Викладачі кафедри математики та методики її навчання долучилися до VII Міжнародної конференції Української асоціації дослідників освіти «Трансформація освіти: виклики сучасності», яка відбулася як завжди, в червні. Організатори конференції дали можливість учасникам дізнатися про нові тренди сучасної освіти і створили умови для дискусії та знайомства.

Конференція складалася з чотирьох панельних дискусій.

Панельна дискусія 1 на тему «Штучний інтелект в освіті: можливості та виклики» була присвячена застосуванню інструментів штучного інтелекту (ШІ) в освіті. Модератор – Алла Красуля, канд. пед. наук, доцентка кафедри германської філології (Сумський державний університет, Україна; Ризький технічний університет, Латвія).

Спікери поділилися кращими практиками застосування інструментів ШІ у своїй педагогічній діяльності Зокрема, професор Марсело Мілрад (Університет Ліннея, Швеція) виступив з доповіддю «Artificial Intelligence in Education: Perspectives, Opportunities and Challenges», що дало змогу слухачам не тільки зануритися у світ нових можливостей та перспектив ШІ, а й розглянути виклики, пов’язані з ним.

Учасники конференції дізналися про ШІ та постредагування машинного перекладу (доповідачка Валентина Богатирець, кандидатка політичних наук, доцентка кафедри іноземних мов і перекладу, перекладачка, членкиня УАДО) методи та підходи до вивчення лексики за допомогою ШІ у процесі вивчення англійської мови (доповідач Остап Бодик, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології, Маріупольського державного університету).

Особливий інтерес викликала доповідь Олексія Воронкіна, кандидата педагогічних наук, викладача інформатики та фізики Сєвєродонецького фахового коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф'єва про можливості використання генеративного ШІ в освіті.

У процесі обговорення доповідей колеги також поділилися своїми напрацюваннями:

Використання інструментів штучного інтелекту: порівняльний аналіз систем автоматизованого перекладу

Застосування штучного інтелекту у перекладацькій діяльності: від минулого до майбутнього

Панельна дискусія 2 «Відкрита наука і відкрита освіта: тренди майбутнього» була присвячена питанням відкритої науки та відкритої освіти як трендів сучасності. Модератор – Людмила Загоруйко, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри іноземних мов економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віце-президентка Української асоціації дослідників освіти.

Обговорювалися питання мапування відкритих наукових ресурсів та форм відкритої науки. З доповіддю про встановлення глобальної дослідницької справедливості шляхом мапування відкритих наукових ресурсів виступила Джо Хавеманн, доктор наук, незалежний консультант та тренер з питань відкритої наукової комунікації та глобальної дослідницької справедливості (https://docs.google.com/presentation/d/1fBVWsoDPVoqIn04S5er5Zi4ppafmNq2-ccJusFYMXIc/edit#slide=id.g25596ca662c_0_1019). Саме засобами вільної науки, на її думку, можна, хоча б частково, компенсувати дисбаланс між можливостями і потребами. Вона продемонструвала колесо привілеїв, яке має досить потужний інформативний характер, що дуже цінно для всіх нас.

Спікер Олена Ковальчук, докт. пед . наук, професор (Університет Екс Марсель, Національний університет харчових технологій), членкиня правління УАДО, виступила з доповіддю «Відкрита наука в міжнародних дослідженнях». Доповідачка, зокрема, розповіла про Національну електронну науково-інформаційну систему NAUKA та ENLIGHT – Альянс 10 провідних європейських університетів, співпраця яких надала студентам вільне пересування, спільне користування їх  ресурсами та ін.

Виступи викликали жваву дискусію та висловлення різних поглядів, зокрема й на те, як функціонує відкрита наука в Україні і чи має вона бути відкритою.

Панельна дискусія 3 «Академічна доброчесність і культурний контекст» була присвячена академічній доброчесності та порушила дискусійне питання щодо можливості розробки глобальних етичних стандартів , які б враховували культурні відмінності, та необхідності врахування контексту при оцінці академічної доброчесності. Модератор – Оксана Заболотна, доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, головний науковий співробітник Відділу міжнародних зв’язків та наукової співпраці Інституту педагогіки НАПН України , президент Української асоціації дослідників освіти.

Доктор фізико-математичних наук, професор НУ "Запорізька політехніка", член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, член правління УАДО Володимир Бахрушин виступив з доповіддю «Скільки коштує академічна недоброчесність?», а Оксана Заболотна окреслила дискусійні питання для обговорення, зокрема: «Академічна доброчесність: одна для всіх чи кожному своя?».

Доцентки кафедри математики та методики її навчання Зоя Халецька та Людмила Яременко теж брали активну участь в обговоренні питань: Як впливає культурний контекст на академічну доброчесність? Чи можуть культурні відмінності стати причиною спокус для порушення етичних норм у науковій спільноті?

Остання дискусійна панель 4 Сесія запальних промов ( у форматі i talk) Калейдоскоп ідей: проєкти членів УАДО була присвячена презентації проєктів, які члени УАДО реалізують за підтримки Європейської асоціації дослідників освіти за участі президента ЄАДО Джо О'Хари. Модератор – Людмила Загоруйко, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри іноземних мов економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віце-президентка Української асоціації дослідників освіти.

Під час цієї зустрічі було оголошено про подальші заходи УАДО, спрямовані на підтримку її членів.

Інформацію підготувала доцентка кафедри математики та
методики її навчання Людмила Яременко