12 квітня 1961 року вперше у світі був здійснений політ людини в космос. Він тривав 109 хвилин. Перший у світі космонавт став світовою знаменитістю.

При цьому в тіні залишалися постаті двох українських учених, без яких цей політ був би неможливим: уродженця Житомира Сергія Корольова (конструктора перших космічних кораблів, керівника космічних польотів) й одесита Валентина Глушка (конструктора реактивних двигунів для космічних кораблів).

Сергій Павлович Корольов народився 12 січня 1907 в місті Житомир. В анкеті, що збереглася в архіві Київського політехнічного інституту, у графі «національність» писав –  українець.

рис 1

Досягнення Сергія Корольова в космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці: його вважають засновником практичної космонавтики.

Під керівництвом С.Корольва запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено посадку космічного апарата на Місяць,  здійснено перший політ людини в космос, здійснено вихід людини у відкритий космос, спроектовано перші космічні станції.

Розвиваваючи програму пілотованих навколоземних польотів, С.П. Корольов починає розробляти й програму пілотованої ДОС (довготривала орбітальна станція). На жаль, Сергій Павлович пішов з життя раніше, ніж його ідеї були втілені в космічних кораблях «Союз».

Валентин Петрович Глушко – конструктор реактивних двигунів – народився в Одесі 2 вересня 1908 р.

рис 2

Двигуни РД-107 і РД-108, створені в КБ В. П. Глушка, були встановлені на ракетах-носіях, що здійснили виведення на орбіти штучних супутників Землі і Місяця, запуски автоматичних станцій до Місяця, Венери і Марса, запуск пілотованих кораблів «Восток» і «Союз

У 1974 р В. П. Глушко був призначений генеральним конструктором Науково-виробничого об’єднання «Енергія», що з’єднав ОКБ, засноване В. П. Глушком, і КБ, кероване раніше С. П. Корольовим. Поряд з поточними запусками орбітальних станцій і космічних кораблів, у НВО «Енергія» з його ініціативи почалася розробка нової ракетно-космічної системи «Енергія» для забезпечення пілотованих польотів на Місяць і створення довгострокової населеної бази на місячній поверхні.

Цікавою для історії космонавтики є постать ще одного українця, який став відомий усьому світові майже через 30 років після смерті – Юрія Васильовича Кондратюка. У 1968 році, коли весь світ з хвилюванням слідкував за висадкою американських астронавтів на Місяць, один з керівників американської програми "Аполлон" Джон Хуболт зізнався, що ключові ідеї проєкту він взяв із брошури, знайденої в бібліотеці Конгресу США і написаної нікому не відомим Юрієм Кондратюком.

рис 3

Уродженець Полтави Олександр Шаргей, не зміг закінчити навіть 1 курс університету, бо змушений був переховуватися від більшовицьких репресій на початку 20-х років у Малій Висці (тепер Кіровоградської області), він навіть змінив документи, залишившись у подальшому житті Юрієм Кондратюком. Саме тут талановитим «самоучкою» були сформульовані ідеї, які через 50 років лягли в основу програми освоєння Місяця.   

Тож варто пам’ятати, що Україні є чим пишатися в історії освоєння космосу, наші земляки залишили в ній яскравий слід.

Підготував доцент кафедри фізики, біології та методик їхнього навчання О.В.Волчанський