Навчальна географічна (топографічна, гідрологічна) практика студентів спеціальності “Середня освіта (Географія)” проходить у період з 6 червня по 17 червня 2022 року в дистанційному режимі.

Програмою практики на четвертий день передбачено ознайомлення студентів з різними способами зйомки місцевості, а саме:

1. Планова зйомка: кутомірна (бусольна, екерна, теодолітна, за компасом) та кутонарисна (мензульна, окомірна).

2. Висотна зйомка (геометричне, тригонометричне, фізичне барометричне) нівелювання).

3. Аеротопографічна зйомка.

4. Космічна зйомка (дистанційне зондування Землі).

На сучасному етапі особливого значення набули дистанційні засоби зондування Землі (ДЗЗ), які дозволяють одержувати інформацію про географічні обʼєкти та процеси без прямого контакту з ними за допомогою штучних супутників. Перевагами супутникового моніторингу Землі є його обʼєктивність, достовірність, детальність, багатогалузевість застосування. Дистанційні засоби зондування Землі використовуються в метеорології, геодезії, картографії, геології, військовій справі та інших галузях науки й практичної діяльності.

З огляду на актуальність знань про дистанційні методи і засоби дистанційного зондування Землі, а особливо про можливості їх практичного застосування в географічних дослідженнях, у рамках четвертого дня практики доцент кафедри природничих наук, хімії, географії та методик їхнього навчання Ю. Ю. Онойко провів онлайн-лекцію на тему  "Дистанційні засоби зондування Землі: історія, сучасність та практичне застосування".  На занятті студенти мали змогу дізнатися про суть, історію, сучасні тенденції розвитку дистанційного зондування Землі та переваги супутникового моніторингу порівняно з прямими методами дослідження планети. Найбільша увага була приділена саме практичним аспектам застосування дистанційних засобів зондування Землі. На прикладі супутникових знімків скупчення російських військ біля кордону України наприкінці 2021 року, 65-кілометрової колони російської військової техніки у лютому 2022 року, місць масового поховання вбитого населення Маріуполя у квітні 2022 року тощо студенти дізналися, як ці засоби слугують розвідці та армії.

Водночас основна частина заняття була присвячена застосуванню ДДЗ у географічних дослідженнях.

Лектор ознайомив здобувачів вищої освіти з найбільш поширеними сучасними ресурсами дистанційного зондування Землі, зокрема:

1. Віртуальний глобус Google планета Земля.

2.  Google Maps.

3. EO Browser.

4. Сайт Національного управління з аеронавтики і космонавтики США (National Aeronautics and Space Administration (NASA)).

5. Супутникова програма Landsat.

 У другій частині зустрічі лектор презентував результати власного дослідження процесів знеліснення та заліснення за допомогою засобів ДЗЗ (на прикладі Кіровоградської області), а також продемонстрував основні результати дослідження С. В. Мовчана з теми “Виявлення несприятливих геоморфологічних процесів на території Кіровоградської області  засобами ДЗЗ”. Окрім того, було окреслено орієнтовні теми студентських наукових робіт (курсових, кваліфікаційних) з географії із застосуванням ДЗЗ та обговорено можливість розробки нової вибіркової дисципліни для студентів, яка б стосувалася ДЗЗ та ГІС-технологій.

Після онлайн-заняття студенти перейшли до виконання практичних завдань, передбачених на цей день навчальної географічної практики.

Керівники практики В. М. Мирза-Сіденко та Н. М. Маслова висловлюють величезну подяку Ю. Ю. Онойку за змістовну, надзвичайно цікаву,  актуальну і практично значущу лекцію, бажають успіху на шляху подальшого професійного самовдосконалення, підвищення рівня фахової компетентності та нових наукових звершень!