09 березня 2023 року з нагоди 209-ої річниці від дня народження українського поета, художника, митця, культурного діяча, етнографа, філософа – Тараса Григоровича Шевченка, на кафедрі природничих наук і методик їхнього навчання була проведена година спілкування для студентів І курсу спеціальностей: 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 014 Середня освіта (Хімія) та 014 Середня освіта (Природничі науки) на чолі з кураторами: професором Г.В.Дефорж та доцентом О.В.Терещенко

Студенти підготували доповіді, але на жаль, через тривогу виступити мали змогу не всі, встигли заслухати доповіді студенток групи БХ22Б – Наталії Колісник  та Юлії Луньової. 

Були презентовані цікаві та маловідомі факти з життя та творчості Тараса Григоровича. Найбільш неочікуваним та цікавим для студентів виявилося:

Розвінчано найбільший міф – що Тарас писав для селян. По-перше, селяни не вміли читати, і тільки десь наприкінці ХІХ століття їм почали розказувати, хто такий Тарас Шевченко. Освічені люди тоді – переважно дворяни. Його публіка – вихідці з України, які про неї пам’ятали. З 30-х років ХІХ століття у Петербурзі була мода на все українське. Це була найбільша екзотика.

Ми знаємо шкільну історію про те, що геніальний художник Карл Брюллов намалював портрет поета Василя Жуковського. Його розіграли в лотерею серед імператорської сім’ї. І насправді тоді зібрали трохи більше половини суми, яку треба було віддати. За викуп віддали 2,5 тисячі рублів. Нині це – понад 40 тисяч доларів. Це – дуже великі гроші на ті часи, співмірні з річним доходом маленького маєтку чи села. Але це не була найбільша сума, за яку викупали художників чи інших талановитих людей.

Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Іван Сошенко, завдяки якому Шевченка викупили, писав, що в нього вселився “світський біс”. Тарас став так званим тусовщиком. Якби були клуби, він би в них ходив. А так він відвідував різноманітні зібрання, грав у карти. Він був людиною, яка жила в інших реаліях, і нарешті відчула ковток свободи.

Культ Шевченка виник ще за його життя, почав зміцнюватися після смерті й перепоховання. Тоді 90% етнічного українства були селянами, тому Тарас майже всюди в шапці та кожусі – образ мав бути простим і зрозумілим. Радянській владі це також було зручно. Тому з’явилася формула “поет-революціонер-демократ”, яка означала мало не “комуніст”.

Натомість, Тарас – міський чоловік. Якщо ви заберете історію народження в кріпацькій сім’ї, то з 15 років він жив у Вільно (тепер Вільнюс), а потім – протягом 17 років у Петербурзі. Це людина, вихована в столичній міській культурі, дуже європеїзованому місті. Він був частиною мистецької еліти Петербурга й душею компанії. Якби Тарас Шевченко жив сьогодні, то був би відомим, доволі скандальним блогером та успішним митцем.

Ще багато цікавих фактів було озвучено на кураторській годині. Інші доповідачі обов’язково представлять свої доповіді про Т.Г.Шевченка у найближчий час.

Інформацію підготували староста групи ПН22Б Анастасія Албот та професор Г.В.Дефорж.