодні налічує більше 100 експонатів, починається з найпростіших пристосувань для лічби – абаків. З чотирьох відомих – власне абаку (вірогідно, з’явився у Древньому Вавилоні близько ІІІ тисячоліття до н.е.), китайського суань-пань, японського соробан та звичайної рахівниці – в музеї представлені два останні пристрої. До речі, в Японії до цього часу в молодшій школі навчають дітей рахувати з допомогою соробана, оскільки цей підхід має ряд незаперечних педагогічних переваг порівняно з навчанням рахунку на папері і, тим більше, на калькуляторі. Чотиризначні математичні таблиці Брадіса, прямі та кругові логарифмічні лінійки, арифмометри, настільні механічні обчислювальні машини, різних років випуску, та відповідно, й різних розмірів та можливостей механічні та електричні калькулятори для виконання широкого кола математичних, інженерних, планово-економічних, обліково-статистичних та бухгалтерських розрахунків – це неповний перелік наповнення кількох початкових стендів Музею.
Особливе місце в експозиції займає аналогова обчислювальна машина МН-7М (50-ті роки ХХ століття), яка люб’язно була передана нашими колегами з Кіровоградського Національного технічного університету. Вона призначена для дослідження перехідних процесів і вибору параметрів у системах автоматичного регулювання, що описуються звичайними нелінійними диференціальними рівняннями до 6 порядку включно. Зазначимо, що вага такої машини складає майже 150 кг. Саме на такій обчислювальній машині довелося у свій час працювати професору фізико-математичного факультету З.Ю.Філеру, коли він ще був старшим викладачем у Донецькому політехнічному інституті.
З ряду зразків електронно-обчислювальної та комп’ютерної техніки особливо виділяється моноблок iMac G3 1998 року випуску, який зібраний в корпусі з катодно-променевою трубкою CRT діагоналлю 15’. Його випуск та наступний успіх пов’язані із поверненням легендарного Стіва Джобса до компанії Apple. В експозиції, крім того, представлені інтелектуальний термінал ТС-7063 (був складовою частиною алфавітно-цифрового дисплейного комплексу ЕС-7970, випускався заводом «Магніт» у м. Канів Черкаської області), персональний комп’ютер «Практик» того ж заводу, побутовий комп’ютер БK 0010 (розроблений у НВО «Науковий Центр», м. Зеленоград), який використовувався і як робоча станція учня в комп’ютерних класах багатьох шкіл. Особливий інтерес з точки зору оригінальності виготовлення представляють демонстраційний калькулятор «Програміст» (створювався на базі плати звичайного програмованого калькулятора Електроніка МК-61 з підключенням великих кнопок та пристрою виведення – вакуумно-люмінісцентного дисплея) та демонстраційний варіант персонального комп’ютера (зручний для перегляду скляний апаратний блок з «розкритими» для спостереження основними периферійними пристроями, сигнал з якого подається на мультимедійний проектор 90-х років ХХ століття американського виробництва).
Окреме місце в колекції належить експозиції Hardware. Всі складові апаратної частини комп’ютерів різних років випуску та різних виробників згруповані в окремих вітринах з огляду на особливості їх еволюційного розвитку: процесори, оперативна пам’ять, материнські плати, відеокарти, звукові плати, різного роду накопичувачі, мережеві карти, модеми, комунікаційне обладнання.
Під час обміну думками щодо перспектив розвитку Музею Історії Техніки гості презентації висловили захоплення від побаченого. С.Е.Колесник завірила у підтримці та допомозі у функціонуванні Музею адміністрацією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Професор В.М.Орлик відзначив ефективність дієвого співробітництва КНТУ та КДПУ ім. В.Винниченка в частині науково-практичних консультацій та обміну технічними пристроями. А проректор з наукової роботи КДПУ ім. В.Винниченка професор С.П.Михида висловив сподівання, що діяльність Музею Історії Науки стане рушійною силою сплеску наукової активності дослідників факультету, що займаються інформатикою та історією науки і техніки. Але, очевидно, головними героями свята були ті, хто приклав зусилля для створення цього Музею. Роботу з безпосереднього наповнення експонатами, створення їх описів, класифікацією об’єктів, аналізом походження, з’ясування технічних характеристик та часових рамок виконували П.І.Андронатій, О.Ф.Баранюк та В.В.Котяк. Оформленням описів, розміщенням експонатів займалися завідувачі лабораторіями кафедри інформатики Ірина Кадигроб, Ірина Кисла, Олена Семенова та Тетяна Чернишова. Загальне організаційне та науково-методичне керівництво здійснював декан факультету Р.Я.Ріжняк. Це той випадок, коли можна сказати – ХОРОША РОБОТА.
Ініціативна група створення Музею дякує за підтримку та надання реальної допомоги ректорату КДПУ ім. В.Винниченка, народному депутату України О.В.Горбунову, а також усім добродійникам, які надали з власних колекцій пристрої та їх комплектуючі, що стали музейними експонатами.
